ДЕСЯТЬ РОКІВ СТАБІЛЬНОСТІ СЛОВЕНІЇ

Поділитися
Нині у Словенії економіка — одна з найбільш успішних серед країн колишнього радянського блоку. Темпи зростання її ВВП у середньому за останні п’ять років становлять 4,5%...

Нині у Словенії економіка — одна з найбільш успішних серед країн колишнього радянського блоку. Темпи зростання її ВВП у середньому за останні п’ять років становлять 4,5%. Рівень безробіття тут вже один із найнижчих у Європі — 6,7% — і, за прогнозами, буде знижуватися далі. Дефіцит рахунку поточних операцій нинішнього року, як видно, складе менше 2%. Дефіцит бюджету вже кілька років не перевищував 1%. На думку міністра фінансів Словенії Антона Ропа, подібна стабільність забезпечена країні ще на п’ять років.

Економічна сталість підтримується сталістю політичною. Майже увесь час незалежності при владі перебуває Ліберально-демократична партія Словенії.

Цей найзахідніший куточок колишньої Югославії і всього соціалістичного блоку, попри своє обережне ставлення до іноземних інвесторів, залучає до себе багато компаній із сусідньої Австрії й Італії. І хоча іноземні інвестори традиційно цікавляться більш ємними ринками, Словенія зі своїми 2 млн. населення має показник прямих іноземних інвестицій на душу населення вищий, аніж у Польщі. Серед основних чинників, які приваблюють сюди інвесторів, — висококваліфікована робоча сила з більш розвиненою культурою виробничих відносин, аніж у більшості інших країн на пострадянському просторі.

Нестабільність на Балканах сприяла якнайшвидшій переорієнтації Словенії на Західну Європу. Нині понад 60% її експорту припадає на ЄС.

Водночас, у проекті доповіді Європейської комісії, який мають опублікувати восени, виділяється ряд завдань, які країна ще повинна буде вирішити. Основні її проблеми, відповідно до доповіді, полягають у повільному проведенні структурних реформ, включаючи сферу державних фінансів, а також лібералізації та приватизації, що може призвести до уповільнення темпів економічного зростання.

На даний момент державні фінанси країни характеризуються широко розповсюдженою індексацією заробітних плат і пенсій, які підвищуються швидше за рівень інфляції, що сприяє зростанню цін. Разом із низкою інших чинників, таких, як високі ціни на нафту і підвищення вартості комунальних послуг, зростання заробітних плат сприяють підтриманню інфляції на відносно високому рівні — 9,7%.

Повільна лібералізація та приватизація гальмують, на думку європейських експертів, притік у країну прямих іноземних інвестицій, що, в свою чергу, закриває доступ до Словенії нових технологій. Державі все ще належить більшість банків і певна частка в телекомунікаційних компаніях. Однак оператори фінансового й телекомунікаційного ринків вважають, що Словенія зможе стати у недалекому майбутньому сильним фінансовим і високотехнологічним центром.

Уряд Словенії щороку витрачає на науково-дослідні роботи 1% ВВП і має намір збільшити цей показник до 2%. Кількість комп’ютерів і користувачів Інтернету на душу населення в Словенії вища, аніж у будь-якій іншій країні колишнього соціалістичного блоку: 20% сімей мають удома персональний комп’ютер, під’єднаний до Інтернету. У Словенії успішно працюють дві великі компанії з виробництва програмного забезпечення. Їхній оборот обчислюється мільйонами доларів і збільшується неймовірно швидкими темпами, а продукція завойовує дедалі нові зовнішні ринки, починаючи з країн Балканського регіону і закінчуючи Австрією й Угорщиною.

Нині у Словенії розроблено план масштабної приватизації, розрахованої на 12—18 місяців. Він містить у собі приватизацію двох найбільших банків і найбільшої страхової компанії, телекомунікаційної компанії і ряд великих промислових підприємств, включаючи сталеливарну компанію й алюмінієвий завод, а також порт на Адріатиці, який є основним для країни виходом до моря. При цьому уряд продовжує дотримуватися обережності: процес продажу компаній іноземним інвесторам досить складний. На думку пана Ропа, не варто проводити приватизацію поспіхом: «Ми маємо гарну фіскальну базу і нам не потрібні гроші. Ми приватизуємо наші підприємства з метою підвищення конкурентоспроможності, збільшення корпоративного капіталу й поліпшення навичок менеджменту. Ми можемо дозволити собі бути обережними».

Значний потенціал має також туристичний сектор Словенії, на який припадає 9% її ВВП. Торік кількість туристів дорівнювала чисельності жителів — а нинішнього року, вочевидь, перевищить її. Значимість цього сектора економіки зростає ще й завдяки тому, що він створює робочі місця для низькокваліфікованої робочої сили. Водночас туристична галузь страждає через нестачу інвестицій, багато готелів мають той же вигляд, що й 30 років тому.

Нещодавно Словенія відзначила 10-річчя своєї незалежності, яке зустріла із сильним урядом, стійкою економікою та перспективою швидкого вступу в Європейський Союз і НАТО. Як висловився один з офіційних представників ЄС, «ця маленька країна не чинить жодних перешкод для її приєднання до ЄС».

(Використано матеріали
Financial Times)

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі