ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС ЗАЛИШИЛИ НА ОСіНЬ ЩОБ У ВЕРЕСНі З’ЯВИВСЯ ПРОЕКТ БЮДЖЕТУ-2001, ДЕПУТАТАМ ЗНОВУ ДОВЕДЕТЬСЯ ШЛіФУВАТИ іСНУЮЧЕ ПОДАТКОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Сергій Следзь 7 липня 2000, 00:00

Читайте також

Парламентські канікули почнуться без затримки. Адже депутатам, схоже, вдасться пройти крізь вушко голки: хоча Податковий кодекс не прийняли, але Президента (який грозився не підписати бюджет-2001, розроблений на старій законодавчій базі) все ж змогли заспокоїти, і уряд улітку працюватиме над проектом чергового держбюджету. А для цього виявилося достатньо згоди впродовж тижневого терміну внести поправки до існуючого податкового законодавства, прийнявши «малий Податковий кодекс» — закон «Про внесення змін у деякі законодавчі акти».

Вердикт Податковому кодексу депутати винесли минулого четверга. Вони нічого не мають проти того, щоб узяти за основу витвір Кабміну. Однак розглядати його в повторному першому читанні мають намір тільки на наступній парламентській сесії і за умови, що автори його в черговий раз старанно «причешуть». При цьому знову доведеться враховувати корисні (а також екзотичні) пропозиції квартету альтернативних депутатських проектів — Олександра Турчинова, Богдана Губського, Олександра Сергієнка і Юрія Кононенка. Тому жити за Податковим кодексом будемо, але не раніше, ніж через рік. Є час підготуватися до сюрпризів.

ЩЕДРОТИ ДЛЯ «ФіЗИКіВ» і «ЛіРИКіВ»

В основу послаблень, запропонованих у кабмінівському законопроекті, покладено лібералізацію базових для бюджету податків: на прибуток підприємств, на доходи фізичних осіб, на додану вартість, акцизного. Зокрема, проектом передбачається зниження ставки оподаткування прибутку підприємств із 30 до 20%. А з метою спрощення адміністрування податку на прибуток Кодекс іще дозволяє підприємствам подавати відповідну декларацію тільки один раз — за підсумками діяльності за рік. Проте при цьому підприємцям зовсім не пропонують відмовитися від щомісячних передоплат, просто тепер їх називають авансовими. А щоб платники податку справно сплачували податок протягом року, передбачено штрафні санкції і пеню — на випадок, коли наприкінці року виявиться, що недоплата за авансовими платежами перевищує 30%.

Крім того, цього разу не вдасться уникнути щомісячних авансових платежів за отриманий прибуток тим сільгосппідприємствам, котрі не обмежуються лише виробництвом агропродукції. За «диверсифіковану» частину бізнесу їм доведеться розраховуватися з державою на загальних підставах.

Несподівано щедрими виявилися автори законопроекту й до платників податків — фізичних осіб: стеля ставки оподаткування для них зменшилася відразу вдвічі. Звичайно, у результаті вийшли не широко розрекламовані російські 13%, а цілком пристойні 20%, внаслідок чого навантаження на доходи приватних осіб і прибуток підприємств зрівнялися, аби не виникали всілякі спокуси приховувати доходи. Відповідно замість сьогоднішніх п’яти ставок (10, 15, 20, 30, 40%) пропонуються тільки дві (10, 20%). Обіцяють, що шкала оподаткування не переглядатиметься протягом бюджетного року, але водночас проектом Кодексу передбачено щорічну її індексацію залежно від рівня інфляції за попередній рік.

Ще одне не для всіх приємне нововведення. Громадяни не повинні будуть наприкінці року робити перезалік своїх податкових платежів (якщо вони, звичайно, крім доходів за основним місцем роботи не примудрилися заробити за рік понад 12 мінімумів заробітних плат, що з 1 липня становлять 1416 грн.). Адже тепер обчислення прибуткового податку здійснюватиметься із сукупного податку, визначеного наростаючим підсумком з початку року. Тобто наприкінці кожного місяця провадитиметься остаточний розрахунок з державою з урахуванням заробленого від початку поточного року.

Щоб громадяни не тримали свої заощадження в панчохах, а пускали їх в активний обіг, пропонується не включати до сукупного прибутку, що підлягає оподаткуванню, пасивні доходи, а замість цього обійтися фіксованими ставками на них. Так, на дивіденди, отримувані фізичними особами, встановлено 15-процентну ставку. Або ще — сукупний оподатковуваний прибуток фізичних осіб зменшується на суму відсотків, сплачених ними за користування іпотечним кредитом, взятим для будівництва індивідуального житла. Біда тільки, іпотеки поки що не існує...

З 20 до 17% пропонується знизити ставки податку на додану вартість (ПДВ). З них 15% направлятимуться безпосередньо на формування доходів бюджету і 2% — до так званого бюджету розвитку. У проекті Кодексу збережено метод податкового кредиту і нульову ставку ПДВ для експортерів товарів і послуг. Водночас пропонується припинити практику дотацій сільгоспвиробникам за рахунок ПДВ, з них же утриманого.

Акцизний збір нині іменується акцизним податком. Суть його від цього не міняється, але є нюансик: з діючого нині переліку підакцизних товарів випав ще один — ювелірні вироби та золото. Навряд чи тому, що останні стали доступними, в тому числі малозабезпеченим. Втім, у підакцизній «команді», як і раніше, п’ятеро гравців: пиво виділили з числа алкогольних напоїв і надали йому почесну індивідуальну позицію поряд із спиртом і алкогольними напоями, тютюновими виробами, бензином і дизпаливом, транспортними засобами. Чи то розробники дуже вже шанують пиво, чи то вирішили закрити пролом, який утворився в підакцизному переліку після того, як з нього виключили золото й коштовності.

Давно забутим нововведенням «порадують» розробники депутатів, запропонувавши диференціацію акцизного податку для різноманітних марок бензину. Це, мабуть, знову викличе жваву дискусію в сесійній залі. Практика показала, що така теоретично справедлива диференціація насправді потурає різного роду махінаціям, коли одну марку моторного пального видають за іншу.

Сюрпризи для наївних

За все треба платити. А за приємне — особливо. Ясна річ без компенсації податкових послаблень не обійдеться. Насамперед задеклароване в проекті Кодексу зниження ставок здійснюватиметься не одномоментно, а поетапно. За логікою авторів законопроекту, не можна допускати значного скорочення надходжень до держбюджету на перехідному етапі податкової реформи. Тому в перший рік дії Податкового кодексу ставку ПДВ знизять тільки на 1% (до 19%) і лише на другий рік — до 17%. Відповідно, податок на прибуток підприємств спочатку стягуватиметься за ставками 10 і 25%.

Другий сюрприз від розробників Кодексу — скорочення пільг для платників податків і розширення бази оподаткування. Третій — запровадження нових податків. Ідеться про прийняття податку на майно, який стосується земельних ділянок і об’єктів нерухомості, призначених для особистого користування як громадянами, так і суб’єктами господарювання у виробничих цілях. Зрозуміло, уникнути такого податку дуже складно, адже він справді є своєрідним індикатором реального, а не формально задекларованого багатства. Тим більше, що до об’єктів оподаткування цього разу віднесено й житлові будинки або їхні частини, квартири, садові будиночки, дачі, гаражі.

Проект Кодексу надає право місцевій владі визначати конкретну ставку названого податку, обмежуючи її лише «стелею» — 2% від бази оподаткування — і передбачаючи соціальні пільги. Як не дивно найменше пільг передбачається для жителів великих міст. Для них чомусь запропоновано не оподатковувати тільки 21 кв. м загальної площі на кожного члена сім’ї плюс 10,5 кв. м на сім’ю, що точно відповідає «хрущовським» нормативам. Це в «хрущовках» на однокімнатну квартиру припадало в середньому 31 кв. м загальної площі, а сучасна навіть серійна однокімнатна квартира починається з 40 квадратів.

Підприємці можуть стикнутися з досить серйозним так званим «шкільним податком». Його базою визначені обороти від реалізації товарів і послуг через організовану торгову мережу (магазини, кіоски, АЗС, кафе, ресторани, лотки, тощо). А ставка встановлюватиметься на місцях у розмірі від 1 до 2% від бази.

Крім того, доведеться й розщедритися на інші нові місцеві податки: збір за організацію гастрольних заходів, збір за видачу дозволу на будівництво.

У новий рік — «з малою податковою конституцією»

«Є політичне завдання сформувати бюджет на новій податковій основі і з ним згодні практично всі, — говорить голова Комітету ВР з фінансів і банківської діяльності Валерій Альошин. — Інша річ, що засоби вирішення цього завдання можуть бути різними. Якщо один — прийняття Податкового кодексу — не здобув підтримки, то можна прийняти закон з переліком податків і в такий спосіб створити для уряду законодавчу основу для роботи над бюджетом 2001 року».

Отже, до канікул парламент має намір прийняти закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів», відповідно до якого й верстатиметься бюджет. Навряд чи документ дуже сподобається уряду, оскільки його автори народні депутати Валерій Альошин і Сергій Терьохін запропонували знизити податковий прес, але при цьому «забули» прибрати пільги і запровадити компенсуючі податки. Правда, за оцінкою Сергія Терьохіна, бюджет від дії закону постраждає навіть менше, ніж якби почав діяти Податковий кодекс. У першому випадку з урахуванням детенізації економіки держбюджет недорахується тільки 3,6 млрд. грн., тоді як у другому — понад 4 млрд.

Депутати пропонують встановити базову ставку ПДВ у 15% і на один рік — ще додатково 2% як компенсатор втрат у зв’язку з ліквідацією збору до інноваційного фонду (замість 19% ПДВ в урядовому варіанті Кодексу). З запровадженням шкільного податку вони не згодні, але водночас готові скасувати комунальний податок. Крім того, у проекті закону пропонується вдвічі зменшити розмір плати за землю, яка пройшла вартісну оцінку. «Мені це питання видається особливо актуальним для підприємств столиці, інших великих міст, але водночас воно конфліктує з інтересами місцевих бюджетів і місцевої влади. На мій погляд, ця норма досить спірна», — каже Валерій Альошин.

По податку на прибуток пропонується не змінювати ставку, залишивши її на рівні 30%, але збільшити норми амортизації і таким чином дати можливість фондомістким підприємствам здійснювати заходи, пов’язані з модернізацією та реконструкцією. Як бачимо, з цього питання також виникає конфлікт із пропозиціями уряду.

Крім того, у законопроекті змінюється порядок оподаткування прибутків громадян. Ставок пропонується чотири (10, 20, 30, 24%), причому максимальна 30% не є тією, за якою оподатковуються найвищі прибутки. Чому шкала втратила свою незмінну прогресивність, цілком зрозуміло: багатим громадянам пропонують вийти з «тіні» на «світло».

Хтось може заперечити: мовляв, у будь-якому разі депутати спізнилися — відповідно до букви закону зміни, внесені в податкову базу після 1 липня, не можуть бути враховані при розробці бюджету на наступний рік. Проте це зовсім не так. За словами Сергія Терьохіна, згідно з раніше прийнятою поправкою до Закону «Про систему оподаткування», такі зміни можна брати до уваги при формуванні бюджету, якщо вони не збільшують податковий прес. Виходить, бюджетові бути. І, як і просив Президент, на новій податковій базі.

Акцизний збір нині іменується акцизним податком. Суть його від цього не міняється, але є нюансик: з діючого нині переліку підакцизних товарів випав ще один — ювелірні вироби та золото. Навряд чи тому, що останні стали доступними, в тому числі малозабезпеченим. Втім, у підакцизній «команді», як і раніше, п’ятеро гравців: пиво виділили з числа алкогольних напоїв і надали йому почесну індивідуальну позицію поряд із спиртом і алкогольними напоями, тютюновими виробами, бензином і дизпаливом, транспортними засобами. Чи то розробники дуже вже шанують пиво, чи то вирішили закрити пролом, який утворився в підакцизному переліку після того, як з нього виключили золото й коштовності.

Давно забутим нововведенням «порадують» розробники депутатів, запропонувавши диференціацію акцизного податку для різноманітних марок бензину. Це, мабуть, знову викличе жваву дискусію в сесійній залі. Практика показала, що така теоретично справедлива диференціація насправді потурає різного роду махінаціям, коли одну марку моторного пального видають за іншу.

Сюрпризи для наївних

За все треба платити. А за приємне — особливо. Ясна річ, без компенсації податкових послаблень не обійдеться. Насамперед задеклароване в проекті Кодексу зниження ставок здійснюватиметься не одномоментно, а поетапно. За логікою авторів законопроекту, не можна допускати значного скорочення надходжень до держбюджету на перехідному етапі податкової реформи. Тому в перший рік дії Податкового кодексу ставку ПДВ знизять тільки на 1% (до 19%) і лише на другий рік — до 17%. Відповідно, податок на прибуток підприємств спочатку стягуватиметься за ставками 10 і 25%.

Другий сюрприз від розробників Кодексу — скорочення пільг для платників податків і розширення бази оподаткування. Третій — запровадження нових податків. Ідеться про прийняття податку на майно, який стосується земельних ділянок і об’єктів нерухомості, призначених для особистого користування як громадянами, так і суб’єктами господарювання у виробничих цілях. Зрозуміло, уникнути такого податку дуже складно, адже він справді є своєрід- ним індикатором реального, а не формально задекларованого багатства. Тим більше, що до об’єктів оподаткування цього разу віднесено й житлові будинки або їхні частини, квартири, садові будиночки, дачі, гаражі.

Проект Кодексу надає право місцевій владі визначати конкретну ставку названого податку, обмежуючи її лише «стелею» — 2% від бази оподаткування — і передбачаючи соціальні пільги. Як не дивно, найменше пільг передбачається для жителів великих міст. Для них чомусь запропоновано не оподатковувати тільки 21 кв. м загальної площі на кожного члена сім’ї плюс 10,5 кв. м на сім’ю, що точно відповідає «хрущовським» нормативам. Це в «хрущовках» на однокімнатну квартиру припадало в середньому 31 кв. м загальної площі, а сучасна навіть серійна однокімнатна квартира починається з 40 квадратів.

Підприємці можуть стикнутися з досить серйозним так званим «шкільним податком». Його базою визначені обороти від реалізації товарів і послуг через організовану торгову мережу (магазини, кіоски, АЗС, кафе, ресторани, лотки, тощо). А ставка встановлюватиметься на місцях у розмірі від 1 до 2% від бази.

Крім того, доведеться й розщедритися на інші нові місцеві податки: збір за організацію гастрольних заходів, збір за видачу дозволу на будівництво.

У новий рік — «з малою податковою конституцією»

«Є політичне завдання сформувати бюджет на новій податковій основі і з ним згодні практично всі, — говорить голова Комітету ВР з фінансів і банківської діяльності Валерій Альошин. — Інша річ, що засоби вирішення цього завдання можуть бути різними. Якщо один — прийняття Податкового кодексу — не здобув підтримки, то можна прийняти закон з переліком податків і в такий спосіб створити для уряду законодавчу основу для роботи над бюджетом 2001 року».

Отже, до канікул парламент має намір прийняти закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів», відповідно до якого й верстатиметься бюджет. Навряд чи документ дуже сподобається уряду, оскільки його автори народні депутати Валерій Альошин і Сергій Терьохін запропонували знизити податковий прес, але при цьому «забули» прибрати пільги і запровадити компенсуючі податки. Правда, за оцінкою Сергія Терьохіна, бюджет від дії закону постраждає навіть менше, ніж якби почав діяти Податковий кодекс. У першому випадку з урахуванням детенізації економіки держбюджет недорахується тільки 3,6 млрд. грн., тоді як у другому — понад 4 млрд.

Депутати пропонують встановити базову ставку ПДВ у 15% і на один рік — ще додатково 2% як компенсатор втрат у зв’язку з ліквідацією збору до інноваційного фонду (замість 19% ПДВ в урядовому варіанті Кодексу). З запровадженням шкільного податку вони не згодні, але водночас готові скасувати комунальний податок. Крім того, у проекті закону пропонується вдвічі зменшити розмір плати за землю, яка пройшла вартісну оцінку. «Мені це питання видається особливо актуальним для підприємств столиці, інших великих міст, але водночас воно конфліктує з інтересами місцевих бюджетів і місцевої влади. На мій погляд, ця норма досить спірна», — каже Валерій Альошин.

По податку на прибуток пропонується не змінювати ставку, залишивши її на рівні 30%, але збільшити норми амортизації і таким чином дати можливість фондомістким підприємствам здійснювати заходи, пов’язані з модернізацією та реконструкцією. Як бачимо, з цього питання також виникає конфлікт із пропозиціями уряду.

Крім того, у законопроекті змінюється порядок оподаткування прибутків громадян. Ставок пропонується чотири (10, 20, 30, 24%), причому максимальна 30% не є тією, за якою оподатковуються найвищі прибутки. Чому шкала втратила свою незмінну прогресивність, цілком зрозуміло: багатим громадянам пропонують вийти з «тіні» на «світло».

Хтось може заперечити: мовляв, у будь-якому разі депутати спізнилися — відповідно до букви закону зміни, внесені в податкову базу після 1 липня, не можуть бути враховані при розробці бюджету на наступний рік. Проте це зовсім не так. За словами Сергія Терьохіна, згідно з раніше прийнятою поправкою до Закону «Про систему оподаткування», такі зміни можна брати до уваги при формуванні бюджету, якщо вони не збільшують податковий прес. Виходить, бюджетові бути. І, як і просив Президент, на новій податковій базі.

Сергій СЛЕДЗЬ
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56