ТУГА БЕЗ… «МАРИНИ»

Микола Семена 11 серпня 2000, 00:00

Читайте також

«Ми б заробляли додатково мільйони доларів, якби Україна могла бути включена в світові маршрути яхтового туризму. Проте для цього в нас на Чорному морі ще немає умов, насамперед існуючі порти не пристосовані для прийому туристичних яхт», — ремствував у розмові зі мною міністр курортів і туризму Криму Олександр Таряник...

Аксіома «Україна — морська держава», так і залишиться просто голослівним твердженням доти, поки потенціал морського узбережжя не використовуватиметься із середньосвітовою інтенсивністю. Поки ж найзавантаженішим морським портом на Чорному морі залишається Одеса, розташована в глибокій бухті й віддалена від прямих морських шляхів. А найзручніші в цьому сенсі кримські порти навіть для перевалки вантажів задіяні іноді на третину можливостей, а іноді й того менше. Але зараз мова не про це. У світі інтенсивно розвивається яхтовий туризм — дуже зручний і дорогий вид спорту для небідних людей. Але з п’яти морських портів Криму, найбільш наближених до історичних визначних пам’яток — Євпаторія, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч, — жоден за міжнародними стандартами не має належних умов для прийому туристичних яхт. Мабуть, найзатишнішим і найзручні- шим для цього на Південному березі є порт у «Артеці». Тут обладнаний мол, причали, є стоянка для автотранспорту, проте недоглянутість прилеглої території на тлі чудових навколишніх пейзажів неприємно відштовхує. Коли ми відвідали цей порт, тут стояли дві красиві іноземні яхти, сліпучо білі та філігранні за формою. Вони виділялися на фоні катерків радянського виробництва, як «Роллс-Ройс» на тлі вухатого недоглянутого «Запорожця», і їхні господарі почувалися явно чужими на цьому суцільному «смітнику».

І дійсно, красеням світового класу в Криму приткнутися можна тільки хіба що випадково й тимчасово. Жодний порт не чекає тут надбагатих гостей на власних суднах, хоча, здавалося б, уже повинні: вигоди очевидні — надзвичайно цікаві й визнані у світі пам’ятки Криму можуть забезпечити значні прибутки економіці півострова. Це засвідчують, приміром, англійські яхтсмени Арчі та Дорін Аннан, котрі на власній яхті «Окура» зайшли в Алушту. І це була «сенсація»: власники яхти відразу одержали свідоцтво почесних членів Алуштинського вітрильного центру спорту.

Річ у тім, що тут давно діє об’єднання «Алуштинська асоціація», складова частина асоціації яхтсменів Чорного моря. Її президент Анатолій Скворцов уже понад 10 років намагається втілити в життя свою мрію — побудувати вітрильний центр «Алушта-марина», який, між іншим, включено до Національної програми розвитку туризму та спорту в Україні. Оцініть ситуацію: на протилежному від Криму берегу Чорного моря, в Туреччині, зараз уже діють 18 чудово обладнаних яхт-клубів, будуються ще 13. Якби ви, приміром, — будучи англійцем, французом, німцем і т.д. — на своїй яхті зайшли в Чорне море й вирішили об’їхати його узбережжя та пішли проти годинникової стрілки — ви б змогли безперешкодно і зручно пройти тільки турецький берег. А далі? Далі при наближенні до російських берегів вас би прийняли за натовського розвідника і прикростей ви б не уникли. Саме насиченість військовими частинами й закритими зонами всього Криму і призвела до того, що вся кримська інфраструктура прекрасно пристосована до військових цілей, що сьогодні так безславно й марно загубили свій потенціал, і зовсім не пристосована для мирного туризму. А чим далі — тим більше світ починає заробляти саме на туризмі, значною мірою на яхтовому...

Стосовно алуштинського проекту, то він пройшов експертизи на найвищому рівні, розпочалося будівництво гідротехнічних споруд. Вони вже готові на 60 відсотків. Проте з прозаїчної причини відсутності грошей будівництво зупинено... Спеціально обладнаний для прийому яхт порт зможе приймати до 500 суден, забезпечити комфортні умови на рівні західних стандартів.

Тим часом, англійці Арчі та Дорін Аннан заходили в Крим не випадково. Вони бізнесмени й аматори своєї справи, ходять на яхті по світу вже понад десять років, прибуток відчувають за дві милі, — вони хочуть видати путівник по українському узбережжю Чорного моря для туристів-яхтсменів із вказівкою всіх яхтових стоянок, рівня сервісу в них, усіх визначних пам’яток, які туристи могли б відвідати на шляху від Євпаторії до Керчі. Вони переконували алуштинців, що у світі такий путівник дуже потрібний, що вони поширюватимуть його на світових турярмарках і виставках, фестивалях, поштою й Інтернетом. Але були розчаровані — поширювати поки що нічого.

У принципі, для будівництва яхтових портів, не треба багато грошей, вважають у Міністерстві курортів і туризму Криму. Треба просто створити умови. Які? Якщо держава сьогодні не може спорудити такі порти і не зможе, вочевидь, у найближчі 10—15 років, варто створити умови для приватного будівництва яхтових портів. На жаль, ані наші закони, ані наші умови бізнесу не передбачають, тим більше не сприяють приватному будівництву на узбережжі. По-перше, діє норма про охоронну прибережну морську двокілометрову зону, де земля не може належати приватним особам. По- друге, не розроблено екологічні й санітарні вимоги для таких об’єктів. По-третє, кримське узбережжя відноситься до прикордонної зони, що також не передбачає подібних об’єктів. Крім того, необхідно вирішити безліч питань прикордонного й митного контролю.

Інвестиційні проекти яхтових «марин» уже кілька разів вносили в різні інвестиційні збірники й представляли на інвестиційних конференціях, проте невирішеність правових і юридичних питань стримує ініціативу світового капіталу в цьому напрямі. Водночас, для України не вигідно просто віддати «золоте» місце, щоб хтось качав прибуток, ніж побудувати самим. Але й у самих поки не виходить. Так що ж, «марин» на кримському березі не буде ще довго? Будуть, вважають у Криму, коли проблему вирішить уряд України на державному рівні, адже її масштаби саме такі...

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56