Керівник Центру тестування Вадим Карандій: "З банком тестових завдань розгорнувся цілий детектив"

Оксана Онищенко 20 листопада 2015, 00:00
Карандий

Читайте також

 

 

Тема незалежного тестування, однієї з найпопулярніших і найбільш ефективних реформ, завжди була в центрі уваги. Але, напевно, ніколи навколо неї не іскрили такі сильні емоції. 

Підозри у втручанні в систему, арешти, слідчі дії і звільнення керівника, недостатнє фінансування, заяви про "крах", "зґвалтування системи ЗНО", озвучені Ігорем Лікарчуком, — усе це не додало відчуття стабільності і впевненості. 

Очолити центр тестування в такій ситуації — крок нелегкий. Вадим Карандій на нього зважився. За інформацією DT.UA, таке рішення Вадим Анатолійович ухвалив не одразу, спочатку мав намір відмовитися. На зустрічі з міністром освіти відверто озвучив усі ризики ситуації, що склалася, і своє бачення шляхів виходу з неї. Така обізнаність не дивує, адже в системі тестування В.Карандій не новачок — іще 2006 року прийшов в УЦОЯО разом з І.Лікарчуком. Був його першим заступником, вісім років очолював атестаційну комісію при Центрі тестування. 

Вже після "епохи" Табачника Вадим Карандій був призначений керівником ДП "Інфоресурс", яке адмініструвало Єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО) і разом з УЦОЯО організовувало процес вступної кампанії. 

Кажуть, що Вадима Анатолійовича просив очолити УЦОЯО не тільки міністр. Таку ініціативу висловили і деякі керівники регіональних центрів, що мали досвід співпраці з ним. У свою чергу, Карандій звернувся до них із проханням залишитися на своїх місцях. 

— Вадиме Анатолійовичу, хотілося б від вас почути, яка нині ситуація склалася у системі ЗНО і чого очікувати. Насамперед цікавить доля бази тестових завдань, яка була вилучена правоохоронцями разом із серверами. Її повернули? 

—Нам повернули все, що ми просили, окрім банку тестових завдань. Але тут розгорнувся цілий детектив: банку тестових завдань на вилучених серверах експерти, що працюють в органах слідства, на жаль, не знайшли. Ми давали правоохоронцям усі ознаки: що може бути в назвах об'єктів, які це об'єкти. Але фахівці не змогли їх ідентифікувати на серверах. Там дуже великі масиви інформації. Проблема в тому, що нам до кінця не відоме все господарство інформаційного центру УЦОЯО. Так сталося, що воно експлуатувалося без паперового документування, тобто переліку реєстрів, з якого було б зрозуміло, де і яка інформація зберігається. Система має бути описана. Вона повинна мати експлуатаційну документацію. Цього не було зроблено. 

Система діяла і працювала досить непогано, але коли стара команда айтішників пішла, виявилося, що на сьогодні в штаті українського центру немає жодного джерела інформації, з якого можна встановити, як відновити інформаційну систему, як її запустити чи модернізувати. Можливо, банк тестових завдань десь і є, але без тих людей, які його запускали, виявити це проблематично. 

— Тобто все було зав'язано на конкретних людях — комп'ютерниках, які нині перебувають під слідством? 

— Так. Але ми постараємося запустити і відновити всю систему, і, можливо, після відновлення все буде піднято і знайдено. Зараз ми працюємо над тим, щоб залучити на допомогу ІТ-компанії. Робитимемо аудит інформаційної системи, щоб побачити працездатність програмного забезпечення. Є ІТ-компанії, які зголосилися надати нам допомогу і почати роботу вже зараз, без фінансових гарантій. З фінансуванням таких послуг нам допоможе Альянс Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (Альянс USETI ). 

Ми також звернемося до спеціалістів з інформаційної безпеки, для того щоб зрозуміти, які процеси в нашій інформаційній системі відбуваються і які з них є критичними. Попередня система безпеки більше захищала периметр, тобто вхід в інформаційну систему, щоб ніхто чужий туди не ввійшов. Узагалі є державні норми щодо цього, будемо створювати разом з аудиторською фірмою комплексну систему захисту інформації. Робота над цим уже починалася раніше, але до кінця не була доведена. З різних причин: і недостатнього фінансування, і технічних проблем. 

Сьогодні ми шукаємо фахівців з ІТ, які погодяться працювати в УЦОЯО. Скажу одразу — це проблема, бо в нас низька зарплатня. Ось подивіться, у мене на столі лежить кілька резюме. Мінімальна зарплатня, яку просять, — десять тисяч гривень. Це стосується не тільки "айтішників", а й, наприклад, розробників тестів. Хоча вакансії у нас поки що тільки для фахівців з ІТ.

— Це питання можна якось вирішити? 

—Так, воно вже розглядається. Є навіть проект відповідного наказу Мінсоцполітики, ще, правда, не узгоджений з Міністерством фінансів. Моя позиція як директора центру тут неоднозначна. Бо нам пропонують підвищити зарплатню тільки частині працівників. А це може призвести до напруження всередині колективу. 

— Чи встигнете без бази даних вчасно укласти і надрукувати тестові зошити із завданнями, адже на друк потрібно 3—4 місяці? 

— Проблеми немає. Ми встигаємо. А друк розпочнемо навіть трохи пізніше, ніж минулого року. Більше часу дамо методистам на розробку і підготовку тестових зошитів. 

— Будете заново все розробляти, у вас же немає бази завдань?

— Вилучені були тільки ті завдання, що напрацьовані на початок літа. Процес напрацювання триває постійно. Були ще завдання, які перебували на різних етапах розробки і просто не були внесені в базу. Крім того, залишалися паперові картотеки завдань. І їх можна відновити. Але треба довідатися, де знаходиться ця база тестових завдань. Я не думаю, що вона стала загальнодоступною. Інформація про це вже з'явилася б.

— Але друк зошитів для тестування — це не тільки формування тестів, а й тендерні процедури для організації друку. Ви встигнете їх провести? 

— Тендери нам не потрібні. Ще 2008 року, для того щоб захистити інформацію про тестові завдання, ми створили власну друкарню центру. Там стоять потужні промислові принтери. Звісно, вони працюють багато років і вже трохи зношені, але минулого року вдалося частково оновити їхні найбільш зношені деталі. Кошти виділив фонд Ріната Ахметова. А взагалі-то вся матеріальна база центру потребує оновлення.

— Нинішнього року на проведення ЗНО додатково виділено 10 мільйонів гривень. Цього достатньо?

— Ця сума лише частково закриває наші проблеми. Першочергова потреба, за розрахунками регіональних центрів, становить 13 мільйонів гривень. І це лише на техніку загального призначення. А за рахунок виділених нам 10 мільйонів ми покриваємо нагальні потреби.

— Міносвіти вже затвердило Умови прийому до вищих навчальних закладів на 2016 р. Деякі нововведення, ухвалені і вже реалізовані в минулій вступній кампанії, цього року не будуть запроваджені. Наприклад, відмовилися від тестів двох рівнів складності — поглибленого і базового. Це крок назад?

— Почнемо з того, що ефекту від запровадження тестів двох рівнів не було. А от система адміністрування при дворівневому тесті досить складна: різні групи абітурієнтів розвести по різних аудиторіях, зареєструвати, визначити результати, зробити так, щоб була відповідність між цими результатами. А що отримали в результаті? ВНЗ рідко просили від абітурієнтів сертифікат поглибленого рівня. 

Ідея дворівневого тесту розглядалася ще в 2009 році. Але тоді вона не була реалізована. Для того щоб зрозуміти, чому, треба трохи заглибитися в теорію оцінювання. Є два підходи до його організації: критеріальний, орієнтований на дотримання певних норм і критеріїв, і рейтинговий. У вступній кампанії використовується другий підхід. Усіх вступників ставимо на одну лінійку і будуємо рейтинг. І хоч на скільки б частин чи рівнів ми розбили тест, в ідеалі рейтинг повинен залишитися тим самим. Минулого року так не вийшло. 

Візьмімо, наприклад, математику. Механічно розділили тест на дві частини за рівнем складності: легші завдання помістили у базовий рівень, складніші— у поглиблений. Що маємо в результаті? Більше тисячі осіб, які отримали найвищий рейтинговий бал — 200 — за виконання базового тесту. Це означає, що тест, який використовувався, втратив одну важливу властивість — властивість розподільчої здатності. Тобто він не зумів розподілити за балами абітурієнтів і чітко вказати, хто кращий, а хто слабший. На останній, найвищій сходинці стояло більше тисячі осіб. Такого не було ще ніколи. 

З української мови ситуація краща. Зазвичай у тести з літератури не вдається вставити все, що вивчається у шкільній програмі. То поглиблений рівень тесту з української мови і літератури дав можливість це реалізувати. 

Однак питання запровадження двох рівнів тестів не потрібно відкидати, до нього треба буде повернутися. Але для цього потрібно мати чітко продуману ідею. У 2015 році її як такої не виявилося. Ми, на жаль, поспішили. Минулорічний досвід є корисним для аналізу і розуміння. Але на сьогодні краще не дворівневі тести запроваджувати, а якісніше підготувати звичайний тест.

Вважаю, що про всі нововведення треба попереджати за півтора-два роки. Тоді УЦОЯО зможе рівномірно розподілити підготовчу роботу, спокійно і ґрунтовно підготуватися до впровадження новації. І щодо випускника це буде справедливо — він знатиме про нововведення за кілька років і зможе підготуватися. Не можна зробити все і зараз. Мені подобається норма, записана у проекті нового закону про освіту (до речі, я до цього ніякого стосунку не мав) про те, що особи, які переходять на певний ступінь навчання, повинні знати, в який спосіб, за якими програмами перевірятимуть їхні знання на виході з цього ступеня. Тобто старшокласники ще на початку старшої профільної школи повинні знати, яким буде ЗНО по закінченні школи.

— Можливо, необізнаність теж є причиною того, що деякі абітурієнти побоялися складати тести поглибленого рівня?

—Справедливе зауваження. Певні норми закладено в Законі "Про вищу освіту". Програми тестування мають бути оголошені за півтора року.

— Перелік програм має бути оголошений чи зміст цих програм? Здається, у законі йдеться про перелік?

— Так, має бути перелік. Але якщо міністерство й УЦОЯО будуть дотримуватися норми, що не тільки перелік, а й зміст програм має бути оголошений, — це буде тільки плюс для організації тестування, для абітурієнтів і для вишів. За кордоном саме так і роблять. І УЦОЯО зможе підготуватися до тестування завчасно, сформувати більшу кількість варіантів завдань, і тестові зошити друкуватимуть теж у спокійному, а не авральному режимі. Тоді техніці не доведеться витримувати пікових навантажень, коли її вмикають о шостій ранку в понеділок і вимикають о десятій вечора у п'ятницю чи суботу.

— Чому ЗНО-2016 відбуватиметься за минулорічними програмами? Проекти нових були ж готові ще навесні 2015?

— Справді, проекти програм були готові, і найбільші зміни мали відбутися у програмах з історії та іноземних мов. Що ж до програми з англійської — то в жовтні вона ще не була готова. Тривали дискусії між розробниками. Можливо, на процес підготовки програм вплинула й ситуація, яка склалася в центрі у зв'язку із розслідуванням. Було ухвалено рішення зупинитися. Існуючі програми справді не бездоганні, але їх не можна назвати недосконалими. Вони добре відомі абітурієнтам, і на даний момент їх використання виправдане. Програми, що готувалися на 2016 рік, будуть використані в 2017-му. Вони вже доопрацьовані (до речі, розробкою займається не УЦОЯО) й узгоджені з громадськими організаціями, спілкою ректорів.

— Цього року також відмовилися від об'єднання ЗНО і випускного шкільного іспиту (державної підсумкової атестації — ДПА) з англійської мови. Шкільний іспит проходитиме в стінах школи. Хоча влітку на колегії МОН було ухвалено інше рішення.

— Складно провести тестування з англійської мови, об'єднане з випускним іспитом, уже цього року. По-перше, збільшується кількість учасників тестування. Для цього передусім потрібні додаткові кошти, а їх немає. У проекті державного бюджету на наступний рік для нас заплановано 113 мільйонів гривень. А для впровадження всіх запланованих нововведень, за нашими розрахунками, потрібно щонайменше 240 мільйонів. Чи дасть Мінфін для УЦОЯО такі кошти в той час, коли відомство вже говорить про необхідність скоротити видатки на 10 мільярдів? Я допускаю, що нам можуть збільшити фінансування, тому що незалежне тестування є пріоритетом, і тому що, наскільки я знаю, в цьому напрямку працюють міністр освіти і голова профільного парламентського комітету. Але це збільшення не буде істотним.

Ще одна причина відмови від об'єднання ДПА і ЗНО з іноземної мови полягає в тому, що не апробовано аудіювання з іноземної мови. За один навчальний рік якісно провести таке апробування неможливо.

Давайте подумаємо: чого ми хочемо досягти тестуванням з англійської мови, об'єднаним з випускним іспитом? 

— Простимулювати вивчення іноземної мови.

— Не буде цього. Ось приклад. Починаючи з 2008 року математику щорічно складають близько 70% випускників. Чи краще в школах стали знати математику? Ні. Якщо б ми нині запровадили ЗНО з англійської мови, об'єднане з ДПА, ми отримали б тільки негативну реакцію з боку батьків, вчителів, учнів. Але результату не досягли б. Усі знають, що в школі сьогодні для організації нормального навчання іноземної мови багато чого бракує. Перше — немає кваліфікованого вчителя. І це не повинно бути проблемою дитини. Міністерство, навіть якщо дуже захоче, не зможе вирішити цю проблему протягом року. Цикл підготовки до якісних змін дуже і дуже тривалий. Треба організувати перепідготовку і підготовку нового вчителя, переглянути методичне забезпечення. І навіть коли зміни в середній освіті будуть запроваджені, результат навчання з'явиться пізніше, потрібен буде не один рік. 

— Ходять чутки, що в тестах можуть скасувати пороговий бал "склав — не склав".

— Це безпідставні чутки. Пороговий бал має існувати. Ідея його запровадження народилася не 2015 року. Над нею почали думати ще 2012-го.

— Критикують ЗНО-2016 за те, що, всупереч рішенням літньої колегії МОН, його не складатимуть випускники коледжів. І знову відкриється дорога на другий курс вишів в обхід ЗНО. 

— Загальна проблема в тому, що відбувся розрив між завданнями, які ставилися перед УЦОЯО, і наявними ресурсами. Запровадження тестування для випускників ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації нині нереальне. Крім того, рішення колегії щодо випускників коледжів і технікумів не стосувалося вступної кампанії. У формі ЗНО мала відбуватися лише державна підсумкова атестація. І оцінка, отримана на тестуванні, — це оцінка, яка мала йти у свідоцтво про освіту. Тестування не впливало на зарахування на другий курс.

— Результати слідства щодо співробітників УЦОЯО поки що не відомі. Вони можуть бути оприлюднені ближче до початку вступної кампанії?

— Давайте будемо говорити про те, що ми маємо на сьогодні. Фактично Центр тестування діючий. Дев'ять регіональних центрів, які забезпечують організацію ЗНО у регіонах, абсолютно діючі. Майже всі процеси, які не пов'язані з функціонуванням ІТ-системи, відбуваються. Певні дезорганізаційні процеси, пов'язані зі слідчими діями, зі звільненням чи відстороненням від роботи керівників центру, звісно, вплинули на нашу роботу. Але сьогодні все потихеньку повертається в робочий стан. Починають повноцінно функціонувати Донецький регіональний центр (він тепер розташований у Слов'янську) і Херсонський (створений замість Сімферопольського). З обладнанням, організацією навчання спеціалістів нам дуже допомагають Альянс USETI і Czech Development Agency.

Нам багато що доведеться почати з нуля. А деякі іміджеві речі — навіть з мінуса. Особливо, якщо факт втручання підтвердиться. Але ми готові працювати, і я впевнений, що із часом усе налагодиться.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
4 коментаря
  • VViktor 21 ноября, 12:26 7. Японские ученые создали первый искусственный интеллект по оцениванию абитуриентов. Их система практически справилась с поставленной задачей. Особо был оценен этот интеллект по отношению к математике и физике - фундаменту развития научно-технического прогресса. Специалисты без такого фундамента есть просто ремесленниками. Оказалось что, созданный японцами искусственный интеллект достаточно просто справляется с заданиями по математике и почти не справляется с заданиями по физике. По-моему, мнению это связано с возможностью алгоритмизации в формализованной логике математики и непостижимому вне человеческого ума построению реальной математической модели физического явления. Именно это и есть сердцевина естественно-научного интеллекта. В нашей высшей школе чиновники давно это осознали и для подготовки специалистов намеренно "именно эт...ой метлой" выметают физику из учебных планов, ссылаясь на оставшуюся математику. В тоже время все знают, что математика является "языком" физики. Відповісти Цитувати
  • VViktor 21 ноября, 11:54 5. Ложь И.Ликарчука заключается в том, что он никогда и нигде не сообщал, кто и с какой целью напутствовал и разрешал создание и существование такого уродливого УЦОКО. 6, Никогда и ни где Минвуз гласно и широко не обсуждал с преподавателями СШ и профессорско-преподавательским составом ВШ функционирования этой ВНО. Они ранее и сейчас тем более боятся такой гласности. Відповісти Цитувати
  • VViktor 21 ноября, 11:53 Действующая система ВНО практически является диверсией по отношению ко всей системе образования в стране - среднего и высшего. 1. В средней школе планомерная целеустремленная система обучения, направленная на развитие интеллектуальных способностей Человека (от мала до велика), заменена системой натаскивания для сдачи ВНО любыми способами. 2. Я не знаю с какой целью введен пересчет конкретных, понятных всем результатов ВНО на какие то 200 баллов, и никто этого не обосновал. Возможно именно здесь и "зарыта собака". 3.В простой беседе с абитуриентом на вступительном экзамене профессор (доцент) легко оценит его знания и самое главное при этом его реальную способность учиться в университете. Именно так я и ставил оценку на вступительном экзамене. 4. Пустая 200 бальная система ВНО ни за что не отвечает. Работая со студентами 1 курса я мучительно думал: а кто-нибудь из создателей этой ВНО реально, в аудитории работал со студентами 1-го курса и видел ли итоги своей деятельности во ВНО.
    Nedolya 24 ноября, 10:06
    Проблема не в тому, що внаслідок недосконалості ВНО набирають недолугих студентів - в Німеччині набирають всіх, але потім відраховують не здатних до навчання. Проблема, що потім таких недолугих студентів дуже важко відрахувати з наших вишів. Сюди і потрібно спрямувати зусилля - відмінити жорстке прив'язування нормативу кількості студентів до одного викладача. Університети цим не переймаються, бо перетворилися на комерційні проекти. МОНУ знає, але мовчить. Критерії оцінювання МОНУ - кількість поданих заяв на вступ. Але досягаючи кількості, обов'язково втрачаєш якість. Це ж саме можна пов'язати з якістю освіти в внз.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.31
EUR 28.69