На ринку шкільних підручників очікується революція?

Оксана Онищенко 14 березня 2014, 18:10
учебники

Читайте також

Держава витрачає на підручники дедалі більше коштів: у 2011 р. — 120 млн грн, 2012-му — 233, 2013-му — понад 243, на 2014-й заплановано 450 млн грн. При цьому дошкільна і професійно-технічна освіта, як і раніше, сидять на голодному пайку. 

Шкільний підручник обходиться державному бюджету чимдалі дорожче. Наприклад, з 2012 р. його середня вартість зросла більш ніж удвічі: з 8,38 до 18,5 грн. А з приводу якості чуємо дуже багато негативних відгуків педагогічного співтовариства і батьків. Найгучніший скандал — з підручниками для першого і другого класів, виданими одним з монополістів ринку підручників — Видавничим домом "Освіта". Експерти нарахували в них півтори сотні помилок. 

"Нам потрібні нормальні підручники, за якими можна навчати дітей! — заявила зав. кафедри педагогіки Львівського інституту післядипломної освіти Марія Барна. — Підручники з математики для 1 і 2 класів узагалі треба вилучати зі шкіл. Вони спотворюють навчання, розвиток дітей. Це жах. Учителі плачуть". 

Про те, що робити з системою видання підручників, ішлося на круглому столі, ініційованому головою парламентського комітету з питань освіти і науки Лілією Гриневич. Для участі в "мозковому штурмі" було запрошено всі зацікавлені сторони — авторів, представників видавництв і громадських організацій, шкільних учителів, академіків і батьків. Щоб усе сказане не стало порожнім звуком, щоб його почули ті, від кого залежить ухвалення рішень, на круглий стіл запросили представників Міністерства освіти (заступників міністра Павла Полянського й Інну Совсун) і директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (ІІТЗО) Олександра Удода.

Це вже друга спроба організувати подібну дискусію. Перша була за міністра Табачника. І не увінчалася успіхом. Незважаючи на те, що ситуація на ринку підручників зачепила за живе багатьох (монополія кількох видавництв, скарги на порушення процедури видачі грифів і непрозорість конкурсу рукописів, друкування підручників "з коліс", без належної апробації), комітету було складно знайти охочих вступити у відверту дискусію з представниками міністерства. 

"Сьогодні ми маємо шанс щось змінити в країні, — звернулася Лілія Гриневич до видавців. — Давайте поставимося до цього відповідально, не тільки з погляду власних бізнес-інтересів або нових можливостей, а з погляду блага для дітей і для країни". 

Сьогодення ринку підручників

Перше запитання: хто повинен нести відповідальність за продукцію з браком? Олександр Удод вважає, що Міносвіти не може відповідати за кожну букву в книжці. Воно приймає рукопис. Усе інше — справа видавництва, його редакторів, коректорів. Учасники дискусії із цим не погодилися. На їхнє переконання, відповідальність рівною мірою несуть і замовник, і виконавець. Запитання "Кого оштрафували за неякісні підручники?" залишилося без відповіді. Присутні на круглому столі представники видавництва, яке дало життя сумнозвісним підручникам, скромно промовчали. Хоча раніше (при
Д.Табачникові) дуже активно й навіть агресивно захищалися, критикуючи тих, хто насмілився висловитися проти їхнього "витвору".

Інші хвороби ринку підручників (який насправді й ринком назвати важко) відомі давно (див. публікацію "Без оголошення війни…", DT.UA, №35, 2013 р.): непрозорість, монополізація, відсутність свободи вибору.

Здивував присутніх О.Удод. Як відомо, саме його відомство опікувалося питаннями, пов'язаними з грифуванням підручників (дозволом на застосування в школі). А отже — разом із екс-керівництвом МОН відповідальне за ситуацію на ринку. 

Директор ІІТЗО наголосив, що сьогодні як ніколи є всі умови для демонополізації сфери книгодрукування, забезпечення прозорості конкурсних процедур і розподілу бюджетних коштів. Це викликало пожвавлення серед представників обділених раніше видавництв (звісно, вони хотіли сатисфакції) і тяжке мовчання в лавах представників видавництв-монополістів. Ті, кому "не поталанило", вимагали від О.Удода відповідей: озвучити суми держзамовлень, отриманих різними видавництвами, відповісти, чому несвоєчасно видавалися документи на гриф і т.ін. "Треба розбиратися в кожному конкретному випадку" і "В останні три місяці важко було провести засідання комісії", — такими відповідями відбивався від опонентів директор інституту.

Не втрималася від запитання про наболіле і Лілія Гриневич: "Восени я звернулася до вас із листом, де на 15 сторінках був перелік видавництв, які не можуть забрати свій гриф. Деякі документи лежать у вас з 2012 року. І ці грифи почали видавати тільки в останні дні. Чому?". 

Не забули учасники круглого столу і про деякі дивні моменти Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників. Згідно з правилами, автор, чий підручник виграв конкурс для одного класу, автоматично стає переможцем конкурсу для цілої лінійки підручників — з першого по четвертий клас або з п'ятого по дев'ятий. Наосліп, без макета підручника, на підставі лише концепції. А інші видавництва і, відповідно, автори, на кілька років усуваються з дистанції. "Тому й маємо таку якість підручників. Треба відмовитися від подібної практики", — лунало в дискусіях.

Що треба зробити для створення повноцінного ринку підручників? Такого, який стимулював би авторів і видавництва до створення якісного продукту?

Децентралізація коштів

Практично всі учасники дискусії дійшли висновку — нинішню систему книговидання треба міняти. 

О.Удод, котрий твердо став на шлях реформ, запропонував зовсім відмовитися від грифів. Дати можливість учителеві самому вибирати навчальну літературу "під контролем громадськості і батьків". При цьому посилити його відповідальність за якість навчання. Міносвіти, як і раніше, опікуватиметься проведенням конкурсу підручників і складанням програм. 

Більшість експертів категорично не погодилися із цим. Грифи залишити. Але тільки на ту літературу, яка видаватиметься коштом держзамовлення. Школам дозволити використовувати будь-яку навчальну літературу — як із грифом, так і без. До речі, заступник міністра П.Полянський відразу поінформував присутніх, що скандально відомий лист МОН "Про використання навчальної літератури", який забороняє використовувати підручники, не внесені до спеціального міністерського списку, вже скасовано. 

Головне, на чому наполягали учасники обговорення — державні кошти на видання підручників повинні рухатися не згори вниз, як це було раніше, а знизу вгору. Їх потрібно віддати на місця — школам. "Це ключове питання, — підкреслив професор Юрій Ковбасенко, автор підручників і програм. — Усі інші — похідні від нього".

Як це здійснити технічно? Видавництва можуть випускати підручники-"пробники", які проходять апробацію. Або викладати на сайті МОН чи іншому ресурсі електронні версії своїх пропозицій. Школи вибирають, формують замовлення, передають його через управління освіти в МОН. Тиражна комісія визначає наклад і розподіляє державні кошти. Видавці знатимуть, скільки і яких ресурсів їм потрібно. І розуміти, що Полтавська область, наприклад, бере п'ять тисяч підручників, Київська — шість тисяч. А держава потім поверне видавництву витрачені гроші.

Ще одна пропозиції пов'язана з роботою тендерної комісії при Міносвіти. Володіючи інформацією про ціни на поліграфічні послуги, саме ця структура повинна вивчати, як і на яких підставах видавництва формують ціну на підручник. І в разі необґрунтованого завищення просити видавця переглянути пропозицію. На думку Тетяни Харламової, директорки інформаційно-аналітичної агенції "Наш час", за такого підходу цілком реально знизити ціну підручника приблизно на 30%. 

Зважаючи на те, що за чинної тендерної комісії було допущено монополізацію ринку підручників, необхідно оновити її склад. А також посилити контроль за цінами на поліграфічні послуги й папір, які не повинні доводити "згори". І дати можливість видавцям самим обирати поліграфічний комбінат або друкарню, де друкуватимуться підручники.

Ціна на підручники багато в чому залежить від цін на папір. Видавці запропонували скасувати норму закону, яка забороняє використовувати папір закордонного виробництва. Адже за ціною і якістю він часто перевершує вітчизняний. Як відомо, свого часу Антимонопольний комітет України оштрафував двох найбільших виробників паперу — ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" (пов'язують із депутатом-регіоналом Олегом Царьовим) і ТОВ "Кронекс-Україна" (пов'язують із Наталею Баранник, дружиною екс-начальника ГУВС Харкова Олександра Баранника, який прославився при розгоні акцій протесту проти вирубування харківського парку ім. Горького). Ці фірми, на думку АК, зловживали монопольним становищем і завищували ціни на офсетний папір "для виготовлення книжкової продукції та виконання держзамовлення у 2010 році". 

При тому, що ідея передати гроші на підручники в області, на місця в цілому дістала схвалення, було висловлено й кілька побоювань. Зокрема стосовно того, щоб замість одного корупційного центру не отримати 27 (у всіх областях та адміністративних центрах). Така сама небезпека існує і в разі, якщо школам дозволять самим обирати підручники. Не секрет, що деякі потужні видавництва стимулюють учителів купувати їхню продукцію, виплачуючи певний відсоток винагороди. 

Висловлювалися також пропозиції, щоб частину підручників батьки купували за свої кошти (за хорошої економічній ситуації в країні, зрозуміло). Була ідея зробити підручники платними для всіх, крім соціально незахищених дітей. Академік НАПН О.Ляшенко зауважив: "Подібна практика існувала в 90-ті роки, коли ми збирали 20% від вартості підручника з батьків. Сьогодні я, як людина, котра має змогу заплатити за комплект підручників, цього зробити не можу. А мої дві онуки вчаться за розтріпаними підручниками". 

О.Афонін, президент благодійної організації "Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів", запропонував: "Можна застосувати норми, які працюють в інших країнах. Прораховується ринкова вартість комплекту підручників залежно від класу, в якому навчається дитина. На цю суму з доходів батьків не стягується податок. Вони отримують картку, на яку перераховано суму на підручники. За цією карткою нічого купити не можна, крім книжок. Але перехід на таку систему потребує часу". 

Т.Харламова заперечує: "Я уявляю собі "істерику" в податковій, коли потрібно буде робити ці "перерахування". І потім, офіційні гроші в батьків різні, податки з них — різні. Ми ставимо дітей у нерівні умови. А батьки з сільської місцевості, які часто працюють нелегально в сезон на великих "фермерів", — як з ними бути? Дотувати?".

Крім того, як зауважила Лілія Гриневич, пропозиція купувати книжки за кошти батьків суперечить закону — є рішення Конституційного суду, яке забороняє таку практику. 

Організація конкурсу підручників

Усі учасники обговорення були одностайні — конкурсна комісія не повинна залежати від Міністерства освіти. Робота її має бути прозорою, інакше дуже швидко незалежні експерти перетворяться на залежних. 

Георгій Касьянов, директор Інституту розвитку освіти, запропонував: "Ми готові забезпечувати організаційно й фінансово роботу експертів. Це має відбуватися під нашим моніторингом і абсолютно відкрито. Треба чітко транслювати суспільству, як усе відбувається. Щоб не поширювалися різні чутки".

Лілія Гриневич запропонувала використовувати закордонний досвід: "У деяких країнах створюють закриті списки експертів. Видавництва нарівні платять за цю експертизу".

Який підручник нам потрібен

Якісний. Апробований не менше ніж рік-півтора до того, як його віддадуть до друку. 

На думку батьків, нинішнім підручникам бракує мультикультурності. Підручники математики перевантажені аграрними й виробничими темами і зовсім не відображають життєвих реалій, близьких і зрозумілих дитині. 

В.Огнев'юк, ректор КМПУ ім. Бориса Грінченка, зауважив, що в століття, коли підручники — не єдине джерело інформації, треба серйозно обміркувати їхню концепцію: "Наші підручники відповідають потребам минулого століття. Вони містять запитання, які передбачають однозначну відповідь, і репродуктивні завдання на кшталт "прочитай-перекажи"... І варто добре подумати, чи з усіх шкільних предметів потрібні підручники".

Академік О.Ляшенко запропонував, щоб підручники з природничо-наукових дисциплін для шкіл, які навчають мовою нацменшин, видавали державною мовою. Або кожну сторінку давали б у двох варіантах — рідною і державною мовами. Це важливо тому, що в нас у країні немає університетів, де викладали б мовою нацменшин.

Окремо обговорювалося питання, чи потрібні підручники для вищої школи. О.Удод вважає, що потрібні. І пропонує внести зміни до положення про акредитацію, ліцензування та до процедури присвоєння наукових звань доцентів, професорів. "Їх потрібно прив'язати до кількості загрифованих МОН підручників", — вважає директор ІІТЗО.

Це викликало заперечення учасників обговорення. Вища школа має будуватися на альтернативних позиціях, а не містити одну "правильну" думку. Крім того, наукові знання й технології дуже швидко оновлюються. Тому ні підручники, ні грифи вишам не потрібні. З цієї ж причини виникли сумніви в доцільності друкування підручників для профтехосвіти. У час нових технологій підручники просто не встигають за новими відкриттями й знаннями. 

Що робити зараз

Звичайно, сьогодні нереально провести повне перезавантаження системи навчального книговидання. До нового навчального року залишилося шість місяців. Чотири з них підуть на виготовлення й розвезення підручників, і тільки два — на ухвалення рішень та оформлення необхідних документів. З урахуванням економії державного бюджету.

Головна болюча точка — підручники для тих, хто навчається за новими програмами, тобто для 3 і 6 класів. Вони написані вже традиційно "з коліс", без належної апробації. Конкурси автори виграли на основі концепції, а не розроблених макетів. Крім того, це будуть підручники від тих самих груп авторів і видавництв, які вже підмочили свою репутацію торік. 

Заступник міністра освіти Павло Полянський наголосив: "Природно, здійснити ці інноваційні зміни до закінчення нинішнього навчального року, коли друкування нових підручників уже практично "на марші", нереально. Натомість необхідно зробити експрес-аналіз рукописів або навіть сигнальних примірників підручників для 3-х і 6-х класів. Скоріш за все, в умовах жорсткої економії та раціонального використання коштів державного бюджету зараз не йтиме мова про видання також підручників для 4-х й 7-х класів. Як відомо, вони ще не будуть використовуватися в 2014—2015 навчальному році, отже — буде досить часу, щоб провести аудит по них. Також потрібно досліджувати, наскільки навчальні програми для "знову 11-річної" школи відрізняються від затверджених для 12-річки. І відповідно до яких уже були надруковані мільйони підручників, що раптом стали непотрібними. Можемо припустити (але це потребує дослідження), що чимало з тих підручників учителі можуть продовжувати використовувати в роботі".

Заступник міністра підтримав ідеї перезавантаження системи книговидання. І зазначив: "Останніми роками процеси навколо видання підручників набрали потворних форм. Сьогодні вже дійшло до того, що, як свідчать виступи авторів і видавців на цьому круглому столі, під виданням підручників почали розуміти освоєння грошей. Це ненормально, тому всі "совання" з грошима держбюджету будуть припинені".

Лілія Гриневич підтримала ці ідеї і зауважила: "Сьогодні справжній бюджетний дефіцит. І в системі освіти є дуже багато питань, які необхідно вирішити. Повинна бути доцільність у використанні кожної копійки". Голова парламентського комітету також повідомила, що за результатами обговорення буде створено робочу групу, яка збере всі пропозиції в єдиний алгоритм. "Ми маємо великий простір для роботи", — звернулася Лілія Гриневич до учасників дискусії.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2 коментаря
  • Lovich 15 марта, 17:26 Самое ...смешное в этой статье - "Твердо ставший на путь реформ А.Удод..." Откуда такая уверенность? Именно в этом институте инновационных технологий под руководством А.Удода и травили неугодные издательства!...
    Lovich 23 марта, 22:41
    Эту фразу, которая была только в русскоязычном варианте, уже заменили :)))
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 25.77
EUR 27.74