Наполегливість чи впертість?

Оксана Онищенко 13 березня 2015, 22:00
зно

Читайте також

 

ДЕПУТАТИ ЗНОВУ НАМАГАЮТЬСЯ ЗМІНИТИ ПРАВИЛА ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ

У парламенті зареєстровано законопроект № 2335 "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)". Автори — депутати від коаліції О.Співаковський, І.Вінник, А.Гордєєв, С.Хлань (БПП) і Т.Кремінь ("Народний фронт"). 

 

Це третя спроба народних обранців змінити правила вступної кампанії-2015. Ідея одна — враховувати під час вступу сертифікати незалежного тестування минулих років. 

Перші дві спроби провалилися. Спочатку — депутатське звернення О.Співаковського та його колег-мажоритарників із Херсона. "На розмову" в профільний парламентський комітет ходили представники Міносвіти і Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Але вони не похитнулися під депутатським натиском (див. "Хто боїться вступної кампанії", DT.UA, №48-49, 2014 р.).

Після цього спробували пронести в парламент цілий закон "Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році". Під шквалом критики проект автори відкликали (див. "Палкий привіт майбутнім студентам з минулого", DT.UA, 2 лютого 2015 р.). Але, як жартують в експертному середовищі, він усе-таки ввійшов в історію як рекордсмен із кількості грубих змістових, правових та навіть граматичних помилок у перерахунку на загальну кількість слів у документі. 

І ось нова спроба — внесення норми про сертифікати ЗНО минулих років до Закону про вищу освіту.

У чому секрет такої наполегливості? Автори законопроекту кажуть, що захищають однаковий доступ до освіти. Але це тільки вершина айсберга. Згідно з новим законом про вищу освіту, фінансування кожного вишу залежатиме не від того, як його ректор "повирішував питання в міністерстві", а від результатів вступної кампанії. Тобто від кількості набраних студентів. Тому завжди знайдуться охочі розширити можливості для набору студентів, хай навіть на шкоду якості освіти. 

Новий законопроект містить дві ідеї. Перша — врахування сертифікатів минулих років. На думку авторів, такий крок забезпечить "рівні права на здобуття вищої освіти незалежно від року здобуття освіти". А тепер "це неможливо через різний рівень підготовки". 

Та чи справді це турбота про випускників попередніх років? Адже замість того, щоб подумати, як реально допомогти їм підвищити свій рівень підготовки, автори законопроекту просто пропонують запровадити для них інші правила вступу.

Вимога визнати сертифікати минулих років ущемляє права тих, хто закінчує школу нинішнього року. По-перше, в деяких "старших товаришів" за 8 років існування ЗНО на руках назбиралося по кілька сертифікатів з одного й того самого предмета. Отже, вони можуть вибрати для вступу результат найуспішнішої спроби. 

По-друге, нинішнього року тестування з української мови об'єднають зі шкільним випускним іспитом. Таким чином, його складатимуть не лише ті, хто планує вступати у виш, а взагалі всі випускники шкіл. Це істотно збільшує кількість учасників тестування, а отже й конкуренцію між ними. Адже бал ЗНО, за своєю природою, не абсолютний, а рейтинговий (тобто це не оцінка, а місце учасника тестування в рейтингу серед інших учасників).

По-третє, нинішнього року внесено істотні зміни в методику визначення результатів ЗНО. Отже, старі й нові сертифікати, бали в яких обчислювалися по-різному, порівнювати не можна.

Автори законопроекту пропонують вирішити проблему просто й трохи по-дитячому: зобов'язати уряд забезпечити рівність усіх сертифікатів (!), а УЦОЯО — опублікувати таблиці конвертації балів з кожного предмета, незалежно від року складання ЗНО. 

На впровадження нового закону автори відводять два місяці. Але складання таблиць конвертації — величезний пласт роботи. Експерти муситимуть докладно опрацювати тести з кожного предмета за всі 8 років і в кожному випадку визначити поріг "склав — не склав". Потім треба буде все це зіставити зі шкалою нинішнього року. І обов'язково апробувати методику конвертації результатів до її впровадження. Якісно це зробити за два місяці, і навіть за рік, неможливо.

У супровідних документах підкреслюється — реалізація законопроекту не потребує фінансових витрат із держбюджету. Але хто оплатить, наприклад, роботу експертів? Фахівці припускають, що йдеться про суму як мінімум у кілька мільйонів гривень. 

Ідею приймати під час вступу сертифікати минулих років уперше реалізував у вступній кампанії Дмитро Табачник. Тому подати її як реформаторську нині важко. 

Можливо, з цієї причини наполегливі ініціативи депутатів щодо зміни правил вступної кампанії згодом були трохи модернізовані. Якщо в першому депутатському зверненні йшлося тільки про врахування сертифікатів минулих років, то в останньому законопроекті пропонується впровадити ще один різновид незалежного тестування для тих, хто закінчив школу рік тому й раніше. Ідеться про тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК). І це друга ідея законопроекту №2335.

У принципі, це прогресивне нововведення. Працювати над ним в Україні почали ще 2009-го. Тест загальної навчальної компетентності перевіряє не знання з конкретного предмета, а вміння застосовувати їх на практиці (мислити логічно, шукати потрібну інформацію тощо). 

Сергій Раков, редактор журналу "Вісник. Тестування і моніторинг в освіті", був серед тих, хто починав розробляти тест загальної навчальної компетентності ще 2009 р.: "Ми вивчали світовий досвід. Цей тест прийнятий у багатьох країнах світу. Наприклад, у США, Ізраїлі, Грузії, Швеції. Моделі використання його різні. Це може бути єдиний вступний тест або ж доповнення до предметних тестів. У світовій практиці ніхто не вказує вишам, які сертифікати і з якими ваговими коефіцієнтами вимагати під час вступу. Це питання вони вирішують самі, користуючись своїм правом автономії". 

Експеримент із розробки та впровадження ТЗНК в Україні не було доведено до кінця, вважає Сергій Раков. Не провели його пілотного випробування на національному рівні. З різних причин, зокрема й фінансових, роботу над новацією у 2012-му заморозили. Сергій Раков пояснює, чого не встигли зробити експерти: "Досі тестування апробували тільки на студентах. А треба було залучити й абітурієнтів (у них інша мотивація до виконання завдань, що може позначитися на результаті). Тільки після цього можна буде довіряти результатам дослідження. Ми планували спробувати використовувати ТЗНК в експерименті доволі м'яко — на бажання вишів і абітурієнтів для окремих спеціальностей як третій непрофільний тест. Планували запропонувати його для тих спеціальностей, де немає профільного предмета, — психології, економіки, філософії тощо. Щоб подивитися, як це працюватиме, щоб сама практика підказала місце тесту в системі вищої освіти". 

Олександр Ляшенко, керівник робочої групи, яка розробила ТЗНК, академік- секретар НАПНУ, доктор педагогічних наук, підкреслює ще один момент: "Я радий, що ТЗНК здобув підтримку. Але, щоб тест запрацював, слід завершити його розробку. Ми створили технологію, близьку до ЗНО, проте все-таки це не одне й те саме. Деяких нюансів не врахували. Немає поки що банку завдань. Не визначені моделі використання тесту у вступній кампанії, які ми можемо запропонувати вишам. У кращому разі, 2016-го можна буде завершити експеримент, а 2017-го – почати впровадження. Але ми завжди підкреслювали, що тест ТЗНК — це не альтернатива предметним тестам (якщо ти, наприклад, вступаєш на фізмат, то повинен знати математику), а доповнення до них. І такий тест може бути корисний не тільки для випускників минулих років".

"Впровадити ТЗНК у 2015-му нереально, — вважає й Сергій Раков. — Усі радикальні зміни слід робити виважено, усвідомлено, без адміністративного тиску".

Олександр Ляшенко здивований, що автори законопроекту пропонують регламентувати в законі про вищу освіту структуру тесту загальної навчальної компетентності: "У проекті сказано, що тест складається з двох частин — логіко-математичної та вербально-комунікативної. Так, сьогодні так і є. Але ж завтра може з'явитися якась інша складова, пов'язана, наприклад, з інформаційною компетентністю чи будь-якою іншою". 

Складається враження, що автори законопроекту перейнялися ідеєю ТЗНК як прикриттям основної мети — використання сертифікатів минулих років. Причому якнайшвидше, вже під час нинішньої вступної кампанії. Звідси й непродуманість пропозицій. 

 До речі, впровадження тесту загальної навчальної компетентності за два місяці суперечить вимозі Закону про вищу освіту, яка гласить: перелік програм зовнішнього незалежного тестування публікується на сайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки не пізніше ніж за 1,5 року до проведення ЗНО. 

Не можна змінювати правила гри тоді, коли її вже запущено. Про це дружно говорили експерти й представники громадських організацій, аналізуючи попередній законопроект від О.Співаковського та його колег. Але, здається, їх не почули. Як не почули заперечень проти того, щоб враховувати під час вступу сертифікати минулих років. Навряд чи це можна назвати діалогом із громадськістю. Чи спільною роботою над реформами.

"Врахування сертифікатів минулих років ... ставить абітурієнтів у нерівні умови, адже вимоги тестування різних років різняться", — коментувала у 2012-му Лілія Гриневич вступну кампанію, організовану міністерством Дмитра Табачника. У 2011-му вона називала цю новацію одіозною. А хіба тепер, ось уже втретє, пропонується не те ж саме? Однак чітких публічних оцінок того, що відбувається, наразі не чути. І це сумно. Тим більше що серед авторів проекту – відразу два члени парламентського комітету з питань освіти і науки — О.Співаковський і Т.Кремінь.

Наполегливості, з якою деякі депутати намагаються внести старі правила у нову вступну кампанію, можна позаздрити. Чи це впертість? "Їм там що, більше нічого робити у Верховній Раді? — обурилася знайома мама 11-класника, почувши про новий законопроект. — Скільки можна тримати в тонусі абітурієнтів?"

Щоб скласти для себе уявлення про законопроект 2335, досить подивитися, як пропонують його автори викласти ст. 44.4 Закону про вищу освіту: "Прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) здійснюється на основі повної загальної середньої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників незалежно від року його складання та рівня їх творчих та /або фізичних здібностей ...".

"Очевидно, в наступному варіанті законопроекту від цієї групи авторів ми побачимо пропозицію приймати до вищих навчальних закладів усіх, хто подав документи. І, можливо, на бюджетну форму навчання", — припускає Володимир Бахрушин, академік АН вищої школи України.

Скільки ще спроб змінити правила вступної кампанії робитимуть депутати? Скільком із них зможуть протистояти експерти і громадськість? 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
12 коментарів
  • Vladislav Smirnov 17 марта, 17:33 Мы принуждаем детей танцевать в пределах организуемого государством скулинга (schooling), что само по себе является ограничением прав и свобод человека (пусть еще не взрослого). Наше государство пуще огня боится и хоум-скулинга (home-schooling) и анскулинга (unschooling) и либертарной педагогики. В наших педвузах слыхом не слыхивали о критической педагогике, знать не знают о книге Джо Л. Кинчело "Знание и критическая педагогика" (Knoledge and Critical Pedagogy) и т.п. Может, поэтому мы вполовину ограничиваем своё участие в TIMSS (только восьмые классы, но нет четвёртых – это чтобы нельзя было отследить динамику изменений?), стыдливо помалкиваем о своих «достижениях» при тестировании школьников по международной образовательной методике PISA (Programme for International Student Assessment)? А толчём воду в ступе, думая, что «незалежна» (от кого?) оценка (чего?) нам поможет. Сказал же Игорь Ликарчук: 43% тестируемых про математике получили оценку ниже «неуда»! Нужно, чтобы упали до 93%? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Tasha Adamovich 17 марта, 14:26 Не секрет, что абсолютное большинство выпускников совершенно не понимают, чего они хотят от жизни. Выбор профессии ими зачастую определяется фразой "Надо поступить". И все! Почему не дать ребенку хотя бы год, чтобы разобраться, какая профессия ему кажется привлекательной? Нормальная практика в развитых странах. После этого он будет выбирать вуз сознательно. С результатами ЗНО прошлого года. Почему нет? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Serge Chornyy 16 марта, 14:21 Главная проблема не в ЗНО. Главная проблема в обилии мелких ВУЗов на 2-4 тыс. стационара. Когда ректоров, проректоров, деканов и заведующих кафдрами, работников учебных и научных отделов, бухгалтеров больше чем студентов. Вот где резерв бюджетных средств!. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Иван Колесник 16 марта, 13:41 Но это уже не СССР, тогда и вступительные здавали, и возможность только в один ВУЗ поступать была, не поступил- пролетел на целый год. Я не могу понять, почему все так кипишуют? да, может быть есть некие недоработки, но! идея то не плохая! Может сделать что если в рейтинге у 2 абитуриентов равное количество балов, то выше тот у которого более ранний сертификат. Конечно же, не по 5 лет делать строк действия, 2-3 года самый идеал. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Stefix 15 марта, 23:46 "Вряд ли это можно назвать диалогом с общественностью. Или совместной работой над реформам" Интересно, а кто именно эта общественность? Мама знакомой 11- классницы? Какие-то приближенные к телу эксперты? Я, например, много лет работаю в высшей школе, и никто никогда со мной не советовался ни по одному вопросу организации высшей школы. Хотя, при появлении и каждого нового закона врут про какие-то общественные слушания. Верю - слушания приближенных к телу докладчика. А по поводу закона.У нас же вроде Автономия вузов. Вот пусть вузы и определяют, сертификаты каких годов принимать. Или вместо автономии снова профанация??? Собственно, так оно и есть. Закон о ВО вроде есть, а изменений никаких. Во всю продолжают работать министерские структуры по всем вопросам ведения, отнесенным к компетенции вузов. И г-жа Онищенко этого не замечает. Нет заказа? Зато с пафосом поднимается вопрос практически второстепенный. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • prepod 15 марта, 22:53 Шановний Alexander Spivakovsky. Чому, коли думка не співпадає з Вашою, то Ви пишете про "заказ"? Все, що написала автор, є мотивованим і логічним. В Радянські часи вступні екзамени здавали кожного року і їх не переносили на наступний рік, якщо ви вступали в той же самий вуз. І ніхто проти цього не заперечував, коли навіть був недобір. Так і зараз має бути. Тим більше, що умови проведення ЗНО суттєво змінюються. Ви б краще як законодавець турбувалися про те, щоб програми випробувань і оцінювання результатів нарешті набули хоч якоїсь стабільності. Я не чув, щоб хоч один з ректорів за всі часи незалежності виступив проти щорічних змін в програмах для вступників. Крім того, воно якось недемократично вказувати автору статті, що писати, а що не писати в газеті, бо це, насправді, посягання на свободу слова. І чому Ви вважаєте, що маєте право вказувати, що робити журналістам? Цікаво, а чи не здається уже Вам, що Ви маєте такі собі особливі права та особливий статус і можете вказати господарю, який сорт моркви йому сіяти, чи навіть самому Ахметову вказати, яку марку сталі "варити"? До речі, лобіювання того, чи іншого закону, це не зовсім правильно, якщо мова йде виключно про відомчий інтерес, а не інтерес держави і суспільства. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Vitaliy Sivolotskiy 15 марта, 18:38 Как по мне, то один год действия сертификатов это очень мало. Смотрите, многие европейские сертификаты действительные 2 года. Как по мне это самый идеальный вариант. Тогда и в случае Ивана можно будет изменить специальность. И да, очень специфическая статья.
    prepod 15 марта, 23:12
    Такі помилки дуже дорого коштують, бо студенти першокурсники, всі, хто навчаютьс за кошти бюджету, отримують стипендії, крім того саме начання теж недешеве, спитайте про це у студентів-контрактників. Тому при такого роду помилках справедливим було б питання про повернення коштів державі...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Ivan Sinyov 15 марта, 17:59 Стаття ваша не комільфо зовсім. Якщо я провчився в ВУЗі 1 рік, і зрозумів, що профессія не моя, і хочу змінити свою спеціальність - мені треба знову ЗНО здавати. Це не кошерно же. А з новим законопроектом, такі люди можуть не здавати заново, а скористуватися минулорічним сертифікатом. Я вважаю, що законопроект правильний.
    prepod 15 марта, 23:04
    Так. Треба здавати, бо де гарантія, що ви знову не помилилися з вибором спеціальності. Крім того, якщо вас зарахували на бюджетне місце, а потім після першого курсу ви кинули навчання через свою помилку у виборі спеціальності, то ви тим самим забрали місце від другого абітурієнта, який мріяв вступити в університет, а через вас не зміг, бо якраз цього місця йому не хватило. Та от, треба не тільки здавати ЗНО, а у вашому випадку треба заборонити таким як ви вступати на туж саму, чи споріднену спеціальність на наступні роки, бо через вас держава уже витратила безрезультатно чималу суму коштів. Тому законопроект не тільки не справедливий, він, насправді, спотворює хибне відношення до державних коштів, симулюючи думку, що державне, то безкоштовне.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Alexander Spivakovsky 15 марта, 15:41 Шановна Оксана. Браво. Чий Ви відпрацьовуєте заказ? Чому Ваше видання публікує тільки думку однієї сторони? Чому Ви не опублікували статтю ректора Миколаівскького державного гуманітарного університета пана Клименко Леоніда Павловича, яку він Вам надсилав? А цей університет - бувша філія Киево-Могілянки. Я думаю, що читач сам дасть відповідь на це питання. І дякую Вам за таку увагу до моєї персони. До речі. Чи не забагато реклами для пана Табачника??? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Victoria Nansen 14 марта, 09:24 Ніяких табачниківських законів повертати не треба. Слід вичистити вищу школу від корупції: запровадити зовнішню незалежне оцінювання для випускників-бакалаврів, тоді не буде фальшивих дипломів і до магістратури потраплять дійсно найкращі. Тестування можна проводити у комп'ютерному режимі, адже кожний студент вивчав ІК. Замість цього вирішили створити Центр якості вищої освіти, але не створюють навіть його. Хто боїться правдивої оцінки професійного рівня випускників вишів? Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.82
EUR 27.33