"Побєда" чи "Бєда"?

Оксана Онищенко 1 листопада 2013, 18:46
Табачник

Читайте також

"Як сліпий із глухим розмовляли", "апогей освітянської темряви" — такими словами описують очевидці нещодавні парламентські слухання "Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення". 

У суперечці народжується істина — на жаль, це не про дебати, які точилися під склепінням Верховної Ради. Зал постаралися заповнити прихильниками міністра. Вони заходилися оваціями під час виступу Д.Табачника і закрикували й затупували тих, хто насмілювався критикувати політику керівництва МОН. Була навіть підтягнута важка артилерія з регіонів — голова Харківської ОДА М.Добкін з автобусом шанувальників. 

Як на мене, доповідь міністра більше скидалася на виправдання. Їй бракувало аналітики й стратегічного бачення. Зате "одобрямсу" — аж занадто. По суті, це був виступ завідувача районного методичного кабінету (та й то не дуже сумлінного), а не керманича галузі. Спробуймо проаналізувати доповідь зі стратегічного погляду. 

Найбільший ажіотаж викликала заява Д.Табачника: "За оцінками іноземних експертів Всесвітнього звіту з конкурентоспроможності держав Світового економічного форуму, у 2013 році за якістю українська середня освіта посіла вже 45-те місце, всього оцінювалося 122 країни. За підсумками цього ж дослідження …три роки тому ми посідали… 56-те місце. Прогрес спостерігається і за багатьма іншими складовими оцінюваннями. Найбільш суттєвий він за критерієм якості шкільної природничо-математичної освіти — 24-те місце проти 42-го у 2010 році. Про якість початкової освіти. За три роки проти 49-го місця, якість початкової освіти в Україні Міжнародним форумом з конкурентоспроможності поставлена на 31-ше місце".

Одразу зауважимо: у Рейтингу конкурентоспроможності у 2013 р. представлено не 122, а 148 країн. І показника "якість середньої освіти" в ньому немає. 

Не хотілося б нікого розчаровувати, але Всесвітній звіт з конкурентоспроможності держав і відповідний рейтинг складають не на основі оцінок іноземних експертів, а за результатами опитування роботодавців кожної країни. Тому що Індекс конкурентоспроможності показує насамперед здатність країни конкурувати в глобальній економіці. І освіта розглядається в ньому для оцінки фактора робочої сили. 

За показником "якість початкової освіти" ми справді поліпшили свій результат: у 2010 р. мали 49-те місце, у 2013-му — 37-ме (а не 31-ше, як доповів країні міністр). Однак тут є кілька "але". 

У звітах про глобальну конкурентоспроможність, підготовлених Усесвітнім економічним форумом, усі показники розвитку розподілено на три великі групи (субіндекси): "базові вимоги", "підсилювачі ефективності" та "фактори розвитку й інноваційного потенціалу". Кожен з них є основою певної стадії розвитку економік країн.

"Базові вимоги" — основа першої стадії розвитку економіки, факторно-орієнтованої. Країни конкурують за рахунок забезпеченості ресурсами. Їхня конкурентоспроможність залежить не в останню чергу від здоров'я й освіченості робочої сили. Саме до групи "базових вимог" належить підгрупа показників "здоров'я та якість початкової освіти".

Директор Центру дослідження суспільства Інна Совсун підкреслює: "Для України, як і для багатьох інших країн, виміряти економічну продуктивність початкової освіти фактично неможливо, бо в нас немає людей, які б мали лише цей рівень освіти. Початкова освіта важлива лише для трудомісткої праці. Цей показник суттєвий для слаборозвинених країн, де до школи ходить мала частка дітей, а решта змалечку починає працювати. У цьому випадку оцінюється базова грамотність — уміння читати і рахувати, що для нашого суспільства доволі дивно. Те, що ми піднялися за цим показником, свідчить, що наша країна може конкурувати з відсталими країнами Африки, але аж ніяк не з розвиненими західними країнами".

Отже, якість початкової освіти України визначалася на підставі опитувань роботодавців, які не наймають працівників із початковим рівнем освіти, а спираються на свої уявлення. Та хто на це зважає? У нас немає внутрішньої надійної системи моніторингу. Тому й посилаємося на ті дослідження "іноземних експертів", що є. Хоч вони й не завжди оцінюють те, що нас цікавить, бо проводяться з іншою метою.

Група показників "підсилювачі ефективності" має значення для економік другої стадії розвитку — орієнтованих на ефективність. І саме на цій стадії, згідно зі звітами з конкурентоспроможності, перебуває зараз економіка України. Для того щоб конкурувати з розвиненими країнами, нам потрібен високий рівень людського капіталу. Він залежить від багатьох показників. Наприклад, від якості системи освіти. Про неї міністр обачно промовчав. Тому що тут наша країна не прогресує. У 2010 р. ми посідали 56-те місце, 2011-му — 62-ге, 2012-му — 70-те, 2013-му — 79-те. У цьому випадку думка роботодавців відображає реальнішу для освітян картину, оскільки вони наймають на роботу і дипломованих випускників вишів, і випускників шкіл та ПТУ.

А от за іншим показником з групи "підсилювачі ефективності" — якістю природничо-математичної освіти — ми справді піднялися з 42-го місця у 2010 р. на 28-ме (а не 24-те, як сказав міністр) у 2013 р. Однак велика різниця в позиціях виявилася невеликою в балах: у 2010 р. за цим критерієм Україна отримала 4,6 бала, а в 2013-му — 4,8 бала з 7 можливих. Разом з тим таке зростання свідчить про те, що наша природничо-математична освіта демонструє хорошу здатність до розвитку і прогресу, тобто стає конкурентоспроможною. 

Як доказ того, що якість освіти поліпшується, Д.Табачник навів результати дослідження ТІМSS-2011: "Українські восьмикласники підвищили результати з математики на 17 балів, з комплексу природничих дисциплін на 16 балів порівняно з вимірами ТІМSS у 2007 році. Це дозволило в умовах щільної конкуренції перейти Україні в міжнародному рейтингу ТІМSS з математики з 25-го місця на 19-те, а з природничих дисциплін піднятися трохи — на 18-те місце".

Дослідження ТІМSS порівняльне. У ньому беруть участь учні четвертих і восьмих класів. У ТІМSS-2011 узяли участь ті восьмикласники, які в 2007 р. навчалися в четвертому класі. Тоді Україна справді показала гірші результати. Зміст завдань дослідження дуже відрізнявся від змісту наших шкільних програм і від завдань, що їх було уміщено в наших підручниках. Проаналізувавши все, попередники Д.Табачника внесли зміни до шкільних програм з природничо-математичних дисциплін, скоригували плани перепідготовки вчителів з ​​математики, фізики, хімії, біології та географії. 

"Аналізуючи результати, директор Міжнародного навчального центру TIMSS & PIRLS пані Айна Мулліс, зокрема, зазначила, що міжнародне тестування школярів з математики та природничих дисциплін, проведене в 50 країнах, свідчить, що система освіти в Україні ефективно працює, а програма українських шкіл збалансована та відповідає кращим сучасним міжнародним практикам", — підкріпив свої висновки цитатою міністр. Але забув додати, що це стосується не укладених при ньому нових програм, яких у 2011 р. навіть не починали реалізовувати, а старих, які незабаром будуть викинуті на смітник завдяки старанням його команди. Як не крути, а до поліпшення наших показників у Рейтингу конкурентоспроможності і в TIMSS доклали зусиль попередники Д.Табачника. До речі, у ТІМSS-2011 узяли участь
63 країни, а не 50

Міністр промовчав також, що в 2011 р. українські 4-класники участі у TIMSS не брали. Отже, під час наступного дослідження у 2015 р. ми не зможемо зробити висновок про якість нових програм і підручників та й узагалі про прогрес у природничо-математичній освіті. Це було б тим більш цікаво, що в 2015-му якраз закінчується термін реалізації Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти, затвердженої 2011 р. постановою КМУ. І саме ці результати Д.Табачник сміливо зміг би поставити в заслугу собі. 

Хоча чи буде нам чим пишатися у 2015 р. — запитання. В інформаційно-аналітичних матеріалах, підготовлених до парламентських слухань Академією педнаук, зазначено, що в останні кілька років спостерігається тенденція зменшення кількості кабінетів з предметів природничо-математичного циклу у школах. "Критичний стан забезпеченості навчальних закладів сучасними засобами навчання унеможливлює якісне виконання навчальних планів і програм", — сказано в матеріалах.

Предмет особливої гордості міністра освіти — державні цільові програми: "Міністерством було підготовлено і внесено на розгляд Кабінету міністрів… п'ять нових державних цільових програм: розвитку дошкільної освіти, підвищення якості природничо-математичної освіти, впровадження ІКТ в навчальний процес, розвитку позашкільної та професійно-технічної освіти. Такої величезної кількості освітянських ініціатив… на уряді ще ніколи не розглядалося за роки незалежності України".

Але Д.Табачник забув сказати, скільки із цих програм фінансується державою. У нашому розпорядженні є відповідь Міністерства освіти і науки на запит профільного парламентського комітету щодо фінансування державних цільових програм за 2011—2013 рр. У ній є дані про фінансування лише двох з названих міністром: упровадження ІКТ "Сто відсотків" і "Шкільний автобус". 

"Саме інформаційно-комунікаційні технології мають вивести українську школу на нову освітню орбіту. Ще п'ять років тому Україна замикала першу сотню країн за використанням ІКТ у навчальному процесі. Сьогодні за оцінками світових експертів ми посідаємо 62 місце. Лише минулого року в школи було поставлено 2670 комп'ютерних класів", — хвалився з трибуни Верховної Ради міністр.

Очевидно, посилаючись на світових експертів, він знову мав на увазі Рейтинг конкурентоспроможності. Але там немає критерію "використання ІКТ у навчальному процесі". Натомість за показником "Підключення шкіл до Інтернету" ми справді посіли 62-ге місце. Але торік. Цього року Україна погіршила свої показники — 70-те місце.

Не допоможуть нам вийти на нову орбіту й закуплені комп'ютери. У звіті Рахункової палати за 2012 р. зазначено, що високий статистичний показник рівня забезпеченості навчальних закладів комп'ютерами не відображає реального стану речей, оскільки 12% комп'ютерів несправні, понад 44% — "морально і технічно застарілі". 

Інших уривків з доповіді міністра, що торкаються не менш важливих, але не таких глобальних проблем освіти, ми навіть не цитуватимемо і не коментуватимемо. Свого часу їх досить детально й бурхливо обговорювала громадськість (нові підручники, стандарти тощо). Стосовно цих питань міністр традиційно обходив гострі кути і "фотошопив" реальність.

Д.Табачник має репутацію інтелектуала. Він не міг не розуміти, якої якості його доповідь. Чому ж так старанно зачитував її з трибуни? Тому що вважав, що "піпл схаває", бо аналітика йому недоступна? (До речі, Добкін у своєму виступі зауважив, що йому було усе зрозуміло в доповіді міністра і абсолютно не зрозуміло, про що говорила Л.Гриневич). Чи просто не заморочувався, а поклався на своїх спічрайтерів?

Наступна стадія розвитку економіки, до якої рухається наша країна, — інноваційно орієнтована. Вона базується на групі показників "фактори розвитку й інноваційного потенціалу". Освіти і науки більше стосується підгрупа показників "Інновації". І проблем тут у нас — неоране поле. Звісно, вони більше пов'язані з розвитком вищої освіти . Але він неможливий без якісної середньої освіти.

Є така приказка: "Матроси повинні не лише драїти палубу, а й знати, куди пливе корабель". Чи відомо міністру або хоч комусь у міністерстві, куди пливе наша освіта? Чи є в нинішньому освітянському відомстві справжні аналітики, стратеги, а не імітатори?.. 

Пам'ятаєте мультфільм про капітана Врунгеля? Він прагнув перемог, тому назвав свою яхту "Побєда". А з'ясувалося, що то була "Бєда"… 

The Global Competitiveness Report 2013–2014

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
22 коментаря
  • Сноуден 6 ноября, 22:44 Не знаю куда смотрит г. Янукович- ну такого позора в образовательной сфере не было за все годы независимости! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • к ответу 6 ноября, 10:59 Да не о том спорите, тот лучше, тот ум нее, тот быстрее, все это чушь собачья. А нужно делать так, чтобы все чиновники знали, что им все равно придется отвечать за свои поступки, решения и т.д., в зависимости от вреда нанесенного образованию, т.е. конкретно детям, родителям и государству вообще. А то же они уверены что, -ну переизберут их, и их глупости, если не преступления, останутся без наказания. А за все надо отвечать, особенно на гос. службе где на кону миллионы судеб.
    ДляСовести 6 ноября, 22:47
    Согласен! Но роль личности в истории высока. Правила правилами, но никто про Згуровского или Николаенко не писал, как о ворах и вымагателях!
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • совесть 5 ноября, 23:58 До тех пор пока в МОНе будут сидеть сексуальные мальчики и девочки, а не творческие, образованные, опытные профессионалы, люди, для которых образование - дело жизни, до тех пор у нас в системе образования будет бардак. Неужели не понимают это в правительстве? Понимают! Но им не нужна образованная молодежь, образованное общество! Ведь такими людьми трудно управлять. Они создают общество дебилов, рабов. Своих детей властьимущие будут отправлять в зарубежные университеты для получения образования, покупать им недвижимость за рубежом, а нам будут строить бараки без тепла, света, газа - а мы и будем рады этому, потому что потеряли гордость. Разрешаем таким Табачникам, Сулимам и им подобным разрушать школы, профтехобразование, уникальные высшие учебные заведения. Тех руководителей, которые не согласны с такой политикой МОНа, запугивают, на них заводят надуманные, искусно подставные криминальные дела, устраивают поджоги учебных корпусов - любой ценой избавляются от них. А наше "славное правосудие" с угодливостью выносит вердикт такой, какой предписан заданием уничтожения и образования, и науки. Интеллигенция, проснитесь, перестаньте угодничать перед разрушителями нашего образования, нашего будущего.
    Андрей 10 ноября, 17:23
    Я не думаю, что расширение(или замена) аппарата МОН, даже самыми умными чиновниками даст результат. Необходимо создать механизм взаимодействия МОН с экспертным сообществом от работодателей, которое бы имело влияние на решения Министерства, хотя бы на уровне консенсуса между отделами Министерства и экспертами. Простое консультирование не дает никакого эффекта, так как принимается только то, что нравится МОН, а не то, что необходимо.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Неаналітик 4 ноября, 17:45 Маленьке уточнення. І Ніколаєнко. і Вакарчук, і Кремінь, і Згуровський, і Таланчук (всі попередні міністри часів незалежності виглядають янголами на цьому фоні. Природно, що всі вони в опалі. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Неаналітик 4 ноября, 17:43 Петровскому. Колего, на жаль, Ніколаєнко, як і Вакарчук, були дуууже повільними порівняно з цією командою. Якби вони вчасно доводили до завершення розпочате, нинішня команда не змогла б так нашкодити. Щодо стратегій, то мушу зауважити, Ніколаєнкові заважали його переконання наївного соціаліста. Ніколаєнко причетний до прийняття основного масиву законів про освіту. І Табачник вдало користується недоліками цих законів для просування власного інтересу.
    Кравченко 6 ноября, 22:41
    Ви праві- при Ніколаєнко було прийнято багато Законів. Такого потужного профі нині немає. А Табачник краде не по законам , а всупереч, користуючись боягузливістю нашоі освітянськоі еліти. І Ніколаєнко дійсно прихильник європейського соціалізму. Не жлоб ригінальний. Він нам - викладачам потужно допомагав, умів добитись підвищення зарплат! Його волею фактично запроваджено Зно, він не взяв з жодного ретора чи зав. Облуо копійки...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Петровский 4 ноября, 11:25 Единственный стратег в образовании - Николаенко. И то, что Табачник не дал ему выступить еще раз подтверждает этот факт.
    Чобіт 6 ноября, 22:52
    Станіслав Ніколєнко не повільний , а виважений! Він пройшов велику життєву школу і знає, на відміну від нинішніх , життя!
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Аспирант 3 ноября, 23:26 Табачник - интеллектуал? Не смешите. При его возможностях стать настоящим академиком (НАНУ, а не "галузевих") раз плюнуть. Если бы немножко интеллекта... Но, видать, академики, те, настоящие, интеллекта не очень- о обнаружили... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Неаналітик 3 ноября, 23:09 Проблема не в Табачнику. Наша проблема - Президент. А Табачник молодець, поки він міністр - Януковичу не бачити другого президентського строку. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Крамаренко 3 ноября, 17:45 Табака пускає пил в очі Януковичу своіми лже успіхами.це розуміє Азаров. А в АП його кришує Рафальський , Богуцький і Льовочкін. Ось винуватці розвалу освіти. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • vizitor1 3 ноября, 12:56 "Табачник имеет репутацию интеллектуала"? иметь репутацию не означает быть им. Господин министр может красиво говорить, хорошо приспосабливаться под текущую ситуацию, пускать пыль в глаза (историк как никак с 90 годов). А больше ничего, пустота и жажда наживы........ Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.88
EUR 28.34