Зі стартом!

Оксана Онищенко 24 вересня, 00:00
абитуриент

Читайте також

  • Зі стартом! «Дзеркало тижня. Україна» №34, 24 вересня 2016

Не встигла відгудіти остання вступна кампанія, як почалася підготовка до нової. Нинішнього року Міністерство освіти і науки (МОН) та Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) приємно здивували 11-класників: буквально на початку нового навчального року оголосили, як саме проходитимуть незалежне тестування і випускні іспити у школах. 

Новацій небагато, але вони суттєві.

Цього навчального року всі шкільні випускні іспити (державна підсумкова атестація — ДПА) проходитимуть не в школах. Державну підсумкову атестацію випускники складатимуть на пунктах тестування у формі ЗНО. "Зважаючи на результати, отримані після запровадження ДПА у 2015, 2016 рр., цього року прийнято рішення поширити таку практику на всі предмети, з яких випускники складають ДПА. Це буде справді "державна" атестація", — прокоментував рішення директор УЦОЯО Вадим Карандій.

Випускний іспит у формі тестування, за межами школи — ідея не нова. Під час кампанії-2016 випускники цього року вже складали у формі тестування ДПА з двох предметів: української мови й літератури та математики чи історії (за вибором). Іспит із третього предмета (його обирав сам учень) проходив у школі. Тепер усі три державні іспити будуть оцінені за результатами незалежного тестування, і школа не матиме жодного стосунку до виставлення оцінок. 

У цього рішення є незаперечні плюси. Іспит у формі ЗНО — незалежне об'єктивне оцінювання, всі учасники якого поставлені в однакові умови. Списати на шкільному випускному іспиті, скористатися підказкою, допомогою рідної вчительки буде неможливо. А про те, як це вдарить по липових медалях та завищених балах атестата (хай і не з усіх предметів, а тільки з тих, котрі входять до переліку ДПА), нічого й казати. Врешті-решт, УЦОЯО отримає велику базу інформації для моніторингу якості освіти по всій країні: що відбувається у школах різних регіонів, різних типів і профілів, який рівень знань випускників з того чи іншого предмета тощо. 

Об'єднання ДПА і ЗНО економить час і зусилля випускникам. Тепер вони не муситимуть складати екзамен із певних предметів двічі — у школі й на тестуванні. 

Ці плюси дуже суттєві. І вони переважають. Але є й мінуси. І мова тут не про страхи та хвилювання учнів, учителів, батьків (попри все розуміння та співчуття). Як би ми не порівнювали плюси-мінуси, важливо ось що: рішення провести шкільні іспити за стінами школи ще раз показало, що, за великим рахунком, у суспільстві немає довіри до школи.

Ще один момент. Школа завжди була й залишається орієнтованою на ЗНО. (див. "Якщо хочете щось змінити в освіті — починайте з іспитів, і за ними піде вся школа", DT.UA, 6 серпня 2016). Вона "дресирує" своїх випускників на підготовку до ЗНО. І річ тут не тільки в різноманітних неофіційних рейтингах, які так люблять складати ЗМІ за результатами тестування. Річ тут і в тому, що треба якось елементарно дивитися в очі батькам і відповідати на запитання: а чому наш син так погано склав тестування? Особливо у престижних школах, де крутяться чималі батьківські кошти, де дітей ледь не з першого класу не по-дитячому завалюють "домашкою" та додатковими заняттями.

Можливо, орієнтованість школи на ЗНО й не викликала б побоювань, якби наша система тестування була більш розвиненою і досконалою. Для того, щоб розвивати систему, потрібні ресурси — і фінансові, і людські. І політична воля. На жаль, зараз у наших тестах зовнішнього оцінювання майже немає так званих "відкритих завдань" — які передбачають самостійний пошук рішення, формулювання розгорнутої відповіді, а не виставляння хрестиків навколо обраних варіантів відповіді. Відкриті завдання є в тестах з мов і математики — ось, власне, і все. Тестування з іноземної мови, наприклад, орієнтоване переважно на граматику, а комунікаційної складової, що багато важить для знання мови, тест не перевіряє. Оскільки поки що цього неможливо зробити технічно. Отже, і школа більше "натаскуватиме" на граматичні правила.

Рівень знань наших випускників з іноземної мови — це окрема сумна історія. Ні для кого не секрет, що він низький. 

Кілька років тому у стінах УЦОЯО та МОН витала ідея запровадити у 2016 р. обов'язковий випускний іспит (ДПА) з іноземної мови у формі тестування. За задумом, це мало б простимулювати молодь до вивчення іноземної мови. Кажуть, тоді планувалося перші тести з іноземної робити не надто складними, такими, що не "валять", а, швидше, підтримують. Одразу після оголошення цієї новини в репетиторів з іноземної почався справжній бум. Але від ідеї обов'язкового тестування з іноземної мови більшість випускників та їхніх батьків були не в захваті. Аргументи "проти" теж вагомі. "Хіба ми винні, що в школах такі програми, такі підручники, такі методики і така якість викладання?" "Планувалося запровадити з 2017 р. нові програми тестування з іноземної мови, — каже Вадим Карандій. — Однак для цього має бути створений новий тест. Ми працюємо над цим, але поки що новий тест не готовий, і на рівні МОН прийнято рішення запровадити новації з 2018 р. Особливістю нової програми й нового тесту буде те, що ми маємо оцінювати знання учнів за двома рівнями володіння мови — В1 і В2. І тут важливо збалансувати рівень складності тестів. Друге — введення в завдання тесту аудіювання (сприйняття інформації на слух). Оці дві речі потребують доопрацювання. До 2016 р. ніхто не проводив підготовчої роботи з формування аудіотестів, немає досвіду начитки і запису цих текстів. Не було достатньої інформації про те, скільки і яких може статися технологічних збоїв, і як потім вони можуть вплинути на якість оцінювання. Ми все це мусимо передбачити: розробити технологічні карти проведення ЗНО, дати рекомендації персоналові, як діяти у тому чи іншому випадку".

Зміни в тестуванні — це, звісно, добре. Та чи зміниться щось у школі? Пам'ятаєте, як рік тому, на доручення Арсенія Яценюка, тоді прем'єр-міністра, у школах ввели додатковий урок іноземної мови? (див. "Ми "за"… і навіть проти", DT.UA, 14 серпня 2015). Таке рішення підтримувала й Лілія Гриневич, тоді голова профільного парламентського комітету. Це було саме тоді, коли обговорювалося обов'язкове тестування з англійської.

Звісно, якби одночасно зі збільшенням кількості уроків змінювалося їх наповнення, а також підручники, система підготовки вчителів, програми, таке рішення пішло б на користь. Якби в країну приїхали тисячі волонтерів-носіїв мови, як це було в Грузії. А без цього всього сенсу в додаткових уроках немає (що, в принципі, і стало зрозуміло в нашому випадку).

Однак повернімося до майбутньої вступної кампанії. Планується, що ще однією її новацією стане зміна термінів проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Директор УЦОЯО пояснює: "У 2015 р. ЗНО з української мови розпочиналося ще у квітні, 2016-го — у травні. Це вносило розлад в організацію навчального процесу. Виникало багато проблем не лише для 11-класників, а й для тих шкіл, на базі яких функціонували пункти тестування. Нинішнього року ЗНО розпочнеться 23 травня, коли активні навчальні заняття завершуються". 

Тестування з української мови і літератури відбудеться 23 травня, іспанської, німецької, французької мов — 25 травня, англійської мови — 29 травня, математики — 31 травня, історії України — 2 червня, російської мови — 6 червня, біології — 8 червня, географії — 12 червня, фізики — 14 червня, хімії —
16 червня. 

Інформація про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з'являтиметься на сторінках абітурієнтів за таким графіком: з української мови і літератури, іноземних мов, математика — до 15 червня; з історії України, біології, російської мови — до 19 червня; з географії, фізики, хімії — до 23 червня.

Нещодавно Міносвіти оприлюднило проект Умов прийому до вищих навчальних закладів у 2017 р. Одна із пропозицій — у 2017 р. приймати сертифікати ЗНО 2016-го та 2017-го років. (див. "Чи той це випадок, коли варто поспішати", DT.UA, 20 травня 2016). Над проектом працює робоча група. Які новації принесуть затверджені й доопрацьовані правила вступної кампанії-2017 , буде відомо зовсім скоро. 

Добре, що всі новації організатори процесу опрацьовують і пояснюють заздалегідь, одразу після завершення попередньої вступної кампанії. Головне, щоб потім не вносили змін, як це вже бувало неодноразово за різних міністрів. 

А поки що — зі стартом. Ні пуху!

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • Андрей Дяченко 25 сентября, 19:10 Скільки раз вже кажу про Загальноосвітній тест,який може виявити загальний рівень знань,що продемонструє звязок між окремими науками ,узагальнене уявлення про ВСЕСВІТ і вплив на Цивілізацію. В основу повинні лягти актуальні проблеми соціуму. Тобто,направленність може в певній мірі мінятись,але такий тест дозволить не запустити інші предмети,неосновні для професії,що вибрав абутур,але виявить його загальний рівень пізнання світу. ДЛЯ ВСІХ- ОДНАКОВИЙ ТЕСТ. Додаток до балів вибраних дисциплін. ї Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/zi-startom-na-scho-zvernuti-uvagu-vipusknikam-shkil-gotuyuchis-do-novoyi-vstupnoyi-kampaniyi-_.html Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.13
EUR 27.96