ЧИ ПОТРІБНІ СПЕЦПРОКУРАТУРИ?

Микола Руденко 4 серпня 2000, 00:00

Читайте також

Відповім відразу — поки що потрібні. Сьогодні в Україні органи прокуратури побудовано з урахуванням двох організаційних принципів: територіальності та спеціалізації. Стосовно першого з них, то його досить повно регламентують відповідні статті Закону України «Про прокуратуру». Зокрема, у ст. 13 закріплено триступінчасту систему територіальних прокуратур: Генеральна прокуратура України; прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних); міські, районні, міжрайонні. Щодо цих ланок прокуратури визначено правовий статус прокурорів, які їх очолюють.

Поряд із територіальними органами в країні склалась і діє розгалужена, багатопро-фільна мережа спеціалізованих прокуратур. На транспорті створено транспортні прокуратури, які раніше діяли на правах обласних, і підпорядковані їм прокуратури з правами районних. На них покладено нагляд над дотриманням і правильним застосуванням законів підприємствами, установами й організаціями залізничного, повітряного, морського, річкового транспорту, рибопромислового флоту й інших об’єктів.

Прокуратури з нагляду над дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах діють на правах міжрайонних і підпорядковані прокурорам областей. На них покладено нагляд над дотриманням і правильним застосуванням законів у виправно-трудових установах, лікувально- трудових і виховно-трудових про-філакторіях, в’язницях, слідчих ізоляторах тощо.

Є природоохоронні прокуратури, які також діють на правах міжрайонних і підпорядковані обласним прокурорам. Вони здійснюють нагляд над дотриманням і правильним застосуванням законів про охорону довкілля (ст. 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Відповідно до ч. 3 ст. 37 цього закону в разі потреби у складі органів прокуратури України можна створювати спеціалізовані екологічні підрозділи. Це положення, на наш погляд, є нормативною базою для функціонування мережі природоохоронних прокуратур (на сьогодні їх у державі — 30).

Стосовно військових прокуратур, то необхідність їх існування зумовлено рядом чинників: окремою правовою регламентацією правовідносин, пов’язаних із проходженням військової служби; специфікою розташування піднаглядних об’єктів; необхідністю крім знання загальних норм права розбиратись у царині військової справи; допуском на режимні об’єкти; роботою з таємними документами. Щороку ці органи прокуратури розглядають понад 50 тисяч скарг на дії військової адміністрації.

Таким чином, наявність мережі спеціалізованих прокуратур обумовлена об’єктивною необхідністю здійснення наглядової діяльності у певних сферах правових відносин, особливо важливих для суспільства й держави, і яким притаманна особлива специфіка.

Безумовно, є чимало позитивних результатів роботи спецпрокуратур у справі забезпечення законності та правопорядку. Проте останнім часом висуваються різноманітні пропозиції стосовно реорганізації системи спеціалізованих прокуратур, що призвело до реструктуризації цих ланок прокуратури. У країні цей процес пішов як «по вертикалі», так і «по горизонталі». Реорганізовано транспортні й військові прокуратури. Київська міжобласна прокуратура з нагляду над виконанням законів на підприємствах оборонної промисловості (на правах обласної) і підпорядковані їй шість спецпрокуратур загалом ліквідовано в зв’язку зі скороченням оборонної промисловості й конверсією. Є пропозиції ліквідувати й усю мережу спецпрокуратур.

На наш погляд, спеціалізовані органи прокуратури на перехідний період повинні зберігатись і розвиватися відповідно до потреб суспільства й держави. Як відомо, їх створено з урахуванням специфіки чи певної правової сфери (природоохоронні прокуратури), або певних об’єктів нагляду (підприємства транспорту, оборонної промисловості, виправно-трудові заклади, військові формування тощо). При цьому специфіка має значення, головним чином, для організації «загальнонаглядової» роботи.

Тим часом правові основи діяльності спеціалізованих прокуратур належним чином не врегульовано. По-перше, у Законі України «Про прокуратуру», за винятком військових, навіть не згадуються сформовані на сьогоднішній день і функціонуючі види спеціалізованих прокуратур. У низці норм закону згадуються лише прокуратури, прирівнені до обласних і районних. Таким чином означено наявність спеціалізованих прокуратур.

По-друге, у законодавчому порядку не врегульовано питання про систему цих прокуратур. Правда, Закон України «Про прокуратуру» вказує, що до органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військової прокуратури Чорноморського флоту й Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських). Вважаємо, що в Закон України «Про прокуратуру» необхідно ввести норми, що стосуються спе-ціалізованих прокуратур.

Для вирішення детальніших питань організації та діяльності спеціалізованих прокуратур доцільно ухвалити відповідні нормативні акти. У них слід визначити специфі-ку наглядової діяльності, її межі, коло піднаглядних об’єктів тощо.

Спеціалізовані прокуратури будуються на загальних принципах, перед ними стоять такі ж завдання, як і перед територіальними органами, вони мають такі самі повноваження, але з урахуванням специфіки об’єктів нагляду.

Як бачимо, мережа спеціалізованих прокуратур довела доцільність її створення і потрібність у виконанні завдань по зміцненню законності та правопорядку в країні. У складних сучасних умовах перехідного періоду вони демонструють високу життєздатність, що зумовлює необхідність їх подальшого збереження, зміцнення й удосконалення.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.02
EUR 27.92