Наділені vs обділені

Алла Котляр 4 листопада, 00:00
полиция1 патрульная полиция
Василь Артюшенко, DT.UA

Читайте також

DT.UA продовжує стежити за підготовкою Нацполіцією та МВС змін до законодавства, що зроблять його жорсткішим, формальним приводом для яких стало вбивство двох патрульних поліцейських 25 вересня у Дніпрі.

Минулого тижня причиною для занепокоєння правозахисників були тільки деякі їх тези, озвучені начальником правового департаменту Нацполіції Володимиром Жиденком 17 жовтня на круглому столі. Цього тижня Департамент комунікацій МВС і Нацполіції надав DT.UA остаточну концепцію 14 законодавчих змін до трьох нормативних актів: Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП), законів "Про дорожній рух" та "Про Національну поліцію".

Питання залишається лише в шляхах подачі законопроекту у ВР: через Кабмін чи через лояльних до Нацполіції депутатів. Оскільки перший шлях досить звивистий і складний (візу мають дати три міністерства — Мін'юст, Мінфін та Мінекономрозвитку), і, йдучи ним, цілком реально в результаті втратити пристойний шмат із так нелегко вибитого для Нацполіції бюджету, — швидше за все, виберуть другий. Але з депутатом-паровозом, через якого законопроект потрапить у парламент, поки що не визначилися. 

Тим часом деякі з раніше озвучених і збережених в остаточній концепції пропозицій правозахисники вважають неприйнятними, оскільки вони містять занадто великі ризики для прав людини. Крім того, до них додалися нові. 

Керівництво МВС, що називає себе європейським, робить жорсткішими правила поведінки для громадян, ставлячи в основному на розширення власних повноважень. Зважаючи на зростання злочинності та хаос на дорогах, із багатьма запропонованими змінами, мабуть, можна було б погодитися, якби вони супроводжувалися також підвищенням професіоналізму
та дисципліни самих поліцейських. 

Не секрет, що мотивація молодих патрульних, їхнє загострене відчуття патріотизму й ентузіазм поступово втрачаються й деформуються, зіштовхуючись із системою, всередині якої відносини змінилися мало. Недосить добре підготовлені поліцейські роблять помилки, втомлюються від перепрацювання і стресів, їхні права порушує керівництво, відтак вони теж починають порушувати чиїсь права. Таким чином, на виході маємо те ж саме, що й раніше. Тільки з розширеними при цьому повноваженнями правоохоронців і обмеженими правами громадян. У багатьох виникає відчуття, що з часів 16 січня 2014 р. ми ще жодного разу не підходили до прірви так близько…

Прокоментувати пропоновані МВС і Нацполіцією зміни DT.UA попросило правозахисників та представника Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, куди законопроект буде поданий для правової оцінки. 

Зміни до КУпАП:

1. Посилення відповідальності за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, аж до позбавлення права керування транспортним засобом.

2. Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години, а у випадках, коли за вчинення адміністративного правопорушення передбачено стягнення у вигляді адміністративного арешту, а також коли особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим, не більше як 24 години.

3. Удосконалюється система тимчасового затримання транспортного засобу, встановлюється перелік таких обставин (якщо транспортний засіб знаходиться на залізничних переїздах; на трамвайних коліях; на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними; у тунелях; на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків; на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини; та інше).

4. Скасовується обов'язковість наявності двох свідків при здійсненні поліцейськими огляду водія на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння. 

 

Ці зміни, на думку правозахисника Андрія Чорноусова (Харківський інститут соціальних досліджень), містять у собі інституційні виклики для самої системи Нацполіції. "Всі відділення і дільниці Нацполіції нині не мають функціонуючих кімнат для доставлених і затриманих осіб. Їх розміщують у кабінетах співробітників, коридорах, приміщеннях чергових частин тощо. Збільшення терміну перебування неминуче призведе до збільшення кількості осіб, що перебуватимуть у приміщенні поліції без відповідного забезпечення (охорони, туалету). 

Збільшення терміну затримання, а для дільниць поліції — перебування у їхніх власних приміщеннях примусить поліцію будувати або відновлювати кімнати для доставлених і затриманих, оскільки збільшиться кількість людей, які залишатимуться там на ніч. На це знадобляться додаткові витрати, що в умовах фінансової кризи в державі малоймовірно. На практиці це виллється в те, що люди перебуватимуть у непристосованих приміщеннях із нелюдськими умовами утримання. Що, своєю чергою, загрожує правам людини. Зокрема, це призведе до збільшення випадків жорстокого, нелюдського поводження, що принижує гідність, через зменшення впливу запобіжників у вигляді доступу до лікаря, адвоката й інформування третьої сторони про місце перебування (за 2015 р. кількість осіб, що утримуються в ІТТ, становила не набагато більше 69 тис. людей). 

Нинішня система судового контролю над затриманими нездатна ефективно запобігати випадкам неналежного поводження і, в разі збільшення терміну адміністративного затримання, взагалі перетвориться на "церемоніальну посвяту" зібраних поліцією матеріалів без належного вивчення та правової оцінки. Це унеможливить всебічне, повне та об'єктивне вивчення матеріалів адміністративної справи й винесення справедливого рішення.

Розраховувати при цьому на наявну систему ІТТ, яких залишилося 230, а після завершення процесу реформування буде 147 (не в усіх дільницях і відділеннях поліції), не варто з низки причин. Серед них — територіальна віддаленість. І затриманих доведеться транспортувати. А це додаткові витрати на бензин, амортизацію автомобілів, 90% яких нині підлягають списанню за термінами експлуатації.

Для обслуговування великої кількості затриманих знадобиться значно більше працівників конвойних підрозділів та місць утримання. Нині некомплект ІТТ критичний і сягає 70%. Нестача персоналу призводить до надзвичайних подій, як у містах Самборі та Луцьку.

Ну й упродовж 24 годин треба, як мінімум, тричі нагодувати затриманого. Це також означає збільшення бюджетних витрат". 

Огляд на алкогольне або наркотичне сп'яніння при відстороненні від керування ТЗ без двох свідків, на думку правозахисника Дениса Кобзіна (Харківський інститут соціальних досліджень), "неминуче знижує його об'єктивність, неупередженість і створює корупційні ризики. Фактично, на дорозі слово людини буде проти слова поліцейського. Свідки потрібні також для фіксації справності приладу, який застосовується, суворого дотримання процедури огляду та для запобігання взаємним обвинуваченням — як із боку водія, так і з боку поліцейського.

Запропонована зміна вплине на практику поліцейської роботи під час десятків тисяч ситуацій зупинки і перевірки на шляхах. Особливо небезпечним цей захід стає у поєднанні з іншими пропозиціями — зміною підстав для зупинки ТЗ (що дають можливість зупинити будь-який ТЗ без будь-яких інших підстав), забороною залишати автомобіль без дозволу, принципом безперервності несення служби, обов'язком підкорятися всім вимогам поліцейського".

Зміни до Закону України "Про дорожній рух":

1. Встановлюється обов'язок водія передати, а не пред'явити поліцейському документи для перевірки.

2. Заборона виходити водію та пасажирам із машини без дозволу поліцейського.

 

"Поліцейські щодня зупиняють десятки тисяч автомобілів по всій країні, — каже Михайло Каменєв із "Правозахисної ініціативи". — Водії при цьому пред'являють свої посвідчення. Якщо вимоги поліцейського суперечать закону або якщо в нього не було законних підстав зупиняти, водій має можливість спокійно поїхати далі. Поліцейські почнуть переслідувати таке авто тільки в тому разі, якщо будуть упевнені в законності й правомірності своїх дій. І ця ситуація збалансована. 

Зараз поліція пропонує замість пред'явлення зобов'язати водіїв передавати посвідчення поліцейським. Тепер водій не зможе просто поїхати, — посвідчення буде в руках поліцейського. Будь-які неправомірні дії поліцейського потім можна опротестувати в адміністративному суді. Але це дороге задоволенням — мінімум 500 грн судового збору тільки за розгляд справи в першій інстанції". 

Зміни до Закону України "Про Національну поліцію":

1. Встановлюється обов'язок поліцейського, незалежно від посади, місцеперебування та часу доби, здійснювати всі можливі заходи для захисту осіб від протиправних посягань (принцип безперервності). 

2. Встановлюється, що поліцейській повинен пред'явити особі посвідчення у спосіб, який дає можливість особі ознайомитися з інформацією, викладеною в ньому.

3. Впроваджується система ідентифікації захисного спорядження, яке використовують поліцейські підрозділів особливого призначення.

4. Поліцейський під час застосування поліцейського заходу має право звертатися до осіб з обов'язковими до виконання вимогами та розпорядженнями щодо їх способу поведінки для ефективного проведення поліцейського заходу, забезпечення безпеки поліцейського та інших осіб, а також унеможливлення вчинення протиправних дій.

Поліцейський не має права висувати злочинні вимоги, а також вимоги, виконання яких створить загрозу життю чи здоров'ю особи або принижуватиме її честь і гідність,

5. Встановлюється додаткова підстава для зупинки транспортного засобу, а саме — обґрунтована підозра, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.

6. Встановлюється необхідність розробки на впровадження строків і порядку зберігання фото- та відеозаписів, 

7. Удосконалюється система застосування спеціальних засобів, а саме — впроваджується право поліцейського на застосування спеціальних засобів при затриманні особи, яка вчинила правопорушення і чинить опір поліцейському або намагається втекти. 

8. Кожна особа до якої звернувся поліцейський, незалежно від її правового статусу, зобов'язана неухильно виконати вимогу поліцейського, крім виконання явно злочинної вимоги чи розпорядження. Особа, яка виконала вимогу чи розпорядження поліцейського, має право оскаржити рішення чи дії поліцейського в установленому порядку. Кожна особа має право здійснювати фото-, кінозйомку, відеозапис поліцейського під час виконання службових обов'язків у публічних місцях, якщо це не створює перешкод для здійснення ним правоохоронної діяльності.

 

"Поліція все ж таки пропонує свій варіант "презумпції правоти поліцейського", — коментує Євген Крапивін (Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів). — Хоча міністр спростував упровадження подібної конструкції в законодавство, пояснюючи це лише бажанням того, щоб це стало соціальною нормою. 

Нагадаю: згідно з ч. 2 ст. 62 ЗУ "Про Національну поліцію" "законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними і юридичними особами". Таке саме положення містив попередній Закон України "Про міліцію". 

Обидва запропоновані положення (4 і 8) слід розглядати нерозривно — йдеться про виконання вимог співробітника поліції, які під час здійснення поліцейських заходів: а) не є злочинними; б) їх виконання не створює загрози життю або здоров'ю; в) не принижує честі і гідності особи. У загальних випадках спілкування поліцейського з громадянами не є "явно злочинним". 

На жаль, для пересічного громадянина критерії злочинності недостатньо чіткі, адже кваліфікувати діяння відповідно до КК у кожній конкретній ситуації більшість не може. Практика показує: поліція користується незнанням громадянами своїх прав, а тому поширеними є випадки незаконних оглядів, перевірок документів, поверхневих перевірок тощо. 

Необхідно вказати на обов'язковість виконання саме "законних вимог і розпоряджень" поліцейського. Законність тут означає зазначення в законі обґрунтованості і вмотивованості таких вимог або розпоряджень. 

Однак проблема переважно лежить у площині правозастосування — необхідно не розширювати повноваження поліції чи деталізувати умови ефективності поліцейського заходу, а забезпечувати ефективну діяльність механізму оскарження дій поліції та професійного навчання самих поліцейських. Більшість з озвучених ними проблем вирішуються організаційним шляхом — уточненням і виданням нових алгоритмів дій у типових ситуаціях, наприклад, коли особа ігнорує вимогу надати документи або просто грає "в мовчанку". Існують механізми притягнення до відповідальності, та ж таки "злісна непокора" (ст. 185 КУпАП). Треба лише належно ними користуватися, а не боятися їх застосовувати, тим самим проявляючи бездіяльність". 

"Норма застосування наручників поширюється і на людей, які вчинили адмінпорушення, які чинять опір або мають намір утекти, — зазначає Денис Кобзин. — Це потенційно дуже велика група людей, що дає поліцейському право використовувати наручник практично в будь-якій ситуації, стосовно будь-кого.

Щоб цей пункт міг бути застосований, у законі повинні бути чітко прописані категорії осіб, щодо яких можуть або не можуть бути використані наручники; має бути конкретизований перелік правопорушень і дій, коли вони можуть бути використані; чітко зазначені дії поліцейського, до яких він вдався до цього і які не мали успіху. Конкретизація дозволить зменшити ризик зловживань і можливі негативні наслідки від цієї норми".

 

І все ж таки, попри побоювання правозахисників, зміни потрібні, вважає перший заступник голови профільного комітету ВР, депутат від БПП генерал-полковник міліції Микола Паламарчук. "Головна з них, — каже він, — це дисциплінарний статут, що дає можливість посилити відповідальність за дисциплінарні проступки й підвищити рівень дисципліни всередині самої системи МВС. Такий статут раніше був. Він зник, коли міліцію міняли на поліцію. 

Потрібно посилювати й відповідальність за порушення ПДР. Аналізуючи зростання кількості ДТП в Україні, можна сказати, що на наших дорогах сьогодні йде неоголошена війна, гинуть люди, процвітає правовий нігілізм. Тому єдиний вихід — жорсткі заходи реагування на правопорушення, яких припускаються водії. Не важливо — навмисно чи ні. Потерпілим, серед яких загиблі й інваліди, від цього ні холодно ні жарко. 

Що стосується принципу безперервності роботи поліцейського, сама професія передбачає, що людина свідомо йде на те, щоб захищати права, законні інтереси, життя й здоров'я громадян, при цьому піддаючи ризику власні життя і здоров'я. Тому поліцейський (так було раніше, і зараз це дуже правильно повернули) завжди на службі. Якщо він стає свідком правопорушення (у будь-який час), то за законом зобов'язаний його зупинити. Якщо він цього не робить, його треба притягти до відповідальності. До адміністративної, дисциплінарної або кримінальної — залежить від того, які настали наслідки. Але притягати треба обов'язково. 

Якщо поліцейський вчинив неправомірні дії — дав неправомірну вказівку, неправомірно застосував зброю, наручники або інші засоби фізичного впливу на людину, то має понести за це кримінальну відповідальність. Це не можна чітко виписати в законі. Але найголовніше в законі виписано — поліцейський зобов'язаний діяти чітко в рамках своїх повноважень, використовуючи владу, дану йому державою, тільки в рамках чинного законодавства, служити народу України, захищаючи права і свободи громадян. Якщо він цього не робить, значить, не повинен працювати в поліції. 

Для забезпечення охорони громадського порядку, захисту прав та інтересів громадян нам однозначно необхідно дати поліцейському інструментарій. Але так само однозначно нам слід посилити його відповідальність за незаконні, неправомірні дії. Презумпції невинуватості поліцейського не існує. 

Якщо не буде належної організації роботи і підготовки поліцейських, то ніякі закони охорону громадського порядку не забезпечать. Потрібно піднімати рівень професіоналізму, тоді підвищиться й рівень розкриття злочинів. 

Професіоналізм складається з кількох аспектів. Дуже важливим аспектом я вважаю професійну підготовку — фізичну, вогневу й психологічну. Наприклад, випадок у Дніпрі. Чому дівчина-поліцейська, маючи зброю, не стріляла? Можливо, вона була добре підготовлена фізично і непогано стріляла, але психологічно до застосування зброї не була готова. Не вагаючись застосувати зброю для захисту життя свого і громадян поліцейський зможе, якщо добре знає всі інші аспекти. На жаль, зараз усіх аспектів професійної підготовки не забезпечено.

Посилювати відповідальність за правопорушення потрібно. Інакше правопорушник не відчуває серйозності, системності й неминучості покарання. Кожен громадянин повинен знати: якщо він вчинить адміністративне або кримінальне правопорушення, правоохоронні органи його знайдуть і покарають. Але для цього необхідні технічні засоби й висока кваліфікація поліцейського. Інакше він сам буде порушувати правила. І потрібна система дислокації. Дорожні служби мають бути розташовані так, щоб головною їхньою метою було не покарання (як це є зараз) і наповнення бюджету за рахунок штрафів, за рахунок поліцейської держави, а профілактика. Це головне, і цього в нас не робиться.

Наприклад, на колегії виступає міністр МВС Аваков. Як політик він говорить про те, якою у перспективі має бути поліція, які в неї наміри й цілі. Це нормально. Потім виступає Деканоїдзе і говорить те саме. Але вона — не політик, а професійний поліцейський, який зобов'язаний говорити сухими цифрами: чому знизилися показники розкривання злочинів, чому поліцейський діє недостатньо оперативно, а в деяких випадках сам порушує правила або навіть стає на шлях кримінального злочину. 

Дуже добре, що колегія, яка не проводилася майже два роки, відбулася, і що в ній узяв участь прем'єр-міністр, стурбований станом боротьби зі злочинністю й охороною громадського порядку в державі. Але було б іще краще, якби міністр МВС запитав кожного регіонального керівника — а що ти зробив, чому не забезпечив ефективної боротьби зі злочинністю та охорону громадського порядку?

Але головне — усе це треба доносити до суспільства. Щоб люди розуміли, що відбувається, що реформи необхідні, але при цьому не можна з водою вихлюпувати життя. Потрібно залишити хороше — професіоналізм. Як людина, яка 30 років відслужила у системі МВС, можу сказати: рівень професіоналізму поліції сьогодні нижчий, ніж був у міліції. Але рівень корупції, завдяки реформі й тому, що все це робиться під контролем суспільства, став нижчим.

Яку оцінку комітет дасть пропонованим змінам, сказати не можу. Я даватиму позитивну. Зміни потрібні. Це інструментарій, який ми повинні дати поліції. Але водночас має бути запит суспільства на те, щоб підняти рівень професіоналізму й керованість системи поліції. 

У цілому закон нормальний, і його треба приймати. Але я категорично проти, наприклад, збільшення строку затримання (не можна затримувати людину на 24 години, поки її вину не доведено, а тільки складено протокол), а також застосування наручників за адмінправопорушення. Наручники можна застосувати тільки у випадку, якщо людина виявила непокору співробітникові поліції, але не за порушення ПДР. Я проти всього, що порушує права людини. Сподіваюся, у першому читанні це буде викреслено". 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2 коментаря
  • Ігор Дуборіз 10 ноября, 12:59 Это этому "полицейскому" надо больше полномочий? http://viche.net.ua/index.php?option=com_zoo&task=item&item_id=2438&Itemid=400 Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Artem Komisarenko 7 ноября, 10:22 І чим це краще за Овочеву владу? Тим, що покищо в людей не стріляють (окрім Білого, Олійника, Кривого озера)? Такими темпами до цього вже не довго чекати. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56