У наказному порядку. З 1 серпня борги за послуги ЖКГ стягувати стало легше

Набрання чинності новим Законом України «Про судоустрій» збагатило життя українців багатьма сумнівними новелами. Передусім це пов’язано з тими процесуальними змінами, які він вніс у діюче законодавство. Зокрема, це зміни до розділу другого Цивільно-процесуального кодексу України (Наказне провадження), що регулює порядок спрощеного (не в позовному порядку) вирішення питання про стягнення боргів.

Зокрема, у ст. 96 ЦПК з’явилося кілька нових пунктів, які дозволяють суду видати судовий наказ у тому разі, якщо, наприклад, заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Механізм отримання судового наказу дуже простий: звернення в місцевий суд за місцезнаходженням (проживанням) боржника. На розгляд питання дається три дні, без судового засідання та виклику сторін. Потім копія судового наказу надсилається боржникові рекомендованим листом. Навіть якщо його не було за цією адресою, днем отримання копії наказу вважатиметься дата на відмітці пошти про відсутність боржника за цією адресою або дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення чи відмову на отримання. Від цих дат у боржника є 10 днів на те, щоб подати до суду заяву про скасування зазначеного наказу (у разі незгоди з ним). Якщо раніше було достатньо подати до суду заяву про скасування, щоб наказ був скасований майже автоматично, то тепер ця процедура трохи ускладнилася, і вирішення долі такої заяви, на мій погляд, слід більше віднести на розсуд суду, ніж на норми права. Причому якщо видача судового наказу проводиться без виклику сторін та судового засідання, то розгляд заяви про скасування такого наказу — навпаки: в судовому засіданні з участю стягувача та боржника. Цей момент, на мій погляд, порушує рівновагу процесу, оскільки отримати судовий наказ значно простіше, ніж його скасувати.

Але, якщо так сталося і суд не отримав упродовж 13 діб (з урахуванням десятиденного терміну на подання боржником) заяви на скасування судового наказу, то цей документ набирає законної сили і суд
видає його стягувачу для пред’явлення до виконання. Що це означає? А це означає, що з ним можна йти до Державної виконавчої служби з усіма поганими для боржника наслідками. Оскаржити ж зазначений документ уже дуже малоймовірно.

І насамкінець. Особисто я не маю сумніву, що ці зміни до розділу другого ЦПК стануть підставою для численних зловживань та порушень прав громадян. З часом ми, мабуть, почуємо про «злочинні організовані групи» у складі суддів, працівників державної виконавчої служби, колекторів тощо. З огляду на низьку правову освіченість наших громадян та невисокий рівень захисту їхніх прав із боку правоохоронних органів, ціною таких змін стануть долі сотень людей, у яких відберуть і квартири, і засоби для існування. Але формально все, звичайно, буде за законом — на розсуд суду!