Віце-прем'єр Юлія Тимошенко: «МЕНЕ НІХТО НЕ ЗМУСИТЬ ТОРГУВАТИ ІНТЕРЕСАМИ УКРАЇНИ»

Алла Єрьоменко 1 вересня 2000, 00:00

Читайте також

— Юліє Володимирівно, як би ви прокоментували події, що відбуваються навколо вас і вашої родини?

— По правді кажучи, на душі тяжко. Через те, що відбувається з членами моєї родини, людьми, котрі мене оточують. Це почалося з того моменту, коли я послідовно стала знищувати все, що несумісне з поняттям «цивілізована країна». З тіньовим боком економіки я знайома до деталей; будучи бізнесменом, я зрозуміла, жоден бізнес не має майбутнього, тобто ті, хто сьогодні у фаворі, завтра будуть в опалі: поки немає цивілізованих правил, ні в кого немає надії й упевненості в завтрашньому дні. Саме тому я залишила бізнес, це доконаний факт, і спробувала використати своє знання тіньової сфери, знання галузі, щоб просто навести цивілізований порядок. І щойно я розпочала цим займатися, буквально відразу відчула колосальний тиск, постійно лунали попередження на мою адресу.

— Попередження якого характеру?

— Про те, що буде, мовляв, знищено все, що зі мною пов’язане, — і землю випалять. Але зупинятися немає сенсу, інакше незрозуміло, навіщо прийшла на цю посаду, нема сенсу вести якісь справи.

Нині можу вже твердо сказати, хоч як було тяжко, якою б не була протидія, я практично цю політику вела насамоті (і це було, мені здається, досить добре помітно).

Вдалося, проте, дуже багато зробити. Я можу сьогодні констатувати, що в ПЕК тіньової сфери практично не існує. А це означає, що з тіньової сфери виведено близько 5 млрд. грн. за рік. Але я абсолютно не знайшла підтримки у вищих органах влади, серед провідних бізнесменів, оскільки виявилося, що наведення порядку, про що вони давно говорили, не тільки нікому не потрібне, а й шкідливе: оскільки за щось доводиться платити, комусь за щось відповідати, у когось зникають колосальні гроші, до яких вони вже звикли, десь втрачається тотальне управління. І в підсумку виявилося, що проведення будь-якого перетворення в країні з метою наведення порядку зачіпає глобальні інтереси, і ці інтереси стримують реформування будь-чого.

Друга біда — це те, що пов’язано з утратами, яких зазнає сьогодні Україна. Це глобальні економічні втрати, які є наслідком дій певних посадових осіб. Але посадові особи приходять і йдуть геть, а втрати для України вже запрограмовані на багато десятиліть.

— Кого конкретно ви маєте на увазі?

— Прізвища цих людей я вже називала. Марчук, приміром, — один із тих, хто має опікуватися національною безпекою України. Він украй необ’єктивно ставиться до всіх змін у ПЕК і виражає це своїми діями, включаючи різного роду фальсифікації. Днями, для прикладу, в одній з близьких до нього газет бачу знімок із працівниками АЕС, причому знімок зроблений на російській станції, але поруч — коментар: мовляв, заборгованість по зарплаті атомникам дорівнює двом місяцям (це коли немає жодної копійки заборгованості!), що розвалюється галузь і таке інше.

Ця людина та подібні до неї роблять конкретні кроки, які практично руйнують ті або інші сфери економічного впливу України. Ті сфери, де Україна могла б закріпитися й стати лідером. Приміром, проект нафтопроводу Одеса—Броди вже побудований і невдовзі здатний приносити прибуток. Нині створюються надбудови, якісь незрозумілі «Укртранси» й т.д. Вже не слід цього робити, об’єкт просто потрібно експлуатувати...

Далі. Недавня заява УСПП і, як написала одна київська газета: «Кінах —нова зірка української політики». Ця людина була віце-прем’єром і цілком завалила цю галузь, перевела її на взаємозаліки та всілякі сурогатні розрахунки, тепер він — суддя і каже, що потрібно повернути старі вексельні й інші заліки і все інше, оскільки енергетика без цього жити не може. І засідання УСПП, образно кажучи, проходить під невсипущим оком Григорія Суркіса і за невсипущого контролю Костянтина Григоришина... У такому разі незрозуміла функція УСПП — вельмишановного органу, що, здавалося б, має об’єднувати інтереси всіх промисловців і підприємців, але насправді під його егідою збираються люди, котрі все життя заробляють тіньові гроші від енергетики, і під їхнім наглядом УСПП проводить засідання...

Є й інші приклади. Але важливо, що це тотально, оскільки, з одного боку, споживачі менш за все хочуть платити грошима, з іншого боку — всі хочуть на цьому заробляти — від вищого чиновництва до нижчого, і все це спричиняє розвал галузі.

Позавчора ухвалено ще одне рішення, яке матиме для України дуже неприємні наслідки, — про доцільність створення так званих енергоостровів. Навіщо, коли Україна може виробляти електроенергії понад свою потребу й навіть експортувати надлишки? Віддаючи таким чином український ринок росіянам, ми розписуємося в своїй неспроможності будь-що зробити на своїй території. Ні про які амбіції за кордоном у такому разі взагалі не може йтися.

Інший аспект цього рішення — ми здобуваємо ще одну могутню статтю залежності від Росії. Третій — ми зупиняємо технічну можливість передачі російської енергії на схід України. Четвертий — ми втрачаємо той обсяг коштів, який тяжкою працею зібрали й могли б спрямувати на розвиток власної енергетики, тому що ці кошти доведеться віддати російській генерації; власна ж залишається і без грошей, і без ринку збуту електроенергії.

І найзгубніше в тому, що основна ідея «енергоострова» — повернення до тотальної бартеризації розрахунків і прямих контрактів. Дивно, що, приміром, міністр палива й енергетики Сергій Єрмілов, у доміністерський період колишній противник ідеї «енергоостровів», який переконував, що цього не можна допустити ні за яких умов, нині говорить, що це не тільки добре, а й економічно доцільно... Пролунало це приблизно так: щоб не імпортувати дорогу енергосировину, давайте вже відразу візьмемо готовий імпортний енергопродукт. Залишається почекати розвитку подій.

— Чи має Україна шанси одержати «туркменський контракт»?

— Я не знаю, як розвиватимуться події в Туркменистані. Туди виїжджає Володимир Путін, і якщо Росія укладе договір на 30 років про щорічну закупівлю 50 млрд. кубометрів газу і купить його в Туркменистану, Україна залишиться на узбіччі всіх процесів, що відбуваються, за визначенням енергоринків та енергоджерел.

— Тоді чим був викликаний гнів Президента Л.Кучми на вашу адресу після поїздки в Ашгабат?

— Я багато чого пояснити не можу. Гадаю, Президент країни, вірогідно, має більший обсяг інформації, яка, можливо, мені недоступна...

Але мені боляче спостерігати, як сьогодні Україна втрачає свої можливості, не виключено, на довгі десятиліття. Якщо зараз інтенсивно просуватиметься взаємодія з Росією в постачанні її електроенергії до України, то наступне, що буде зроблене, — РАТ «ЕЭС» одержить міст для експорту своєї електроенергії в далеке зарубіжжя. Тобто, хтось побудує через нашу територію міст, продаватиме свою енергію, а Україна буде мовчки за цим спостерігати.

— А транзит газу й перспектива концесії частини газотранспортної системи? З цим же ви знайомі краще, ніж з іншими аспектами енергетичного ринку...

— Можу твердо сказати, що українська газотранспортна система сьогодні є ключовим стратегічним об’єктом економіки. І сьогодні чудово кореспондуються два проекти: туркменський і проект ефективного використання нашої газотранспортної системи. За час моєї роботи в Кабміні ми провели техніко-економічні розрахунки по будівництву транзитної магістралі через Чорне море в Україну. Цей проект назавжди б захистив Україну від скорочення транспортних потоків газу через її територію й реально забезпечив би ще одне надійне джерело надходження в країну газу.

— Але для цього потрібні політична підтримка потенційних покупців туркменського газу й нечувані гроші...

— Перше й найголовніше: цей газ необхідний Україні. Одним із найбільших покупців газу в Україні є держбюджет, і з огляду на це потрібно будувати державну політику. Друге. Європа завжди була зацікавлена в диверсифікаційних газових проектах. Попередньо ці проекти були представлені на міжнародних форумах, і вони здобули підтримку. Нині важливо, щоб Україна шукала таку підтримку, відстоювала цей варіант, і під час мого візиту туркменська сторона не відкинула ці пропозиції.

Поки Україна борсається в своєму замкненому маленькому світі, у безперервних внутрішніх розбірках, світ рухається вперед, будує, інтегрується, кожна країна знаходить свою нішу, закріплюється в ній. А Україна поки що займається розбірками, розділяючи якісь корупційні прибутки. Україна втрачає перспективи й темпи розвитку, як, приміром, втрачено темп розвитку науки в галузі атомної енергетики.

І найнеприємніше для мене в тому, що ті напрацювання й кроки, зроблені впродовж цих важких місяців, які спричинили ну просто величезний збір грошей і цивілізовані відносини на ринку ПЕК, перехід на грошові розрахунки за всі види енергоносіїв, припинення несанкціонованих відборів газу й електроенергії, побудова системи обліку та контролю, побудова потужної інвестиційної вітчизняної моделі — усе це сьогодні під загрозою руйнації. Тому що вже сьогодні мені надходять проекти, приміром, про створення регіонально інтегрованих паливно-енергетичних систем. Інша небезпечна тенденція — запровадження лімітів на прямі контракти. Тобто це знову «відведення» грошових потоків з централізованого чіткого руху.

Третя небезпечна тенденція — відхід від аукціонної форми реалізації нафти й знову повернення до давальницьких схем.

Інакше кажучи, вся система тіньової сфери штовхає поїзд паливно-енергетичного комплексу назад до темного тунелю, і як із нього потім виходити, мені важко уявити. Зрозуміло одне: зачеплено такий критичний обсяг інтересів, що ці інтереси починають поглинати здоровий глузд.

— Ви хочете сказати, що Президент не хоче про це чути чи його це влаштовує?

— Президент чує те, що говорить його оточення, а воно далеко не завжди зацікавлене в об’єк- тивній оцінці ситуації. А для мене важливо, які цілі в цих людей. У політику приходять різні люди, я їх для себе поділяю на три дуже нерівноцінні групи: одним просто нікуди дітися, вони себе ні в чому не знайшли; другі таким чином прагнуть значно збільшити свої доходи і тільки цим і опікуються; і третя група політиків приходить, аби справді щось змінити у країні й побудувати цивілізовану державу, де не доведеться давати інтерв’ю в таких похмурих тонах, де буде хотітися жити, народжувати дітей, розпочинати бізнес-проекти...

— Слід розуміти, що в цій ситуації ви не хочете, щоб ваша дочка поверталася в Україну?

— Закінчить навчання — неодмінно повернеться в Україну. Я ж не сказала, що тут немає перспективи, я й працюю, щоб перспектива була, незалежно від сьогочасного бруду.

— Юліє Володимирівно, якщо ви вважаєте все, що відбувається навколо вас, формою тиску, то чи не політичного характеру? Чи не дали вам зрозуміти, що в такий спосіб із вами просто торгуються за якийсь законопроект, який от-от має розглядати парламент, адже ви очолюєте партію, яка має фракцію у ВР?

— Єдине, що я хочу сказати, що я, незалежно від того, що робитимуть проти мене й моєї родини, не збираюся торгуватися й торгувати інтересами України. І це не гучні слова.

— Хочу повернути вас не стільки до контракту, в якому обвинувачують вашого чоловіка, стільки загалом до «ЄЕСУ», президентом якої ви були. Корпорація винна величезну суму і Міноборони Росії, і «Газкомплектімпексу». Навряд чи в цьому превалює політика, це конкретні економічні речі. Чи відомо вам про те, чи збирається вона повертати борги?

— Корпорація «ЄЕСУ» багато років тримала нульовий баланс у розрахунках із Росією. Але в якійсь період «ЄЕСУ» не виконала певні вимоги, у певні команди не ввійшла, і корпорацію просто, наче ластиком, стерли з лиця землі. І як заморозили всі ділові відносини 1997 року, так вони й залишаються в цьому стані.

— Але ж ви тепер — влада?..

— Так, але я не бізнесмен, і не прийшла у владу розв’язувати свої комерційні проблеми.

— Юліє Володимирівно, чому, на ваш погляд, ваші колеги-міністри Мінпаливенерго — і колишній С.Тулуб, і, схоже, нинішній С.Єрмілов, не знаходять із вами спільної мови? Адже вони обидва професіонали у своїй галузі?

— На мій погляд, тому є дві причини. Перша причина, скажімо, такої конфронтації криється в самому устрої владної вертикалі, тобто в її відсутності. Усі укази про призначення в уряді підписує Президент. І сьогодні всі підпорядковані мені люди, мною не призначаються, й віце-прем’єр практично не має важелів впливу на своїх підлеглих. Завдання ці люди одержують, як мінімум, із чотирьох джерел. І всі при цьому вважають себе правими. Крім того, постійно знаходяться охочі зіграти на цьому дисбалансі й посіяти ворожнечу. Я у виконавчій владі не розумію такої розплющеної моделі.

І думаю, існують якісь чоловічі амбіції, і Тулубу, і всім іншим міністрам хочеться підвищення, можливо, хочеться бути віце-прем’єр-міністром... Але в будь-якому випадку владне безладдя призводить до конфліктів.

— У цій ситуації ви відчуваєте підтримку прем’єра В.Ющенка?

— Я сьогодні не бачу жодної розбіжності в поглядах із прем’єром. У нас завжди була єдина позиція стосовно того, що потрібно робити в ПЕКу, як потрібно його будувати і яким чином наводити порядок. І ця позиція залишається до сьогоднішнього дня.

P.S. «ДТ» звернулося з проханням прокоментувати хід розслідування гучної справи корпорації «ЄЕСУ» до слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Миколи Обіхода. Але, зберігаючи таємницю слідства, він не став ні говорити про досягнення слідчої групи, ні прогнозувати розвиток ситуації. Зокрема утримався від припущень щодо можливості пред’явлення претензій і перспективи притягнення до відповідальності Юлії Тимошенко, котра очолювала корпорацію в той період, який цікавить сьогодні слідство.

Тим часом Генеральна прокуратура днями порушила ще одну кримінальну справу, що стосується корпорації «Єдині енергетичні системи України».

Як повідомив на прес-конференції в п’ятницю перший заступник генерального прокурора Микола Обіход, справу порушено за ознаками статті 131 Кримінального кодексу за результатами проведення обшуків в офісі корпорації у Дніпропетровську за фактом порушення таємниці телефонних розмов громадян. Підставою для порушення кримінальної справи, повідомив М.Обіход, стало виявлення в приміщенні корпорації апаратури для прослуховування телефонних розмов та їх запису.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.73
EUR 28.60