БРИТАНІЯ В ОБЛОЗІ

Англійці кажуть, що минула зима у Великобританії була найбільш вологою за останні десять років. З неба без кінця лив дощ, частенько переходячи у сніг, ріки виходили з берегів, затоплюючи родючі землі, а практично повністю відсутні сонячні дні лише підтверджували слушність назви, що укріпилася за Великобританією — туманний Альбіон. Весни чекали неначе дива. Як виявилося, даремно. І не тому, що вона принесла із собою нові безкінечні дощі. Навесні на британську землю прийшла епідемія ящуру. Країні, яка тільки-но почала оговтуватися від проблем, викликаних «коров’ячим сказом», знову доводиться все починати спочатку. Але найнеприємніше для Великобританії те, що сільськогосподарські проблеми з’явилися саме напередодні загальних і місцевих виборів, які планувалося провести 3 травня. Лейбористи мали без труднощів отримати повторний мандат на управління державою, тепер же ніхто не зможе стверджувати це зі стовідсотковою впевненістю — їм тепер протистоять не лише традиційні суперники — консерватори, а й небачена за розмахом епідемія.

Виборча кампанія, що обіцяла бути найбільш передбачуваною і позбавленою драматизму, раптом виявилася гранично напруженою. Слід зазначити, що лейбористи до останнього часу почувалися впевнено із багатьох причин. В роки їхнього правління країна була на підйомі практично за всіма параметрами, і вони впевнено випереджали консерваторів в опитуваннях громадської думки.

Особливих успіхів британські ліві домоглися в економічній сфері. Найголовнішим із них стало, мабуть, те, що вперше за їхнього правління країна уникла економічної кризи. Крім цього, у Британії було зафіксовано найнижчий за останні 30 років рівень інфляції і найнижчий за 16 років відсоток безробітних. Англійський фунт незмінно зростав, так само як і валовий національний продукт, а відсоткові ставки незмінно знижувалися. Торі, звісно, заявляють, що все це стало результатом їхніх попередніх реформ, але хто з виборців замислюватиметься про передумови успіхів, результати яких вони можуть відчути на власній кишені. Помітним є прогрес і в сферах охорони здоров’я та освіти (який, до речі, британські виборці в списку пріоритетів ставлять навіть вище за економіку). За допомогою створеної лейбористами системи «Національна служба охорони здоров’я» вдалося надати безкоштовну медичну допомогу 3,5 мільйона малозабезпечених британців. Помітно зріс рівень освіченості британської молоді — запрацювала програма розширення мережі безкоштовних шкіл. Успішно проходить реформування судової системи. Важливим результатом політичної реформи стало надання парламентом статусу британського закону Акту про права людини. Великобританія займає лідируючі позиції в Європі. Саме при лейбористах було скасовано заборону ЄС на ввезення британської яловичини на континент, запроваджений після виявлення випадків ураження худоби вірусом «коров’ячого сказу».

Загалом, 3 травня лейбористи виграли б вибори без особливої напруги. Якби не ящур... Епідемія поширюється по країні зі швидкістю лісової пожежі. Щодня ветеринари повідомляють про реєстрацію десятків нових випадків захворювання. Усього на території Великобританії існує більше семисот осередків епідемії.

Минулого тижня до боротьби з ящуром уперше залучили військових. Солдати мають знищити близько 270 тисяч хворих тварин і потенційних вірусоносіїв. Військові також надали транспорт для перевезення живої худоби на занедбаний аеродром Грейт Ортон неподалік містечка Карлайл. Там тварин забивають, після чого туші ховають у гігантському могильнику, площа якого становить 7500 квадратних метрів. Це викликає додаткове і непередбачуване напруження для збройних сил країни. Згадаймо, що британські військові сьогодні беруть участь у силі-силенній миротворчих місій, які множаться немов гриби після дощу, а також присутні в Перській затоці, допомагаючи американцям тримати у вуздечці Саддама Хусейна. Один англійський офіцер говорив мені, що сьогодні понад третина особового складу сухопутних сил його країни або несуть службу в різноманітних контингентах за кордоном, або проходять підготовку для подальшої служби в складі цих контингентів. Для порівняння: кількість американських військових, які займаються виконанням аналогічних завдань, становить не більше п’ятої частини сухопутних військ США. А тепер військові змушені виконувати ще й обов’язки могильщиків. Не дивно, що консерватори закидають лейбористам зниження обороноздатності Великобританії.

Зараз ніхто не може передбачити, в яку суму обійдеться британським платникам податків боротьба з вірусом, що поставив на грань загибелі тваринницьку галузь країни. За даними Центру досліджень економіки та бізнесу Великобританії, у результаті епізоотії ящуру економіка країни може втратити близько 11 млрд. фунтів стерлінгів. Сума збитків обчислюється з урахуванням загальних втрат доходів, підвищення цін на продовольство й інших побічних впливів епідемії.

У минуле відходить обов’язкова присутність у меню англійських ресторанів традиційних біфштексів й інших страв із яловичини. Лише за останні п’ять тижнів понад 1,5 млн. жителів Великобританії стали вегетаріанцями. Ще близько 20 млн. чоловік мають намір утриматися від вживання в їжу м’яса, перебуваючи під враженням від частих показів по телебаченню сцен масового забою худоби.

Нинішня ситуація загрозливо впливає на становище британських фермерів. Чимало з них уже змушені були через епідемію відмовитися від цілих господарств, втративши можливість заробляти на життя. Зараз задіяні у тваринництві компанії втрачають 100 мільйонів фунтів на тиждень.

Але постраждає не лише сільське господарство Великобританії. «Жаліючи охоплених страхом бідолашних фермерів, прибережіть свої сльози для індустрії туризму». Такий заголовок прикрасив один з останніх номерів «Індепендент». Далі було вміщено колаж — вивіски уздовж трас, які попереджають про небезпеку ящуру, екскаватори на тлі гігантських «братських могил» убитих тварин і сумні очі овець, яких готують до знищення. Напис унизу: «Вам хотілося б поїхати відпочивати до такої країни?»

І справді, нещастя, котрі впали на голови фермерів і тваринництво через ящур, просто ніщо у порівнянні з катастрофою, що очікує набагато важливішу для країни індустрію туризму. І коли в центрі Лондона продовжує вирувати багатомовна інтернаціональна юрба туристів, які нескінченно клацають фотоапаратами і розхапують сувеніри з лотків всюдисущих торговців, то в розташованих у глибинці древніх замках і маєтках незвичайно тихо. У вічі впадає практично повна відсутність дитячих туристичних груп. Закриваються чарівні сільські паби, які зберегли відбиток середньовічної Англії. Маленькі затишні готелі постійно отримують відмови від туристів, які вже зарезервували собі місця. Кількість людей, котрі відвідують національні парки, маєтки, замки і палаци, постійно падає — і це лише початок. Таке враження, що ящур узяв Великобританію в облогу.

Туризм приносить у національний бюджет 64 млрд. фунтів стерлінгів щорічно — це 6% усього валового національного продукту й у чотири рази більше від усього обсягу сільськогосподарського виробництва. З початку кризи туристичний бізнес втрачає, за оцінками, приблизно 100 млн. фунтів щотижня, і хоча прем’єр-міністр та уряд усіляко прагнуть переконати світ у тому, що Британія залишається відкритою для бізнесу країною, на думку лідерів індустрії туризму, уникнути катастрофи вже неможливо.

Намагаючись хоч якось врятувати становище, Тоні Блер закликав жителів країни повернутися в британські села. Виступаючи на щорічній конференції Торгової палати Великобританії, одним із головних завдань прем’єр-міністр назвав необхідність довести всьому світу, що його країна готова приймати закордонних гостей. Для цього в села, за даними газети «Мірор», рекомендовано вирушити навіть британським міністрам — Блер порадив своїм підлеглим тимчасово відмовитися від ідеї провести відпустку в теплих країнах.

Одночасно уряд Великобританії звернувся до європейської влади по дозвіл на проведення масової вакцинації худоби. Зараз закони ЄС забороняють проводити щеплення від ящуру лише в окремих країнах — такий захід мають приймати всі країни Союзу одночасно. Голландія, втім, «добро» на вакцинацію худоби вже отримала. Тепер, мабуть, черга за Великобританією.

Однак щеплення самі по собі не врятують ситуацію. Уряду доведеться вживати серйозні і, можливо, непопулярні заходи для боротьби з епідемією. Саме тому багато політичних діячів Великобританії почали закликати прем’єра і лідера лейбористів Тоні Блера перенести загальні вибори, щоб не відривати уряд від вирішення головного на сьогодні завдання.

Уряд до цієї ідеї поставився дуже скептично. І не тому, що це може зіграти на руку консерваторам. Виборці не схильні ототожнювати нещастя, котрі звалилося на країну, із діяльністю нинішньої влади, розглядаючи його лише як стихійне лихо. Тому передвиборна розстановка сил не може докорінно змінитися ні за місяць, ні за півроку. Проте більшість британських міністрів були упевнені, що перенесення виборів можуть невірно витлумачити у світі, а небезпека епідемії буде свідомо перебільшена, що остаточно наполохає залишки потенційних туристів, які поки сумніваються. Такої ж думки дотримувалися і 70% членів британського парламенту від правлячої партії.

З іншого боку, лідер консерваторів Вільям Хейг не втратив нагоди під’юдити свого опонента, звинувативши Блера в тому, що коли він призначить вибори на травень, то поставить свої партійні інтереси вище від інтересів держави. Тиск на прем’єра чинив і архієпископ Йоркський Девід Хоуп, заявивши, що в зв’язку з обуренням фермерів у даний момент проводити вибори не варто. З аналогічними вимогами виступили і керівники інших політичних організацій країни. Судячи з усього, думки політиків відбивали загальний настрій у країні: проведене на замовлення газети «Санді телеграф» опитування громадської думки показало, що 63% виборців виступають за пізніший термін голосування.

І от минулої неділі прем’єр-міністр прийняв рішення. Парламентські вибори у Великобританії перенесено з 3 травня на 7 червня. За розрахунками фахівців, на цей час пік захворювання вже мине.

Це, швидше за все, допоможе кабінету Блера впоратися із ситуацією і не завадить лейбористам перемогти на виборах. Однак, подовживши термін свого перебування при владі, вони візьмуть на себе непомірний тягар. Адже саме їм, зрештою, доведеться ліквідовувати наслідки епідемії. Наслідки, котрі навіть у загальних рисах сьогодні не береться передбачити ніхто.