ОКСАМИТОВОГО ПОЛІТСЕЗОНУ В КРИМУ НЕ БУДЕ

Що не крок — то історичний поворот.

Схоже, ми в лабіринті.

В Криму майже невідоме поняття «імплементація». Своїх олігархів в автономії теж не виростили — цим лайливим словом в Симферополі називають базарних торговців. А в ролі їхньої грози тут виступає віце-прем’єр Безазієв. Та все ж політична осінь і в Криму, як і в столиці, обіцяє бути спекотною.

Почну з того, що з тиждень тому голова Верховної Ради Криму Леонід Грач раптом заговорив про «мільйони, що вимиваються з кримського бюджету». І говорив він про це дуже стурбовано, правда прізвищ не називав. Зате назвав суму — понад 270 мільйонів гривень. Проте, як виявилося, мова йшла про все ті ж облігації внутрішньої позики, про що дуже детально в «ДТ» писав Микола Семена. Але! В середу стала дещо зрозумілою викривальна активність кримського спікера.

На прес-конференції в Симферополі міністр фінансів Криму Людмила Денисова повідомила, що правоохоронні органи України оголосили в розшук колишнього главу фінансового відомства автономної республіки в уряді Анатолія Франчука Михайла Віткова. У моєму телефонному довіднику, виданому секретаріатом ВР Криму, він значиться як радник спікера кримського парламенту. За словами Л.Денисової, його підозрюють у причетності до брудної оборудки із згаданими облігаціями, емітованими за рішенням ВР Криму попереднього скликання через банк «Слов’янський». Пані міністр каже, що мінфін неодноразово звертався до нинішньої Верховної Ради Криму, щоб та своїм рішенням скасувала невигідну автономії оборудку з облігаціями, та відповіді не дочекався. Може завдяки порадам спритного радника? Зараз за цією ж справою у Києві заарештовано колишнього заступника Михайла Віткова Григорія Л. Зі слів прес-секретаря кримського спікера Галини Мамико, М.Вітков уже не працює радником у головного кримського борця з корупцією. Правда, що раніше — радник накивав п’ятами, чи звільнив високе крісло — не відомо.

Зате відомо, що кримські комуністи-міністри підтримали рішення уряду автономії про підвищення квартплати і тарифів на комунальні послуги в середньому на 20%. Тим більшою несподіванкою для них виявилася антиурядова заява з цього приводу фракції «Комуністи і народовладдя» і різка вимога їхнього партійного лідера Л.Грача, який зажадав негайного скасування цієї урядової постанови і пообіцяв, що в іншому випадку це зробить парламент. Очевидно, що гнів і біль Л.Грача були щирими, як і здивування віце-прем’єра, депутата, члена рескому, просто комуніста Лентуна Безазієва, який, втім, публічно спростував моє припущення про розкол в партійній організації. (Відволіку увагу читача, бо саме згадав, як кілька місяців тому товариш Л.І.Грач проводив зустріч міністрів-комуністів з генсеком П.І.Симоненком, ділився досвідом перебування комуністів при владі і виконанням міністрами з червоними партквитками партійної волі...).

Зрештою, взаємні «наїзди» перших осіб Кримської автономії один на одного та роздмухування скандалів цілком зрозумілі — 20 вересня має розпочатися чергова VI сесія місцевого парламенту, а 1 жовтня закінчується мораторій, накладений ВР Криму на його травневу постанову про відставку уряду С.Куницина. Заяви з цього приводу кримських лідерів діаметрально протилежні. Л.Грач із притаманною йому впевненістю проголосив, що рішення про відставку ухвалено і з приходом другого осіннього місяця повноваження Ради міністрів АРК будуть нечинними. Зі свого боку С.Куницин переконаний, що кримський уряд виконує усі взяті на себе зобов’язання і поставлені перед ним завдання, а тому у відставку не збирається. «Президент Леонід Кучма не дав на це згоди і члени Ради міністрів АРК працюватимуть доти, доки цього хоче глава держави», — заявив кримський прем’єр. Водночас, він нагадав, що парламентська більшість наприкінці минулого року відправила у відставку Л.Грача та очолювану ним президію Верховної Ради автономії. І це рішення досі не скасовано і не опротестовано.

Схоже, Сергій Куницин, який поводить себе досить впевнено, заручився київською підтримкою. Тепер він гуртує навколо себе парламентську опозицію, намагаючись не відповідати на різку публічну критику свого опонента. Прем’єр більше акцентує увагу преси та громадськості на здобутках свого уряду, зокрема, на відносно високих темпах зростання промислового виробництва на півострові і на відносно успішному проведенні курортного сезону.

А от Леонід Грач, навпаки, відчуваючи, що втрачає (точніше — вже втратив) підтримку у Києві, намагається форсувати події. Його активна проросійська риторика з посиленням критики лідерів кримських татар дозволяє говорити про спроби розширити свою поріділу соціальну і політичну базу. Зважаючи на те, що комуніст-інтернаціоналіст, як називає себе Леонід Грач, починає експлуатувати ідеї російських націоналістів, можна припустити, що справи у нього йдуть не дуже, або ж «доктор політичних інтриг», як його називають журналісти, готує щось грандіозне.

Тепер в Криму ніхто не сумнівається, що цю осінь хтось один з двох керівників автономії у нинішній посаді не переживе. Об’єктивно, С.Куницин підійшов до вирішальної битви з кращим політвантажем. Економічна ситуація в автономії на тлі всієї України — майже зразкова. Пенсії виплачуються, борги скорочуються, виробництва відновлюються, туристи не просто їдуть — пруть. Крім того, судячи з різних ознак, в Києві, нарешті, визначилися, на кого їм ставити в Криму. Більше того, існує неофіційна, але цікава інформація про те, що на Печерських пагорбах, начебто, вже узгоджено переміщення 1-го секретаря Кримського рескому до столиці.

На користь спікера те, що Грач значно досвідченіший гравець, аніж Куницин. Але вирішальним чинником може стати проста завантаженість київських кураторів кримських процесів проблемами у столиці. Імплементація, парламентська більшість, уряд Ющенка, Юлія Тимошенко, бізнес-суперечки з Москвою, кредити МВФ — все це може зробити кримські проблеми малоцікавими і незначними для зацікавлених київських осіб. А це залишило б Сергія Куницина один на один з Леонідом Грачем.

З іншого боку, саме гострота політичної ситуації в Києві може зіграти проти кримського спікера. Адже, щоб вгамувати всеукраїнські пристрасті, досить «перевести стрілки» на Крим і нарешті помітити, що автономія вже далеко вийшла «з правового поля».

Та як би там не було, протистояння двох політико-економічних груп, що перебувають нині при владі в Криму, має свої позитивні моменти. Добре хоча б те, що тепер кримчани зможуть дізнатися про бізнес-інтереси своїх керівників та про механізми їх задоволення.