САМІТ НА ТЛІ АЙ-ПЕТРІ

Володимир Притула 18 серпня 2000, 00:00

Читайте також

Зустрічі на найвищому рівні, подібні нинішній, для Криму останнім часом стають уже тради- ційними. Втім, кримчани ставляться до них неоднозначно. З одного боку, Ялта і більша частина південного берега перед кожним самітом капітально вичищаються і ремонтуються. Он, тільки автодоріг відремонтовано кілька десятків кілометрів — і все це за рахунок держбюджету. А з іншого — місцевим мешканцям доводиться зіштовхуватися з певними незручностями. Наприклад, 18–19 серпня обмежено рух автотранспорту на маршрутах Бельбек (Севастополь)–Ялта, Центральний аеропорт (Сімферополь)– Ялта, а також повністю перекрито рух транспорту і пішоходів на низці ялтинських вулиць. Звичайно, не всім це подобається. Але кримські власті, попри солідні навантаження на них, задоволені. Як заявив прем’єр-міністр Криму Сергій Куницин, для кримчан велика честь, що півострів на кілька днів із «літньої політичної столиці України» перетворюється на «центр СНД» — «це найкраща реклама для Криму, як курортного регіону».

Але на напівкурортну атмосферу Ялтинського саміту вплинула трагедія в Баренцовому морі. Як стало відомо з поінформованих джерел, під час телефонної розмови у четвер президенти України і Росії Леонід Кучма і Володимир Путін домовилися зробити цю зустріч більш робочою і менш помпезною. Саме тому до програми саміту внесено зміни, якими скасовано участь президентів у розважальних заходах. Зокрема, у п’ятницю вони не відвідали концерт міжнародного фольклорного фестивалю «Ялта- 2000» і відмовилися від морської прогулянки на комфортабельному теплоході. На саміт також не прибули їхні дружини, які мали взяти участь у культурній програмі, яку скасовано. Як заявив прес- секретар українського президента Олександр Мартиненко, учасники саміту вважають, що в той час, коли йде боротьба за життя підводників, участь у розважальних заходах була б неетичною. Натомість, час, що вивільнився, глави держав використали для двосторонніх зустрічей. Лише у Президента України Л.Кучми їх було понад десять, в тому числі — кілька з Володимиром Путіним. За офіційними повідомленнями, взагалі їх мало бути шість. Але, незважаючи на солідну інформаційну підготовку в російських ЗМІ, головним питанням, що обгорювалося, газово-енергетичне не стало. Принаймні в цьому запевнив журналістів заступник голови адміністрації В.Путіна Сергій Приходько.

Враховуючи, що до Ялти не прибули глави Туркменістану, Киргизії та Узбекистану (Сапармурад Ніязов на такі здибанки не їздить взагалі, а Іслам Карімов та Аскар Акаєв змінили свої ялтинські плани через загострення внутрішньополітичної ситуації у цих країнах), то планована зустріч глав Росії і центральноазійських країн не відбулася. Зате певних результатів можна чекати від міні- саміту «кавказької четвірки» — президентів Росії, Грузії, Азербайджану і Вірменії. Вже традиційними стали неформальні зустрічі за посередництва Леоніда Кучми, вірменського та азербайджанського лідерів.

Оскільки саміт проходить в неофіційних рамках, то обговорюється найширший спектр проблем. Втім, Л.Кучма задовго до цього стрижневим його питанням назвав узгодження спільної позиції країн СНД на вересневому «саміті тисячоліття» — засіданні Ради Безпеки ООН, ініційованому Україною. Не менш важливою є вічна тема майбуття Співдружності. Тим актуальніше це в день чергової річниці ГКЧПівського заколоту, який і поклав початок кінцю СРСР і створенню СНД. А от як вплине на учасників зустрічі дух щойно канонізованої РПЦ імператорської сім’ї, власника Лівадійського палацу, де в суботу відбувається пленарне засідання саміту, — сказати не беруся.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.73
EUR 28.60