Усюди гроші, гроші…

Наші гроші, панове, і суть процесу в цьому плані мало чим відрізняються від того, про що співав король блатної пісні Сєвєрний, - їх крадуть. Просто, як і блатняк тепер гордо звуть російським шансоном, так і викачування бюджетних грошей на партійно-кланові потреби під час виборів політкоректно називають застосуванням адмінресурсу.

Як і в попередні виборчі кампанії в нашій корумпованій країні, гроші рясним потоком течуть із чорних партійних тумбочок, куди їх поклали руки, які вміло крали й брали, але найбільше - прямо з бюджету, без «прокладок» і витрачання часу на конвертацію «гроші ваші стали наші». Звичайно, чистий кримінал - тільки за чорний «нал» (прямий підкуп виборців і членів комісій), але не все, що можна провести «по бухгалтерії» і показати як турботу влади про народ, - черпається прямо з бюджетів, повсюдно і, що називається, без ліку. І це дуже відрізняє нинішні вибори від усіх попередніх, коли адмінресурс теж переключав бюджетні потоки в потрібному напрямку, але так безсоромно, мабуть, уперше. Якщо раніше бюджетну допомогу отримували в основному посадовці, то тепер і їхні родичі-мільйонери, як у випадку із сином прем’єра Азарова чи сестрою глави АП Льовочкіна, які балотуються у мажоритарних округах.

Кримський прем’єр Анатолій Могильов, схоже, вирішив малою бюджетною підмогою одномоментно ощасливити виборців усіх десяти округів автономії. Не те щоб нагодувати п’ятьма хлібами та двома рибками тисячі голодних, але бажання дійти до кожного виборця спостерігається чітко. Розписування 84,5 млн. грн. субвенційних коштів із держбюджету, уже затверджених на ремонт близько ста об’єктів соціальної сфери, цього тижня терміново переглянули й розтягли… на 800 об’єктів. Таким чином, передвиборна будівельна метушня буде забезпечена в кожному місті й районі півострова. І не біда, що навчальний рік почався - асфальтуватимуть під’їзні шляхи до шкіл (там, як правило, працюють виборчі дільниці), замінюватимуть вікна, двері тощо. У колишні часи це називалося б розпорошуванням коштів, тобто явною ознакою безгосподарності, а то й шкідництва. І всім зрозуміло, що таке розтягування грошей і аврал перед виборами не дадуть потрібної якості робіт, але відтягнуть кошти від розпочатих об’єктів, які перейдуть на наступний рік уже як довгобуди. Про бюджетну дисципліну й поготів промовчимо, для нинішньої влади це щось космічне, а земним стає тільки в застосуванні до політичних опонентів.

Проте вседозволеність, породжена безкарністю одягнених у бронежилети недоторканних кандидатів від влади, робить ведмежу послугу їй самій і там, де, у принципі, все могло пройти гладесенько-рівнесенько. Ну кого б зацікавив член президії ВР Криму Рустам Теміргалієв, який сьогодні потрапив на непрохідне місце в другій сотні списку регіоналів, якби не подана у ЦВК просто «безбашенна» декларація із прочерками у графах доходів і втраченими активами, про які всі знають? Відтоді, коли він був близьким до екс-прем’єра Криму та губернатора Севастополя С.Куніцина бізнесменом, чиї фірми з мільйонними статутними фондами, що зростали як на дріжджах, засвітилися в гучних земельних скандалах. І відтоді, коли він перейшов до кандидата в президенти Інни Богословської, яка «призначила» своїх кримських соратників на чолі з Теміргалієвим головними спонсорами дорогої кампанії. Знайшовши солідну «недостачу» у вказаних кандидатом сумах внесків до статутних фондів підприємств його та дружини і здивувавшись трьом тисячам «інших доходів» у заможного держслужбовця, «Центр журналістських розслідувань» звернувся до нього по пояснення. Політик погодився спілкуватися тільки в Facebook. «Ви мене поставили в скрутне становище: можливо, в ЄДРПОУ не зняли підприємств, з яких я вийшов як засновник. Принаймні для точної відповіді мені потрібен час», - пообіцяв Теміргалієв, але мовчить уже півтора тижня. Відповідь же кандидата на запитання про бездохідність сімейної бізнес-імперії злегка спантеличила: «Юрособи, згадані у вашому запитанні, офіційно не принесли мені та моїй дружині доходів у 2011 р.». А неофіційно?!

Олександр Баталін, голова правління ПАТ «Фіолент» і безпроблемний, як вважають у Могильова, кандидат по мажоритарному округу в Сімферополі, у своїй декларації про доходи теж «втратив» чверть мільйона частки дружини в статутному фонді ПП з видобування вапняку й указав, що 2011 рік приніс їй тільки 10,7 тис. грн. у вигляді дивідендів і відсотків. Це, звичайно, зайвий раз підтверджує кримську аномалію: оптова торгівля харчовими продуктами, алкоголем і тютюном, а також ресторанна діяльність у Криму страшенно неприбуткова. Але в що сімферопольці не повірять, то це у відсутність у дружини Баталіна нерухомості, оскільки приватизація об’єктів заводу «Фіолент», на якому, як кажуть, працювала половина міста (друга - на телезаводі «Фотон»), була в усіх на вустах. І тоді, коли дитсадок заводу відійшов у приватні руки, і тоді, коли на його території виріс будинок, у якому й живе директор. До Дня незалежності президент присвоїв Олександру Баталіну звання Героя України, що, звичайно, мало підняти кандидата в очах виборця, але одночасно й підняло хвилю розмов про те, чим «Фіолент» був і куди що пішло. DT.UA має офіційні документальні підтвердження того, що право власності на відчужені у ВАТ «Завод «Фіолент» в 2003-му і 2008 роках об’єкти нерухомості за трьома адресами на бульварі Франка в Сімферополі сьогодні належать дружині, синові та його фірмі.

Утім, «неточності» при заповненні декларацій знаходимо в багатьох кандидатів майже всіх основних партій - учасників перегонів. І це ще раз доводить, що декларування доходів як антикорупційний захід в Україні не працює - відповідальності немає ні за витівки з деклараціями кандидатів, ні за «декларації» політичних партій (щорічні фінансові звіти публікують кілька десятків з півтори сотні), ні за смішні - порівняно з реальними витратами - фінансові звіти кандидатів і партій щодо виборчих фондів. Останні сьогодні викликають у суспільства особливий інтерес, оскільки дорога кампанія нині не тільки в партії влади, а й у її конкурентів особливого штибу.

Комуністи Петра Симоненка (для Криму, з огляду на наявність комуністів Леоніда Грача, це істотне уточнення) свою кампанію будують на антикорупційних гаслах (втім, як і всі інші, тільки влада таврує «папєрєдніков», а опозиція всіх форматів - партію влади). Масована агітація із зовнішніх носіїв, телеекранів та газетних шпальт коштує багато мільйонів, і рахунок пішов не з початку офіційної кампанії, а набагато раніше. Ними визначають рекламну кампанію КПУ третьою за затратністю після Партії регіонів та партії Королевської. На логічне запитання - назвати основні джерела формування виборчого фонду - чується відмова борця з корупцією і розповідь про те, як партія п’ять років накопичувала кошти. «Я ж не випадково підкреслив, що партія п’ять років готувалася до виборчої кампанії, починаючи з того, що ми всередині партії наводили порядок, пов’язаний із модернізацією партії та концентрацією ресурсів. Ми дуже серйозно працювали, щоб ці ресурси накопичити, і сьогодні ми їх використовуємо, аби об’єктивно донести до людей те, що відбувається в нашій країні», - пояснив П.Симоненко. Хороша версія, тільки якщо всі накопичення за п’ять років пішли на парламентську кампанію, то за що ж тоді КПУ доносила правду в кампанії президентську і під час виборів до місцевих органів влади, які також припали на ці п’ять років?

Наталя Королевська, яка навідалася у Крим наступного дня після П.Симоненка, аби розповісти про політику нового покоління, не відмовилася назвати джерела фінансування виборчого фонду партії «Україна - вперед!»: «Теж дуже багато ходить із цього приводу домислів. Партію фінансують виключно члени партії. Це і я як лідер партії, і Євген Суслов, і Андрій Шевченко, і всі члени команди, які сьогодні мають фінансові можливості згідно зі своїми деклараціями, поданими у ЦВК». Крім того, Н.Королевська двічі пообіцяла, що в понеділок (розмова відбувалася в четвер) опублікує, хто й скільки «вніс ресурсів».

«У понеділок ми безпосередньо опублікуємо кількість ресурсів, яка буде, тому що рахунок виборчого фонду працює в накопичувальному режимі і відкритий буквально кілька днів», - заявила Королевська. Але від запитання-пропозиції вести формування фонду онлайн, як це зробив у президентську кампанію Анатолій Гриценко, або публікувати прізвища всіх жертводавців, як це робив Арсеній Яценюк, відмовилася.

«Як формується виборчий фонд - це виключно фінансова процедура. В онлайн-режимі ми всі вносимо туди ресурси. Ми в понеділок опублікуємо, хто скільки ресурсів вніс. Але ми ж теж не хочемо підмінювати поняття. У нас же партія - це не банк, де ми повинні в онлайн-режимі стежити за фінансовим накопиченням», - сказала Наталія Королевська.

Одне слово, якось незграбно вийшло. Лідер партії нового покоління не уточнила, в який понеділок якого місяця і якого року буде опубліковано дані, «хто скільки ресурсів вніс», а журналісти не здогадалися уточнити. Ось тепер і думай: ми одне одного не зрозуміли чи Наталія Королевська обманула? Але забути точно не могла - журналісти потім і телефонували, і писали на електронну адресу, і через помічників запитували - тиша.

Окрім задоволення від спілкування з політиками таких різних, але таких схожих поколінь про гроші та їх джерела, незаперечну радість дає усвідомлення того, що цього разу не тільки ми, виборці України, спостерігаємо за процесом із самого початку. Ще одна особливість нинішніх виборчих перегонів - усі їх перипетії в режимі реального часу тепер можуть бачити ще й довгострокові міжнародні спостерігачі, зокрема від міжнародної місії ENEMО, перші представники якої приїхали в Україну вже у липні. З 8 серпня в різних областях України за передвиборними подіями стежать 35 довгострокових спостерігачів ENEMО, які, за словами заступника глави місії Майї Мілікіч, «були спеціально проінструктовані і навчені особливостей політичного оточення та виборчого законодавства».

Слід гадати, після того, як минуть два місяці до виборів, довгострокові спостерігачі на практиці закріплять свої теоретичні знання про «особливості політичного оточення та виборчого законодавства», а також вибіркового застосування решти законодавства. І тоді топ-новина тижня в Криму - порушення кримінальної справи щодо голови правління компанії «Консоль ЛТД» Володимира Ясинського - не видаватиметься тільки як приклад того, що закон для всіх один, отож правоохоронці притягують до відповідальності і «своїх».

А ближче нікуди, - будівельну імперію «Консоль» створив і багато років очолював нинішній спікер ВР АРК, регіонал і партійний спонсор ПР у Криму Володимир Константинов, у співзасновниках і топ-менеджерах матрьошок умовної групи компаній були його син, донька, дружина, брат. В офісі «Консолі» кандидат у президенти Віктор Янукович проводив засідання штабу, виходив на телемости, у ресторані «Консолі» обідав… Після призначення Константинова спікером «Консоль» очолив Ясинський. А коли по всій країні розпочалися протести ошуканих пайовиків, кримський спікер почав заперечувати свою причетність до компанії. Та й то правда - на той час основні активи вже було виведено на Кіпр і Сейшели. Але на тендерах «Консолі» щастило навіть більше, ніж раніше, особливо на тих, де конкурували «дочки» або «сестри».

Ще у квітні DT.UA писало про великі проблеми рідної для спікера Криму компанії: у судах розглядалися сотні позовів обманутих пайовиків, позови за неповерненими кредитами також заявили чотири банки, найбільший борг був перед «Райффайзен Банком Аваль». Він надавав ТОВ «Консоль ЛТД» дві кредитні лінії у 2007 році, в кожній по ланцюжку договорів, тому було подано кілька позовів і до споріднених юросіб, які виступали поручителями кредитів. У заставі була практично вся будівельна техніка фірм, легкові іномарки та два будинки в Ялті, у Парковому. І 16 серпня Господарський суд АРК зобов’язав «Консоль» повернути «Райффайзен Банку Аваль» 18,5 млн. грн. та суму, еквівалентну 10,7 млн. євро.

Однак, як з’ясувалося, компанія не мала права закладати нерухомість - вона належить не лише їй. Оскільки право власності на житлові приміщення в Ялті належало також громадянам-пайовикам, кредитор втратив можливість стягнути суму боргу за кредитом, який становить понад 100 млн. грн., а люди не можуть користуватися житлом, яке перебуває в банківській заставі, повідомила прокуратура Криму, що порушила стосовно керівника «Консолі» кримінальну справу. Звісно, з нетерпінням очікуватимемо передачі справи до суду, але питання і в іншому.

Упродовж майже двох років незалежні ЗМІ регулярно писали про існування цієї будівельно-фінансової піраміди; про сумнівні тендери, які вигравали фірми-матрьошки «Консолі» і підряди за якими не виконувалися якісно та вчасно; про вочевидь завищені кошториси робіт на «консолівських» бюджетних об’єктах; про схеми отримання землі безкоштовно під зобов’язання надати соціальне житло, які не виконувалися; нарешті - про нахабну спробу двічі продати бюджетові одні й ті самі квартири. Нарешті кримінальну справу порушено - але там, де порушено інтереси великого іноземного банку. А там, де порушені права тисяч громадян країни? Чи порушення справи на початку активної фази виборчої кампанії, яка в Криму у регіоналів особливо «просідає» на «консолівській» темі, принагідно має допомогти скинути негативні настрої? Запитання є. Грошей немає.