Бюджет-2017: податки не хочуть до нас повертатися

Людмила Симонова 29 жовтня, 00:00
Бюджет

Читайте також

Мабуть, багато чиновників в Україні запитують сьогодні себе: як зробити так, щоб податки платили всі? Я спробувала ставити ці запитання простим американцям. Не претендуючи на репрезентативність вибірки, скажу, що переважно відповідь звучала так: "Ми платимо наші податки тому, що вони до нас повертаються у вигляді шкіл, доріг, інфраструктури та інших благ, за які відповідає держава. Ми можемо знайти в Інтернеті докладну інформацію про те, куди йдуть наші податки і скільки наша держава витрачає на себе, а скільки — на нас". І тоді я вирішила поцікавитися цим самим питанням стосовно України: скільки грошей із зібраних у вигляді податків та різних платежів держава повертає нам у вигляді різного роду благ і скільки витрачає на себе, любиму?

Для відповіді на це запитання я вирішила подивитися "головний кошторис країни" — бюджет на
2017 р. Благо, вперше за багато років цей документ поданий вчасно, і його можна обговорювати ДО його прийняття в Раді. І його навіть прийняли в першому читанні, — ось який подвиг наші чиновники звершили нинішнього року!

Звісно, краще — ворог хорошого: можливо, колись ми застосуємо найкращі світові практики обговорення бюджету. Як у США, наприклад, — там проект бюджету на наступний рік вноситься до парламенту на розгляд у лютому поточного року і обговорюється до жовтня. Причому слухання відбуваються щодня в залі бюджетного комітету площею приблизно як зал нашої Ради, — ну, Америка все ж таки велика країна з 300 млн жителів. На слухання запрошують різних фахівців: юристів, економістів, екаунтетів, оцінювачів тощо, які висловлюють свою думку про ті чи інші статті бюджету. При цьому кожне міністерство/агентство максимально деталізує бюджет як за типами витрат, так і щодо відповідальних за виконання. Кожна стаття має пропозицію (стосовно суми) від демократів і від республіканців окремо, а також колонку "узгоджена величина".

Але повернімося до проекту українського бюджету.

Знайти дані проекту бюджету на сайті Верховної Ради виявилося неважко. І навіть усі програми (розшифровки) там були, он як! Хоча минулими роками ці розшифровки могли з'явитися вже ПІСЛЯ ухвалення бюджету. Безумовно, слід відзначити, що бюджетний процес удосконалюється, а бюджет поступово набирає прозорості. Наприклад, на сайті Мінфіну можна знайти виконання бюджету-2016 мало не в реальному режимі, в кожному разі, на час написання цієї статті (кінець жовтня 2016-го) на сайті є дані про виконання бюджету на 1 вересня 2016 р., що становить великий прогрес у бюджетному процесі. Проте є куди рости і справді давати інформацію в реальному часі з прогнозами до кінця року.

Що ж у розшифровках бюджету-2017?

Насамперед, ми бачимо, що виконавча влада планує витратити у 2017 р. 818,8 млдр грн, а зібрати планує тільки 706,3 млрд грн. Причому згенерувати цю суму в податках мають 7,8 млн осіб, тобто кожна людина, яка працює у приватному бізнесі, мусить згенерувати 90,5 тис. грн для бюджету. І це — без урахування відрахувань до Пенсійного фонду.

Різниця між доходами і витратами бюджету, як ми знаємо, називається дефіцитом бюджету, і вона становить у проекті бюджету 706,3 — 919,8 = —105,5 млрд грн. Тобто уряд планує витратити на 105,5 млрд грн більше, ніж бізнес зможе згенерувати податків та інших платежів. Де ж уряд має намір узяти ці кошти?

Грубо кажучи, він має намір їх надрукувати, ну, або більш цивілізовано — випустити облігації державної позики чи взяти кредит у зовнішніх кредиторів. І тут постають запитання: багато це чи мало? Яка ціна залучення таких коштів, або скільки доведеться заплатити за облігаціями? Які наслідки залучення позик/друкування облігацій?

Проста арифметична дія дозволила визначити, что13% усіх витрат є та різниця, яка створює офіційний дефіцит (дефіцит бюджету розраховується від ВВП). Підкреслюю — офіційний, оскільки аналіз дохідної частини бюджету дозволяє сумніватися в можливості її виконання, що викличе ще більший дефіцит. Непрофесіонал у питаннях бюджету може запитати: а чи потрібен нам такий дефіцит, і найголовніше — яка його ціна? Наприклад, у США величина дефіциту у 2016-му фіскальному році заявлена в розмірі 3,4% ВВП. Чому так? Навіщо Америці потрібен дефіцит?

Річ у тому, що американці ще з часів Великої депресії дійшли висновку: немає нічого страшнішого за дефляцію, коли вартість грошей перевищує вартість товарів і послуг, оскільки така ситуація не стимулює бізнесу. Тому дефіцит бюджету розраховується від ВВП. Американські економісти вважають невелику інфляцію благом, позитивним моментом і тому її створюють штучно, випускаючи облігації на суму дефіциту бюджету. Причому ці облігації вважаються найнадійнішим вкладенням коштів, а ставки за цими облігаціями дуже низькі й залежать від терміну погашення. Дані за ставками можна знайти в інтернеті на сайті казначейства США.

У середньому, відсоткові ставки за облігаціями США коливаються в межах 0,5—2% (!) річних. А ось облігації внутрішніх позик (ОВДП) в Україні залучаються під 7,85% річних у валюті (доларах США) — з терміном погашення два роки; під 16,2% для 3-місячних облігацій у гривні; для 2-річних облігацій у гривні ціна боргу становить 19,7%. Так би мовити, відчуйте різницю!

Якщо банки купують ОВДП під такі відсотки, то зрозуміло, які ставки за кредитами будуть для позичальників, і в таких умовах постає запитання: а як перейти до "нормальних" ставок, за якими кредитуються підприємства в розвинених країнах?

Тому багато хто вважає, що дефіцит бюджету України занадто великий і занадто дорогий, він створює ґрунт для завищеної інфляції і високих відсотків за кредитами й тому має бути зменшений. Єдиний спосіб його скоротити — це зменшити витрати бюджету, а також переглянути доходи, ймовірність отримання яких — невелика (прихований дефіцит), що також примусить зменшити витрати бюджету.

Отже, розгляньмо докладніше прогноз витрат бюджету-2017.

Найістотнішими статтями є витрати на зарплату (з нарахуваннями), які становлять 31,3%, витрати на обслуговування боргу (112 млрд грн, або 13,3%) та соціальне забезпечення в сумі 286 млрд грн, з яких 156 млрд (або 19,2%) — дотація Пенсійному фонду, а 108 млрд (або 13,3%) — пільги та субсидії.

Важко сказати, багато це чи мало — 31,3% витрати на виплату заробітної плати з бюджету, оскільки в цій сумі — зарплати не тільки чиновників, а й лікарів та вчителів. Було б добре побачити докладніші розшифровки зазначених витрат.

Якщо подивитися на бюджет США, то ми бачимо, що загальна частка витрат бюджету на цивільних службовців становить 6%, а якщо виключити тих, хто працює на цивільних посадах у збройних силах, то частина витрат бюджету на цю категорію службовців становитиме 3,5%. На жаль, неможливо порівняти ці цифри з даними бюджету України, оскільки таких даних просто немає в розшифровках.

З інших істотних статей можна відзначити капітальні витрати, які становлять 58 млрд, або 7,2%. Витрати розвитку сумарно становлять 61 млрд грн, або 7,9%. Багато це чи мало?

Відповідь на це запитання залежить від того, на що й наскільки ефективно буде витрачено ці кошти: на ремонт "палаців", у яких працюють державні службовці, чи на дороги, лікарні та школи? Як повернуться зазначені витрати пересічному громадянинові? Поки що відповіді на ці запитання знайти важко.

Слід зазначити, що є ще й регіональні програми в сумі 22 млрд грн (або 2,8% витрат). Це не змінює картину істотно, але все ж, очевидно, робить можливими покращення на регіональному рівні. Хотілося б також знати, на що ці кошти буде витрачено, а ще побажати ширшого залучення громадськості до обговорення питань про спрямованість цих коштів на регіональні програми.

Є й інший "зріз" бюджету — за міністерствами та відомствами. У ньому впадають в око численні відомства, необхідність яких для звичайного громадянина не дуже зрозуміла: навіщо потрібні ці агентства, комісії, адміністрації як окремі структури з невеликими бюджетами? Чому, наприклад, їх не можна ввести на правах департаментів до Міністерства економіки? Хоча перелік цих структур досить розлогий, я закликаю читачів не полінуватись і уважно його вивчити. Не зменшивши витрат на бюрократію, ми ніколи не матимемо "бюджету розвитку". Нам слід спрямовувати кошти на розвиток нових технологій, у тому числі й військових. Хотілося б зрозуміти, наприклад, що для розвитку нових технологій зробили всі наші академії різних наук за останні два роки. І чи так уже потрібна нам кур'єрська служба. Може, її можна замінити DHL або чимось іншим? Я розумію інерцію мислення кожного прем'єр-міністра, можливо він до кінця переліку не завжди добирається, та, може, треба залучити громадськість, щоб докорінно змінити підхід до розподілу коштів бюджету?

Інша цікава сума — 166,66 млрд грн, — призначена Мінсоцполітики. При цьому на апарат зазначеного міністерства буде витрачено 8,6 млрд грн. Зрозуміло, що це міністерство облікує пенсіонерів та всіх, кому надається соціальна допомога, але чи не час усе це автоматизувати, щоб заощадити на такому величезному апараті?

Так, розшифровок бюджету значно побільшало, але, на жаль, цього ще недосить, аби досягти західного рівня прозорості. Крім того, у бюджеті ми бачимо безліч управлінських структур, на яких цілком можна було б заощадити, зробивши їхню роботу більш ефективною. Ми бачимо масу академій наук, які займаються незрозуміло чим, не розкриваючи достатньою мірою результатів своєї діяльності й діючи під гаслом: "Як же ми без науки?" Та якщо вся ця наука спрямована на задоволення своєї цікавості за рахунок наших податків, то необхідність такої науки — під великим сумнівом. Проте Кабмін боїться чіпати ці витрати, щоб не видатися ретроградом. Якщо так, то де реформи в нашій науці? Яка її ефективність? Де програми, які дозволять Україні здійснити прорив у технологіях?

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
3 коментаря
  • Kostiantyn Tatarenko 2 ноября, 12:59 Очень хорошая статья! Изложено все просто и понятно. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Виталий Кушнир 29 октября, 16:42 "Академії наук" "займаються невідомо чим"; не роздають флаєри на вулицях, не водять маршруток, не підмітають вулиць... Яка їх ефективність, а? Їхні ті книжки як відкриєш, так і закриєш, бо нєпонятно. Тільки неправда, що кабмін боїться чіпати ті видатки. У пропорції до цін, вони кратно менші, ніж за антинародного режиму, адже і кабміну нєпонятно, чим вони займаються. Історики, наприклад, чим вони займаються? Для патріотичного виховання уже усьо єсть, і Мазепа, і бій під Крутами, а що ще треба? там навіть і назви часто непонятні. :))
    aetes 30 октября, 19:27
    Чому ж невідомо, чим займаються? Добре відомо. З 9 до 18 вони сидять і придумують, щоб такого написати в квартальний звіт, щоб виглядало наукоподібно. Нагріли, поміряли, ось таблиці, концентрації, зони Бріллюена, ось ренгеноструктурний аналіз... Та це за пару тижнів до звіту. Весь останній час займаються як в санаторії: ходять по коридорам, спілкуються, заводять романи, пліткують, дружать сім'ями, плетуть інтриги. Роботи вистачає.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.13
EUR 27.96