Для службового користування

Рита Рєзнік 10 вересня 2016, 00:00
мслу

Читайте також

Наступного тижня виповнюється рік, як президент України своїм указом від 16.09. 2015 р. №549 увів у дію рішення РНБО від 02.09.2015 р. "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". 

До санкційного списку було включено 388 фізичних і 105 юридичних осіб. І тільки дві з останніх є українськими компаніями — оператори лотерей "Патріот" і "М.С.Л.". Спецсанкції ухвалювали на рік. І вже в серпні Кабмін рапортував про ухвалення розширеного списку санкцій (розпорядження від 08.08.2016 р. №574-р), до якого ввійшли всі фігуранти зі старого списку, включаючи зазначених українських лотерейників. Постає питання доцільності та ефективності таких санкцій. Гаразд, Кабмін не має впливу на батальйони "Сомалі", "Оплот" або "Смерть". Але як могло статися, що за рік не вирішилася проблема, наприклад, з "М.С.Л.", найбільшим платником військового збору в Україні з зареєстрованих на підконтрольній державі території. Понад те, лотерейники досі не знають, за що саме покарані, — інформація навіть для них закрита грифом ДСК.

А тим часом просто відібравши в них за допомогою санкції можливість легально працювати, чиновники позбавили державу чималих податкових надходжень від лотереї, знищили конкуренцію на ринку (залишивши тільки одного оператора — "УНЛ") і відкрили простір для діяльності нелегалів, точніше мафії. (Нелегали без "кришування" силовиків не працюють. А якщо "кришують" силовики, то, вибачте, — це мафія.)

Що, у країні, крім закону про санкції (з текстом на три друковані сторінки), більше законів не існує? Чи жодного з них лотерейники не порушували? Тоді санкції за що?

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про санкції" підставами для застосування санкцій є "дії іноземної держави, іноземної юридичної або фізичної особи, інших суб'єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам…" Тобто специфіка закону про санкції якраз і полягає у впливі на нерезидентів. І це логічно, бо з підконтрольними резидентами державі впоратися набагато простіше. Для цього існують томи законів і кодексів і відповідні органи впливу.

Муму і глухонімий Герасим

Вивчаючи питання "за що?", редакція отримала пачку копій звернень (і відповідей на них) компанії "М.С.Л." до шановних держорганів, від яких вона теж намагалася отримати офіційну відповідь на аналогічне запитання. (У кого є бажання ходити під санкціями, та ще й мучитися здогадами!) Вибачте, але це листування нагадує спілкування глухонімого від народження Герасима та його собаки з оповідання Івана Тургенєва "Муму".

І наслідки такого спілкування не обіцяють нічого доброго: "Наконец Герасим выпрямился, поспешно, с каким-то болезненным озлоблением на лице, окутал веревкой взятые им кирпичи, приделал петлю, надел ее на шею Муму, поднял ее над рекой, в последний раз посмотрел на нее… Она доверчиво и без страха поглядывала на него и слегка махала хвостиком. Он отвернулся, зажмурился и разжал руки…"

Думаю, багатьом відомо, що Герасим дуже любив Муму. А втопив взаємну любов за наказом своєї поміщиці-хазяйки. Хто віддав наказ у нашому випадку — у відповідях на листи "М.С.Л." інформації немає. Відповіді на поставлені запитання в них приховані за штампом "Для службового користування". Хоча запитання ставилися конкретно.

Які саме фактичні обставини стали підставою для висновків про наявність передбачених законодавством підстав для застосування до компанії спеціальних санкцій?

За які саме дії (бездіяльність) компанії до неї було застосовано спеціальні санкції, і яку конкретно норму закону було порушено?

При виконанні якого зовнішньоекономічного контракту (найменування та реквізити) компанія припустилася порушень?

Стоси листів (до адміністрації президента, РНБО, СБУ, Мінекономрозвитку, МВС, МЗС, Мін'юсту, Нацполіції... і навіть Служби зовнішньої розвідки), а чіткої відповіді на запитання немає. Ясно тільки, що запитувані документи перебувають у розпорядженні СБУ і захищені грифом ДСК. А "...співробітникам (виконавцям), які допущені до роботи з документами з грифом "Для службового користування", забороняється повідомляти усно або письмово будь-кому відомості, що містяться в цих документах..." На це вказано у відповідях СБУ.

Загін закрито: відповідальність є, а порушення засекречено. Хоча, здавалося б, у цивілізованій країні юрособа повинна знати, за які саме порушення її притягують до відповідальності. Виходить, позбутися санкцій неможливо? Така перспектива "М.С.Л." не влаштовувала — компанія вчинила позов президентові, який своїм указом увів у дію рішення РНБО.

Президент як відповідач

Позивач не згоден з ухваленим рішенням у частині включення його до санкційного списку РНБО, який уведено в дію указом президента, і просить скасувати рішення в цій частині. Логіка позивача проста: він не вчиняв жодних дій, які могли б стати підставою для застосування санкцій, відповідно й у відповідача не може бути жодних доказів на підтвердження цього. Адже у випадку, якби він вчинив дії, які створювали б загрозу національним інтересам, безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України, це неминуче спричинило б відкриття відповідних кримінальних проваджень. А їх не було і немає. (Кримінальним кодексом передбачено відповідальність за злочини проти основ національної безпеки, за тероризм тощо.) Важливий факт: до застосування санкцій до "М.С.Л." СБУ будь-яких перевірок діяльності компанії не проводила, жодних документів у неї не вимагала.

Єдиною іноземною фізособою, під контролем якої нині перебуває "М.С.Л.", є громадянин Кіпру Маркос Шіапаніс, до якого персональних санкцій не застосовувалося. (Республіку Кіпр, громадянином якої він є, Верховна Рада країною-агресором не визнавала.) Тобто дії бенефіціара теж не могли стати підставою для застосування санкцій до компанії.

Однак навіть у Вищому адмінсуді відповідач не називає конкретних обставин, які, на його думку, дали йому право накласти на компанію санкції. Знову як "відмазка" використовується гриф таємності. Робота суду гальмується вимогою СБУ (третьої особи з боку відповідача) продовжувати засідання в закритому режимі, посилаючись на те, що окремі матеріали, які підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до ТОВ "М.С.Л.", містять інформацію, яка є державною таємницею, зокрема, щодо підконтрольності компанії фізособам — громадянам РФ.

При цьому доказів того, що ця інформація справді становить держтаємницю, суду чомусь не надано. Хоча зробити це не так уже складно.

Довідка

Інформація вважається державною таємницею лише з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю. Віднесення інформації до держтаємниці здійснюється мотивованим рішенням держексперта з питань таємниць.

Законом України "Про державну таємницю" визначено вичерпний перелік видів інформації, яка може відноситися до держтаємниці. Відомості щодо підконтрольності юросіб до неї не віднесено. Понад те, за допомогою Інтернету таку інформацію може отримати кожен, зокрема, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб на офіційному веб-сайті Мін'юсту. І цілком безплатно.

У цьому реєстрі кінцевим бенефіціаром власником (контролером) ТОВ "М.С.Л." є громадянин Кіпру Маркос Шіапаніс, а не громадяни РФ.

Довідка

На сьогодні прямим власником ТОВ "М.С.Л." є компанія EVOLOT LIMITED (Кіпр). Вона володіє часткою в 99,96% у статутному капіталі компанії. Маркос Шіапаніс є опосередкованим власником "М.С.Л.", його опосередкована частка в перерахуванні становить 26% статутного капіталу компанії. Частка інших міноритарних акціонерів-фізосіб прямо або опосередковано не перевищує 25% статутного капіталу лотерейного оператора, і вони не можуть розглядатися як особи, що можуть визначально впливати на управління та господарську діяльність компанії.

Найбільшими міноритаріями-фізособами є громадяни України:

Юрій Косогов — 16,3% (опосередкована частка);

Георгій Ложенко — 8,98%;

Олена Березовенко — 6%.

У кожному разі підставою для застосування санкцій є не підконтрольність юрособи (українських компаній, які перебувають у власності російських олігархів, досить багато), а саме — "дії іноземної держави, іноземної юридичної або фізичної особи, інших суб'єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам…"

Ланки одного ланцюга

Серед досліджуваних документів — лист Мінфіну від 14.03.2016 р., в якому нині вже екс-заступник міністра Олена Макєєва просить Кабмін застосувати до вітчизняних компаній як обмежувальні заходи ще й заборону на видачу дозволів і ліцензій. Тобто чиновники все-таки знайшли спосіб відтіснити з ринку двох з трьох діючих лотерейників — і для цього їм знадобилися санкції? А події, які передують санкціям, і самі санкції — ланки одного ланцюга?

Однак навіть після застосування до лотерейників заходів впливу жорсткіших, ніж до батальйонів терористів, виявилося, що їх на лопатки не поклали — відмовляти у видачі ліцензій навіть санкціонованим компаніям протизаконно.

Тут слід згадати, як упродовж трьох останніх років післямайданний Мінфін робить титанічні зусилля, щоб не видавати ліцензій діючим операторам. Хоча всі лотерейні ліцензії (усього чотири: в Ощадбанку, "М.С.Л.", "УНЛ", "Патріот") закінчилися в лютому-березні 2014 р. Вам, читачу, не здається дивним, що чиновник відкрито відмовляється робити те, що зобов'язаний робити відповідно до закону, і покарання за це немає?

Ось як звучить оцінка міністерства у звіті-2015 Рахункової палати (РП): "Уже два роки Міністерством фінансів не узгоджені і не затверджені проекти наказів "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей" і "Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей".

При цьому висновки РП, яка, здавалося б, має оберігати державні фінанси, напрочуд точно відповідають мрії лотерейних гуру Мінфіну: "... розглянути питання призупинення провадження лотерейної діяльності в Україні до врегулювання питання одержання ліцензій на право її провадження та запровадження повноцінної державної монополії".

Тобто за бездіяльність чиновників покараними виявилися оператори лотереї, які залишилися без ліцензій. Ситуацію врятував лише Закон "Про державні лотереї в Україні" від 06.09.2012 р., який відповідає практиці країн — членів ЄС. Ст. 15 його перехідних положень передбачала чиновницький демарш: "У разі відсутності нормативно-правових актів, необхідних для отримання нових ліцензій, оператори лотерей, які провадили діяльність з випуску та проведення державних лотерей до моменту набрання чинності цим Законом на підставі виданих ліцензій, продовжують свою діяльність до отримання нових ліцензій..."

За що?

Що тільки не робили чиновники, щоб очистити ринок від діючих операторів, які навіть без ліцензій залишалися в рамках закону! Так, у серпні 2014-го, замість докласти всіх зусиль для вирішення питання ліцензування, міністр фінансів О.Шлапак публічно закликав бойкотувати українські лотереї. Одночасно всіх без розбору лотерейників почали звинувачувати в російському корінні, спекулюючи на патріотичних почуттях громадян і маніпулюючи фактами в кращих традиціях російських фейкових новин.Зрештою розіграш русофобської карти й призвів до спецсанкцій, але вже вибірково — повноцінно дали працювати лише "УНЛ", що недавно пережив перетряску власників. Зате роботу оператора "М.С.Л.", із 45-річною історією та понад 20-річним членством у Європейській асоціації лотерей, заблокували.

Апогеєм 2014 р. стала спецоперація МВС з ліквідації осередків підпільного грального бізнесу. Під коток операції потрапили й легальні оператори. А чого було очікувати, якщо напередодні міністр фінансів О.Шлапак писав особисто міністру
А.Авакову:

"На сьогодні термін дії ліцензій зазначених операторів держлотерей закінчився, але, користуючись нормами ст. 15 Закону "Про державні лотереї в Україні", ці суб'єкти продовжують діяльність з випуску та проведення лотерей без ліцензії". Закінчується лист проханням... покарати (!). Навряд чи міністр МВС зрозумів, за що, власне, карати, якщо закон дозволяє працювати.

Перекроїти ринок не давав закон про держлотерею. Напевно тому його так не злюбили мінфінівці. Так, 15 травня, напередодні набрання чинності новим Законом "Про ліцензування видів господарської діяльності" т.в.о. міністра фінансів І.Уманський пише прем'єру: "Для виконання цього Закону Кабмін дорученням №13046/1/1-15 від 09.04.2015 р. зобов'язав Мінфін до 29 травня 2015 р. розробити нові ліцензійні умови провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, якими буде передбачено перелік документів, необхідних для проведення державних лотерей. Тобто Мінфін зобов'язаний буде видати нові ліцензії на проведення державних лотерей тільки ТОВ "М.С.Л.", ПП "Українська національна лотерея", ПАТ "Патріот".

Але цього допустити не можна — така логіка високопоставленого чиновника.

Зрозумілі лише дві можливі причини таких дій з розвалу ринку та обнуління доходів держбюджету воюючої країни: 1) некомпетентність; 2) чийсь злий намір. І обидві причини в остаточному підсумку послабляють саму державу і ллють воду на млин його ворога, розкручуючи маховик мафіозного управління ринком в Україні. Логіка зрозуміла: що більше мафіозне середовище, то слабкіша держава, яка бореться за свою незалежність.

Про компетентність лотерейних фахівців Мінфіну вдало сказала пані Макєєва у своєму листі від 26.02.2106 р. до прокуратури Київської області: "...представники Мінфіну не мають спеціальних знань і навичок у сфері грального бізнесу або лотереї, оскільки користуються загальнодоступними нормами чинного законодавства".

Злий же намір буде зрозумілий, коли стане ясно, кому так послужливо готує ліцензії Мінфін.

Коментар

Олександра КУЖЕЛЬ, народний депутат України

— Нині на ринку всього один оператор, який його повністю монополізував. Ви знаєте, хто це…

Такі собі "любі друзі"?

Так. Ось із ними й говоріть. Не хочу називати імен, — мені важко це судами доводити. Але точно знаю, що це віддали їм. Там, якщо зайдете, апарати стоять. Їх вони практично використовують як ігрові автомати, а назвали лотереєю. Страшні порушення.

Тобто фактично — депутати від БПП?

Легалізували й монополізували по всій країні.

А це не кидає тінь на президента?

Думаєте, це можна було зробити без його дозволу: прийняти рішення РНБО — і тут-таки "М.С.Л." заборонити, яка не має жодного стосунку до Росії?

А може, вони приносять прибуток у бюджет?

Ні, я не думаю, що це бюджет. А ось те, що деякі депутати вже пишуть у декларації, що вони виграли в лотерею великі суми, — це один зі струмочків фінансування партійного будівництва, вирішення партійних питань.

Що ж тоді робити?

Президентові — виконувати Конституцію, а Антимонопольному комітету — контролювати виконання законів.

Тобто маємо на ринку штучну монополію для недопущення легалізації і конкурентів?

Так. І всі річки течуть в одну провладну команду.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.76
EUR 28.75