Коридор стимулюючого оподаткування. Завдання мінімум — зберегти місцеві IT-таланти, завдання максимум — залучити їх ще й з боку

Дмитро Овчаренко 31 березня, 23:01
123
AntonioGuillemF / depositphotos.com

Україна відома в світі своєю IТ-галуззю. Сьогодні галузь тримається виключно завдяки системі приватного підприємництва і прив'язаного до неї єдиного податку. Якщо нам вдасться зберегти цю систему, тоді є шанс отримати на виході стабільне зростання і навіть прискорення розвитку IT.

Останні роки три-чотири, починаючи з весни й закінчуючи груднем, щороку виходить черговий законопроект змін до Податкового кодексу. Точно можна сказати, що й цей рік не стане винятком. Уже було кілька зустрічей представників галузевих асоціацій, як у Мінфіні, так і в комітетах ВР, де виношуються такі плани.

Поки що єдиний позитивний меседж, що пролунав з боку влади, — основні зміни відбуватимуться тільки за узгодженням і після прямого відкритого діалогу з IТ-галуззю. І якщо відбудеться черговий виток посилення жорсткості податкового клімату, то, звичайно ж, IT-індустрії доведеться якимось чином виживати.

"Сплячий" ФОП

Хочу відразу зауважити, що запровадження торік обов'язкового щомісячного відрахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) приватними підприємцями не вдарило по IT.

Як відомо, від початку 2017 року запроваджено обов'язок сплати щомісячної мінімальної страхової суми ЄСВ у розмірі 704 грн, незалежно від наявності доходів чи діяльності. Тому, не чекаючи Нового року, в грудні, багато приватників у терміновому порядку почали закривати свої підприємства, щоб не платити високий соціальний внесок починаючи з січня.

Внаслідок підвищення ЄСВ відбулося насамперед скорочення так званих "сплячих" фізосіб-підприємців (ФОП). Наприклад, якийсь підприємець три роки тому зареєстрував ФОП, і за цей час ніяких рухів не було — ні доходів, ні податків у скарбницю. У той самий час активні підприємці, які працюють в IT-галузі й постійно генерують оборот коштів, практично не постраждали. Вони готові й далі платити в скарбницю ЄСВ та інші податки.

За різними оцінками, на початок 2017-го було зареєстровано близько 500 тис. суб'єктів підприємницької діяльності (СПД), які не вели діяльності. Таким чином, ЄСВ тільки за січень міг становити близько 350 млн грн — сума для бюджету не настільки значна, але шуму було дуже багато. Тому щораз, якщо планується якась зміна в оподаткуванні, потрібно сім разів відміряти або сто разів подумати.

Таланти й податки

Минулого року IТ-галузь, незважаючи на кризові явища в українській економіці в цілому, продемонструвала зростання на рівні приблизно 10–15%, причому зросли насамперед валютні надходження. Так, якщо 2015 року IT-індустрія принесла близько ,4 млрд, то за підсумками 2016-го сума досягла приблизно ,8 млрд.

Головна причина успіху полягає у відсутності радикальних потрясінь для бізнесу. І вирішальну роль зіграла стабільність податкового клімату. Адже торік країні вдалося-таки уникнути різких змін у системі оподаткування.

У той же час реформи в усіх сферах відверто буксують, корупцію не подолано. Дотепер немає визначеного підсумкового результату, який прийняло б суспільство і який додав би на іншу чашу терезів певні аргументи. Можна по-різному оцінювати цю ситуацію, але оптимізм стосовно України з боку іноземних інвесторів знижується, тому що не всі з них готові чекати від нас змін вічно. Проте при спілкуванні з зарубіжними партнерами можна помітити, що досі їхній погляд на нас залишається обережно оптимістичним. Вони розуміють, що в Україні найцінніше — це люди. А от усе, що стосується оточення, сприймається швидше зі знаком мінус. Сюди, окрім відсутності реформ, можна записати екологію, дороги, медицину, освіту тощо.

Хочу нагадати, що на сьогодні тільки в США є близько 200 тис. вакансій програмістів, а в Європі — 900 тис. І це як вирва для всіх IT-фахівців, яких в Україні налічується, за дослідженням Price Waterhouse Coopers, понад 100 тис. осіб. З них кістяк становить 15–20 тис., решта являють собою своєрідну піраміду, що працює над спільними завданнями. У свою чергу вони забезпечують роботою ще 300–400 тис. осіб. Мається на увазі, що, заробивши валюту за кордоном, вони витрачають її в Україні, купуючи товари та послуги. Таким чином, виходить, що IT-галузь забезпечує півмільйона робочих місць на рік.

На вітчизняні людські ресурси дивляться не тільки західні країни, а й найближчі сусіди. Наприклад, та ж Польща, де 2014 рроку відбулося зростання IT-індустрії на рівні 7–8%, а сьогодні становить аж 22%! І на 90% воно зумовлене саме відтоком програмістів з України. Їм там пропонують і стабільність, і європейську доступність, й інші переваги.

Наше завдання-мінімум — зберегти місцеві таланти, завдання-максимум — залучити нові. У цій боротьбі за таланти цілком імовірно переманити собі молодих фахівців з Молдови, Білорусі, Вірменії, Казахстану, Грузії, та й з Росії, зрештою. Але щоб заманити їх, я не бачу інших факторів, окрім стимулюючого оподаткування. Хоча, звісно ж, Україна має приваблювати до себе і як вільна демократична країна на пострадянському просторі.

Коридор і тренди

Діалог з МВФ, який веде уряд України, передбачає певні умови й жорсткі вимоги. Цього року він побудований навколо "розриву" в оподаткуванні приватних підприємців (5%) і штатних співробітників компаній (40% і вище).

Ця вимога виглядає досить зрозумілою, оскільки будь-який значний "розрив" дає можливості для різних маневрів і зловживань несумлінних учасників бізнесу. Проте, ми повинні підійти до цього дуже акуратно. Так, можна підвищувати податки не більше ніж на один відсоток у рік. Але давайте не будемо забувати і про те, що цей "розрив" можна скорочувати через зниження згори. Тим більше що більша частина економіки перебуває в тіні, а високі податки не сприяють її виходу на світло.

Звуження податкового коридору буде чудовим сигналом для зарубіжних інвесторів, інакше вони нас ніколи не виберуть при однакових податках з тією ж Польщею. Тому IT-індустрія розраховує на те, що в найближчі два-три роки, а краще — упродовж п'яти років, ніяких потрясінь для неї не буде. Таким чином, підвищуючи єдиний податок на 1% на рік, можна досягти порога в 10%.

При цьому ми розраховуємо, що й верхню планку буде знижено до 30–35% або й нижче. Саме це дозволить позбутися конвертів із зарплатами, та економіки в тіні. І тоді можна буде залучати інвесторів в Україну, будувати у нас виділені центри розробки тощо.

Експерти зазначають, що за умови стабільності, тобто за відсутності радикальних змін бізнес-клімату, можна припустити, що зростання галузі збережеться в межах 10%. 

Що стосується позитивних світових трендів, які можуть поліпшити зростання, то це, наприклад, жорсткість імміграційної політики Дональда Трампа в США. Тепер, схоже, складніше буде одержати популярну для IT-працівників візу H1B. І це, в свою чергу, пресингуватиме американських замовників не запрошувати людей до себе в Штати, а самим іти в інші країни. Звісно, одна з них — Україна. Другий позитивний момент, який може зіграти нам на руку, — якщо влітку ми одержимо обіцяний безвізовий режим з ЄС.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.76
EUR 28.75