Купи собі пенсію

Василь Худицький 24 січня 2014, 19:15
пенсия

Читайте також

"Не платиш податки — обкрадаєш державу! Переплачуєш податки — обкрадаєш сім'ю"

Заколисані вищими, ніж у середньому по країні, заробітками, десятки тисяч українських підприємців і гадки не мають, яка доля чекає на них після виходу на пенсію. Але, тільки-но спеціаліст пенсійної служби оприлюднить суму "на руки", щось зробити вже буде пізно.

Коли тисячі промислових підприємств зупинились, а там і розвалилися, людям нічого не залишалося, як іти на базар. Декому вдалося заробити певний стартовий капітал і відкрити власний бізнес. Решта ж так і не вийшла з категорії малого підприємця.

Інженер-технолог Тетяна С. до 1997 р. працювала на одному зі львівських заводів. Коли він зупинився, вирішила спробувати свої сили в малому бізнесі. Зареєструвалася підприємцем і почала торгувати книжками в підземному переході. Певний час це давало засоби для існування. Але настав 2008 р. з його кризою. Люди майже не купували книжок. Дізнавшись про її скруту, знайомий запропонував торгувати на базарі, але нелегально. Заробітки були невеликі, однак це було все ж краще, ніж сидіти вдома. Коли настав час оформляти пенсію, спеціаліст пенсійної служби попередила, що вона буде мінімальною, бо заледве набралося 30 років трудового стажу. І тільки тоді жінка дізналася, що понад десять років її підприємницького стажу зараховані за три, відповідно до сплаченого внеску. Звісно, можна було доплатити за ці роки, але необхідних коштів вона не мала.

Такий прикладів в Україні безліч. Найприкріше те, що про "особливості підприємницького стажу" чимало людей дізнаються під час оформлення пенсії. Хоча, як повідомив перший заступник керівника Пенсійного фонду у Львівській області Олександр Сафін, ознайомитися з даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей, можна в органах Пенсійного фонду або в його інформаційних кіосках. Для отримання інформації потрібно мати паспорт, довідку податкових органів про присвоєння ідентифікаційного номера або свідоцтво про загальнообов'язкове соціальне страхування. Найпростіше — через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України.

Три роки… за один!

Тривалий час підприємці практично нічого не сплачували до Пенсійного фонду та інших соціальних фондів. Наприклад, у 2004—2010 рр. мінімальний єдиний внесок у середньому становив від 50 до
150 грн. З них лише незначна частина надходила до Пенсійного фонду. Певний час такий стан справ влаштовував і державу, і самих підприємців…

Проблема соціального захисту підприємців загострюється. Серед перших на неї звернула увагу Гільдія підприємців Миколаївщини, де розпочали роботу над відповідним проектом у рамках Центру міжнародного приватного підприємництва CIPE-Україна. Його мета — підвищити рівень соціального захисту підприємництва у частині пенсійного забезпечення, на випадок повної чи часткової втрати працездатності. Адже, за їхніми словами, таке право їм гарантоване Конституцією України.

Як зазначили підприємці Миколаївської області, під час обговорення проблем соціального захисту з'ясувалося, що у період дії в Україні з 1998 р. спеціального режиму оподаткування підприємців заздалегідь не інформували про втрату трудового стажу, необхідного для нарахування пенсії при досягненні пенсійного віку або на випадок втрати працездатності. Мало кому з них відомо й те, що пенсійною реформою 2011 р. визначено: у разі відсутності 15 років страхового стажу пенсія взагалі не нараховуватиметься, і людина могтиме розраховувати хіба що на соціальну допомогу.

Таким чином, сплачуючи податки у бюджет, підприємці не знали, що залишаться без гарантій на гідну пенсію. Крім того, при виході на пенсію підприємницький стаж різко погіршує показники розрахунків при визначенні розміру пенсії. Замовчування проблем та непоінформованість про відсутність гарантій на гідне соціальне забезпечення у старості найчастіше ламає людям життя, викидає їх за межу бідності.

А "дірки" у страховому пенсійному стажі підприємців досить істотні.

Наприклад, до 1 січня
2010 р. від сплаченої суми єдиного податку на рахунок Пенсійного фонду відраховувалося 42%. З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, до страхового стажу підприємця, який сплачував єдиний внесок на суму 200 грн, зараховувалося лише 12 днів на місяць. Отже, якщо підприємець упродовж року старанно сплачував тільки єдиний податок на суму 200 грн., то до страхового стажу йому зараховано близько п'яти місяців. Підприємці, чиї види діяльності передбачали менший розмір єдиного внеску, отримали до страхового стажу ще менше місяців. І зовсім сумна картина в людей, котрі працювали за фіксованим патентом на ринку. Згідно з чинним законодавством, до Пенсійного фонду потрапляли тільки 10% від фіксованого податку. Наприклад, якщо патент коштував 60 грн. на місяць, то до страхового стажу зараховується лише 1 день з кожного відпрацьованого місяця.

"У Пенсійному фонді тепер, як у страховій компанії, заплатили гроші — вам зарахували страховий стаж, не заплатили або заплатили частково — стаж вам зарахують відповідно до внесків. До січня 2004 р. діяв закон "Про пенсійне забезпечення". Підставою для визначення трудового стажу слугував запис у трудовій книжці. І про це ми постійно нагадуємо людям", — каже Олександр Сафін.

Однак у даному разі вихід усе ж таки є. Як повідомив
О.Сафін, із 1 січня 2004 р. серед основних умов призначення пенсій є наявність певного страхового стажу людини, упродовж якого вона щомісяця сплачувала страхові внески, на суму, не меншу, ніж мінімальний страховий внесок. "При цьому, якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, аби загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок".

Якщо ж зазначеної доплати здійснено не було, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожен місяць сплати страхових внесків за формулою:

ТП = Св/В, де:

ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;

В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

За словами Олександра Сафіна, з 2004-го по 2010 р. страховий внесок коливався у межах 31,8 — 32% зарплати. Оскільки мінімальна заробітна плата змінювалася, то змінювався і мінімальний внесок.

По липень 2010 р., відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підприємці, які обрали для себе особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), сплачували страхові внески "за себе" на добровільних засадах. Лише з 1липня 2010 р. ця категорія платників законодавчо почала сплачувати страхові пенсійні внески в обов'язковому порядку. Ці зміни у пенсійному законодавстві узаконили право на майбутню пенсію фізичних осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Як повідомили у Пенсійному фонді, згідно з чинним законодавством, для обчислення пенсії береться страховий стаж, тобто період, упродовж якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і за кожен місяць якого сплатила страховий внесок на суму, не меншу, ніж мінімальний страховий внесок.

Наприклад, якщо у 2010 р. від платника єдиного податку, який сплачував його до ДПІ у розмірі 200 грн., на рахунок органу Пенсійного фонду України надходило 84 грн. (42% від суми єдиного податку, тобто від 200 грн.), то доплата в Пенсійний фонд має становити з липня 2010 р. — 210 грн. 82 коп. (мінімальний страховий внесок — 294 грн 82 коп.), з жовтня 2010 р. — 217 грн
12 коп. (мінімальний страховий внесок — 301 грн 12 коп.), за грудень — 222 грн 10 коп. (мінімальний страховий внесок — 306 грн 10 коп.).

Заяву про доплату до мінімального страхового внеску особа подає в орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії. Працівник органу ПФУ на підставі даних персоніфікованого обліку про періоди, за які застрахована особа бажає здійснити доплату до мінімального страхового внеску, складає повідомлення-розрахунок. Особа здійснює доплату на суму, зазначену в повідомленні-розрахунку, впродовж 10 календарних днів із дня його отримання. Доплата здійснюється на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в установах ВАТ "Державний ощадний банк України" за місцем взяття на облік цих осіб як страхувальників.

Не всі яйця в один кошик

На нинішній день найскладнішим залишається не так сам факт отримання підприємцем пенсії, як її розмір. Більшість підприємців, із котрими довелося спілкуватися, розраховують на державну пенсію. Згідно з новим законодавством, її розмір залежить від сплати внесків до Пенсійного фонду. Підприємці — самозайняті особи також сплачують соціальний внесок: у розмірі 34,7% від мінімальної заробітної плати. На нинішній день це 398 грн. З 1 грудня 2014 р. він зросте до 422,65 грн.

Але наразі підприємці не вірять у справедливість. "Можна нараховувати собі величезну заробітну плату, платити великі податки до Пенсійного фонду, а завтра влада змінить закон, і той, хто платив 10 тис грн податку на рік, матиме таку ж пенсію, як людина, що платила 2—
3 тис. грн!" — кажуть підприємці. Тому бізнес не хоче переплачувати.

На думку економічного експерта Андріана Фітьо, з часом темпи наповнення державного Пенсійного фонду знижуватимуться. Швидше за все, через 15—20 років українці матимуть мізерні пенсії. На них позначиться і демографічна ситуація. Зарадити цьому міг би одночасний розвиток державного та недержавного пенсійного страхування. Таке стане можливим лише тоді, коли в Україні запрацюють виробництво та фондовий ринок.

А ось підприємець Олег Мацах переконаний, що нічого покладатися на державу. Чимало його колег уже тепер вкладають у недержавні пенсійні фонди, власний бізнес, певні бізнес-проекти, які потім даватимуть прибутки. Останнє значно надійніше, ніж недержавні пенсійні фонди, які з часом можуть зникнути. А хто не має бізнесу, мусить подбати про персональні заощадження.

Коментар

Ігор Піхурко, фінансовий директор
ТОВ "Гефелє Україна":

Дедалі більше підприємців цікавляться, як вони житимуть на пенсії, що робитимуть. І, врешті-решт, роблять висновок, що можуть розраховувати тільки на державну пенсію, дарма що нині вона мізерна. Навіть при зарплаті 15 тис. грн, що є досить високою для України, майбутня пенсія не перевищить
2700 грн. Якщо заробітна плата ближча до середньої в Україні — близько 3—4 тис. грн, то пенсія буде трохи вищою за мінімальну — 900 грн. Питання справедливості вже риторичне.

Тиждень тому повернувся зі Швеції, де 80—90% населення вкладає в недержавні пенсійні фонди та лайфові програми. Проте в Україні досі не ухвалено закони, які б гарантували їх функціонування. Тому багато людей тримають заощадження на депозитах, вкладають у нерухомість, золото. Можливо, просто добре виховують дітей і сподіваються мати на старість якусь підтримку. Особисто я не вкладаю гроші у недержавні фонди, бо це означає вкладати гроші в компанії з мало відомою репутацією. Найгірше, що це довгострокове вкладання коштів. Людина, котрій зараз 30 років, має бути впевнена, що компанія проіснує, як мінімум, 40—50 років і справно виконуватиме свої зобов'язання. А ми живемо в країні, в якій усе змінюється мало не щороку.

Інший негатив — знецінення національної валюти. Пенсійні та лайфові програми базуються на українській гривні. Відповідно, люди розуміють, що у разі девальвації всі ці кошти буде втрачено.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.49
EUR 28.47