Ми не бачимо, що нам продають

Наталя Вареник 5 листопада, 00:00
таможня

Читайте також

Невідповідність митних систем України та інших країн ускладнює обмін електронною митною інформацією

Сьогодні у бізнес-середовищі з'являється багато новацій, про які всі чули, але зрозумілі вони далеко не кожному. Одним із таких нових понять стала так звана електронна митниця.

У Європі електронне середовище почало розвиватися набагато раніше, ніж у нас: упродовж 1990-х з'явився ряд проектів, пов'язаних із інформаційним суспільством: "електронна Європа — інформаційне суспільство для всіх", "електронний уряд" тощо, поява яких сприяла концепції створення електронної митниці. Багато відправних точок цього напряму було викладено в доповіді "Європа і глобальне інформаційне суспільство", опублікованій ще в 1994 р. Пізніше з'явилися основні документи: "Стратегічний план електронної митниці" (MASP) та Рішення Європейського парламенту і Ради №70/2008/EC від 15 січня 2008 р. про впровадження безпаперових технологій для митного оформлення і торгівлі. Україна теж не стоїть на місці і згодна співпрацювати з Європою та іншими країнами у сфері повної електронізації всієї митниці та взаємного обміну інформацією, але на паритетних засадах...

Уряди ряду країн Євросоюзу взяли на себе зобов'язання щодо впровадження нових систем послуг Митного союзу за узгодженим графіком, організації їх роботи та подальшого розвитку. Природно, всі ці новації вводяться поступово, а початкову дату набрання чинності новими правилами, призначену на літо 2013 р., було перенесено на пізніші терміни, оскільки навіть розвинені європейські країни не змогли забезпечити роботу всіх митних послуг в електронному вигляді за досить стислий термін.

І все-таки вже сьогодні паперова тяганина на митницях є винятком, а більшість країн Євросоюзу обслуговують суб'єктів економічної діяльності з допомогою електронних систем. 

"Сьогодні весь світ живе за електронними законами, — коментує заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук професор Павло Пашко. — Ще 15—20 років тому все кардинально змінилося — виникла глобальна інформаційна система. Світ століттями був зорієнтований на паперові носії, всі закони й постанови були на папері. Потім почалися спроби прив'язати папери до електронної системи. Торкнулося це й митниці, де не вщухає боротьба економічних інтересів торгуючих держав, оскільки кожна країна захищає свої інтереси. Перші єдині правила виникли саме для переміщення товарів, їх затвердила Кіотська конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур. Після цього всі країни переробили свої митні законодавства або створили, як Україна, практично нові. Сьогодні в будь-якій точці світу можна подивитися митну декларацію і зрозуміти її смисл, бо основні положення будуть єдині.

Доти товар, який перетинає кордон, оцінювали й перевіряли прямо на митниці. Нині Євросоюз працює за такою схемою: товар ще не прийшов, а митна служба з допомогою електроніки знає заздалегідь: який іде товар, скільки, звідки й куди. Можна навіть деталізувати — який товар в одній упаковці.

10 років тому до нас приїжджали представники китайської митної служби і розповіли, що в них швидкість проходження товару на експорт становить три секунди! У нас ця швидкість проходження тоді становила дві години на товар. Але китайці йшли до цього, за їхніми словами, 20 років, витратили певний відсоток ВВП на створення системи логістики, зате тепер електронно маркують кожну деталь товарів у процесі їх виготовлення. Тому переміщення будь-якого товару деталізоване і відстежується. Ми теж хотіли б знати, що нам продають китайці, але не бачимо, оскільки китайська система інформації не збігається з українською.

При цьому в електронних частинах вона вже готова збігатися, але в нас не тотожні законодавча система, різні процедури й т.п.".

Фахівці митної справи вважають, що усунути технічні розбіжності неважко, — довгі роки інформаційний підрозділ митної служби України значився як "обслуговуючий", але потім став бурхливо розвиватися й спеціалізуватися. Інформаційний підрозділ почав випереджати інші служби, ставши "тягловим механізмом" митниці. Досі митний контроль фізично перевіряв товари й документи, а зараз у Митному кодексі вже записано "електронну перевірку документів", коли вони звіряються на рівні двійкових кодів.

Норма в новому Кодексі є, тепер треба виписати це в процедурах.

Увесь світ, уся електронна митниця йде до того, щоб деталізувати інформацію про товари. Україні також необхідно вміти дробити інформацію, щоб митники знали — до нас іде не просто тюк текстилю, а певна кількість сорочок, шкарпеток, краваток в одній упаковці.

Митниця — не тільки товар, а й безпека

Проблеми митних відносин із Україною цікавлять не тільки Євросоюз, а й США , — в нас уже побував спеціальний уповноважений з питань захисту митниці та кордонів Сполучених Штатів, який підписав із українськими колегами міжурядову угоду про взаємну допомогу між митними адміністраціями наших країн. Обидві сторони висловили надію, що ця угода допоможе створити необхідну правову базу для обміну інформацією та досвідом.

"Сьогодні в наших і американських митників трохи різні проблеми, — розповідає Павло Пашко. — Митна служба США, яка з нами взаємодіє, пройшла різні етапи спрямування дій. Спочатку — гроші, товари, як це нині домінує в нас. Потім у них була кампанія боротьби з наркотиками, а після 11 вересня 2001 р. — боротьба із загрозою тероризму. Коли у Сполучених Штатах зрозуміли, що загроза тероризму для них стала реальністю, вони почали будувати систему безпеки на далеких підступах. США дарує іншим країнам сканери для морських портів та аеропортів, щоб бачити, як сканують вантажі, що полетять або попливуть до них. Їх не особливо цікавить кордон, наприклад між Україною та Польщею, а Бориспіль — цікавить.

Система безпеки — всесвітня, це свідчить про те, що переміщення вантажів відстежують усі країни. І хоча в нас нині домінує напрям грошей та товарів, не можна випускати з уваги і безпеку, наприклад — не допускати небезпечні товари в країну.

Звісно, коли товаропотоки великі, оглянути все неможливо, має бути система ризику, яка формується всередині країни. На основі цих критеріїв і реалізується митна безпека..."

Загроза ввезення небезпечних товарів у країну — це теж проблема митної безпеки. Буває, що в одній упаковці товару йдуть дитячі іграшки, пофарбовані в різні кольори. Серед них є партія, пофарбована шкідливою для здоров'я фарбою. Але ми ще не вміємо так "дробити" товар, щоб ідентифікувати саме небезпечні іграшки. Точніше, у нас не працюють ці механізми.

Проблема митної безпеки це й контрабанда. Сьогодні багато країн пішли шляхом тотального електронного контролю продажу товарів усередині країни. Незаконно завезений товар за таких умов неможливо продати, і контрабанда існуватиме доти, доки є умови збуту. Навіть контроль на кордоні за таких умов не дуже важливий.

Останні 25 років у нашій митній службі проходять хвилями кампанії зміни складу, створюються робочі групи, посилюється контроль, ці заходи лише ненадовго вирішують проблему проникнення в країну нелегальних товарів. Вирішити її, на думку фахівців, можна, тільки ставши на шлях, яким пішли Європа і США: це електронізація процедур, переведення на електронний контроль пересування товарів та їх обліку в момент продажу.

Як результат — у цих країнах "чорний" ринок існує у дуже незначному обсязі.

Зрештою, відмова від нелегально ввезених товарів вигідна всім, — вони стануть легітимними і здебільшого значно дешевшими, оскільки в їхню вартість не будуть закладені всілякі ризики з нелегального ввезення в країну.

Про "безплатний сир" і свій, вітчизняний...

У 2016 р., у зв'язку зі змінами Митного кодексу ЄС, у країнах Євросоюзу буде змінено десятки, а то й сотні місцевих законів, пов'язаних із різними митними процедурами. Уповноважені економічні оператори отримають розширені преференції, термін зберігання митних документів збільшиться з
3 до 10 років, з 1.05.2016 р. всі типи податкових декларацій мають подаватися тільки в електронному вигляді через систему EDI, значно підвищаться штрафи та санкції за порушення митних процедур, зміниться й багато чого іншого...

Україна, хоча і не є членом ЄС, намагається не відстати від цих новацій: основні положення Рамкової стратегії співробітництва у митній справі вже імплементовані в новому Митному кодексі України. Створено робочі групи, експерти яких працюють над аспектами взаємодії з європейськими митними структурами.

Європа хоче співпрацювати з нами у сфері тотальної електронізації всієї митниці, але м'ячі чомусь поки що летять в одні ворота...

"Нам дуже потрібна інформація від зовнішніх ринків, — каже Павло Пашко. — Європа пропонує влаштувати "наскрізну інформацію". Але що даватимуть вони? Що — ми? Поки що Європа інформації нам не дає, вони хочуть усе тестувати, перевіряти. Ми даємо їм інформацію про те, що вивозиться, вони нам — ні. Свого часу нам надавала інформацію Молдова, у результаті "лівий товар" на молдовському кордоні перестав ходити. Добре, щоб так було скрізь. Європейці пропонують нам купувати і встановлювати їхні електронні програми, навіть заплатити можна пізніше. Але, як відомо, безплатний сир буває тільки в мишоловці. Наші програми набагато кращі, наприклад "Інспектор-2006", у нас відмінний блок системи аналізу ризику, блок оформлення та контролю за документами тощо. Але вони побудовані в рамках нині чинної законодавчої системи і не дають можливості приєднатися до існуючих систем.

Свого часу Митна служба мала підрозділ "Департамент інформаційних технологій". Коли скасували Міністерство доходів, він був ліквідований як самостійний підрозділ і злився з інформаційною системою податкової та митної служб. Добре, якби згодом відбулася взаємодія цих двох систем, але цього не сталося. Податківці можуть отримувати інформацію від митниці, а митна служба від податкової — ні, в них різні інформаційні складові. Пішли з посад хороші фахівці, сьогодні треба все відновлювати, бо ми перейшли на новий інформаційний рівень.

Ми першими у світі розпочали попереднє інформування в 1999 р., а Європа прийшла до цього через 15 років. Айтішна українська складова набагато сильніша за європейську.

Наш Митний кодекс повністю відповідає Кіотській конвенції, тому поспішати приєднуватися до чогось навряд чи треба, хіба до якихось інновацій. Європа — це, по суті, єдиний організм, а ми однак будемо окремою країною з особливими умовами. Наш Кодекс не гірший, а в окремих питаннях навіть кращий..."

До речі, бути в "єдиному європейському організмі" не так і просто: за прогнозами аналітиків, вихід Британії з Митного союзу ЄС може коштувати країні 25 млрд фунтів.

Річ у тому, що в рамках Митного союзу ЄС країни-учасники проводять переговори щодо торговельних угод і встановлюють єдиний зовнішній тариф, а вихід із "сім'ї" може зменшити ВВП Британії через кілька років на 1—1,2%.

Проте ідея загальноєвропейської "Електронної митниці" жива й розрахована на далеку перспективу: остаточно завершити процес обміну інформацією та створення єдиних баз даних для країн-членів Євросоюзу планується до 2020 р.

Європейська комісія спільно з країнами-учасниками Союзу розробила план реалізації програми, яка має повністю запрацювати з 1 січня 2021 р. За графіком Європейської комісії, до 31 грудня 2020 р. має бути завершено перехідний період і створено IT-інфраструктуру, а Єдиний митний кодекс Європейського Союзу діятиме на всіх рівнях і в усіх країнах. Україна ж поки що намагається викарабкатися з невідповідності процедурної та законодавчої баз, щоб звести воєдино всі складові нашого електронного майбутнього.

Коментар експерта

Павло ПАШКО, заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор:

— На жаль, Європа поки що не готова надавати нам свою інформацію про товари, які ввозяться сьогодні в Україну, посилаючись на необхідність тестування своїх програм стосовно нашої країни, як вони це намагалися робити в інших країнах, наприклад у Калінінградській області Росії. Ми ж готові надавати свою інформацію хоч зараз, — власне, ми її вже надаємо.

Переконаність, що "Захід нам допоможе", — це просто невіра у власні сили. Звідки така впевненість, що європейські програми не можуть бути гіршими, ніж наші? Можуть!

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • Лев Баязитов 5 ноября, 15:01 Повернення до Електронної митниці? Це добрий знак. Але не хотілось би, щоб друга спроба будувалася на заклинаннях на кшталт "вище IT - тільки сонце"... Автор на початку статті навела повчальний взаємозв'язок між різними стратегіями ЄС. Проте, у світлі Електронної митниці, пропустила чи не найважливіший документ - Повідомлення про безпаперове середовище (COM(2003)452). Зміст цього документа мав би вплинути суттєвим чином і на висновки, зроблені в статті. До речі, ще декілька років тому український переклад документа був доступний на сайті Мінюсту. Тепер його там немає Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56