Пазли працевлаштування

Надія Гоцуєнко 8 жовтня, 00:00
раб

Читайте також

Відображаючи загальний кризовий стан української економіки, непростим для ринку зайнятості видався минулий рік (майже півмільйона співвітчизників втратили роботу). Засмикані катаклізмами на ринку праці люди, що втратили роботу, все ж таки сподівалися на поліпшення ситуації. Але анонсоване урядом зростання промислового виробництва на 2016 р. насправді виявилося незначним, а загальні запевнення, що українська економіка оздоровлюється, — невиразними й непереконливими. Як результат — незадовільна ситуація з зайнятістю в тому ж таки промвиробництві, у банківській, юридичній та інших сферах.

"Стабілізація"

Офіційна статистика випромінює оптимізм — рівень безробіття в країні зменшується. Згідно з даними Державної служби статистики, станом на 1 серпня в Україні зафіксовано 369,7 тисяч безробітних. У Держстаті підрахували, що це на 19,2 тис. менше, ніж у червні (станом на 1 липня 2016 р. було зареєстровано 388,9 тис. безробітних). Отже, офіційний рівень безробіття в нас знизився до 1,4%.

Цифрам хочеться вірити. Та й авторитетні експерти ринку праці схильні до оптимізму. На прес-конференції, що відбулася (з онлайн-трансляцією) із досить промовистою назвою "Вибухове зростання ринку праці у першому півріччі 2016 р." директор з розвитку сайту пошуку роботи Work.ua С.Марченко зауважив, що сплеск активності на ринку праці в бік збільшення спостерігається вперше за кілька років. "Особливо тішить другий квартал цього року, оскільки в червні зростання кількості вакансій досягло 100%. Тобто ми бачимо дворазове зростання активності роботодавців на ринку праці", — наголосив експерт. Що стосується Києва, то він зазначив: тут зростання кількості вакансій менше, ніж у середньому по Україні. "Хоча все одно ключові регіони дають близько половини кількості всіх вакансій, які є в Україні", — сказав С.Марченко.

Експерти інтернет-порталу пошуку роботи "Труд" констатують, що ще однією позитивною новиною стало збільшення попиту на працівників виробничої сфери, і це — результат зростання показників промисловості. "Уся виробнича сфера активно приростає. Нині інженерові знайти роботу простіше, ніж юристові", — вважає HR-експерт компанії Rabota International LTD Тетяна Пашкіна.

"З початку року ринок праці демонструє стабільний приріст вакансій. За рік (червень 2016 р. порівняно з червнем 2015 р.) кількість пропозицій роботи зросла більш ніж на третину. Поряд зі зростанням активності роботодавців спостерігається зниження активності здобувачів, а це означає, що масові скорочення залишилися позаду, і на ринку немає великого напливу безробітних", — зазначають аналітики кадрового порталу Headhunter.

Однак… Роботи в Україні поменшало, констатують у Державній службі зайнятості. Станом на 1 липня цього року в їхній базі налічувалося 40,8 тис. вакансій, що на 6,3% менше, ніж на аналогічний період 2015 р. Причому кількість вакансій знизилася в більшості регіонів країни.

"За останній рік 490 тис. українців не стали платити у фонди соцстрахування єдиний соцвнесок. Це означає, що майже півмільйона людей втратили роботу", — повідомив журналістам на недавній прес-конференції в.о. голови Держслужби зайнятості В.Ярошенко. Таку ситуацію він пов'язує з воєнними діями в Донбасі, які призвели до великого дисбалансу на ринку праці.

Категоричний у своїй негативній оцінці стану вітчизняного ринку праці й президент Українського аналітичного центру О.Охріменко: "В Україні проблема знайти роботу залишається, та й зарплати, як і раніше, низькі. Офіційні дані Держстату не сходяться з реальним станом речей. Фактично багато українців не можуть знайти роботу в Україні і їдуть за кордон. Тільки до Польщі, згідно із заявою її посольства, на роботу виїхав 1 млн українців. Це дуже багато. Раніше кількість працюючих у цій країні була не більше
300 тисяч. Нині селами виїжджають на заробітки до Польщі, Росії, інших країн".

Близькість до столиці

Київська область — не найгірша за станом речей із працевлаштуванням населення. Адже позначається близькість до багатого столичного ринку праці й розвинена інфраструктура пристоличного регіону, зокрема й транспортна. Втім, і тут є свої нюанси.

Згідно з офіційними даними Головного управління статистики в Київській області, цього року кількість зайнятого населення віком 15—70 років, порівняно з аналогічним періодом 2015 р., збільшилася на
0,2 тис. осіб і становила 797,7 тис. Рівень зайнятості серед цієї вікової групи зріс на 0,3 відсоткового пункту (із 57,6 до 57,9%). А кількість безробітних у цій же віковій категорії на Київщині цього року, порівняно з таким самим періодом минулого року, зменшилася на 3,8 тис. (з 61,1 до 57,3 тис.). Рівень безробіття (за методологією Міжнародної організації праці) у відсотках до економічно активного населення відповідної вікової групи 2016 р. порівняно з аналогічним періодом 2015-го знизився на 0,5 процентного пункту (з 7,7 до 7,2%). Середньооблікова кількість штатних працівників по Київській області за червень 2016 р. збільшилася на 5920 порівняно з таким самим періодом і становила 346 318 осіб. А всього в січні—липні 2016 р. послугами обласної служби зайнятості скористалися 35,2 тис. безробітних, що на 10,2% менше, ніж торік.

Як повідомив на недавньому засіданні колегії Київської ОДА в.о. директора департаменту економічного розвитку і торгівлі КОДА В.Лисенко, на вільні й створені місця в Київській області цього року працевлаштовано 10410 незайнятих і безробітних, що на 2% більше, ніж торік.

Та є й інші цифри, що насторожують. У січні—липні цього року загальна потреба в робочій силі підприємств, розташованих у Київській області, зменшилася порівняно з аналогічним періодом минулого року на 1,04% (доволі відчутне падіння для провінції).

Або взяти, приміром, рівень працевлаштування безробітних на Київщині: у січні—липні цього року він підвищився порівняно з таким самим періодом минулого року на 2,6 відсоткового пункту і становив 26,9%. Позитивний чинник. Та от деталі... А вони такі, що тоді, коли найкращі показники рівня працевлаштування безробітних були в Таращанському (49,6%), Сквирському (44,8%) районах області, у Макарівському, Києво-Святошинському районах зафіксовано найнижчий рівень працевлаштування: 14 і 16,7% відповідно. Безперечно, на таку картину впливає близькість столиці з її привабливішими зарплатами та більшим, ніж в області, вибором на ринку зайнятості.

Скажімо, на 01.07.2016 р. на одну вакансію в середньому по Київщині претендували 6 здобувачів (торік — 7). І можна було б порадіти за таку, відносно благополучну, ситуацію. Адже ж немає нічого страшного в тому, що безробітний з області знайде собі роботу в столиці? (Правда, гроші потраплятимуть не в місцевий бюджет, а в столичний.) Навіть якщо доведеться витратитися на транспорт або оренду дешевої квартири, хороша ж робота того варта? А проте… У таких районних центрах зайнятості, як, наприклад, Згурівський, на одну вакансію в середньому припадає 24 особи, у Тетіївському — 31, Іванківському — 41 (!) претендент. Чи реально неконкурентоспроможному здобувачеві (який дискваліфікувався, вже немолодий або не має професії) влаштуватися бодай на якусь роботу, якщо роботодавець може вибирати майже з півсотні безробітних? Та й до Києва з того ж таки Іванкова не дуже-то наїздишся. Виходить, що далі від столиці живуть ті, кому потрібна робота, то важче їм її знайти…

Місія нездійсненна

Статистика — річ корисна, але й власний досвід чогось вартий. У зв'язку із цим подумалося: до теми працевлаштування доречно буде застосувати давній професійний підхід — "журналіст отримав завдання". Пам'ятається, у його рамках колеги перевтілювалися в кого завгодно, вивчаючи питання "зсередини", а одна з них навіть "виконала завдання"… народити, написавши відповідний репортаж. Але, виявляється, народити в застійні роки було значно легше, ніж у наш час знайти роботу тому, кому за 40.

Передбачаю запитання: чому увага акцентується на пошуках роботи саме літніми людьми, а не, наприклад, молоддю? Відповідь проста: такої без перебільшення дискримінації, якої зазнають нині при пошуку роботи здобувачі віком 40+, раніше не відчувалося. З одного боку, наявні потуги уряду до того, щоб люди передпенсійного віку працювали довше, а з іншого — ігнорування роботодавцями цієї категорії.

Щоб зрозуміти, наскільки "комфортно" літнім людям на нинішньому ринку праці, я заздалегідь, за три місяці до написання цієї статті, розіслала кілька варіантів резюме (журналіста, прес-секретаря, копірайтера тощо), всього — понад сто. Як ви гадаєте, скільки надійшло відгуків (не плутати з запрошенням на співбесіду, йдеться про просту реакцію на листи)? Ось отримана статистика: за три місяці на понад сто резюме отримано… чотири відгуки. З них у двох — ввічлива відмова, ще у двох — пропозиція виконати тестові завдання.

Першим з них було написати невеличку новину для одного з агросайтів. Після виконання завдання я удостоїлася дзвінка з захопленими відгуками представниці кадрової служби й запевненнями: "начальникові дуже сподобалося, і вас запросили на співбесіду". Така відбулося. Під час співбесіди юнак (за віком годиться мені в сини) пообіцяв подумати. Минуло три місяці: оголошення про цю вакансію так досі й висить в Інтернеті. Отже, фахівець реально потрібен, але, очевидно, не категорії 40+?

Та по-справжньому шокувала фірмочка, що надіслала друге запрошення і теж схвалила виконане мною завдання, — вона не сподобилася навіть на вивіску біля входу. Місцем для співбесіди була частина холу, обгороджена скляною стіною з такими ж дверима. Хазяїн скляного закапелка запропонував трохи почекати, і ми уважно одне одного розглядали. Результат такий: "Даруйте, вакансію закрито". Тобто кілька хвилин тому вона була відкрита, а після "розглядання" зникла… По суті, мені не дали й рота розкрити. Довелося продовжити знайомство зі "скляною" фірмою на її сайті, де особливо зворушили слова: "Люди — ось найголовніше". Треба думати, лише молоді люди?

Тим, хто вважає, що я згущую барви і що на нинішньому ринку праці немає жодної дискримінації за віком, можна рекомендувати вивчити звичайний номер тижневика "Пропоную роботу" (№32 за серпень 2016 р.), який є у вільному доступі мало не у всіх районних центрах зайнятості. Розгортаємо сторінку 13 — "рубрикатор". Отже, що написано пером? Потрібні: оператори ПК (вік 18—45 років), продавці (18—45 років), касири (18—45 років), менеджери продажів (20—40 років), фахівці перукарської справи і СПА-салонів (20—35 років), кухарі, шеф-кухарі (18—35 років), бармени, офіціанти (18—35 років), шоу-бізнес (18—30 років).

Пам'ятається, коли людей передпенсійного віку "готували" до того, що працювати доведеться довше, бо довгоочікувана пенсія відкладається, раз у раз щедро авансувалися урядові запевнення, що роботодавців, які допускають дискримінацію здобувачів за віковою ознакою, жорстко каратимуть. Ага… На ділі виходить так, що люди категорії 40+ залишилися беззахисними перед наймачами. Очевидно ж, що ті, хто клятвено обіцяв захищати на ринку праці літніх людей, не ходять ні до центрів зайнятості, ні на співбесіди.

Щоб мене не звинуватили в упередженості, змалюю сцену, яку спостерігала в одному з райцентрів зайнятості. У його холі, біля телефона для безплатного зв'язку здобувача з роботодавцем зупинився юнак. Усі присутні — мимовільні свідки. Отже: чоловік набрав номер, відрекомендувався, розповів про освіту, професію (виявився програмістом). І ось вона — вишенька на тортик: судячи з відповіді "мені 35", його запитували про вік. Подумалося: молодий, затребуваний… Ми не могли чути роботодавця, але яке ж було наше здивування, коли почули слова здобувача: "Як не підходжу за віком? Старий? Мені ж тільки 35?"…

Які ще потрібні коментарі?

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • PeterGeorge 8 октября, 08:04 "Брать с улицы" работника считается не очень хорошим стилем. Это во всех странах так. Насчёт объявлений о вакансиях: это бизнес, жестокий, поскольку большинство объявлений предназначено для того, чтобы издание читали, покупали - рейтинг рекламы лучше. Официальным органам нужна хорошая статистика - от этого зависит бюджет, чего они всячески и добиваются. Поэтому пробуйте до революционный (до 1917 года) способ: нужно похлопотать. То есть найти нужных людей, слёзно просить, пообещать благодарность и т.д. и т.п. Хлопотно, конечно, так ведь всё равно без работы. Впрочем, когда экономика не очень, чтобы очень, вакансий всё одно нет. Ищем там, где не спрятано? Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 25.77
EUR 27.74