Стихійна "біржа праці" — поза конкуренцією

Надія Гоцуєнко 28 грудня 2016, 23:00
вокз

Читайте також

Хоча передноворічні ярмарки вакансій  проводилися прямо на авто- і залізничних вокзалах, і навіть у метро.

Держстат свідчить: у листопаді офіційний рівень безробіття в Україні становив 1,3%, — зареєстровано 337,9 тис. безробітних, що на 21,7 тис. більше, ніж за місяць до того. Але це тільки офіційна версія, трохи відмінна від реалій.

"Хапай мішки, вокзал відходить!"

Чомусь саме ці розбитні слова спали на думку під час відвідин передноворічного ярмарку вакансій, організованого Державною службою зайнятості в приміщенні столичного вокзалу. У період тривалої соціально-економічної кризи співвітчизникам саме час кричати: "Хапай роботу!" — і, схоже, вокзалам у цих проектах (та й іншим присутственим місцям) відводиться не остання роль.

Ідея провести ярмарок вакансій під оптимістичним гаслом "У Новий рік — із новою роботою!" розроблялася з добрими намірами. Серед іншого прозирає завдання хоч чимось згладити враження від численних "сюрпризів" як від представників влади, так і від бізнесу. Адже під Новий рік шокуючих новин додалося, причому чим ближче свято, тим їх стає більше.

Отож передноворічна "цукерка" стала необхідністю хоч чимось підсолодити пігулки. Нею, судячи з попереднього інформаційного галасу, мав стати ярмарок вакансій прямо на Центральному залізничному вокзалі столиці.

Але, на жаль, на тлі передноворічного вокзального ажіотажу — зростання потоку людей, черг біля кас, — місце для ярмарку, відведене в залі №4, видавалося найтихішим і геть малолюдним. За довгими столами, всіяними рекламною продукцією, дисципліновано сиділи представники центрів зайнятості, підприємств і організацій. Та ось суміжні місця, що призначалися для відвідувачів, були порожніми.

Пожвавлення внесла хіба поява великої групи молоді, переважно — дівчат. Виявилося, це учні випускних груп залізничного училища прийшли по перші робочі місця. Представник регіональної філії Південно-Західної залізниці Юрій Трофимюк ледь устигав консультувати, видавати й брати анкети для працевлаштування. Кореспондентові DT.UA він розповів, що тільки за попередній день роботи ярмарку заповнено 39 анкет, а до 11-ї години поточного дня — близько двох десятків, здебільшого — на "вакансії, пов'язані з рухомим складом".

Утім, дівчат із залізничного училища вочевидь приваблювали й інші пропозиції. Наприклад, однієї з компаній, що набирає продавців-промоутерів для реалізації косметичних виробів. Дехто з них, боязко поглядаючи на групу майстрів, які їх супроводжували, "про всяк випадок" і там заповнював анкети. Молодь за всіма столами зустрічали на ура.

Оскільки відвідувачів на ярмарку було небагато, не тільки залізничне відомство заваблювало випускників ПТУ, на них "замірялися" й представники інших організацій та відомств. Один із них, очевидно сприйнявши кореспондента DT.UA за викладачку, яка привела своїх вихованців, активно вступив у розмову:

— Дівчата нам потрібні! Ведіть їх до нас!

— А як бути з бабусями? — ставлю зустрічне запитання. — Ну, не зовсім із бабусями, а з жінками, чоловіками передпенсійного віку? Адже саме вони під подвійною небезпекою: не знайшовши роботи, можуть втратити пенсію, оскільки страховий стаж ще дефіцитніший, ніж сама робота!

На жаль, отримати чітку відповідь на це запитання так і не вдалося, хоча автор опитала багатьох присутніх, які представляли вакансії на ярмарку. Якихось рішень стосовно цього не знаходять, та й, цілком імовірно, не шукають, хоча людям похилого віку конкурувати з молоддю складно…

Наскільки передноворічний ярмарок вакансій вплинув на загальну ситуацію зі створенням і полегшенням пошуку робочих місць? Відносно мало. Принаймні на всім відомій "біржі праці" біля метро "Вокзальна", де приїжджі з усіх куточків країни пропонують свої послуги роботодавцям, із відкриттям по сусідству ярмарку вакансій мало що змінилося. Доки в теплі й комфорті залу очікувань Центрального залізничного вокзалу переважна кількість місць для здобувачів вакансій залишалася незаповненою, на морозі в очікуванні роботодавців товпилося, реально потребуючи роботи, близько сотні чоловік, яких навіть наближення новорічних свят не віднадило від пошуку заробітку.

І у відповідь на заклики автора, адресовані групі "вільних" здобувачів, звернутися на ярмарок вакансій, що проходить зовсім поруч, один із них досить похмуро, але виразно відрубав:

— Мені потрібні не консультації й побажання, а реальна робота. І тут я її точно знайду!

Тобто стихійній "біржі праці" така конкуренція не страшна.

Білетики й жетончики — "до успіху"

Задля справедливості, слід зазначити, що ярмарки вакансій проводилися не тільки в столиці й не тільки на залізничному вокзалі. Згідно з офіційною інформацією Державної служби зайнятості, для популяризації послуг "серед економічно активного населення" ярмарки вакансій пройшли на низці великих авто- й залізничних вокзалів країни. Прес-служба ДСЗ повідомила, що вони відбулися в Києві, Одесі, Миколаєві і заплановані в багатьох інших місцях.

У рамках соціального проекту "Квиток до успіху!" такі заходи провели в Одесі, Тернопільській області. В Харкові, у приміщенні головного міського вокзалу Харків-Пасажирський, теж відбувся такий ярмарок, під час якого було представлено понад
100 вакансій із 30 робітничих професій. Переважно він був спрямований на працевлаштування молоді. У зв'язку з цим запитання: а що, люди після 50 — вже поза законом? Нітрохи не применшуючи прагнення молодих знайти роботу, чи може хто-небудь із чиновників чітко пояснити, чому її стало практично нереально знайти літнім? Чи їм "квиток до успіху" вже не потрібен, і так якось обійдуться?

Тим часом "білетики до успіху" (а точніше — жетончики) можна було отримати не тільки на вокзалах, а навіть... у метро. Згідно з офіційною інформацією ДСЗ, у жовтні й листопаді в Києві відбулися ярмарки вакансій у метрополітені. Тоді послугами служби зайнятості скористалися понад 3500 людей, із них близько 2000 отримали запрошення на працевлаштування.

— Це досить нестандартний підхід, адже ми вперше проводимо ярмарок у такому незвичайному місці. Чотири дні понад 50 великих підприємств Києва та області пропонуватимуть свої вакансії й запрошуватимуть на роботу всіх охочих пасажирів, — сказав із цієї нагоди заступник голови ДСЗ Сергій Кравченко. За його словами, сьогодні в Україні на одне офіційне робоче місце претендує до шести безробітних.

— Щодня станцією "Дарниця" користуються майже 50 тис. людей, які зможуть підшукати собі нову роботу дорогою на зустріч або додому, — зазначив заступник начальника КП "Київський метрополітен" Валерій Гавриленко.

І неначе б усе правильно. Так, служба зайнятості має популяризувати свої послуги. Так, логічно, що не здобувачі шукають чиновників, а ті, відірвавшись від теплих крісел, — здобувачів. Так, похвально, що ДСЗ поставила собі за мету допомогти якомога більшій кількості співвітчизників знайти роботу. Але… Чому в цьому шляхетному прагненні очевидний крен у бік молоді і така зневага до зрілих людей?

Візьмімо, наприклад, кілька оголошень із ярмаркових столів. Читаємо: "потрібні оператори відеоспостереження (юнаки й дівчата до 35 років)", "потрібна медсестра (до 25 років)", — тобто навіть 30-річним зробити укол уже не довіряють? А куди подітися 55-річним медсестрам, яким, завдяки владним рішенням, на пенсію "ще рано", а на роботу — "вже пізно"?

І ще — про креативність. Ярмарки вакансій на вокзалах і в метро придумали, аргументуючи це тим, що там — скупчення людей. Добре, але мало. Адже скупчення бувають і в магазинах, чому б не проводити ярмарки там, де люди все одно простоюють без діла в черзі? Або в лікарнях — все одно ж лежать у ліжках просто так? А може, зразу — в нічліжках для бездомних. Адже, судячи з останніх владних "новацій", якщо літні не можуть знайти роботу, скоро вони не зможуть платити за квартири, які в них відберуть за несплату, і бездомному поповненню лишиться пряма дорога в нічліжки. Тоді вже ніякі ярмарки вакансій не допоможуть.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 27.33
EUR 29.29