Високосний фініш

Артур Федорчук 28 грудня 2016, 23:01
золото

Читайте також

Якби не різка зміна кон'юнктури наприкінці року, то інвестори в золото могли б заробити близько 40% річних.

2016-й дуже важко назвати вдалим. Особливо українцям, чиї реальні доходи й відкладені заощадження продовжували танути протягом року з катастрофічною швидкістю. Головним завданням пересічних громадян залишалася спроба зберегти накопичені раніше кошти. В умовах зростання цін і тарифів це мало кому вдавалося. Вітчизняні банки в році, що минає, допомогти своїм клієнтам практично не могли. Прибутковість депозитів падала протягом усього року, що в умовах високої інфляції та постійної девальвації гривні робило вклади чимдалі менш і менш привабливими. Багато хто згадав про традиційну тиху гавань для грошових заощаджень — вклади в золото й інші дорогоцінні метали. Однак і тут їх очікував неприємний сюрприз — золото, яке дорожчало більшу частину року, під кінець року почало дешевшати. Якби не несподівані для багатьох результати президентських виборів у США і зміни в політиці ФРС США, що не забарилися після цього, то золоте ралі могло б забезпечити інвесторам у золото близько 40% річних. А так їм довелося задовольнятися прибутковістю цілком порівнянною з гривневими депозитами і яка вдвічі перевищує відсоток за валютними вкладами.

Тиха гавань

Із початком нинішнього тисячоліття золото повернуло собі роль одного з основних індикаторів стану світової економіки, одночасно ставши одним з найприбутковіших об'єктів довгострокових інвестицій. Традиційно світові ціни на золото зростають при посиленні економічної та геополітичної невизначеності і знижуються, якщо зі світовою економікою все нормально і вона демонструє стабільне зростання. Попит на золото збільшується при виконанні хоча б однієї з двох умов: або зростають інфляційні очікування, і тоді золото є інструментом збереження купівельної спроможності, або в кризові часи золото виступає як захисний актив. Політична нестабільність і ланцюжок глобальних фінансових криз XXI ст. змушували золото досить швидко підвищуватися в ціні.

Орієнтиром світових цін на дорогоцінні метали, включаючи золото, є результати торгів на LBM (London Bullion Market — Лондонський ринок дорогоцінних металів). Їхні результати негайно передаються міжнародним інформаційним агентствам і визнаються як довідкові ціни у всьому світі. Від останнього історичного мінімуму в лютому 2001 р., коли золото коштувало 255 дол. за тройську унцію (приблизно 31,1 г), до 1 січня 2013 р. золото послідовно зростало в ціні і за 12 років подорожчало більш ніж у шість разів. Середньорічний приріст становив 16,8%. Історичного максимуму 1921,15 дол. за унцію ціна золота досягла у вересні 2011 р. і після цього коливалася в доволі широкому коридорі 1600—1800 дол. У 2013 р. світові ціни на золото обвалилися на 28%. У 2014-му ціна на благородний метал дуже коливалася (розриваючись між економічним зростанням у США і ЄС, що почалося, і дедалі більшою агресивністю Росії, яка вилилася в її війну з Україною і санкційне протистояння з усім світом), але в результаті також показала зниження.

З кінця 2015 р. зростання цін на метал поновилося. Спричинили це нестабільність на Близькому Сході, ІДІЛ, нестійкі ціни на нафту й уповільнення розвитку економіки Китаю. З початку 2016 р. ринок знову демонстрував активну тенденцію до зростання ціни золота. Згідно з доповіддю World Gold Council (Всесвітньої ради з питань золота), головний драйвер зростання попиту в 2016 р. — висока політична й економічна невизначеність. Однак вказують і на інший чинник зростання. Найбільші світові центробанки в 2016 р. ввійшли в новий виток "валютної війни", у боротьбу за зниження вартості національних валют і планове підвищення інфляції. В умовах м'якої монетарної політики у всьому світі ціна на золото зростає, бо вкладення в банківські депозити й інші класичні інструменти приносять украй низьку прибутковість.

За підсумками першого кварталу 2016 р. ціна на золото зросла на 16,2% — з 1060,5 до 1232,4 дол. за тройську унцію, що стало найбільшим квартальним зростанням цього активу з 1986 р. Рішення громадян Великої Британії про вихід країни зі складу ЄС додало невизначеності й прискорило зростання цін на благородний метал. У липні золото досягло цінового піку — 1375 дол. за унцію. Повністю змінили тенденцію року несподівані для багатьох результати президентських виборів у США і зміни в політиці ФРС США, що не забарилися після цього. Уперше після багаторічної перерви ФРС підвищила базову процентну ставку з 0,25—0,5% до 0,5—0,75%, пообіцявши одночасно її подальше збільшення в 2017 р. до середнього рівня — 1,375%. Ринок прогнозовано відреагував активним зростанням курсу долара до світових валют і, відповідно, падінням доларової ціни золота.

Прибутковість як у гривневих депозитів

У 2016 р. офіційний курс золота, який щодня встановлює Національний банк України, попри зниження наприкінці року, підвищився на 16,81% (з 254 407 до 297 387 грн за 10 золотих тройських унцій). Прибутковість цілком порівнянна з гривневими депозитами й удвічі вища за відсоток за валютними вкладами. Ті ж, хто здогадався (і зміг би) реалізувати зливки, куплені в січні 2016 р., уже на початку вересня теоретично могли б отримати дохід і в 40% усього за 8 місяців. Однак не все так просто.

Нині в Україні золоті зливки продає дуже обмежена кількість банків, тому ціна при продажу банківського золота серйозно завищена порівняно зі світовими цінами й офіційним курсом НБУ. В останні роки з ринку роздрібного золота пішли найбільші банківські гравці, зокрема банки з іноземним (західним) капіталом. У результаті ринок банківських металів став дорожчим, значно біднішим за асортиментом зливків і менш ліквідним. Середній спред (різниця між ціною купівлі золотих зливків і ціною їх продажу) перевищує нині 15%. Щоправда, спред у різних банках дуже відрізняється. Так, на кінець року золотий зливок вагою 10 г у банку "Юнекс" коштував 10600 грн, а викуповував його банк за ціною 10150 грн. Тобто зі спредом усього 4,5%. Державний же Укрексімбанк продавав аналогічний зливок за 10850 грн., а викуповував усього за 8150 грн (втрати клієнта — понад 27%).

Та головний кийок у колеса вітчизняного ринку наявних банківських металів встромив усе-таки Національний банк України. Нині фізичним особам дозволяється здійснювати операцію купівлі банківських металів у сумі, яка не перевищує в еквіваленті 12 тис. грн в один операційний (робочий) день у межах одного банку. Підстава: "Постанова про врегулювання ситуації на грошово-кредитному й валютному ринках України", затверджена Правлінням НБУ №342 від 07.06.2016 р. Тобто фактично пересічні українці можуть придбати нині лише золоті зливки вагою до 10 г або інвестиційні монети ("Архістратиг Михаїл") номіналом до 5 грн (вагою 1/4 унції = 7,78 г і середньою вартістю в банках близько 10 тис. грн). Саме на зливки малої ваги й інвестиційні монети банки традиційно найбільше завищують ціни порівняно зі світовими і на них же встановлюють найбільший спред. Усе це робить короткострокові інвестиції в золото малоефективними.

Інакше кажучи, навіть точно знаючи, що ціна золота у світі підніметься з січня по серпень 2016 р. на 40%, у реальних вітчизняних умовах українець міг би заробити не більше 20%, а не володіючи даром передбачення — за підсумками року отримати гривневий дохід усього в кілька відсотків (або збиток у доларах).

Однак і обезнадіюватися теж не варто. Золото — це інвестиція на довгострокову перспективу, це актив "тихої гавані". До інвестицій у золото є сенс переходити за відсутності впевненості в усіх інших інструментах інвестування. Тобто саме в нинішній фінансовій ситуації нашої країни. Крім того, в Україні купівля золотих банківських зливків має й інший резон. Фізичні особи, що мають доходи в гривні, яка постійно падає, шукають варіанти конвертувати гривню в надійніші активи. Щодо цього золото українці тепер можуть розглядати як варіант довгострокового інвестування (збереження заощаджень). Адже купівельна спроможність золота, на відміну від будь-якої навіть найтвердішої валюти, не змінюється століттями.

Сьогодні перспективи золота досить туманні. Прогнози світових експертів не дають єдиної й однозначної картини, в якому напрямку рухатиметься ціна на цей благородний метал. Поки що ціни стабільні, злегка знижуються в доларах і зростають у національних валютах, і ніщо не передвіщає різких коливань. Але будь-яка заява Трампа або Путіна, крах великого банку або просте зниження темпів зростання економіки Китаю чи Індії може викликати лавиноподібне зростання попиту й ціни на традиційний засіб порятунку капіталів. Українці в цьому "золотому тумані" також не мають забувати про золото як про найбільш на сьогодні надійний і перевірений часом інструмент довгострокового захисту своїх заощаджень. А нерозвиненість ринку банківських металів в Україні та обмеження Нацбанку наших співвітчизників не лякають.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.63
EUR 29.00