ЄС VS Крим: коли батіг солодший від пряника

Роман Івченко 15 серпня 2014, 19:20
фото

Читайте також

Якщо вірити офіційним повідомленням, Євросоюз посилено шукає можливості обмежити торгівлю та інвестиції в Криму та Севастополі. Раніше глави держав та урядів країн ЄС закликали міжнародні фінансові інститути утриматися від фінансування будь-яких проектів, які визнали незаконний статус окупованого Росією півострова. Понад те, були обмежені інвестиції в створення, придбання чи розвиток транспортної, телекомунікаційної, енергетичної галузей; інвестиції в нафту, газові або інші корисні копалини.

Уже накладено санкції на Керченську поромну переправу, Севастопольський і Керченський морські торговельні порти, держпідприємство "Універсал-Авіа", виробничо-аграрне об'єднання "Масандра", агрофірму "Магарач" і завод шампанських вин "Новий світ". У свою чергу, РФ заявляє про плани виділити з резервного урядового фонду півострову близько 250 млрд руб. до кінця 2015 р. Це колосальна сума не тільки для регіону, а й для Росії — у разі її одержання Крим до 2017-го стане лідером за сумою дотацій серед російських федеративних суб'єктів. Та чи зможе економіка Криму обійтися без європейських інвестицій і торговельних партнерів?

"Сіра" зона

Кримський півострів завжди був дотаційним регіоном, і його доходи помітно відставали від видатків. У 2013 р. прямі бюджетні дотації в Крим становили 2,4 млрд грн. У 2014-му скарбниця України мала надати регіону майже 3 млрд грн. За оцінками експертів, півострів лише на 34% є фінансово самостійним, і різниця завжди покривалася за рахунок державного бюджету. Природно, регіон із такими економічними показниками дуже залежить і від інвестицій, а його перехід у "сіру" правову зону вже позначився на економічній ситуації.

Величезні труднощі в енерго- і водопостачанні, а також у транспортному сполученні значно підвищують ризики та аж ніяк не додають інвестиційної привабливості кримській економіці. Крім того, більшість українських фінансових установ практично згорнули діяльність своїх філій на півострові. Істотно обмежує інвестиції й втрата за межами Росії інтересу до Криму як до об'єкта туризму та рекреації. Обсяг капітальних інвестицій, освоєний кримськими підприємствами та організаціями в першому кварталі ц.р., зменшився на 76,9% порівняно з попереднім роком. ЄС до останнього часу був основним іноземним інвестором в економіку Криму: з майже 1,5 млрд дол., вкладених сюди
з-за кордону станом на 1 квітня 2014 р., на країни ЄС припадає більш як 900 млн.

Безумовно, санкції ЄС ускладнюють роботу кримських підприємств, наприклад, Керченську поромну переправу обслуговують грецькі та італійські пороми. Їх узято в оренду, і після завершення її терміну переправі доведеться шукати партнерів поза ЄС.

Уже припинив свою роботу єдиний малобюджетний авіаперевізник РФ "Добролет", який здійснював польоти лише між Москвою та Сімферополем, оскільки будь-які авіаперевезення неможливі без тісного співробітництва зі США та країнами ЄС.

Однак казати про перекриття інвестиційного потоку було б перебільшенням, тому що й до запровадження санкцій фактично ніякого потоку прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у Крим не було. Як такі ПІІ становлять мізерні 2% від загального обсягу коштів, вкладених у півострів. По суті, Крим, який і раніше не особливо приваблював іноземних інвесторів, прирік себе на повну ізоляцію.

За даними центру Разумкова, у найуспішніший за залученням іноземних інвестицій рік —
2011-й — за їхній рахунок було профінансовано 12,6% усіх вкладень в основний капітал Криму, що за світовими мірками є дуже високим показником залежності. Саме на цей період припав пік активізації політики ЄС, названої "Чорноморська синергія" (Black Sea Synergy). "Відповідно до аналізу, який був проведений мною у вересні 2011 р., — розповів DT.UA Володимир Сіденко, науковий консультант центру Разумкова, — було зафіксовано наявність 151 інвестиційного проекту та пропозиції для Криму, які курирувало Агентство регіонального розвитку АРК. Причому вартість 129 проектів становила близько 30 млрд дол.".

Ці проекти передбачали насамперед розвиток сфери рекреації та курортів, транспортної інфраструктури, промисловості й енергетики, з вираженим акцентом на здійснення заходів екологічної спрямованості. І головними інвесторами мали стати компанії Євросоюзу. Однак ще у 2012-му всі благі починання були заморожені, тому що зіштовхнулися з нездоланними перешкодами у вигляді корумпованості та некомпетентності кримських партнерів. Тепер ситуація лише погіршилася, і вже сміливо можна казати не про "відкладені", а про "поховані" інвестиції.

"Крим не визнається світовим співтовариством як частина території Російської Федерації. А це означає, що він фактично не має можливості використати міжнародно-правові норми для захисту інтересів суб'єктів економічної діяльності на території півострова. Місцеві підприємства, наприклад, фактично не можуть сьогодні поставляти свою продукцію в країни ЄС, якщо не мають виданих в Україні сертифікатів, — каже Володимир Сіденко. — Адже, за даними Кримстату, у квітні-травні 2014 р. поставки з Криму в країни ЄС становили мізерні 113,4 тис. дол., тоді як 2013-го було близько 171 млн дол., тобто в середньому в 251 раз більше. За таких умов єдиним ринком залишається ринок Росії".

Небачена щедрість

За даними міністерства фінансів Росії, тільки у 2014 р. планується виділити приєднаному Криму близько 150 млрд руб. Ще 100 млрд буде виділено у 2015-му. При цьому держбюджет залишається єдиним джерелом фінансування півострова. За сумою дотацій Крим стане одним із лідерів серед російських регіонів. Так, у 2014-му найбільшими одержувачами держдотацій визначено республіки Якутія (51,4 млрд руб.) і Дагестан (43,2 млрд), а також Камчатський край (31,7 млрд). Навіть Чечня, яку уряд РФ свідомо "перегодовує", виглядає на цьому тлі досить скромно: нинішнього року республіка одержить лише 19 млрд руб.

"Російські 250 млрд руб. обіцяних інвестицій для Криму — гігантська сума. Для порівняння: промислове виробництво регіону в січні—травні становило в еквіваленті 32,1 млрд руб. А весь валовий регіональний продукт
2013 р. — майже 50 млрд грн, тобто близько 190–200 млрд руб. Це безпрецедентно велика для Криму сума — 125% ВРП. Усі інвестиції 2013 р. — 14,4 млрд грн, тобто близько 55 млрд руб. Але ці гроші одержить не кримська економіка, а російські компанії, так звані королі держзамовлення, які будуватимуть керченський міст, російські прикордонники та військові, які будуть облаштовувати кордон, військові частини тощо. Тобто сума величезна, але власне для розвитку Криму абсолютно марна", — опускає на грішну землю оптимістів-мрійників Борис Грозовський, російський економічний експерт.

Бюджетоутворюючим нібито покликаний був стати комплекс кримських казино — указ про можливість їхньої появи нещодавно підписано російським президентом. Російський уряд планує вкласти в підприємство близько 15 млн дол., хоча, за найскромнішими оцінками експертів грального бізнесу, створення гральної зони не може коштувати менш як 100 млн дол. Хто та як саме вкладатиме кошти в цей проект, у світлі накладених економічних санкцій незрозуміло. Навіть без урахування спірного членства Криму в складі РФ, вкладення в гральний бізнес вважаються дуже ризикованими. Розміститися новій гральній зоні визначено в районі великої Ялти, і вона має щороку приносити 25 млрд руб. Ця сума також викликає багато запитань. Росія вже має невдалий досвід створення гральної зони "Азов-сіті" у Краснодарському краї. Влада Кубані інвестувала понад
1 млрд руб. в інфраструктуру проекту, а натомість не одержала нічого, крім мільйонних боргів за оренду землі.

Крім того, важливо розуміти, що Крим традиційно поділяється на регіони, які спеціалізуються на певних видах діяльності — рекреаційні ресурси, сільське господарство, промисловість, транспорт. Нерівномірність природно-ресурсного, виробничого та соціального потенціалу територій Криму, а також їхня вузька економічна спеціалізація вже стали причиною диспропорціональності внутрішньорегіонального розвитку півострова. Для того щоб економіка півострова розвивалася, необхідно вкладати кошти не тільки в туризм чи ОПК. Крим не обмежується ПБК і морськими портами, а розвитку потребує насамперед центральна частина півострова, серед галузей — сільське господарство та промисловість регіону. Але саме ці напрями найменш привабливі для РФ. Вкладення коштів лише в певні проекти тільки погіршить сегрегацію тих секторів економіки, які потребують економічної підтримки, і в довгостроковій перспективі істотно погіршить економічну ситуацію.

Та й російському держбюджету витримати додаткове навантаження буде важко. Задля виділення дотацій півострову в РФ було заморожено масштабні проекти державного значення — створення глибоководного порту в Тамані та будівництво моста через річку Лєну біля Якутська, скоротилися видатки на автодорогу М56 від Якутська до Нєвера. Крім того, на російський бюджет лягло додаткове навантаження санкцій Заходу, які посилилися. Серйозні довгострокові наслідки для дохідної частини бюджету РФ матимуть й заходи ЄС із енергоефективності та диверсифікації джерел енергопостачання. Відповідно, озвучена сума дотацій ще не константа і якщо й змінюватиметься, то навряд чи у бік збільшення.

Повз касу

"Багато грошей — це добре, коли існує потенціал їхнього ефективного освоєння, інакше зайва пропозиція коштів створить тільки потужний інфляційний тиск. Слід також ураховувати, що великі дармові вливання грошей — ідеальне середовище для розкрадань, різного роду "відкотів" і розбазарювання грошей шляхом вкладень у дуті інвестпроекти", — вважає Володимир Сіденко. На його думку, справа навіть не в поточному падінні промислового виробництва та доходів від туризму, ці втрати могли б вважатися, в остаточному підсумку, тимчасовими та поповнюваними. Головне те, що незрозуміло, в які нові галузі та виробництва можна продуктивно вкласти ці чималі кошти в Криму, економіка якого практично ізольована від зовнішнього світу та односторонньо прив'язана навіть не до економіки Росії, а до російського бюджету. "За цих умов мимоволі виникає думка, що такі великі вкладення підуть переважно на формування кримського форпосту російської армії, а не на розвиток Криму", — зазначає експерт.

А гроші Криму справді потрібні, і не лише для 13 підприємств оборонно-промислового комплексу, а й для інших галузей. Хімічна промисловість півострова здатна виробляти виключно сировину, харчова промисловість давно потребує технічного переоснащення потужностей та основних фондів. За оцінками комітету Держдуми з економічної політики, інноваційного розвитку та підприємництва, для того щоб Крим міг конкурувати на рівні із зарубіжними товарами, потрібна модернізація ціною не в 200 млрд руб., а в 2–4 трлн руб. на рік. Знайти таку суму, не залучаючи іноземних інвесторів, завдання попросту нездійсненне. Більш того, інвестиції ЄС — це не лише гроші, а й передові технології виробництва та управління, нематеріальні активи, інновації, патенти, ноу-хау, вкладення в людський капітал. Навряд чи можна сказати те саме про російські гроші. Отже, втрати в потенціалі конкурентоспроможності та в перспективах технологічного розвитку будуть очевидними.

"У Криму дуже цікава економічна ситуація: за перше півріччя промисловість упала на 9,5%, сільське господарство — на 5, вантажоперевезення — на 30,8, а пасажирські — на 7,7%. Імпорт у січні—травні перевищив експорт у шість разів. Торік імпорт перевищував експорт не так значно — приблизно на 20%. Тобто експорт обвалився дуже круто, — розповідає Борис Грозовський. — Споживчі ціни зросли на 18,7%, у тому числі на продовольство — на 24,2%. Що дуже цікаво, зарплати зростають майже на рівні з інфляцією. Тобто їхнє номінальне збільшення у Криму нині набагато вище, ніж в Україні, але все воно з'їдається інфляцією. При цьому, найшвидше, зростання цін недовраховується — за емпіричними свідченнями, ціни зросли на 30–50% мінімум".

На думку експерта, кримська економіка найближчим часом зможе одержувати інвестиції тільки від Росії та від країн, які підтримують її позицію в конфлікті з Україною. При цьому російські інвестиції на півострів лише починають надходити, отже, спад інвестицій і промисловості в Криму (як мінімум, певний час) триватиме.

Декларуючи такі чималі дотації для півострова, Москва намагається продемонструвати світовому співтовариству, наскільки вигідним стало для Криму приєднання до Росії, однак санкції ЄС роблять цю ношу навряд чи посильною для РФ. Населення Криму в цьому разі стало заручником конфлікту й навряд чи залишиться у виграші. Навіть якщо Росія інвестує в економіку півострова обіцяні кошти, це практично ніяк не позначиться на добробуті пересічного кримчанина, а в довгостроковій перспективі призведе до ще більшого занепаду слаборозвинених регіонів півострова.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 25.77
EUR 27.74