"Трійки" та "вісімки" головного банківського голови

фото

Читайте також

DT.UA вирішило підбити підсумки ста днів роботи Нацбанку з революційним комендантом на чолі. Для цього ми попросили банкірів відповісти на кілька запитань і наприкінці оцінити дії регулятора під керівництвом Степана Кубіва за минулі три місяці за 10-бальною шкалою. При цьому дали можливість фінансистам голосувати та давати коментарі як офіційно, так і анонімно. Результат вийшов цікавим: усереднена "офіційна" оцінка роботи НБУ становила 8 балів, тоді як "анонімна" — лише 3. Примітно, що всі високі оцінки були від топ-менеджерів тих банків, які одержали значні обсяги рефінансування Нацбанку.

Що ж до коментарів, то у висловлюваній публічно їхній частині складно почерпнути змістовну інформацію, а от off record — зовсім інша річ.

Оскільки голова НБУ — це не приватна особа, а дуже навіть публічна посада, ми вирішили процитувати й анонімні характеристики-оцінки його діяльності. При цьому залишаємо за головним банкіром країни право публічно відповісти на сторінках нашого видання на всі висунуті на його адресу претензії. Тим більше, що такі пропозиції від DT.UA надходили вже не раз.

Звісно, пану Кубіву Нацбанк дістався не за кращих часів — відсутність легітимного президента країни, російська окупація Криму, розгортання бойових груп на Сході. Хай там як, йому вдалося систему втримати, і — поки що — зберегти. Однак більшість авторитетних банкірів переконані — самостійних рішень з важливих питань Степан Іванович не приймає (хоча міг би).

Його роль зводиться до постійних консультацій з Арсенієм Яценюком, який і приймає ключові рішення, що визначають політику Нацбанку. При цьому Арсеній Петрович не гребує й дрібними дорученнями, які явно не належать до сфери компетенції прем'єр-міністра.

Хороший приклад — ситуація з відкликанням НБУ ліцензії Актабанку нібито за валютні спекуляції. Рішення, яке Кубів прийняв із подачі директора генерального департаменту грошово-кредитної політики Олени Щербакової, йому з Грушевського порадили скасувати вже через тиждень. Кажуть, одразу після того, як до Кабміну заїжджали представники однієї великої фінансово-промислової групи, яка має сьогодні політичний вплив (Актабанк належить дніпропетровському бізнесмену Вадиму Єрмолаєву).

Непрозорими називають банкіри й рішення регулятора з надання рефінансування. Так, згідно з офіційно опублікованою думкою Українського кредитно-банківського союзу, низка тендерів із надання ліквідності проходить непрозоро та за неринковими ставками.

Несамостійність і непринциповість (у сенсі неготовності відстоювати свою точку зору) банкіри вважають головною проблемою Степана Кубіва. "Він хороша, релігійна людина, яка намагається розібратися, послухати. Але сам рішення не приймає й може лише доповідати Яценюку про те, що відбувається, приносячи свої пропозиції. Одержав о'кей — зробив, не одержав — не зробив", — розповідає один із фінансистів, обізнаних із ситуацією всередині НБУ.

При цьому на початку роботи пана Кубіва ділових рішень було більше, вважають банкіри. "Приймалося більше наших пропозицій, було легше працювати. Але тоді в процес нагляду над роботою НБУ був залучений Олександр Шлапак, — каже співрозмовник DT.UA, який не захотів називати себе. — Нині Шлапак практично ніяк не впливає на рішення в Нацбанку".

Ключовою впливовою особою на той же час стала член правління Олена Щербакова. І процедура прийняття рішень у НБУ нині виглядає так: нарада з банками — пропозиції Щербакової Кубіву — консультації Кубіва з Яценюком — прийняття рішення. При цьому логіка роботи НБУ не змінилася від часів Стельмаха — кожна нарада регулятора з банками (останню, наприклад, номінально було присвячено питанням держборгу) закінчується боротьбою з валютними спекулянтами.

"Нам заявили, що тепер щотижня все правління регулятора буде ретельно вивчати кожну валютну операцію, навіть на 2 тис. доларів, і робити оргвисновки — просто відключати від "ВалКлі" ("Валютний клієнт" — система міжбанківських валютних торгів. — Ред.). Банкіри все зрозуміли правильно й зміцнили гривню на майже 15 копійок", — каже один із учасників зустрічі на вул. Інститутській.

Результатом такої політики стало насамперед нерозуміння майбутнього банківської системи з боку самих же банкірів. "Національний банк за ці 100 днів перестав бути одним із регуляторів економічних настроїв, різко скоротивши кількість своїх предметних заяв як центробанк. Передусім це стосується голови-коменданта, який дедалі частіше ховає голову в пісок. Кадрові перестановки після "злочинної влади" мінімальні (кілька своїх людей). Стабілізацію курсу досягнуто, однак триває вал банкрутств банків, і незрозуміло, як регулятор буде цю проблему вирішувати", — розводить руками один із авторитетних фінансових експертів.

При цьому Нацбанк сам же й підливає олію у вогонь фінансової кризи. Наприклад, саме так оцінюють банкіри травневу пропозицію регулятора (!) конвертувати валютні кредити за курсом 7,99 грн за долар. Популістська пропозиція НБУ, яка викликала шок банкірів, була розроблена за рішенням Степана Кубіва після ряду зустрічей із протестуючими позичальниками.

Звичайно, головний відповідальний за банки країни не міг залишити без уваги їх (позичальників) проблеми. Тим паче, що вантаж цих проблем виріс після останньої девальвації в півтора разу (виявившись для багатьох справді непід'ємним) не в останню чергу "завдяки" власній чи не власній "нерозторопності" НБУ в питаннях регулювання валютного курсу. Можливо, комендант у цьому питанні виявив своєрідну хитрість: мовляв, я вас вислухав і навіть підготував відповідний законопроект, тепер ідіть у Раду й вимагайте його ухвалення. Однак навіть сама новина про те, що Нацбанк вважає справедливою конвертацію валютних позик за курсом нижче за ринковий на 30% і списання збитків за рахунок банків, одразу призвела до зростання неплатежів за валютними позиками з боку приватних клієнтів. Адже відповідно до проекту НБУ, банки мають анулювати всі пені та штрафи, нараховані після зростання курсу долара.

Тим часом популістські рішення НБУ при Кубіві не завжди мають альтруїстичний характер. Показова в цьому плані ситуація з банком "Форум", урятувати який Нацбанк активно намагається за проханням-дорученням зверху. Колишній власник фінустанови Вадим Новинський має нині чималі вагу та вплив як голова депутатської фракції Партії регіонів у парламенті (в уряду не вистачає голосів на підтримку, і тому доводиться торгуватися з різними депутатськими групами). Для Новинського "Форум" — репутаційний ризик, який він хоче закрити без незворотних втрат, тобто без повної ліквідації банку. Однак домовитися із вкладниками про конвертації зобов'язань в акції або облігації не може.

Тому Нацбанк шукає покупця на весь проблемний актив — і готовий виділити рефінансування за неринковою ставкою для покриття різниці між реальними активами та загальними пасивами фізосіб. За словами обізнаного із ситуацією в банку "Форум" експерта, обсяг рефінансування, необхідний для повернення вкладів фізосіб, становить близько 2 млрд грн. І дати їх планують "Дельта-Банку", загальна заборгованість якого перед НБУ вже й так перевищує
10 млрд грн. У свою чергу, "Дельта" планує всі "живі" активи продати (не виключено, що компаніям групи "Смарт", які належать тому самому Новинському), вклади — відшкодувати за рахунок Нацбанку, а погані активи — все одно спрямувати в ліквідацію. Таким чином, проблему "Форуму" буде вирішено за рахунок держави, а контроль над його активами замість Фонду гарантування вкладів одержать фінансові групи.

Дуже схожі схеми плетуться й навколо Брокбізнесбанку, припускаючи спроби у той чи інший спосіб повісити на державу зобов'язання проблемної установи і його власників перед впливовими та заможними вкладниками (зокрема, йдеться про проект постанови ВР №4400 від 11 березня 2014 р. з пафосною назвою "Про негайні заходи щодо забезпечення розвитку банківської системи України"). І навіть якщо робиться все це не з подачі НБУ, то, не прийнявши
3 червня ц.р. належного за законом рішення про ліквідацію установи після закінчення терміну роботи в ньому тимчасової адміністрації, посадові особи Нацбанку вже точно підігрують цій витівці, яка може обійтися державі та платникам податків у 10 млрд грн.

Та це окремі моменти. Якщо ж повернутися до питань політики загалом, то, як ми вже зазначали, Нацбанку цілком можна "поставити на вид" надмірну девальвацію гривні. Хоча б тому, що він вирішив не робити жодних, навіть точкових інтервенцій для підтримки курсу національної валюти (відповідно до розрахунків економістів, при нормальних (лінійних) умовах експорт вирівнювався з імпортом при досягненні курсом позначки 10,75 грн/дол.).

Утім, чималу роль тут відіграв, знову ж таки, уряд — за умов бюджетного дефіциту йому вигідно конвертувати міжнародні кредити в гривню за завищеним курсом. При цьому ряду банків було дозволено на курсі непогано заробити з допомогою вже відомих механізмів рефінансування (наприклад, майже 50% усього рефінансування одержали Приватбанк і "Дельта-Банк").

Серед спостерігачів нині досить популярна точка зору, що для хоча б відносного пом'якшення девальваційних шоків у сьогоднішніх реаліях доцільно було б утримувати золотовалютні резерви НБУ на мінімальному рівні у 20–21 млрд дол. (що забезпечувало б покриття 3-місячного імпорту). А все, що більше, можна було б використовувати для коригувального зміцнення гривні. "Важливі також вербальні інтервенції НБУ: учасники мають розуміти, що якщо регулятор вважає курс (наприклад 11 грн/дол.) обґрунтованим, то все, що вище, гаситиметься самим НБУ — і реально гаситися через НБУ на міжбанку, а не через держбанки; потрібно більш активно використати інструмент депозитних сертифікатів, ставлячи за ними адекватні високі ставки (багато банків вклалися б, і не було б тиску на курс долара)", — вважає скарбник одного з топ-банків.

У свою чергу, рішення, якими Нацбанк намагався стабілізувати розхитану внаслідок зростання курсу та відпливу вкладів банківську систему, фінансисти називають несвоєчасними й навіть шкідливими. Зокрема, йдеться про обмеження на зняття валюти з рахунку в еквіваленті 15000 грн на день і вимогу видавати вкладникам з їхніх рахунків не більш як 150 тис. грн на день. "Тривале обмеження на зняття валютних депозитів у розмірі 15000 грн (еквівалент) на добу веде до небажання економічних агентів класти валюту в банки. Настільки тривале збереження обмежень і запровадження нових (тепер до 1 вересня) — злочинне, оскільки стимулює й людей, і бізнес тримати гроші поза банками. Ліміти необхідно терміново скасовувати (тим паче, що це положення міститься в меморандумі МВФ)", — каже один із авторитетних експертів.

Утім, ліміти також дають змогу ряду банків непогано заробляти. Наприклад, денне обмеження по видачі валюти давно вже обходять дрібні банки, які спеціалізуються на торгівлі валютою. Такі фінустанови без будь-яких проблем приймають на свої рахунки будь-яку кількість гривні, видаючи валюту без реєстрації обміну. Ліміт на зняття в 150 тис. грн один із найбільших банків країни обходить через свою невелику "дочку", куди пропонується переказати гроші великим вкладникам і за 2–5% від суми оготівкувати її.

При цьому Нацбанк, з одного боку, закриває очі на існування таких схем. А з іншого — непрямо бере участь у таких операціях, роздаючи комерційним банкам рефінансування, якого вони явно не потребують. Наприклад, той самий Приватбанк, "Дельта-Банк" і банки Бахматюка примудряються однією рукою брати кредити в Нацбанку на повернення вкладів, а іншою — роздавати ці гроші в борг. Причому "бахмачі" — спорідненим компаніям.

Водночас фінансисти переконані, що зиску з таких операцій сам Кубів не має. "Він хабара не бере. Просто закриває очі на деякі ситуації. Часто не зі своєї волі, — каже один із фінансистів. —
З одного боку, він молодець, що взяв на себе відповідальність і працює в такій обстановці, з іншого — необхідно більше прислухатися до ринку, до вимог сьогоднішніх реалій. Кубіву варто було б узяти собі в заступники кілька досвідчених менеджерів, які раніше працювали в комбанках (особливо з іноземним капіталом), і обов'язково дати їм повноваження у своїх вертикалях відповідальності — на реформи (підходів і процесів), зміну персоналу".

Поки ж виходить, як "один у полі воїн", та ще й із жадібним командиром у штабі. З таким підходом дуже важко щось реформувати та поліпшувати. Легше консервувати та замовчувати, як це й відбувається з банківськими проблемами останні років вісім.

 

Коментарі

Олександр ДУБІЛЕТ,
голова правління Приватбанку:

— Вважаю, що пан Кубів зі своїм завданням у Нацбанку впорався. Звичайно, завжди є щось, що можна зробити краще, але треба розуміти, які це були 100 днів...

Якісь рішення приймаються швидко, якісь повільно. Регулятор сам визначає важливість і швидкість тих чи інших змін. Наприклад, переходу на ринкове курсоутворення не було альтернативи. Але наслідки багатьох рішень ми зможемо проаналізувати пізніше. Переконаний, що в результаті аналізу якісь рішення НБУ коригуватиме з огляду на ситуацію на ринку та в банківській сфері.

Водночас хочу особливо зазначити, що в банкірів є можливість донести свою точку зору до НБУ. І, наскільки я знаю, стосується це не лише великих банків.

Володимир ЛАВРЕНЧУК,
голова правління "Райффайзен Банку Аваль":

— В екстраординарних умовах, які в країні були та залишаються, я вважаю, що дії Кубіва є ефективними та правильними. За таких умов не йшлося про виконання певних завдань, головним було визначити пріоритети роботи НБУ. З погляду цих пріоритетів, зазначу, що банківський ринок очистився від деструктиву та сумнівних інститутів, впроваджені рівні
умови щодо базових інструментів регулятора, таких, наприклад, як рефінансування учасників ринку. Я вважаю, що це було зроблено в дуже короткий час та в ефективний спосіб.

Звичайно, немає однозначного критерію визначення достатності чи незавершеності рівня прозорості рефінансування. Мабуть, і нині може бути більше прозорості, але потрібно визнати, що це зовсім інша модель, яка дає банкам можливість одержати підтримку Нацбанку.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2 коментаря
  • Liza_UA 7 июня, 15:48 Не розумію нападок авторів на Приват та Дельту. Це найбільші системні банки і якщо їм не допомагати, то кому? У разі звичайно їх прозорої банківської діяльності. А от банки Бахматюка це точно смердючки на кшалт банків Курченка і Новінського, допомога їм НБУ явно сумнівна. І ще фраза "Легше консервувати та замовчувати, як це й відбувається з банківськими проблемами останні років вісім." дуже помилкова. Запевняю, що це відбувається всі 20 років існування цієї банківської системи, яка заточена Ющенком на використання її як власного гаманця усіх хто має на неї вплив. Схоже це не збираються міняти і зараз. Легше черговий раз покласти під кулі молодих хлопців і дівчат, ніж відрізати собі улюбленим доступ до необмежених державних грошей.
    Korochka 11 июня, 14:39
    Лиза, Вы внимательный и давний читатель ЗН. Помнится, в 2011м году в газете вышла статья, где тот же Сколотяный приводил данные по Привату: в первом полугодии 2011го года банк выдал 66 миллиардов Кредитов предприятиям...Днепропетровской области! Вы там заметили выстроенный лондонский Сити? а может там алмазные копи открыты или нефть с газом фонтанами бьют? Эти деньги вкладчиков ушли на Бенины предприятия и выведены из страны. Приват - пирамида. Пустая и без дна. Рефинанс растет, залога нет, за счет НБУ доллары покупаются и выводятся из страны. А Кубив на малом откате, тогда как Сеня - хозяин Кубива - на большом.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Киев 11 °C
Курс валют
USD 25.14
EUR 28.07