Проблема вибору напрямку

Євген Сверстюк 11 жовтня 2013, 00:00
вектор

Читайте також

 В історії найчастіше "обирають" попутний вітер. Рідше обирають дальшу перспективу, розгадуючи своє призначення.

Україна пам'ятає дві фатальні угоди. Перша — угода з Росією у 1654 році. Ніхто не читав її тексту і не бачив підписів. Але після угоди відчули чужинецький режим, потім поступове запровадження кріпосного рабства.

Друга угода — створення Cоюзу ССР 1922 року. Ніхто не бачив тексту угоди і не бачив підписів. Просто повідомлення з'явилося в московській пресі. Усі відчули жорсткий окупаційний режим, а в 1929 р. — запровадження кріпацького рабства, нечуваного в історії.

Комуністичний режим не змінив природи людини, але розмив її моральні підвалини, на яких трималася гідність особи. І та пошесть зіпсуття пішла по всій землі.

Європа давно зіткнулася з особливостями російського впливу і протистояла йому своїми традиціями, інституціями, де закоренився закон і право особи. В цьому є велика притягальна сила, проти якої військова сила мало важить.

Україна стоїть на межі між Росією і Заходом, який спрощено сприймав імперські поняття про "південь Росії". Однак навіть на рівні туристських вражень відчувається, що то зовсім інший народ — навіть після стандартизації комуністичним катком. Як писав Гоголь — "зовсім інша натура, яку Провидіння наділило зовсім іншою історією".

Нині історія поставила останню в світі імперію у всій її наготі і невизначеності, без міфів. Україна стоїть перед вибором, хоча вибір незалежності 1 грудня 1991р. і той історичний референдум був по суті вибором західного напряму. Він був закамуфльованим совєтською риторикою з національним забарвленням і заплутаний зусиллями старої номенклатури, що залишилася при владі. Їм було б легше повертатися назад, ніж прокладати дорогу в новому напрямі.

Дорогу прокладають молоді, сміливі й самовідданні. Саме такі, яких КГБ винищувало з перших кроків.

Десовєтизація йде на рівні риторики і не зачіпає корисливо-матеріалістичного способу мислення. Спроби заснування християнсько-демократичної партії європейського типу зводились до використання бренду. Навіть заміна символів тоталітаризму зупинилася під впливом Росії, де все стоїть на старих місцях. Звідти ж йдуть нові ініціативи будувати пам'ятники засновникам кріпосництва Катерині ІІ і Сталіну…

А тим часом західний вектор Україна, в принципі, обрала ще в часи Хрещення Київської Руси і в часи козацького лицарства.

Європейський вибір — це вибір вартостей.

В українській мові слово вартості дещо відрізняється від слова цінності, бо з тим останнім більш пов'язані матеріяльні цінності.

Коли говорять Європейський вибір, то здебільше мають на увазі політичну орієнтованість і матеріяльний достаток.

Насправді ж за тим поняттям стоїть вибір засадничих вартостей — вибір свободи, прав людини, закону, права.

Куди втікав від царя Івана Грозного князь Андрій Курбський? На Захід.

Куди втікав від свого батька Петра І його син царевич Олексій? На Захід.

Куди втікали від того ж царя сподвижники гетьмана Мазепи? На Захід.

Де рятувалися дисиденти, щоб уникнути ГУЛАГу? На Заході.

А куди втікала донька Сталіна? А син Хрущова?..

Перелік можна продовжити, але уточнимо, що всі ці люди в пошуках свободи і права зробили Європейський вибір.

Чи значило це, що в Росії не було ні свободи, ні права?

Якась свобода і якийсь закон і тут був, бо ж мільйони людей тут жили…

Але щось не пригадується, хто із Заходу втікав до Росії і знаходив тут захист.

Річ у тому, що на Заході ще від часів Римського права закон був жорстокий, але один для всіх.

У Російській імперії, чи то до революції, чи після, закон до певних осіб "не застосовували", а застосовували, і суворо, тільки до ворогів або до тих, хто критикував владу.

Так само і дозована свобода: комусь вона була "вольготною", а для більшості була свободою раба.

Тому-то говорили про Московію і Росію як країну рабства і чужинці, і самі росіяни. І колись, і говорять тепер.

І втеча на Захід стає масовою.

А тим часом застереження поета звучить актуально і досі:

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра.

Але так само актуально звучить і його поклик:

Коли ми діждемося Вашингтона

З новим і праведним законом.

А діждемось-таки колись!

Отже, йдеться тут про вибір вартості — свободи і закону. Йдеться про запровадження людського ладу у своїй країні. Про повернення людині гідності ГОСПОДАРЯ.

Не всі люди в Україні розуміли Шевченка і не всі приймають його слова сьогодні.

Для декого тепліше в тій звичайній атмосфері, до якої вони пристосувалися. Влаштовувати справи по блату чи за хабарі легше. Виконувати обов'язок важче, ніж відбріхуватись. Дотримуватись закону важче, ніж обминати закон.

Але молодь втікає від тих рабських умов у чужий світ, де треба тяжко працювати, проте є порядок. Для людської душі дуже потрібний лад.

Західний світ далекий від ідеалу. Він різний. Свобода там часто межує з розпустою. Демократія часом карикатурна. Лібералізм межує з безпринципністю. І люди там теж різні.

Але коли ми говоримо про вартості, то маємо на увазі щось глибше, що закоренилося в серцях, у свідомості, в звичках людей.

Говоримо про норми. Правові і моральні норми карбувалися віками. "Нагадаємо велику і просту істину, — пише Ортега-і-Гасет, — що людина передусім і більш за все спадкоємець. І саме це, а не щось інше, докорінно відрізняє її від тварини. Тільки ж усвідомити себе спадкоємцем — значить осягти історичну свідомість".

У тому розумінні Європейська Спільнота є об'єднанням зовсім різних народів, які бережуть обличчя, свою історичну пам'ять, а єднаються на ґрунті спільних економічних і політичних інтересів.

Тварини, у яких є протилежні бажання, нападають одне на одного. Щось подібне було і у вождів у
ХХ столітті. Європа в муках робила висновки.

"При зустрічі протилежних бажань людина звертається до моральних вимог справедливості і любові. В них міститься найцінніша умова запровадження миру між людьми для закладення спільної дружби і братерства". Коли ці слова писав український філософ ХІХ ст. Памфил Юркевич, він не натякав на Російську імперію, яка більше думала про розширення своїх кордонів. Послідовник Канта, він обґрунтовував християнський принцип миротворчості, бо саме в ньому закладені творчі потенції.

"Людина відчуває моральний потяг до людини як для того, щоб від її слова і її думки сприймати внутрішнє збудження, живити і виховувати ними свою душу, так і для того, щоб своєю чергою відкрити їй свою душу, свої бажання, радості і страждання. Тут ми маємо так зване почуття людяності, яке дає нашому роду вище значення серед інших одушевлених істот нашого світу і яке ображається виявом усякого ворожого ставленням однієї людини до іншої".

На тлі історії закритого суспільства, будованого на теорії класової боротьби, ті слова сьогодні опритомнюють і накреслюють іншу альтернативу — щирості, одвертості, співчуття, породжені справжньою релігійністю, для якої все добре не тільки добре і плідне, але й священне. Людина має бути гідною свого Творця.

В нинішній ліберальній Європі такі слова не в моді. Але саме вони зрошували той ґрунт, на якому формувалися правові й культурні інституції, що творять обличчя Заходу.

Зрештою, і за нашої пам'яті там було і є кому нагадувати абетку нашої культури, в основі якої лежать духовні вартості.

"Поняття вартості, — пише філософ Третгован, — пов'язане з поняттям обов'язку… Нам притаманна вартість, бо ми отримуємо її від джерела вартості. Це — те, що я для початку можу підвести під поняття Бога. Ми знаємо, що Він дає нам вартість. Ось чому вимога вдосконалення, що стоїть перед нами, — це абсолютна не обумовлена вимога".

Однак не забуваймо, що і в Україні, і на Заході більшість людей черпає усю цю мудрість не з філософських книг, а просто з катехизму, який згадує Страх Божий як початок усякої премудрості. Зауважимо при цьому, що логічні аргументи тільки вчать, а виховує і тягне за собою добрий вчитель, добрий приклад.

В тому розумінні різниця між Україною і Заходом невелика. Часом потяг до релігії в українців навіть більший, ніж на Заході. Різниця є саме у вихованні обов'язку, тобто в дотриманні слова і дотриманні принципів. Чотири покоління проходили школу партійності, яка ставила понад усе партійну вигоду і уневажнювала всякі принципи, що суперечили корисності. А тим часом обов'язок — це імператив, що діє всупереч корисності. Звідси і твердий закон, який виконується всупереч резонам вигоди.

Моральний релятивізм комуністичного виховання фактично розмивав підвалини виховання особистості. А відтак і сама особа практично була уневажнена, тобто використовувалась як знаряддя. Людина може бути метою і не може бути засобом. Цей кантівський постулат по суті є основою прав людини.

Совєтські вожді формально визнавали і навіть підписували "Декларацію прав людини і громадянина", ухвалену 10 грудня 1948 р. ООН. Але на практиці судили людей, які посилалися на права людини.

При такому поводженні з людиною у неї вироблялося пристосовництво і найвища його форма — кар'єризм, що не визнавав моральних заборон. Саме з цим нині маємо справу, коли говоримо про корупцію, недієвість законів та відсутність права.

Водночас за 20 років обличчя країни змінилося. Прірва між Україною і Заходом стирається. В умовах свободи зростає творча енергія людей. "Часи змінюються і нас змінюють", — говорить латинське прислів'я. Людина повертається обличчям до забутої істини: духовні вартості і традиції стають визначальними в житті суспільства, яке прагне повернути собі почуття гідності і самоповаги.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
27 коментарів
  • Анатолій 18 октября, 20:23 Вже кілька років точаться розмови про вибір України між Європейським Союзом (ЄС) та Митним Союзом (МС). Виглядає, що є три рівні розуміння питання. Перший рівень розуміння питання - це скільки міл’ярдів доларів Україна отримає-втратить від вступу туди чи туди. Другий рівень розуміння – це є цивілізаційний вибір. Третій рівень розуміння - це є питання як Україні вижити. Перший рівень розуміння так низький, що про нього годі вести мову, це рівень наївних людей і провокаторів. Другий рівень - це рівень не вповні обізнаних оптимістів, які не завважують, що над цим рівнем дамокловим мечем нависає проблема третього рівня розуміння, а саме проблема виживання України. Третій рівень це рівень песимістичних оптимістів (чи оптимістичних песимістів) Чи є четвертий рівень? Подумаймо. Щоб, вибираючи шлях, не заблукати у нетрях сонмищ найрозмаїтіших чинників існування сучасної людської цивілізації, треба спустити питання критеріїв вибору у найнижчи глибини людських соціальних відносин, а саме на рівень первісних соціальних (стадних) гуртів. Це значить вибрати для розгляду можливий найпесимістичніший сценарій подій й визначатися, виходячи з нього. Така вага питання. Донеччина Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Александр 17 октября, 13:24 С Россией и Белоруссией нас связывает православие.Для меня как для православного, это очень важно. Европа(ЕС) сейчас уже даже не христианская(католическая, протестанская), а сатанинская и соддомская с культом секс-меньшиств, извращений и с стабильно вымирающим коренным населением из- за политики разрушения традиционных семейных ценностей. Люди, воспитанные в развращенной среде не хотят брать на себя обязательства (а следовательно, и не хотят заводить детей). Да, модель государства в России, как и в Украине, не идеальная. НО ЛУЧШЕ БЫТЬ ПОЛНОПРАВНЫМ ЧЛЕНОМ ТАМОЖЕННОГО СОЮЗА, ЧЕМ СЫРЬЕВОЙ КОЛОНИЕЙ ЕС.НАМ НЕ ПРЕДЛАГАЮТ ЧЛЕНСТВО В ЕС, А ПРЕДЛАГАЮТ ПОДПИСАТЬ НЕВЫГОДНЫЙ И КОЛОНИАЛЬНЫЙ ДОГОВОР С ЕС БЕЗ ПЕРСПЕКТИВ ПОСТОЯННОГО ЧЛЕНСТВА. ВОТ ССЫЛКА НА ОДИН ИЗ ЕГО АНАЛИЗОВ http://blogs.korrespondent.net/users/blog/alexsv3/a117302 ВМЕСТЕ СО СТРАНАМИ ТАМОЖЕННОГО СОЮЗА МЫ МОЖЕМ ЭВОЛЮЦИОНИРОВАТЬ, А НЕДЕГРАДИРОВАТЬ В КАЧЕСТВЕ КОЛОНИИ ЕС.
    Вглаздам 18 октября, 10:23
    Православие - правильные славы, правильные рабы. Гундяевское стадо. Православие - это и не религия вовсе. Это древноверы, обкурившись дурмана, приняли самую гнусную, после ислама, религию, как инфекцию зомби и настаивают, что они - самые правоверные. Посмотрите на попов МП - этих жирдяев, скоромнолюбов и агентов ГБ. А ещё у нас появились православные коммунисты. С такими нужно, как с Ходячими мертвецами - только в голову !
    ф 18 октября, 12:51
    а може лучше быть колонией ЕС, чем Таможенного союза? Условия содержания намного лучше. И кстати, рекомендую ознакомится хотя бы с решениями Стоглавого собора 1551 г. - материалъ інтереснъйший
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Дездычадо 16 октября, 23:17 Союз с Московским царством от 1654 года, нужно рассматривать как выбор в отсутствие выбора. Украина на то время находилась во враждебном окружении трех сильных государственных образований Османской империи в лице Крымского ханства, Королевства Польского и Московского царства. Последнее на тот момент было наиболее слабым с ним меньше всего было конфликтов. Плюс этот союз рассматривался как временный. Слабость украинской элиты превратили этот временный союз в постоянный, а еще точнее в поглощении Украины. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • betrayedsevastopol 16 октября, 13:32 Что в статье правда, это то что все предатели земли русской бежали на запад и если у философа логика мазепы, то он прав, а вот если логика Богдана Хмельницкого, матроса Кошки, Нахимова или Тараса Бульбы , то он предатель, а не украинец. Кстати автор забыл упомянуть про немецких прихвостней времен Великой Отечественной войны -они все тоже бежали на Запад.Евгений Марчук, содержащий эту газетку был генералом и начальником КГБ УССР , а стал предателем и вором. ИИменно он растаскивал Украину в первые годы незалежности. Коллоборационисткой газетке под стать коллоборационисткая философия. Гореть Вам в геене огненной и пусть Иосиф Виссарионович , который там думаю там не последний человек поджарит вас покрепче.
    Дездычадо 16 октября, 23:19
    вы путаете землю русскую с Кацапией. Это разные вещи. из-за этой ошибки записываете в предатели тех, кто ими не являются.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • русский 15 октября, 17:58 Современная Россия-увы, государство не русское, а территория по которой свободно гуляют азиатские и кавказские орды, причем с каждым годом ситуация ухудшается.Вот что плохо. Полагаю что соглашение с ЕС для рядового жителя Украины ничего не изменит- много шума из ничего.Статья дурацкая, для немцев и поляков украинцы-люди 3 сорта.Украина в свое время восстала против гнета жидов и поляков и присоединившись к России- вполне прилично жила до жидовской революции 17 года.Почитай того же Гоголя- люди жили при царе на Украине неплохо.Вопрос не в том какие бумажки подпишет начальство, а в том- доберется ли среднеазиатская орда до Киева и Львова.В Москве и Питере- их миллионы.Так-то, братцы!
    Вглаздам 18 октября, 10:27
    Педорусский свою историю по Гоголю учил. Педорусские - тупиковая вымирающая ветвь народов. Ещё в этом веке будет грандиозное падение педорусских, у которых отберут, наконец, огромные захватываемые веками территории. Для пользы человечества русские должны исчезнуть навсегда.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • матвеевич 15 октября, 08:43 Бедная Ненька... Все ее гнобыли, кляти москали 300лет европейских ценностей ей не давали. А она-ж Европейска держава. Правда в Европе об этом не знают.
    Дедушка 16 октября, 23:21
    ну так йопт, Болонская система там большинство и компасом пользоваться не умеет. Хотя кто надо знает, где находися Украина и что из себя представляет. Или думаете они свои товары отправляют на "деревню дедушке"?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Вадим 14 октября, 10:06 Предвзятость и необъективность с начала статьи в толковании исторических фактов автоматом подрывают доверие и к автору, и к изложенному в статье. Крепостное право было на Украине в составе Речи Посполитой задолго до 1654 г.г.; Мазепа бежал в Османскую империю, а не на Запад. Запорожские "рыцари" (??) и воевали и союзничали с кем попало - и с татарами, и с русскими, и с поляками. И никто их не рассматривал как надежную постоянную величину. А "многовекторность" (беспринципность и неустойчивость) украинского характера и политики, думаю, является их характернейшей чертой. И склонность искать виноватых - русских, поляков, евреев.
    Сергей 19 октября, 01:21
    Насчёт многовекторности и рыцарей — сто пудов так.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Андрей 13 октября, 19:35 Складывается впечатление,что люди агитирующие против ассоциации с ЕС, видели "совок” только по телевизору и в интернете. Посмотрите на "одухотворенные” лица участников акции с требованием референдума под чутким руководством компартии... Но ведь за этим ничего не стоит кроме ностальгии по своей молодости и сопричастности к могучей империи, которую все боялись. В свое время в Польше возникло молодежное движение: "Спрячь бабушкин паспорт". Ну не могут эти люди по- определению привести ни к чему хорошему...
    betrayedsevastopol 16 октября, 13:37
    Посмотрите на лица оппозиционеров в Верховной раде - лица иезуитов,клоунов, фашистов и воров. Вам лакействовать на четвертый рейх нравится больше?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Юрий 13 октября, 17:46 Какие проблемы выбора, выбор уже сделан, слова сказаны! Вы этого не поняли! Я украинец это понял, поворота не будет! Британцы пишут, Путин сделал ошибку так давя на Украину, Мы это давно видели, но не знали хватит ли мозгов у Януковича решится на этот шаг. Нам не нужна дружба из под палки, так как русские дружат с белорусами, это мазохизм. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Семен 13 октября, 08:49 Хе..хе.. Хотят халявы, а вопят о праве. И в Европе закон на стороне сильного. Во всех отношениях. А Украина слаба. И будет слабеть. Почему то не видно, чтобы люди в Европе, протестующие против ЕС, были так зачарованы этими самыми вожделенными законами. Это называется пропаганда. И она уже задолбала. Сначала была нужна была независимость, чтобы быть богатыми и наравне с Западом. А теперь нужна халява от Запада, которую усиленно наряжают во всевозможные цветастые одежды из словесного поноса, который не удержать. Угадайте с первого раза, будет халява? Или будут законы, которые вас поставят дополнительно на четыре кости?
    Вглаздам 18 октября, 10:34
    Люди, протестующие в ЕС, эффективны, как работники, как граждане, как избиратели. В Рашке и околоРашкии люди - это навоз, быдло, рабы, гундяевские зомби. Лучше протестовать в ЕС, чем пожизненно гнить во славу десятка нуворишей-царей Рашки и Межигорья.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 25.77
EUR 27.74