Друге читання

Валентина Самар 19 липня 2013, 16:40
Крым

Читайте також

У тихо замороженій темі особливого інвестиційного режиму в Криму останнім часом з'явилися ознаки реанімаційних заходів. Спочатку у ВР України таки дотиснули питання про відтворення тимчасової спеціальної комісії з питань АР Крим, яку знову очолив екс-спікер автономії Борис Дейч. Потім кримський прем'єр Анатолій Могильов, вітаючи однопартійців — членів комісії, окреслив її головні завдання: ухвалити в другому читанні законопроект "Про основи розвитку АРК та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території", а також неминуче при цьому внесення змін до Податкового кодексу. Остання обставина, власне, досі і була однією з головних перешкод на шляху до мрії Радміну Криму про пільгове оподаткування для кримських інвесторів із часів прем'єра Василя Джарти, під чий довірчий авторитет ці преференції президентом Віктором Януковичем і були обіцяні, але втратили актуальність стараннями його ж адміністрації та тихого бойкоту в Кабміні. Про особливі умови для особливого Криму згадали точно під парламентські вибори й ухвалили законопроект у першому читанні. Минуло більше року, і народні депутати від Криму та влади вирішили нагадати про передвиборні обіцянки й написали листи чи то щастя, чи то розпачу цілому ряду відповідальних товаришів — прем'єр-міністру М.Азарову, першому віце-прем'єру 

С.Арбузову, міністру економрозвитку і торгівлі І.Прасолову та голові комітету ВРУ з питань промислової та інвестполітики Ю.Воропаєву — із проханням посприяти якнайшвидшому ухваленню законопроекту. І нагадуванням, що "під час передвиборної кампанії-2012 більша частина населення автономії сподівалася, що ВР України сьомого скликання ухвалить цей закон у найкоротший термін і створить сприятливі умови для комплексного та збалансованого розвитку АРК" (цитується за сайтом КРО Партії регіонів). 

Публічної відповіді не було. Але настало літо, і попрацювати з документами на дачу в Крим приїхав президент. Він знайшов час для кримського прем'єра А.Могильова. Судячи з повідомлення президентської прес-служби, почали здалеку — з доступності кримських пляжів для громадян і боротьби з пожежонебезпекою (дорогою до президента генерал у заповідному лісі провів нараду з лісниками, начальник яких І.Кацай відзначився в ДТП зі співробітником заповідника). А вже другою новиною на президентському сайті вийшло повідомлення про те, що Віктор Янукович наголошує на необхідності активізувати залучення інвестицій в АРК. Причому виходить, що розповів про це прес-службі президента Анатолій Могильов, котрий з якоїсь причини не схотів поширюватися про конкретику розмови з Віктором Януковичем. 

"Анатолій Могильов поінформував президента про окремі ініціативи кримського уряду, реалізовані в цей час, а також про заходи, яких іще необхідно вжити для підвищення інвестиційної привабливості Криму. "Президент висловив підтримку цим ініціативам кримського уряду", — сказав голова Ради міністрів Криму", — інтригує повідомлення президентського сайта. 

Усі спроби довідатися, які ж конкретні інвестиційні ініціативи РМ Криму (читай, чиї проекти) отримали президентську парасольку, на жаль, не увінчалися успіхом. Що, звісно ж, сильно додає прозорості інвестиційному клімату Криму та діям верховної влади в Україні в цілому. Єдине, що вдалося додатково довідатися, так це те, що "президент дав доручення прискорити процес прийняття закону про особливості інвестиційної діяльності в АРК". 

Чому ж про це важливе доручення не повідомлялося офіційно? Розгадка криється у вже згадуваній відсутності радості в АП і Кабміні з приводу податкових пільг для окремо взятого й не всім доступного Криму. Тому не виключено, що нинішнє обурення президента з приводу зволікань в уряді щодо ухвалення закону про особливий інвестрежим у Криму не останнє, і Могильову ще неодноразово доведеться просити президента тримати питання на особистому контролі. 

Наскільки реально, що закон буде ухвалено вже восени, як сподіваються в Криму, і що, власне, він змінить в інвестиційному кліматі окремо взятої автономії? 

Як зазначалося, у період пробуксовки законопроекту ще на стадії передачі його з Кабміну у ВР (Крим, як і раніше, не наділений законодавчою ініціативою) складнощі були пов'язані й із тим, що в "кримського проекту" Джарти, хоч як це парадоксально тоді виглядало, не було лобі в Києві — ні в Кабміні, ні в парламенті. Тому всі преференції у вигляді мільярдної субвенції та закону про додаткові повноваження уряду щодо розпоряджання землями, а також санкції на застосування закону до своїх (без чого наводити порядок із тією самою землею було неможливо — хоч куди кинь, усюди люди з партквитком ПР або правильною пропискою) вдавалося отримати тільки з перших рук — президентських. І відтоді нічого не змінилося, крім того що утруднилося в плані концентрації влади в цих руках.

Тому відтворення спецкомісії ВР щодо Криму, з погляду впливу на процес "кримізації" Податкового та інших кодексів і законів, переоцінювати не варто, хоч би якими яскравими епітетами сьогодні наділяв цю подію та її значимість для проходження законопроектів Анатолій Могильов. Але роль технічну ТСК, безперечно, відіграє, створивши, по суті, "єдине вікно" для таких проектів. За словами народного депутата Олени Нетецької, спецкомісія вже зареєструвала понад 10 законопроектів, пов'язаних з повноваженнями Криму, "які вибудовують механізми взаємодії органів влади Криму, центральних органів виконавчої влади, а також територіальних органів міністерств і відомств". Кількість і навіть якість поданих членами комісії проектів, звичайно, не показник, головне — яка настанова буде в більшості і як до ініціатив поставляться в меншості. Показово, що парламентська опозиція продемонструвала кардинальні розбіжності навіть у процесі формування комісії. З 13 її членів вісім представляють Партію регіонів (усі кримські мажоритарники за винятком Ю.Льовочкіної, яка балотувалася у Феодосії ), два — УДАР (О.Мочков став заступником голови ТСК), а також позафракційний Л.Миримський, комуніст С.Топалов і М.Джемілєв ("фракція "Батьківщина"). При цьому лідер кримських БЮТівців Андрій Сенченко повідомив DT.UA, що фракція вирішила не брати участі в роботі цієї комісії через її неефективність. Відмова була й від фракції партії "Свобода".

"Це абсолютно порожня тема — така комісія вже була, максимум що вона дає, то це окремий кабінет, машину для керівника та видимість повноважень для вирішення питань. Тому наша фракція відмовилася делегувати представників", — сказав Сенченко. 

Так само скептично нардеп ставиться й до наслідків ухвалення закону про особливий інвестиційний клімат у Криму: "Я не вірю, що це привабить інвесторів, тому що в країні в цілому відсутній нормальний інвестиційний клімат, а в Криму все це неподобство ще й помножене на інститут "смотрящих". Інвестор прийде за умови декриміналізації влади та приведення функцій органів влади до норм закону, а не високих побажань. Тому максимум, на що це згодиться, — то це на черговий передвиборний піар, щоб мобілізувати колишній базовий електорат у Криму", — вважає Андрій Сенченко. 

Напевно, сьогодні ніхто не заперечуватиме, що у вирві фінансового жаху, куди дедалі глибше поринає країна, якій до кінця року банально може не вистачити грошей на найнеобхідніше, а міністр охорони здоров'я Криму вже відкрито каже, що без "добровільних поборів" з пацієнтів лікарні доведеться закривати, треба терміново шукати кошти для виживання. Варіантів на поверхні три. Перший — наївний, і для режиму — те саме, що самогубство: перестати красти й зупинити ліфти відкотів, які вже навіть не наприкінці місяця в окремих відомствах зобов'язали піднімати нагору, а на початку, тобто авансом. Другий — кредити, третій — інвестиції. 

Економічний експерт і автор кількох програм розвитку Криму Андрій Клименко каже, що сьогодні реальним джерелом для виживання можуть бути тільки зовнішні інвестиції: "Треба або потужно репатріювати вітчизняні мільярди, закриваючи офшорні лазівки, що сьогодні вже, у принципі, починає робитися. Або (а краще одночасно) створювати тут комфортні умови для інвестора, і байдуже, хто це буде, нехай навіть пов'язані з українськими політиками структури, про які ви пишете. Ті ж таки сонячні станції, наприклад". 

У принципі, процес уже пішов, з огляду на те, що близько 70% прямих іноземних інвестицій в Україну заходить із Кіпру. І, на думку президента Європейської Бізнес Асоціації Томаша Фіала, більша їх частина — це круговорот грошей, які виходять з України через трансферне ціноутворення і які потім заходять назад як прямі іноземні інвестиції. 

"Коли "кримський проект" наражався на опір у Києві, там казали: треба такі умови створювати по всій країні, а не в окремо взятому Криму. Казали, але не зробили. А сьогодні в них немає іншого виходу, крім як пільгувати інвестиції, і починати можна з Криму, де законодавчу базу вже підготовлено", — вважає Андрій Клименко, допускаючи, що наступним регіоном може стати Донецьк. Тобто ще один базовий для партії влади регіон, що досить далекоглядно з погляду 2015 р. 

Ну, а поки немає ні закону, ні інвестицій, уряд Криму націлився на новий кредит. Під держгарантії і, можна подумати, на найнеобхідніше. Ні, це не краплинне зрошення, яке могло б прийти на заміну розграбованій і зданій в кришовані правоохоронцями пункти приймання брухту системі, відсутність якої цього року допоможе одержати в Криму давно не бачений урожай ранніх зернових — 13,5 центнерів з гектара. Уряд Криму затвердив іншу програму — "Світлий Крим", що передбачає заміну освітлення на вулицях кримських міст і селищ на світлодіодне і потребує майже 377 млн грн кредитних коштів. Саме час, і спасибі, що не так багато, а тому не так страшно, як минулої осені, коли ВР України дала дозвіл надати держгарантії на залучення кредиту в 10 млрд гривень для будівництва парогазової електростанції в Щолкіно й мереж електро- і газопостачання в східному Криму. Як повідомлялося, кредит готовий був надати один з китайських банків. Але минуло півроку, і про гучний проект уже не згадують. 

Натомість є нова ідея — скромніша, усього на 5 млрд — будівництво автовокзалу й розв'язки на території залізничного вокзалу в Криму. Взагалі, грошей треба багато: президент Янукович оголосив 2014-й роком дорожнього будівництва. Відкоти там — під 60%, отже, інвестори страх як потрібні: без них народу після цієї перемоги над поганими дорогами не вижити. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2 коментаря
  • патриот 1 августа, 11:06 Все це суцільна пурга. Не вірю. Розкрадуть всі кредити , а інвесторів за заманять - тому що кримінал при владі. Доріг не буде.До моря за 50 гр.,? Який там розвиток? Люди для Януковича починаються з рівня Льовочкіна. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • юочас 20 июля, 01:02 Жду дороги в Украине...... Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.92
EUR 29.09