Голосіївський котел-2

Тетяна Силіна 19 лютого, 22:02
голосеев_5
Світлана Короленок

Читайте також

 

Напевно, в кожного з нас були в житті моменти абсолютного, безтурботного щастя. І найбільше їх було, мабуть, у дитинстві. Коли я намагаюся хоча б на мить повернути це настільки рідкісне в дорослому житті відчуття, то закриваю очі. І ось я знову , розкинувши руки та ноги, лежу на спині в теплій воді, посеред лісового озера Дидорівка. Навіть вода, що набралась у вуха, не заглушає самозабутні серенади лісових птахів. Крізь ажурне листя похиленої над водою берези довго розглядаю, на кого схожа чергова хмаринка, що пливе в сяючій блакиті. Нахабна бабка сідає перепочити прямо на мій ніс. Перекид назад — і я різко йду під воду, на глибину, де б'ють крижані ключі, і знову вгору — до сонця, яке пробивається крізь дуже чисту воду...

Читайте також: Голосіївський котел

Мій син ніколи не плавав у Дидорівці. Озеро давно стало брудним і непридатним для купання. Він ніколи не ласував черешнями та вишнями в саду на вул. Потєхіна, як це любила в дитинстві робити я; не об'їдався яблуками в старому саду на вул. Героїв Оборони — тому що ці сади давно вже вирубали. Мій син, щоправда, ще встиг у ранньому дитинстві позбирати суницю на галявині неподалік нашого будинку, де кілька поколінь жителів вул. Потєхіна грали в футбол і бадмінтон. Але сьогодні там уже височіє 25-поверховий будинок. Мій син зростає в тому самому районі, в тому самому дворі, де виросла і я, але це вже інший двір та інший район. Тут стало більше парканів, будинків, машин і МАФів і менше — квітів та дерев. Старожили з сумом зазначають, як змінюється та звужується наш життєвий простір, але при цьому часто додають: "Слава Богу, у нас ще залишається наш ліс". Чи надовго?

Що загрожує Голосіївському лісу?

Повідомлення про те, що впритул до Голосіївського лісу, на території військової частини №Е6642 (колишньої радянської "глушилки"), де багато років не було видно військових і вже виріс прекрасний березовий гай, збудують величезний житловий комплекс Bergen із тринадцяти 27-поверхових секцій (!), у багатьох голосіївців викликало шок: "Цього не може бути! Це ж уб'є ліс! Чим Київ дихатиме?"

Проте очевидні для екологів, захисників природи та більшості голосіївців речі незрозумілі сторонньому забудовнику, замовнику будівництва — СБУ, багатьом депутатам і чиновникам. На жаль, у нашому суспільстві рівень екологічної свідомості та культури дуже низький. Скільки разів за останні місяці доводилося чути щире здивування: "Ну та й що? А що в цьому будівництві поганого? Людям же треба десь жити. Місто має розвиватися".

Однак якщо під "розвитком" мають на увазі закатування всього живого в асфальт і бетон, знищення скверів, парків, садів і лісів задля зведення чергових кам'яних монстрів, то це не розвиток, а деградація. І міста, і влади, яка ним керує.

Але якщо хтось не розуміє, чому не можна будувати біля об'єкта природно-заповідного фонду (ПЗФ), ми готові провести невеликий лікнеп.

У Законі "Про природно-заповідний фонд" говориться, що об'єкти ПЗФ "мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища".Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

Антропогенний (тобто викликаний діяльністю людини) вплив на Національний природний парк (НПП) "Голосіївський", частиною якого є Голосіївський ліс, уже катастрофічно позначився на цій пам'ятці природи. Сьогодні Голосіївський ліс опинився в кам'яному котлі: нові житлові комплекси наступають на нього з усіх боків — з проспекту Науки, з Феофанії, з Одеської площі та Експоцентру… І тепер ось нова атака — з вул. Потєхіна. "Голосіївський ліс як цільний лісовий масив поступово розбивається на окремі частини та методично знищується", — свідчить член ради "Союзу порятунку Голосіїво" Світлана Корольонок.

Та коли йдеться про мільярдні будівництва та надприбутки від них, кого хвилюють якісь проліски дволисті та ряст порожній? А про те, що в Голосіїво росте рідкісна орхідея — коручка пурпурова — взагалі чули одиниці. Конвалії в Голосіїво майже вивелися? Подумаєш, проблема — навесні в кожному підземному переході їх можна купити в будь-якій кількості.

голосеев_3
Світлана Короленок

Однак невгамовні вчені б'ють на сполох: "Посилене антропогенне навантаження на екосистеми Голосіївського лісу призведе до скорочення та фрагментації популяцій усіх обстежених рідкісних видів рослин… Найбільшим є господарський і рекреаційний прес на масив лісу північніше Голосіївського струмка, де майже всі рідкісні рослини зникли… На сьогодні необхідним є збереження тієї вже критично малої площі, яка ще забезпечує збереження наявних популяцій рідкісних рослин. Скорочення площі лісу та посилення рекреаційного й господарського впливу неминуче призведе до втрати біорізноманіття", — писали ще 10 років тому І.Парнікоза та М.Шевченко в монографії "Екологія Голосіївського лісу", випущеній Національним аграрним університетом України.

Голосіївський ліс знаменитий своїми 300–400-річними дубами та липами, це справжні пам'ятки природи. Візьміть хоча б дуб "Тризуб", обхватом у 7,5 м. "У будь-якій цивілізованій державі кожне таке дерево було б обгороджене, його охороняли б, показували туристам і водили навколо хороводи", — каже екс-радник міністра охорони навколишнього середовища та член спеціальної комісії Мінприроди з проведення державних екологічних експертиз Володимир Довбах. Та якщо ви бували в останні роки в Голосіїво, то бачили гнітюче видовище: вікові дуби гинуть один за одним, закінчуючи своє життя у в'язанках дров для шашличних "генделиків".

голосеев_1
Світлана Короленок

Ліс не витримує антропогенного тиску. Якщо раніше в ньому блукали лише любителі довгих прогулянок, то сьогодні, полохаючи птахів і тварин, там ганяють мотоцикли й квадрацикли; а часом, ламаючи загороджувальні шлагбауми в прагненні заїхати подалі в ліс. прориваються навіть автомобілісти — мабуть, у пошуках самоти й тиші. Але віднімають їх при цьому в братів наших менших, для яких самотність і тиша — не розкіш, а життєво необхідні умови для продовження роду.

Витоптування стало ще одним лихом Голосіївського лісу. Законодавство України суворо визначає припустиму кількість одночасних відвідувачів зелених зон: для лісопарків — це 10 чол./га, для лісів — 1–3 чол./га. Але як стримати людський потік, який вже сьогодні перевищує всі припустимі норми? "Одна річ, коли витоптування йде через якісь буферні входи в парк, але що станеться, коли тут побудують величезний житломасив, розтягнутий уздовж лісу? — переймається запитанням В.Довбах. — Вийшов із дому, перейшов дорогу — шашлики під кожним вікном. Зупинити це буде неможливо".

голосеев_4
Світлана Короленок

Адміністрація НПП "Голосіївський" цілком поділяє занепокоєння громадськості. "Серед основних негативних процесів під час експлуатації житлових будинків виділяються теплове та шумове забруднення, засолення ґрунтів, засміченість територій та ущільнення ґрунтів унаслідок витоптування. Рекреаційні навантаження на лісові екосистеми поблизу вул. Потєхіна, які тепер в окремі періоди року (травень–червень, вересень) близькі до критичних, збільшаться на порядок і можуть призвести до незворотних змін у природних процесах лісових екосистем. Крім того, будівництво та експлуатація житлових будинків впритул до Голосіївського лісу суттєво ускладнить роботу служби державної охорони природно-заповідного фонду в частині охорони території від порушень. Будівництво та експлуатація будинків за зазначеною адресою може стати фактором деградації унікальних екосистем як лісової рослинності, так і надзвичайно цінних Голосіївських водотоків (у першу чергу, Дидорівського)", — писала ще в березні 2014 р. у відповідь на звернення ГО "Союз порятунку Голосіїво" заступник директора НПП — головний природознавець Т.Мельничук. "Цілий ряд як червонокнижних рослин, так і тих, які охороняються в м. Київ, пов'язані з масивами дубово-грабових лісів урочища Голосіївський ліс, яке й так майже впритул оточене житловими масивами, що, безумовно впливає на сучасний стан рослинного та тваринного світу, а додаткове настільки потужне будівництво (по вул. Потєхіна) значно прискорить деградацію прилеглих природних екосистем і може навіть загрожувати знищенням усього Голосіївського лісу", — зробила висновок експерт НПП.

голосеев_2
Світлана Короленок

За два роки думка адміністрації та експертів парку не змінилася: вони зробили однозначний висновок про "вкрай негативний вплив масштабного будівництва, а також проведення допоміжних наземних дорожньо-транспортних і підземних комунікацій по вул. Полковника Потєхіна на стан прилеглих природних комплексів НПП "Голосіївський". "Дуже важливо зберегти цей лісовий масив без додаткових антропогенних навантажень", — підкреслюють фахівці НПП.

У експертному висновку фахівців НПП від 11.01.2016 р. нагадується: "Територія Національного природного парку "Голосіївський" є надзвичайно цінною для Києва не тільки з погляду збереження в природному стані лісових масивів, які мають важливе екологічне значення і є "зеленими легенями" міста, а й тим, що саме тут зберігається цілий ряд видів рослин (31) і тварин (33), занесених до Червоної книги України. Для міста — це значний показник, що ставить Парк на провідне місце в системі природно-заповідних територій Києва, а розміщення Парку в межах мегаполіса обумовлює його незвичайність та особливе становище серед інших національних парків України та Європи".

Грандіозне будівництво, а потім і експлуатація величезного житлового комплексу можливими посилюють загрозу аварій — пошкодження каналізаційної мережі, порушення роботи системи відводу дощових вод тощо, прогнозують експерти. Захисники природи добре пам'ятають, як узимку 2008-го на території НПП "Голосіївський" прорвало резервний каналізаційний колектор. "Фонтани били посередині лісу на два метри заввишки, — розповідає голова "Союзу порятунку Голосіїва" Михайло Михалко. — Шість озер були наповнені фекаліями. А "Київводоканал" не знайшов нічого ліпшого, як посипати береги хлоркою. У результаті вся риба плавала догори черевом".

голосеев_6
Світлана Короленок

Ще одна проблема, яку спричинить будівництво, — асфальтування значної території впритул до Національного парку, що призведе до потужного скидання дощових вод на ландшафт НПП, пояснює М.Михалко. Як зазначають у експертному висновку фахівці Нацпарку, лісові породи Київського плато, на якому розташований Голосіївський ліс, "дуже легко піддаються ерозії, утворенню вимоїн, особливо при ущільненні ґрунтів. Цими вимоїнами навесні й після дощів углиб лісу — в яри та долини струмків — тимчасовими водотоками стікають, зокрема й забруднюючі речовини з прилеглих до парку ділянок. Будівництво і експлуатація багатоповерхових будинків, додаткове проведення і використання шляхово-транспортних та підземних комунікацій на межі з парком автоматично збільшує як кількість джерел забруднення, так і його сумарні показники".

"Скидання стоків на рельєф місцевості чітко заборонено Водним кодексом України, — нагадує В.Довбах. — Але що відбувається вже тепер? Факультети механізації й ветеринарії НУБІП вивели свої дощові стоки в Національний природний парк. До чого це призвело? Яр, куди стікає вода, постійно збільшується, як мінімум чотири столітні дуби вже загинули. Скидання по обидва боки заасфальтованої вул. Блакитного, що йде через ліс, теж призвели до зростання ярів, їх уже доводиться засипати.

Та якщо зняти асфальтове покриття, залишити лише бруківку, то таких негативних наслідків не буде. Після дощу вода йтиме в землю, закріплену тут усюди деревами. У об'єкті природно-заповідного фонду будувати дороги з твердим покриттям не можна. Ви знаєте, що, наприклад, на датському острові Амагер є тільки одна асфальтова дорога, що веде від аеропорту до Копенгагена. Решта покриті гравієм. І всі задоволені: й велосипеди їздять, і машини. Але там дощ пройшов — і вода відразу всоталася в землю". 

 

Куди ж ітимуть дощові стоки з замурованих у кам'яно-асфальтовий панцир майже п'яти гектарів під Bergen? У Національний природний парк! Водовідвід із території новобудови, згідно з технічними умовами департаменту транспортної інфраструктури КМДА, здійснюватиметься підключенням до наявної дощової каналізації по вул. Потєхіна, яка, як уже вказувалося вище, скидає воду на ландшафт НПП "Голосіївський". Крім того, передбачено будівництво "колектора дощової каналізації від випуску в яр із вул. Полковника Потєхіна вздовж тальвегу яру до Дідорівських ставків, з будівництвом очисних споруд".

голос
Фото Наталії Клименко

Особливо підкреслимо, що, відповідно до Державних будівельних норм (ДБН), "розміщення будинків, споруд і комунікацій не допускається:

а) на землях заповідників, заказників, природних національних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків і водоохоронних зон;

б) на землях зелених зон міст, включаючи землі міських лісів, якщо проектовані об'єкти не призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства". 

"Як можна було дозволити прокладати трубу через національний парк? Хто це зробив? Вони розпоряджаються заповідною землею, яка їм не належить. Це злочин! — обурюється В.Довбах. — Очисні споруди побудують? На Горіхуватських ставках уже "побудували" — закопали гроші в землю, але досі там нічого не працює. Забудовник Bergen хоче заощадити кошти — 700 м труби через НПП до Дідорівки прокласти легше, ніж прорити на глибині не менше 15 м усю гору — з вул. Потєхіна до Голосіївського проспекту — зі стоком у п'ять градусів, щоб урізатись у колектор, що там пролягає. Це ж майже метробудівські роботи. Звісно, в яр дешевше! Хочу ще нагадати, що Водний кодекс забороняє міняти рельєф басейну малих річок. Голосіївський струмок є саме такою річкою. А рельєф уже змінюють, та ще трубу через ліс тягти збираються. Річ ще й у тому, що жодні колектори не витримають напору води, зібраної з заасфальтованих п'яти гектарів землі, яка нині вбирає дощ, якщо протягом півгодини випаде місячна норма опадів. А саме такі інтенсивні зливи стають звичним явищем".

голос_1
Фото Лілії Завойської

Ще одне лихо — забруднення атмосферного повітря. Як ви гадаєте, скільки машин додасться в безпосередній близькості від Національного парку, якщо комплекс Bergen розраховано на 3 269 квартир і торговий центр? Дві тисячі? Три тисячі? "Величезна кількість транспорту, яка тут неминуче з'явиться, призведе до того, що ліс на глибину 200–300 м буде отруєно вихлопними газами, — впевнено прогнозує В.Довбах. — Подивіться, в місті навіть каштани не витримують. Гине й тополя біла, а в нас її тут багато. І хоча навесні з тополь летить пух, зате вони виробляють достатню кількість кисню і активно поглинають вуглекислий газ. Із такою кількістю автотранспорту ці процеси будуть пригнічені. І узлісся з підліском, які захищають ліс від зовнішнього впливу, буде знищено".

ЖК Bergen несе ще одну потенційну небезпеку НПП "Голосіївський" — пожежну. Абсолютно незрозуміло, на якій підставі Мінрегіонбуд дозволив залишити відстань між комплексом і НПП усього 12 м. Хоча, згідно з ДБН, відстань від межі забудови міських поселень до лісових масивів (будь-яких, не кажучи вже про об'єкти ПЗФ) має бути не менше 50 м. Такого протипожежного розриву між лісом і Bergen не передбачено. Подивіться на рекламу Bergen — комплекс сяє дзеркальними вікнами. Ці вікна у величезних 27-поверхових будинках виходитимуть на південний бік і значну частину дня перебуватимуть під прямими променями сонця, відбиваючи їх прямо на ліс. Що буде з лісом? Згадайте наше сухе пекуче літо і ядушний запах палаючого торфу, попередження пожежників про те, що навіть розбита в лісі пляшка може стати причиною пожежі, послуживши лінзою. Навіть якщо вікна Bergen не підпалять ліс, половину його вони просто висушать, упевнені захисники Голосієва.

Однак їхніх протестів і зусиль поки що замало. До порятунку національного надбання — НПП "Голосіївський" має, нарешті, долучитися держава. Поки ж її участь виражалася в численних, але малозмістовних відписках чиновників.

Що загрожує району й місту?

Колись вул. Потєхіна називалася вул. Виставочна. У старому радянському довіднику "Де ця вулиця?" значиться: "вул. Виставочна — від пр. 40 років Жовтня до вул. Академіка Заболотного". Але навіть у ті часи, коли слово "екологія" було майже лайливим, а Національний природний парк ще не було створено, радянська влада так і не зважилася продовжити будівництво вулиці через Голосіївський ліс, зупинивши забудову за кількасот метрів до нього.

"Дуже прикро, коли труди багатьох поколінь архітекторів ідуть внівець заради наживи, — зітхає в розмові з DT.UA Сергій Дюжев, головний фахівець Інституту архітектурного менеджменту, який пропрацював 35 років у "Київпроекті" і розробив низку розділів у кількох Генпланах Києва. — Територія в/ч №Е6642, згідно з чинним Генпланом, — це землі спецпризначення. Але вони мають і цивільний профіль. І якщо потреба військових у використанні цієї ділянки відпала, треба змінювати її цільове призначення.

Усі зміни цільового призначення за Земельним кодексом і містобудівним законодавством здійснюються на підставі містобудівної документації. Генеральний план є основою для землевпорядження, зонінгу й детального плану території (ДПТ). Саме Генеральний план визначає, яке цільове призначення земель, як воно змінюється, як тлумачиться в земельному кадастрі. 

Раніше передбачалося, що територія цієї військової частини, як і Аграрного університету, входитиме до НПП "Голосіївський". Територія в/ч розташована ніби в тілі земель громадського призначення. Якщо ця ділянка вже не потрібна для цілей оборони — ця земля має стати громадського призначення. СБУ має керуватися не тільки законом про землі оборони, а й Генеральним планом. І якщо Генплан не передбачив зміни цільового призначення, то ця ділянка залишається спецтериторією.

Якби СБУ будувала там казарми або житло для офіцерів, які обслуговуватимуть якийсь військовий об'єкт — не треба вносити жодних змін у Генплан і змінювати цільове призначення ділянки. Якщо ж йдеться про забудову всього житлового кварталу, тобто фактично змінюються функції цієї землі, то слід внести корективи в Генеральний план — змінити цільове призначення цієї ділянки. Навіть Земельний кодекс — біблія наших дерибанщиків — чітко вказує, що всі земельно-будівельні питання вирішуються на підставі містобудівної документації

Та хочу підкреслити, що Генплан розробляється не на один шматочок землі, а на місто як єдиний організм. Має бути узгоджено безліч питань — екологічних, економічних, соціальних, транспортних, інженерних, оскільки будь-яка зміна в одній частині міста тягне за собою зміни в інших за законами системного організму. Тому без змін у Генплані або ДПТ, розробленому на основі Генплану-2020, жодної зміни цільового призначення бути не може".

Нині на вул. Потєхіна знаходиться всього приблизно 1 040 квартир. У ЖК Bergen планується побудувати 3 269. Без школи, з дитсадком усього на 120 місць, 91 парковочним місцем для жителів і ще 40 — для відвідувачів торгового центру. Вузька вуличка з проїзною частиною завширшки 6 м уже тепер постійно забита машинами, що приїжджають у Голосіївський суд, який не має власного паркінгу.

"Головархітектура в жодному разі не згодна з такою забудовою! — емоційно заявив із приводу будівництва ЖК Bergen на нараді в КМДА щодо ситуації на Потєхіна, 9, архітектор Голосіївського району Олексій Титаренко.

Чому? "Уся ця територія (обмежена Експоцентром, НПП "Голосіївський", Аграрним університетом і Парком ім. Рильського) ніколи не була призначена для розвитку житлової забудови, — пояснив у коментарі DT.UA О.Титаренко. — Там є в основному громадська забудова (наукові інститути, навчальні заклади тощо) лише з вкрапленнями житлової (відомчими будинками). І згідно з Генеральним планом Києва до 2020 р. — це територія забудови невисокої поверховості. Ділянка, на якій розташована військова частина, — як була землею спецпризначення, так і залишається, причому як у нинішньому Генплані, так і в проекті нового. Розвиток житла, повторюся, там ніколи не передбачався. 

Та якщо вже військові одержали дозвіл на будівництво житла на своїй території, то хай роблять це без навантаження на сусідів. А вони все обслуговування цього кварталу вішають саме на сусідів. Адже що сталося? Підміна понять! Подавали документи на одне, а зробили інше. Ще 2012 року СБУ подавала проект для одержання Містобудівних умов і обмежень (МУО), і ми видали їх на основі містобудівного розрахунку. Тоді, наприклад, передбачалася реконструкція сусідньої школи, великий паркінг під усією плямою забудови, компенсаційні заходи для всіх сусідів.

Об'єкту дали назву "комплексна забудова". Що це таке? Це будівництво житла з відповідною інженерно-транспортною і соціально-побутовою інфраструктурою. Тобто на цих 4,61 га має бути побудоване не тільки житло, а й обслуговуючі цей квартал магазини, поліклініки, школа, дитсадок, паркування тощо. Це як на підводному човні — має бути повне самозабезпечення. Комплексна забудова — це містобудівне утворення. І містобудівна документація щодо нього обов'язково має проходити громадське обговорення. А його не було. Крім того, слід дотримуватися балансу території, тому для вул. Потєхіна й Героїв оборони треба розробити ДПТ (детальний план території, — ред.)

Та потім нам принесли зовсім інший проект, що не відповідає виданим МУО. Розумієте, було два різні проекти й два різні проектанти. У другому документі, наприклад, прибрали паркінги та школу. Вони пішли в Мінрегіонбуд (уже не знаю, якими шляхами) і одержали дві сторінки тексту, які дозволяють порушення. У результаті на цій території ДБН-360-92, фактично, поховано. Уявляєте, щільність населення — 1 347 чол./га замість 400–500, які ми їм написали! І, головне, ця територія вже визначена не як "комплексна забудова", а як "квартал з неповною соціальною сферою". Це ж треба таке вигадати! І Мінрегіонбуд дав на це згоду. На жаль, у нас тепер час войовничого дилетантизму, який доходить до певного ступеню маразму. 

Виходить, що обслуговування цієї території буде тільки за рахунок сусідів, зокрема й НПП "Голосіївський". Порушується баланс території. Поясню доступно. Знаєте, є коні, а є конячки — для гномів. Що буде, якщо на бідну конячку посадити трьох лицарів? Вона здохне.

Така масивна забудова, яку почали на Потєхіна, 9, не має жодних соціальних і комунальних перспектив і можливостей". 

"Для мене дуже дивно, що люди, які шукають інформацію на сайті Bergen, запитують про наявність у комплексі магазинів, паркувань, але не цікавляться, чи є там школа та дитячий садок, — дивується директор гімназії №179 Ірина Чернилевська. — Але ж на вулицях Потєхіна, Героїв оборони, Родимцева, Затєвахіна немає навіть початкової школи. А початкова школа має бути в пішій досяжності, оскільки призначена для малюків. Розташований поруч ліцей №116 дуже маленький, його проектна потужність — усього 300 дітей, і він тепер повністю завантажений, крім того, він набирає дітей, починаючи лише з 5-го класу.

І якщо в цьому мікрорайоні планується побудувати 3 269 квартир, то треба передбачити відповідну інфраструктуру мінімум на 1 тис. дітей — і дитячі садки, і хоча б початкову школу. Планований дитсадок на 120 дітей — це надзвичайно мало.

Якщо ж проаналізувати ситуацію в Голосіївському районі загалом, то очевидна величезна проблема вже не тільки з дитсадками, а й з початковими класами — всі школи перевантажені. Бо 33% капітального будівництва, що ведеться в Києві, припадає на Голосіївський район. Де ж навчатимуться діти мешканців нових будинків?

У нас у ліцеї №179 місць уже немає. У мене середня наповнюваність — 31 учень у класі. А в початковій школі, що має закріплену територію обслуговування, — в середньому по 34 дитини в класі. До того ж, кабінети — 56 кв. м, і якщо взяти санітарні норми, то на такій площі мають перебувати не більше 28 дітей. Мене вже штрафувала санепідемстанція за те, що діти сидять від дошки занадто близько. А куди мені їх саджати?

Якщо ж взяти загальну площу школи, то на одну дитину має бути 10 кв. м, і при наших 7,5 тис. кв. м у нас має бути не більше 750 учнів, а вже нині навчаються 1 117 дітей. На вулицях Ломоносова, Трутенка, Конєва, Симоненка в новобудови прибуло 28 тисяч мешканців, але тут не побудовано жодної школи або садка. Тому мені додали кілька будинків з Ломоносова. Ось-ось здадуть будинок на пр. Голосіївському, 95. Що в мене буде наступного року в перших класах, важко уявити. Ми вже на межі можливостей. І не тільки ми. Поруч — 186-та школа, вона теж уже завантажена. І куди підуть вчитися діти Bergen'а , я не знаю.

Київрада, перш ніж давати якісь дозволи, мала б вимагати аналітичну довідку про соціальну інфраструктуру району. А це не тільки школи та дитсадки, а й медичні установи, пожежні частини, магазини тощо. Усе слід прорахувати. От на нашу районну поліклініку повісили ці 28 тисяч нових жителів, тепер там тихий жах. І якщо хтось думає, що цей ЖК Bergen від нього далеко, і ніяк на нього не вплине, він глибоко помиляється. Це торкнеться всіх: не встигне вчасно приїхати "швидка", не виявиться місця для дитини в дитсадку чи школі, це постійні затори на дорогах, ну й, звичайно, збільшення проблем нашого каналізаційного колектора, "аромат" якого відчуває вже половина району".

До слова про колектор. Забудовник гордо повідомляє, що перекладе комунікації, зокрема й каналізацію, мало не в половині району — на 200 млн грн. Але не з альтруїзму, зауважимо, а тому, що цього вимагають видані замовнику технічні умови (ТУ), оскільки інакше новий ЖК неможливо буде підключити до наявних комунікацій. І, до речі, як видно з ТУ, врізати нові каналізаційні труби будуть у сумно відомий жителям району старий колектор, що йде уздовж Голосіївського проспекту і вже давно протікає, розливаючи сморід від Голосіївської площі до Експоцентру. "Якщо він рвоне, у нас тут буде Венеція на лайні", — гірко жартують місцеві жителі.

Ремонт старезного колектора від вул. Потєхіна до Голосіївської площі в разі серйозної аварії обійдеться міській скарбниці, за найскромнішими підрахунками експертів, мінімум у 100 млн грн. (У 1998–2000 рр. його ремонт потягнув на 50 млн грн за цінами того часу!) Школа, будівництво якої забудовник теж перекладає на плечі міста (а без неї ніяк) — це ще 300–400 млн грн.

голос_3
Фото Лілії Завойської

А от ще жарт: забудовник залихвацько обіцяє власним коштом перетворити вузьку вулицю Потєхіна на чотирисмуговий проспект Потєхіна (очевидно, за рахунок території розташованих уздовж вулиці будинків, а також Інституту аграрної економіки та Парку ім. Рильського). "Цікаво, яким чином вони збираються це робити? — хмикає архітектор району О.Титаренко. — Корегування червоних ліній або розширення дороги може бути тільки в складі ДПТ. Але річ не тільки в цьому. Тамтешня транспортна інфраструктура з виїздом тільки на 40-річчя (Голосіївський проспект. — Т.С.), не припускає такої насиченості машинами. Транспортну інфраструктуру називають "кровоносною системою" міста. Магістралі — великі судини, вулиці — малі. Якщо ж у вузькій маленькій кровоносній судині утворюється тромб, потерпає весь організм. Якщо ми навіть зробимо на вул. Потєхіна чотири смуги, ми однаково виїдемо на вже тепер проблемне 40-річчя, і там буде постійний затор".

Крім того, оскільки дороги загального користування в нашій країні будує тільки держава — це ще приблизно 40,5 млн грн із бюджету. Забудовник повідомляє, що, згідно з законодавством, він перекаже місту так званий пайовий внесок — 4% від кошторисної вартості будівництва, тобто приблизно 100 млн грн. Але, якщо хто не знає, згідно з Законом про регулювання містобудівної діяльності, коли забудовник вкладає кошти в будівництво комунікацій за межами своєї ділянки, місто має компенсувати йому ці витрати. Тобто ДБК-7 перерахує Києву 100 млн, а місто муститиме йому повернути як мінімум 140,5 млн грн (200 + 40,5 — 100 = 140,5). Чи не занадто дорого обійдеться Києву цей Bergen?

Жителі Голосіїва, які досі цілодобово чатують на вул. Потєхіна, аби не допустити техніку на будівництво, що спотворює район і несе загрозу Національному парку, пропонують її замовникові — СБУ й міській владі — знайти для будівництва будинків на 327 квартир для співробітників Служби безпеки іншу ділянку, яких у Голосіївському районі ще чимало. А на місці військової частини зробити волонтерський буферний парк (його створення, до речі, підтримує й Мінекології). Він допоможе зберегти унікальний Голосіївський ліс, прийнявши на себе основне антропогенне навантаження, і стане місцем активного відпочинку для багатьох киян.

голос_2
Фото Лілії Завойської

Та поки що і мер Києва Кличко, і голова СБУ Грицак, і президент України Порошенко глухі до численних звернень своїх співгромадян і виборців. Породжуючи запитання, що лунає дедалі частіше: "То чим же ця влада ліпша за попередню?"

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
6 коментарів
  • Валентин Черкасов 23 февраля, 13:36 Прежде чем обращаться с вопросами к В.Кличко автору может быть надо было бы узнать при чьей власти было "узаконено" это строительство . Скоро уже 2 года будет как В.Кличко у власти в Киеве и не исключено, что уже под его руководством Киевсовет "узаконил" это безобразие. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Сергей Юшин 23 февраля, 13:34 Уважаемый Maxim.Oleksiyuk! Украина в Конституции - правовое государство. А у Вас - неправовое. Фраза "производит впечатление" не является утверждением факта. Но внешние формы Вашего "протеста" вызывают сомнение в его результативности. И если кто-то обвиняет в голосеевской ситуации неправовой характер государства и т. п. (общенациональную систему), пусть поверит Аристотелю (общее знание лучше знания частного) или Ленину (решению частных задач должно предшествовать решение задач общих) и преобразует локальный протест в общенациональный. Но я (вместо революции) считаю более перспективным создание Фонда борьбы за развитие Голосеево, который должен в рамках правового поля (а не "подковерно") создать прецедент победы "добра над злом". Готов финансово участвовать в таком Фонде. При высокой гражданской активности киевлян и достаточных финансах появляется возможность получить желаемый результат путем привлечения крупных юристов и экологов и перевести проект в плоскость национальных программ. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • DoraBordo 21 февраля, 19:45 Обнадёживает, что такое уважаемое издание глубоко и основательно осветило эту вопиющую проблему. Киевляне, сохраним Голосеевский лес для наших детей, внуков и правнуков! Пора прекратить варварский дерибан нашего общего жилого пространства! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Maxim.Oleksiyuk 21 февраля, 19:40 Советы обращаться в прокуратуру или в суд вместо протеста, как правило, раздают представители застройщика по понятным причинам - в нашем неправовом государстве судиться с богатым застройщиком ещё и в условиях, когда пользователем участка и, следовательно, заказчиком строительства является СБУ, гиблое дело. Поэтому защитники Голосеевского леса выбрали правильную и эффективную для данного случая тактику - публичный гражданский протест. Желание дискредитировать настоящий гражданский проест, обзывая его подковерной политической борьбой, также стандартно и заезженно. На фоне внятного описания нарушений такая попытка дискредитации без обсуждения сути нарушений выглядит откровенно слабо и самообнаруживающе. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Валентина Нікітіна 20 февраля, 22:24 Статья - супер. Полный анализ современной ситуации и проблем НПП "Голосеевский" и всего Киева. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Сергей Юшин 20 февраля, 07:30 Если специалисты (и представители гражданского общества) доказательно установили масштабное нарушение законов при формировании данного проекта, то почему они не обращаются в органы прокуратуры, суда и т. д.? Тем более когда суд находится на ул. Потехина. А пока что форма и масштаб протестных методов производит впечатление "подковерной" борьбы различных политических сил за свои интересы, где стратегические проблемы Голосеево используются лишь как предлог. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.80
EUR 27.50