Страсбурзький рахунок

ку
Фото: Дмитро Кулеба

Читайте також

Чого тільки не зробить російська влада заради "національної гордості великоросів" та захисту "національних інтересів" Росії! Навіть ціною репутаційних втрат.

Конституційний суд РФ дозволив російській владі не виконувати рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про виплату колишнім акціонерам нафтової компанії ЮКОС компенсації на суму 1,866 млрд євро. "Росія має право відступити від накладених на неї обов'язків, якщо це єдиний спосіб не порушити Конституцію РФ", — заявив 19 січня голова КС Валерій Зоркін, оголошуючи рішення, яке "остаточне, не підлягає оскарженню та набуває чинності негайно".

ЄСПЛ виніс свою постанову про компенсацію акціонерам ЮКОСу ще у 2014 р. Тоді суд визнав необґрунтованими стягнення з компанії у 2000—2001 рр. штрафів за податкові правопорушення. Однак Мін'юст Росії звернувся до КС РФ із запитом про можливість виконання рішення Страсбурзького суду. На думку російського відомства, ЄСПЛ витлумачив Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод таким чином, що це призвело до розбіжності з Конституцією РФ.

Зрозуміле бажання Кремля не платити за "відтиснутий" бізнес. Однак найменше в Москві прагнуть зберегти гроші російських платників податків. Головна мета звернення до КС — нейтралізувати рішення міжнародних судів, невигідні Росії. Це політика, яку Кремль послідовно проводить уже не перший рік. Наприклад, восени минулого року в Москві відкликали підпис під Римським статутом Міжнародного кримінального суду. Приводом до цього рішення Путіна став опублікований звіт прокурора МКС Фату Бенсуди, у якому йдеться, що "ситуація на території Криму та Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією".

Що ж до ЄСПЛ, то влітку 2015 р. депутати Держдуми подали в Конституційний суд запит із проханням роз'яснити, в якій частині рішення ЄСПЛ можуть бути застосовані в Росії, якщо вони стосуються конституційних норм і рішень КС. Як пояснив член "Справедливой России" Олександр Тарнавський, "в умовах нинішнього протистояння з багатьма країнами Європи допускаємо, що окремі рішення ЄСПЛ щодо РФ можуть мати абсолютно упереджений характер" і "вони виносилися з урахуванням подвійних стандартів та на шкоду Росії з використанням не тільки правової, а й політичної складової".

14 липня 2015 р. російський Конституційний суд прийняв постанову, якою визнав: сама по собі Європейська конвенція з прав людини не суперечить Конституції РФ. Але КС також зробив й інший висновок: можуть виникнути ситуації, коли Європейський суд із прав людини, виносячи свій вердикт, надасть таке змістове тлумачення норм Конвенції, яке зайде в суперечність із положеннями Конституції Росії. Тому російська влада може звернутися до КС, щоб той визначив, чи суперечить конкретне рішення ЄСПЛ Конституції РФ. 

Відповідний закон про пріоритет Конституції РФ над міжнародним законодавством був схвалений Держдумою і Радою Федерації та підписаний президентом Росії у грудні 2015 р.

"На міжнародному рівні дискутується виконуваність рішень ЄСПЛ, які заходять у колізію з національними конституційними нормами. Рішення КС РФ від 14 липня 2015 р. — це точка зору, яка має право бути. Але питання полягає в тому, як цей загальний підхід застосовуватиметься на практиці. Наприклад, у справі "Анчугов і Гладков проти Росії" — це пряма й очевидна колізія: ЄСПЛ каже, що ув'язнені повинні мати виборче право, а в Конституції РФ дуже чітко записано протилежне. У справі щодо ЮКОСу не було прямої й очевидної суперечності рішення ЄСПЛ нормам Основного закону РФ: таку суперечність встановив Конституційний суд РФ шляхом тлумачення", — сказав у коментарі DT.UA партнер із юридичних питань компанії Grant Thornton Олександр Малиновський.

Прийняте 19 січня російським Конституційним судом рішення — унікальне, попри його зовнішню схожість із попередніми справами в Росії та інших країнах. Уперше КС РФ застосував свою постанову від 14 липня 2015 р. на практиці. І вперше національний суд визнає неможливим виконання постанови міжнародного суду в частині виплати компенсації: раніше Москва завжди була готова виплатити позивачам фінансову компенсацію. У цьому відмінність російської ситуації від української.

Попри те, що українська держава має заборгованість за позовами наших громадян у ЄСПЛ (на сьогодні вона становить близько 400 млн грн), Україна не відмовляється виконувати рішення Страсбурзького суду. "Україна, на відміну від Росії, не ставить питання про неконституційність рішень ЄСПЛ або про відмову від їх виконання з інших причин. Можуть бути обставини, які перешкоджають своєчасному виконанню рішення європейського суду. Але Україна визнає свої зобов'язання. І рано чи пізно їх виконає", — пояснює Олександр Малиновський. 

Однак для Києва вся ця історія особливо важлива, з огляду на те, що в ЄСПЛ перебувають п'ять позовів, які стосується російської агресії у 2014—2016 рр. і подані Міністерством юстиції України до Росії. (За словами заступника міністра юстиції Наталії Севостьянової, готується подача шостого позову.) "Не викликає сумнівів, що в разі винесення ЄСПЛ рішень проти Росії стосовно них у РФ буде задіяний механізм, аналогічний задіяному у справі ЮКОСу. Дуже висока ймовірність, що КС РФ прийматиме постанови, щоб не виконувати вердиктів ЄСПЛ в Росії", — вважає Олександр Малиновський.

Компанія Group Menatep Limited (GML), яка представляє інтереси колишніх акціонерів ЮКОСу, назвала рішення російського Конституційного суду повним нехтуванням нормами права. Розкритикували постанову КС РФ і в Раді Європи, де заявили, що цей вердикт загрожує далекосяжними наслідками для захисту прав людини, і нагадали Москві, що "держави — члени РЄ зобов'язані Європейською конвенцією з прав людини виконувати рішення Страсбурзького суду". 

На думку комісара Ради Європи з прав людини Нілса Муйжнієкса, рішення російського Конституційного суду "ставить під загрозу саму цілісність і легітимність системи Європейської конвенції з прав людини, оскільки посилає сигнал про те, що стандартами демократії, прав людини і верховенства закону, під якими держава підписується, вступаючи до Ради Європи, можна знехтувати за бажання".

Втім, незважаючи на те, що, відповідно до ст.46 Європейської конвенції з прав людини, рішення ЄСПЛ обов'язкові до виконання кожної держави, яка є стороною судової справи, опитані DT.UA юристи-міжнародники вважають, що, з огляду на нинішню внутрішньополітичну ситуацію в Росії, практично немає жодних шансів домогтися від Москви виконання вердикту цього суду. Дуже ймовірно, що для Росії взагалі не буде жодних наслідків — ні юридичних, ні майнових, ні політичних. 

"Обов'язкова сила рішень ЄСПЛ — невід'ємна складова ефективності системи. Однак не слід випускати з уваги той факт, що самі держави-учасники Європейської конвенції з прав людини забезпечують ефективне виконання постанов і рішень ЄСПЛ. Інакше кажучи, у Конвенції немає процедури примусового виконання рішень ЄСПЛ, у тому числі й для Росії", — зазначила в коментарі DT.UA член Адвокатського об'єднання ENGARDE Ірина Шевчук. 

Своєю чергою, Олександр Малиновський звертає увагу й на те, що в Європейській конвенції з прав людини не передбачена обов'язковість виконання рішення ЄСПЛ щодо однієї країни в інших державах — членах Ради Європи. Ось цим рішення ЄСПЛ і відрізняються від вердиктів міжнародних арбітражних судів, постанови яких є обов'язковими до виконання на території держав — учасників Нью-Йоркської конвенції 1958 р. про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень.

Тому швейцарська компанія Noga SA, використовуючи вердикт Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма, й заарештувала російське майно за кордоном. А ось акціонери ЮКОСу не зможуть домогтися цього лише на підставі рішення ЄСПЛ. Тим часом у 2015 р., спираючись на постанову міжнародного арбітражного суду (під егідою Постійної палати третейського суду в Гаазі), акціонери ЮКОСу змогли домогтися від властей країн — членів Європейського Союзу арешту російського майна за кордоном для забезпечення виплати їм 50 млрд дол. 

Оскільки Нью-Йоркська конвенція, учасницями якої є і Україна, і Росія, встановлює механізм обов'язкового виконання рішення міжнародних арбітражних судів іноземними державами, для Києва більш перспективно подавати позови проти Росії в міжнародні арбітражі. Однак при цьому в жодному разі не слід ігнорувати Страсбурзький суд, оскільки його рішення можуть бути використані як докази проти Російської Федерації в інших міжнародних судових інстанціях.

Після оприлюднення рішення Конституційного суду РФ у Раді Європи думають, що робити далі. Як зазначив в інтерв'ю російському інтернет-журналу "Спектр.Пресс" провідний спеціаліст російського Інституту права і публічної політики Григорій Вайпан, "немає якихось прецедентів, які б стосувалися такої демонстративної відмови держави виконувати рішення ЄСПЛ, причому в їхній основній частині, включно з виплатою справедливої компенсації".

Процедури, прописані в Європейській конвенції з прав людини, передбачають, що після винесення ЄСПЛ остаточного рішення воно передається комітетові міністрів Ради Європи на контроль його виконання. Комітет розглядає — чи виплатила держава-відповідач компенсацію громадянам, чи вжито заходів індивідуального характеру, спрямованих на відновлення прав заявника, і чи вжито заходів загального характеру, щоб не допустити аналогічних порушень у майбутньому. 

Доти, доки держава-відповідач повністю не виконає постанову ЄСПЛ, це питання має регулярно розглядатися на засіданнях комітету міністрів Ради Європи. Якщо держава відмовляється виконувати рішення суду, то ст. 46 Конвенції дає право комітету міністрів передати на розгляд Європейського суду з прав людини питання про порушення державою зобов'язання виконувати рішення ЄСПЛ.

"Очевидно, на національному рівні в Росії жодних дій на виконання рішення ЄСПЛ у справі ЮКОСу не вживатимуть. Але, з позиції конвенційних органів, наявність рішення Конституційного суду Росії жодним чином не зможе анулювати необхідність виконати рішення Європейського суду з прав людини. Рішення ЄСПЛ у справі ЮКОСу залишається обов'язковим для Росії, незважаючи на рішення Конституційного суду. Отож імовірно, що в даному разі комітет міністрів Ради Європи з часом передасть це питання на розгляд ЄСПЛ", — зазначила у своєму коментарі юрист-міжнародник Ірина Шевчук. 

Яким може бути рішення ЄСПЛ — прогнозувати складно, оскільки прецедентів немає. Але якщо буде отримано рішення Страсбурзького суду про те, що Росія не виконує його рішення, всупереч своїм зобов'язанням у рамках Європейської конвенції з прав людини, то комітет міністрів Ради Європи може зібратися й вирішити, яких заходів він вживе проти Росії як держави — порушника Конвенції. Перелік цих заходів визначений статутом Ради Європи: найбільш застосовуваний — призупинення членства в цій організації, крайній захід — виключення з її членів.

Загалом, крім політичних засобів впливу, у Ради Європи немає механізму примусового виконання рішення ЄСПЛ. Однак у Росії вважають, що постанова Конституційного суду про невиконання рішення ЄСПЛ щодо ЮКОСу навряд чи викличе критичну реакцію в Раді Європи. На думку судді ЄСПЛ від Росії Дмитра Дєдова, Конституційний суд Росії поважають у Європі й навряд чи підуть на відкрите протистояння через надто політизований спір. 

Оптимістичні настрої російського істеблішменту цілком виправдані, оскільки в Раді Європи достатньо політиків, готових піти на поступки Росії. Однак якщо країна добровільно бере участь у міжнародному договорі, то, вважає Григорій Вайпан, вона "повинна виконувати рішення суду, якому дано право встановлювати порушення цього договору. Це дуже проста логіка. Якщо ви не хочете виконувати такі постанови, то виходьте з угоди". Але Москва, очевидно, сьогодні не має наміру виходити з Ради Європи. Адже мета Кремля полягає в тому, щоб отримувати різні вигоди від членства в цій міжнародній організації, не оплачуючи "страсбурзького рахунку". 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2 коментаря
Реклама
Останні новини
USD 26.76
EUR 28.75