Брат мій, ворог мій

Лукашенко Путин

Читайте також

Відносини Мінська і Москви, Лукашенка і Путіна прекрасні своєю сталістю.

Тут "братерська" любов чергується з ненавистю, дружба — зі зрадою, мир — з ворожнечею, а шантаж і блеф є обов'язковою передумовою нових домовленостей між учасниками Союзної держави.

Як тільки в Білорусі починаються економічні труднощі, у Мінську розігрують традиційний спектакль — "країна йде на Захід". При цьому всі добре розуміють — ніхто нікуди не йде, це торг: в обмін на подальшу лояльність Мінська Олександр Лукашенко вимагає від Кремля кредитів, дотацій, преференцій. Проте ці формальні рухи білоруського керівництва в бік ЄС і США так само традиційно викликають у російського істеблішменту хворобливу реакцію.

Ці постійні кризи у двосторонніх відносинах, часто доходячи до взаємних образ двох лідерів (чого вартий хоча б фільм "Крестный батька", показаний 2010 року в розпал чергової газової війни), завжди закінчувалися мировими, де обидві сторони йшли на поступки. Але якщо для Москви плата за компроміс і подальше збереження Білорусі в євразійських інтеграційних путах означала виділення союзникові додаткових грошей, то Мінськ оплачував угоди дорогоцінними частинками свого суверенітету.

Останніми місяцями у відносинах між Мінськом і Москвою — чергова ескалація. Російські та білоруські аналітики зазначають, що цей конфлікт — найсерйозніший за останні п'ять років. "Росія хвицає наші міждержавні договори у хвіст і в гриву", — обурюється білоруський президент.

Симптомів цієї чергової кризи не бракує. Лукашенко відмовився їхати на саміт Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), не підписав його Митний кодекс і відкликав з його митних органів білоруських представників. У Мінську заарештували трьох проросійських авторів близького до Кремля інформаційного агентства Regnum і, всупереч протестам союзників з ОДКБ — Росії та Вірменії, — днями екстрадували до Азербайджану російсько-ізраїльського блогера Олександра Лапшина.

Одночасно в Мінську демонстративно дистанціюються від "русского мира", перейнявшись національною політикою і білоруською мовою. Наприклад, торік у грудні білоруська влада жорстко відреагували на слова тодішнього директора Російського інституту стратегічних досліджень Леоніда Решетнікова, який заявив: білоруській мові, яку створено постановою засідання Оргбюро ЦК ВКП(б), всього дев'яносто років, а Білорусь — "історична частина великої Росії, частина нашого народу".

Крім того, Білорусь досі не отримала третього траншу кредиту Євразійського фонду стабілізації і розвитку, який мав надійти ще минулої осені. Москва запровадила заборону на білоруську яловичину, після чого Лукашенко доручив білоруській владі порушити кримінальну справу проти очільника Россільгоспнагляду Сергія Данкверта. У російських ЗМІ з'явилися статті, в яких ідеться про плани Мінська вийти з ОДКБ, ЄАЕС і навіть з Союзної держави. А в лютому Росія, у відповідь на рішення Мінська запровадити безвізовий режим на п'ять днів для громадян 80 країн (включно з ЄС і США), встановила прикордонні пункти на кордоні з Білоруссю.

Лукашенко заявляє: загострення відносин з Росією пов'язане з побоюваннями Москви, що Мінськ вийде з-під впливу РФ і приєднається до західного світу. Білоруський президент лукавить: причиною нової кризи у відносинах партнерів по Союзній державі стали газ і нафта. Іншими словами — недостатні обсяги російської фінансової допомоги Мінську. Для Лукашенка скорочення російських дотацій означає не просто загрозу дестабілізації Білорусі, яка і так переживає складні часи в економіці, а й ослаблення режиму його особистої влади.

Білоруська економічна модель вичерпує свої можливості. Статистика показує: 2015 року ВВП Білорусі знизився на 3,8%, а 2016-го — на 2,6. У цілому ж за 2014—2016 роки ВВП країни в доларовому еквіваленті впав на 40%, до рівня 2007 р. і становить 47,2 млрд дол. Економісти вважають, що нинішнього року також навряд чи варто очікувати зростання білоруського ВВП. За оцінками експертів Євразійського банку розвитку, 2017-го республіка буде єдиною країною СНД, яка переживає період рецесії.

Один з основних чинників, які визначають таку сумну ситуацію в білоруській економіці, — зовнішня кон'юнктура цін на нафту (на нафту і нафтопродукти припадає до третини всього білоруського експорту) і хлорид калію (добрива становлять 12% білоруського експорту). Як повідомляє інформаційне агентство БєлаПАН, 2016 року експортні поставки білоруських нафтопродуктів знизились у фізичному вираженні на 23% порівняно з аналогічним періодом 2015-го і становили 13 млн т. У грошовому вираженні експорт нафтопродуктів становив 4 млрд дол. і скоротився приблизно на 40%.

У ситуації, коли Мінськ втрачає валютну виручку, реакція Олександра Лукашенка не дивує. У припливі почуттів він назвав нафтогазову суперечку з Росією знущанням з Білорусі і пригрозив, що його країна звернеться до суду.

Зміст нинішньої російсько-білоруської суперечки зводиться до того, що в Мінську наполягають: у 2017 р. вартість російського газу для Білорусі має бути нижчою, ніж у 2016-му, і дорівнювати 83 дол. за тисячу кубометрів, а не 132 дол., як того хоче "Газпром". При цьому, як визнав Лукашенко, весь 2016 рік Мінськ платив за тисячу кубів російського газу не 132 дол., як було записано в контракті, а 107 дол. На думку "Газпрому", ця різниця в оплаті російського газу минулого року й сформувала білоруський борг у розмірі 550 млн дол.

У січні віце-прем'єр Росії Аркадій Дворкович заявив, що Москва наполягає на погашенні Мінськом боргу за газ. Щоб домогтися виплати 550 млн, росіяни скоротили квартальні поставки нафти в Білорусь, які щороку мали становити 24 млн тонни. Але на перший квартал 2017 року постачання скорочено до 4 млн т, і, за словами Лукашенка, Москва погрожує подальшим скороченням до 3 млн т. На початку лютого Лукашенко заявив: "Нащо хапатися за живе, нащо нас брати за горло? Зрозуміло, що без російської нафти ми обійдемося. Нам буде дуже важко, але свобода, незалежність — це дуже рентабельно, і це не оцінюється жодними грошима, жодними цифрами". При цьому в Мінську стверджують, що у Білорусі товарообіг з країнами ЄАЕС упав за два роки фактично на 60%. Але після цих гучних слів білоруського президента про незалежність одразу лунають заклики до Москви "склеювати" відносини.

У Москві, коментуючи слова Лукашенка, заявили, що в 2011—2015 рр. Білорусі безмитно поставлялося 18—23 млн т нафти на рік. "За вказаний період російський бюджет недоотримав
22,3 млрд дол. Усе це є не чим іншим, як прямою і непрямою підтримкою союзної білоруської держави. Крім того, по лінії Євразійського фонду стабілізації і розвитку білоруським колегам надано у вигляді кредитів 2,5 млрд дол.", — ідеться у повідомленні прес-служби Кремля.

"Склеювати" відносини Лукашенко мав 9 лютого в Москві, де планувалося засідання Вищої державної ради Союзної держави Росії і Білорусі: очікувалося, що президенти двох країн проведуть окрему зустріч і обговорять на ній енергетичне співробітництво. Однак минулого тижня Дмитро Пєсков заявив, що зустріч Путіна і Лукашенка поки що не погоджена "з урахуванням їхніх графіків", і "поки що точних термінів немає".

Мінськ і Москва грають на підвищення ставок. Криза поглиблюється, а отже — зростає ціна компромісу, якого рано чи пізно буде досягнуто. Але в Кремлі впевнені, що в цій грі нервів перемога залишиться за росіянами, а Лукашенко, в кінцевому рахунку, і Митний кодекс підпише, і більшість пропозицій "Газпрому" прийме. Адже у білоруського президента обмежене поле для дипломатичного маневру, оскільки Білорусь економічно прив'язана до Росії.

На сьогодні державний борг Білорусі становить 13 млрд дол., а її сукупний зовнішній борг — близько 40 млрд. Приблизно на дві третини це борги російській державі або російським фінансово-економічним структурам. До 65% усіх кредитів, що виділяються Мінську, — російські. Що стосується експорту Білорусі, то 2016-го на Росію припадало майже 48%, тоді як загальний обсяг вивезених товарів скоротився на 13%. Як зазначають економісти, "без проведення економічних реформ запити до Росії на дешеву нафту і кредити з боку білоруського уряду зростатимуть".

Безперечно, економічна залежність Білорусі від Росії турбує Лукашенка і його оточення. Як і формування Москвою нової дивізії на білоруському кордоні поряд з розміщеними там Кантемирівською і Таманською дивізіями, і прагнення Кремля розмістити в Білорусі російські війська на постійній основі, і плановані військові навчання "Захід-2017". Нагадаємо, що цим маневрам передує масштабне перекидання російських військ у Білорусь.

І хоча на останній прес-конференції Лукашенко заявив, що Росія ніколи не окупує Білорусь — "навіть якщо сюди введуть тисячу танків — це неможливо", — у Мінську присутній страх. Його відгомін — у доповіді мінського Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень (CSFPS). У ньому, зокрема, йдеться про "актуальну загрозу можливих дій Російської Федерації для провокування внутрішнього конфлікту та/або насильницької зміни конституційного ладу Республіки Білорусь".

При цьому в Мінську добре розуміють, що й на підтримку Заходу не доводиться особливо розраховувати, з огляду на зростаюче небажання Вашингтона і Брюсселя дотримуватися жорсткої лінії у відносинах з Москвою. Тому тільки питання часу, коли Лукашенко заради соціально-економічної стабільності в країні та збереження свого режиму "узгодить робочий графік" з Путіним і піде на поступки Кремлю. І якщо російської авіабази в Білорусі, швидше за все, не буде, то за російський газ Мінську все ж таки доведеться викладати набагато більше, ніж 83 дол. за тисячу кубометрів. Так само як і сплатити борг "Газпрому" і змиритися зі скороченням безмитних поставок російської нафти.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
3 коментаря
  • aetes 11 февраля, 16:55 Василий Евтушенко: "...а он, ни одним словом не оскорбил кого либо..." Це про Путіна! No comments. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Василий Евтушенко 11 февраля, 10:53 Меня интересует не содержание статьи, а ее появление,на столь уважаемом издании, как "Зеркало недели". Неужели НАРОДУ Украины интересны экономические или политические дрязги между Россией и Белорусью? У нас своих проблем достаточно,пишите,обсуждайте,решайте СВОИ проблемы. Каждый думающий понимает.--надо "лягнуть" Путина, Россию, как же без этого? Могут и в "сепараты" записать. Заигрались мы с Путиным от "х-йло" до "Гитлера", а он, ни одним словом не оскорбил кого либо и спокойно Правит своей страной,ждет когда мы перебесимся и поумнеем. НАРОД ВЫМИРАЕТ,а мы....свое...?
    Юрій Стадницький 11 февраля, 14:05
    Васілій, мене та стаття дуже зацікавила. Білорусь буде ж складовою Балтійсько-Чорноморського Міжморя, яким кривавого путлєра відгородять від Цивілізованого Світу. Хоча думаю путлєр до того часу не дожиє, бо спалять його як Гіві Гівієвіча Гіві.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.97
EUR 28.36