Андрій Кокотюха: "В Україні найкраще об'єднуватися довкола книгарень"

Дмитро Левицький 14 квітня, 17:26
кокотюха
sumno.com

Читайте також

Останні скандали довкола Національної спілки письменників України (земельні, фінансові, кадрові) — зайвий привід нагадати, що багатьох популярних і успішних сучасних українських письменників у спілчанських лавах немає. Серед таких — популярній прозаїк та сценарист Андрій Кокотюха. 

— Пане Андрію, чи потрібна взагалі Спілка письменників України? І якщо потрібна, то кому? Чи прагнули особисто ви стати членом Спілки? Можливо, на ранньому етапі творчості були такі мрії?

— У приміщенні Спілки письменників на Банковій я працював на початку 1990-х, але не письменником. Займався фестивалем гумору, який проходив під егідою Спілки, щоб меншу оренду платити за зали. Вже тоді зрозумів, що не хочу там бути, — атмосфера відштовхувала. 

І якщо Спілка письменників потрібна, то лише як приміщення в центрі Києва, де можна влаштувати щось на кшталт видавничого дому. Там могли б бути офіси видавництв. І це б додало більшого медійного значення. Як письменницька організація вона потрібна лише для поетів із райцентрів та сіл, котрі мають посвідчення члена, і це надає ілюзію статусності.

— Яким би ви бачили ефективне сучасне об'єднання українських літераторів (за європейськими форматами) — асоціація, гільдія, профспілка?

— Як і всюди, українські літератори єднаються у форматах клубів за інтересами. Де дружать за когось або проти когось. Тому об'єднувати додатково їх не потрібно. 

Нагадаю прописну істину: Джек Лондон і Джейн Остін не було членами письменницьких спілок, як і Франсуаза Саган чи Маркес. Проте в 1930-х роках у Парижі, з ініціативи Анаїс Нін, письменники, лідером яких був заборонений у США Генрі Міллер, об'єдналися довкола ідеї — писати твори завідомо провокативного характеру під псевдонімами. 

Звісно, таке могло спрацювати і спрацювало в умовах, коли є ринок та багато книгарень. 

Отже, в Україні найкраще — об'єднуватися біля книгарень чи на різних спеціалізованих книжкових заходах типу "Арсеналу" або Форуму у Львові. Прямий контакт із читачем — наше все.

— У Спілці письменників України сьогодні близько двох тисяч членів. Чи знайомі вам їхні твори ? І як підтримати літніх людей-літераторів, якщо, припустімо, згодом вони таки втратять свою Спілку ? 

— Андрій Курков і Марія Матіос, здається, ще члени Спілки. З їхніми творами я знайомий. Ось є новий член — автор детективів В'ячеслав Васильченко. Його читав. Але здебільшого там справді ветерани, для яких Спілка — ілюзія затребуваності, ностальгія за стабільними часами, коли письменника видавали, не зважаючи на читацькі потреби. Написав член Спілки про колгосп — видали, а потім продали за спеціально виділені кошти в бібліотеки. 

Проте я б думав усе ж про благодійні фонди, котрі могли б давати літнім літераторам якусь копійку. Хоч це й принизливо.

Фото: sumno.com

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.76
EUR 28.75