Чому Кличку потрібен тренер?

Іван Сікора 17 жовтня 2014, 21:25
Кличко

Читайте також

Трохи більш як 100 днів минуло з часу призначення Віталія Кличка головою КМДА і, відповідно, отримання ним всієї повноти виконавчої влади, що при "ударівській" контрольованій більшості в Київраді, мало б запустити кардинальні реформи в Києві.

Тим часом, якщо судити за реальними справами, а не тільки задекларованими намірами, і мер, і його команда перебувають далеко не в найкращій управлінській формі.

Разом із Кличком до влади прийшла і команда "промоутерів", тим чи іншим чином пов'язаних з низкою відомих компаній-забудовників. Їхній активний інтерес до управління справами громади визначається тим, що традиційно для столиці найбільші гроші отримувалися за рахунок будівництва житла й об'єктів комерційної нерухомості, "освоєння" бюджетних коштів на будівництво і ремонти житла та доріг, "відмивання" бюджетних коштів через роботу комунальних підприємств. Однак, окрім інтересів забудовників та власників комерційної нерухомості, існують ще й інтереси громади. А останні полягають у комфортному проживанні в місті і наявності робочих місць не лише в торгово-розважальних центрах. Отже, в умінні узгоджувати інтереси "промоутерів" та громади і полягає, серед іншого, майстерність міського голови.

 

Повільне входження у "форму"

Як колишній спортсмен, В.Кличко знає сумну історію талановитого боксера Майка Тайсона, котрий з мультимільйонера став боржником "завдяки" діям промоутера Дона Кінга. Переважно промоутери зацікавлені у задоволенні власних бізнес-інтересів і розумний спортсмен прагне збалансовувати їхній вплив за допомогою тренера та команди лікарів, психологів. Першим серйозним тренером у професійному спорті, разом з яким Віталій досягнув світових вершин та слави, був Фріц Здунек. Сьогодні тренером, який мав би збалансовувати інтереси "промоутерів" та стежити за "формою" і здоров'ям Кличка як політика і посадової особи, повинно стати громадське експертне середовище. І якщо він не хоче повторення долі Тайсона на своєму нинішньому політичному рингу, Кличку важливо збалансувати вплив, знайшовши компроміс між громадськими та комерційними інтересами.

Серед нечисленних успіхів громади за 100 днів головування нового мера, окрім запуску оновленої міської електрички, варто відзначити хіба що скасування деяких резонансних рішень щодо скандальних забудов (як то на Контрактовій площі), незначний прогрес із поки що незрозумілим кінцевим результатом у справі Біличанського лісу, оскарження майже з десятка об'єктів скандального будівництва в судовому порядку. Однак через вибірковість таких дій, їх можна розглядати скоріше як спробу "позначити сфери впливу", адже багато скандальних об'єктів так і продовжують стояти і, більше того, з орендарями деяких із них планується поновлення договорів оренди земельних ділянок.

І тут громада Києва вчергове стикається з конфліктом інтересів. З одного боку — жителів сусідніх будинків чи мікрорайону, які прагнуть комфортного проживання в межах існуючої забудови без "свічок" у власних дворах, а з другого — комерційних зисків забудовників, які вже витратили кошти (переважно на тіньове фінансове супроводження рішень міськради щодо землевідведення та інших дій) і не хочуть втрачати вже зроблені "інвестиції". До того ж забудовники та власники комерційної нерухомості не готові платити більше до міського бюджету за користування земельними ресурсами.

Водночас саме В.Кличко констатував втрати бюджету від земельних махінацій в розмірі 50 млрд грн (нагадаємо, що весь річний бюджет Києва становить приблизно 20 млрд грн). Отже, питання оподаткування землі і оформлення правовідносин з її власниками може стати каменем спотикання.

Детальніше на цьому зупинімося далі, а поки що варто віддати належне В.Кличку та керівникові бюджетної комісії Київради А.Странникову, що вони принаймні спромоглися, попередньо дослухавшись до голосу громадськості та експертів, ініціювати обговорення бюджету Києва на 2015 рік вже у жовтні. Однак відкритим є питання організації такого обговорення. В імітації діалогу з громадою влада у нас просунулася досить далеко…

Якість громадського обговорення бюджетних питань та готовність більшості депутатів з "команди" чинного міського голови прислухатися до голосу громади є основним. Адже це і питання надходження мільярдів гривень від плати за землю (як уже зазначалося, збільшення ставок за цією статтею суперечить інтересам забудовників і власників комерційної нерухомості), надходження від пайової участі (знову ж таки, це зачіпає інтереси забудовників і власників приблизно 24 тис. київських МАФів), зменшення корупційної складової та оптимізація роботи комунальних підприємств (а це йде врозріз з інтересами тих посадових осіб, які "кришують" і контролюють мільйонні тіньові потоки від необлікованих рекламних конструкцій, автомобільних паркувань та пасажирів у метро, заробляють на фіктивній чисельності працівників КП, зокрема в КП "Київводоканал", про що вже не раз публічно говорив екс-голова КМДА В.Бондаренко). Тому будь-яка дискусія щодо питань, які стосуватимуться бізнес-інтересів "промоутерів" чинного міського голови Києва, може мати наслідком повторення скандального установчого засідання Громадської ради при КМДА ще за Попова, яке було зірвано послідовниками Аделаджі та молодиками "спортивної зовнішності".

Щоб не повторювати помилок "попєрєдніків", важливо підійти фахово і прозоро до формування програми обговорення, добору спікерів і учасників таких заходів. Як мінімум, щодо компетенції останніх мають існувати кваліфікаційні вимоги, потрібне публічне декларування ними відсутності бізнесових чи приватних інтересів у взаємодії із чинною міською виконавчою владою, в отриманні земельних ділянок чи подовженні договорів оренди, відсутності замовлень та платежів від попередньої чи чинної влади. Формування списків учасників таких громадських слухань має відбуватися публічно, із зазначенням кваліфікації, підтвердженого досвіду роботи у сфері, яка буде предметом обговорення, та досвіду громадської активності.

 

Кадри "рєшают", а депутати ховаються

Протягом перших 100 днів після отримання посади голови КМДА Віталій Кличко не поспішав виконувати свої передвиборні обіцянки, чітко визначати пріоритети, ключові корупційні ризики та зрештою переломити критичну ситуацію із джерелами надходжень до міського бюджету.

Найбільшою проблемою є непрозора і непублічна кадрова політика нового мера. Керівники підрозділів КМДА з високими корупційними ризиками, попри невиконання поставлених завдань за попередньої влади, продовжують обіймати керівні посади. Наприклад, заступник директора Департаменту містобудування та архітектури, начальник Служби містобудівного кадастру Андрій Вавриш, якого марно майже 100 днів намагався звільнити колишній голова КМДА В.Бондаренко. На думку Бондаренка, "нова" влада так і не звільнила корупціонерів. За його словами, також легалізований новою командою Вавриш, який був призначений Л.Черновецьким на посаду заступника головного архітектора столиці, навіть не має належної освіти. Цей посадовець "відзначився" за "попєрєдніків" відстоюванням Генплану—2025 в інтересах фактичної легалізації незаконних забудов. Дивують й інші призначення за партійними квотами, а саме співаків та родичів "папєрєдніків", бізнес-партнерів забудовників на посади в КМДА та в РДА. Де ж прозорі і публічні конкурси на посади та виконання вимог Майдану? Риторичне запитання.

Зрештою, саме Кличко несе репутаційні ризики за невдалу кадрову політику і саме йому треба буде відповідати й за ці прорахунки "промоутерів". 

Відкритість депутатів міськради також викликає запитання (не всіх, але більшості). Попри те, що представники громадськості дістали змогу брати участь у роботі комісій міськради, досі, за рідкими винятками, виборці не знають, як звернутися до депутата. Дивно, але на персональних сторінках більшості народних обранців на сайті міськради нема контактної електронної пошти та номерів телефонів. Тож зв'язок із виборцями часто обмежується роботою громадської приймальні. В умовах поширення інформаційних технологій така "відкритість" депутатів, які отримують із міського бюджету кошти на організацію роботи з виборцями, видається досить дивною. 

Та й самому мерові, щоб бути "на зв'язку" з громадою, не завадять частіші зустрічі (не лише під час виборів) з різними групами громадськості міста. На яких можна дізнатися багато цікавого про "відписки" чиновників, скандальні забудови та багато іншого. І тут не варто міському голові покладатися на службу 1551, а бодай декілька разів на місяць особисто приймати громадських активістів та експертів. Зараз, на жаль, ані Кличко, ані його заступники фактично не ведуть особистих прийомів громадян. Можливо, є сенс повернутися до попереднього розподілу районів у Києві, аби розвантажити міського голову? 

 

Земельне дежавю 

Питання пошуку джерел поповнення міського бюджету постає перед кожним міським головою після виборів. Однак далі констатації втрат від земельних махінацій в розмірі 50 млрд грн, перегляду нормативно-грошової оцінки землі в липні 2014 року (що почалася ще за попередників і була фактично вимогою чинного Земельного кодексу України), виставлення на земельний аукціон 6 земельних ділянок та проведення перевірок частини комунальних підприємств із виявленням порівняно незначних збитків (50 млн грн) справа не просунулась. Більше того, так само констатував зловживання попередників і екс-голова КМДА О.Попов, який під час виступу на сесії Київради в 2011 році оцінював збитки від неправомірного відчуження 3500 гектарів київської землі за Черновецького в понад 70 млрд грн. Однак це так і не вплинуло кардинальним чином на ситуацію з надходженнями до бюджету від плати за землю.

Як і в минулі роки, критичним є невиконання надходжень до міського бюджету від оренди землі. А саме у земельних питаннях, як відомо, криються основні корупційні ризики. Станом на 01.09.2014 р. річний план надходжень від оренди землі виконано лише на 23%, і бюджет недоотримав понад 
2,8 млрд грн. Минулого року план було виконано на 52,7%, і бюджет недоотримав 1,7 млрд грн. Основні боржники (1,6 млрд грн) — юридичні особи. З ким вони пов'язані, не так вже й важко здогадатися. 

Можливо, проблема у завищених планах зі збирання податку на землю? Саме до цього аргументу вже не раз апелюють очільники міської влади. І твердження першого заступника голови КМДА І.Ніконова (який, до речі, теж представляє забудовників в особі "КАН Девелопмент" та інших пов'язаних структур) про завищені плани збирання плати за землю в Києві в умовах багаторазово заниженої вартості землі, з якої сплачуться податки, є в цьому сенсі зовсім не оригінальним. Насправді ж основна проблема не в завищеному плані, а в небажанні відповідальних посадовців КМДА (зокрема департаменту земельних ресурсів) серйозно переглядати договори оренди, в яких переважно фігурують занижена вартість оренди та коефіцієнти. Із значною кількістю орендарів взагалі не оформлені жодні правовідносини, і, відповідно, кошти до бюджету не надходять. Але від цього користувачі землі у формі самовільних забудов та паркувальних майданчиків без документів нікуди не зникають. Просто гроші йдуть поза бюджетом. Хто за це, як і за невиконання посадових обов'язків керівниками профільних департаментів, має відповідати?

Досі не зроблено жодного кроку для перегляду профільних програм, що регулюють питання земельних відносин та містобудування. Хоча такі пропозиції були у громадській "Дорожній карті" ще у червні цього року. Не проведено оптимізації у департаментах КМДА та в комунальних підприємствах, які щороку не виконують заплановані показники надходжень до міського бюджету. І це при тому, що в департаменті земельних ресурсів працюють майже 150 співробітників та маємо аж 2 комунальних підприємства.

Досі нема публічних списків тих юридичних осіб, які хочуть і далі "знімати вершки" за рахунок мізерних платежів до міського бюджету? Що зроблено із "садовими ділянками" на території Києва, які вже давно стали комфортним місцем елітного проживання, але власники яких платять за далеко не київськими тарифами? Чи зменшилася 75-відсоткова частка київської землі, що перебуває в тіні, і які перспективи на наступний рік? І це лише деякі з питань, на які потрібно знайти відповіді під час обговорення проекту міського бюджету на наступний рік. 

 

Генплани: знову стара пісня

Йдучи на вибори, В.Кличко обіцяв не підтримувати Генплан-2025, але чомусь забув про це. Тоді майбутній мер говорив, що Генплан є засобом легалізації незаконних забудов. За різними оцінками, в Києві налічується 270 скандальних забудов. Частина з них зводится за підробленими документами і, звісно, ніхто не хоче нести за це відповідальність.

Однак знову маємо повторення старої пісні — тепер уже у виконанні Кличка та його оточення. Пішла й "роз'яснювальна кампанія" головного архітектора Києва С.Целовальника про переваги нового Генплану. А як же з притягненням до відповідальності тих, хто давав дозволи та освячував знищення зелених зон? А як щодо компенсації шкоди з боку забудовників, які часто вже й здали і продали квартири в незаконних забудовах? 

У зв'язку із неоднозначною реакцією громадськості, а також виявленими й оприлюдненими громадськими експертами неузгодженостями у Генплані-2020 та 2025, широке публічне обговорення профільних цільових програм у сфері містобудування та архітектури, проекту Генплану Києва-2025 та плану земельно-господарського устрою в рамках підготовки проекту столичного бюджету є надзвичайно важливим. Не менш важливо й повернутися до обговорення між Києвом та областю питань межі, розміщення об'єктів ЖКГ, промисловості та громадського обслуговування, здійснювати погодження генеральних планів та проектів землеустрою прилеглих до столиці населених пунктів із обов'язковим інформуванням про це громадськості.

 

Тіньова зайнятість, збиткові комунальні підприємства та "шаровики"-пайовики

Шляхом детінізації податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) можна отримати ще 5—10 млрд грн. І навіть не треба довго шукати. Наприклад, понад 100 млн грн на рік ПДФО можна було б отримати до бюджету за рахунок офіційного працевлаштування лише працівників 24 тисяч столичних МАФів. А ще окремо можна порахувати автостоянки, яких, за різними оцінками, в столиці приблизно тисяча, хоча лише 234 мають укладені договори з містом.

Виведення обороту комунальних підприємств з тіні є серйозним чинником зменшення видатків бюджету. Наприклад, відповідно до попередніх розрахунків, тільки за рахунок належного обліку пасажирів та оптимізації витрат в КП "Київський метрополітен" можна було б відмовитися від підвищення плати за проїзд та вийти бодай на відсутність збитків (а це понад 300 млн грн щороку). І це — лише одне комунальне підприємство. Тож принаймні несерйозними є оцінки в 50 млн грн збитків, які були виявлені новою владою під час перевірки роботи 38 КП. До речі, громаді було б цікаво ознайомитися з результатами аудиту всіх КП у відкритому доступі.

Не меншою проблемою є збирання пайових внесків із забудовників. Ми вже не говоримо тут про вищезгадані МАФи, чергова епопея навколо яких вже давно почала нагадувати нескінченні мексиканські серіали. Існує декілька сотень довгобудів у столиці (за різними оцінками, майже 500). Як наслідок, не виконуються заплановані надходження від пайових внесків (при плані 330 млн грн зібрано лише 116 млн грн). За інформацією секретаря міськради Олексія Резнікова, підготовлено позовні заяви та звернення до Генпрокуратури щодо стягнення майже 736 млн грн боргу за оренду землі та комунального майна зі 132 інвесторів. Тож тут нібито "крига скресла", щоправда, хотілося б знати, хто ці 132 горе-інвестори, у відкритому доступі на сайті міськради. Питання тут ще й у тому, наскільки Генпрокуратура буде готова оперативно та не вибірково працювати за цими справами. Зважаючи на те, що в Києві скандальні забудови, як то фонтан на Львівській площі, що став торговельним центром, пов'язані з інтересами дуже впливових високопосадовців уже нової влади, можемо прогнозувати початок чергового мексиканського серіалу без кінця, якщо не пройде дієва люстрація. 

***

Громадські активісти й експерти зацікавлені в політичному здоров'ї і добрій спортивній формі Кличка-мера більше, аніж промоутери. Причина — громадський інтерес жити і працювати у сучасному і комфортному місті, яке досі, незважаючи на багаторічне свавілля чиновників та їхніх "ділових партнерів", має право називатися однією з найгарніших європейських столиць. 

Перевагою Кличка є можливість разом із громадськістю організувати не для "галочки" обговорення бюджету Києва на наступний рік. І тут експертна спільнота не лише підготувала спрощений та візуалізований бюджет столиці, але й готова сприяти перегляду земельної та містобудівної цільових програм, що стануть основою для закладання прогнозованих показників надходжень від плати за землю, пайових внесків. Саме від громади Києва залежать надходження до бюджету столиці та її майбутнє обличчя. Тож хотілося б мати у особі мера-чемпіона спаринг-партнера, а не одіозного противника, котрий іде на повідку у промоутерів, інтереси яких далеко не завжди співпадають з громадськими.

Адже після 100 днів починається новий цикл — очікування реальних результатів від прийнятих рішень. І якщо очікування не виправдаються, то стають неминучими падіння довіри та доля "папєрєдніків".

 

Матеріал підготовлено на основі досліджень Фундації "Відкрите суспільство" www.osf.org.ua

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • Виталий Левицкий 21 октября, 10:19 Добрый день. А почему ничего не сказано про медицину нашей столицы? Идет развал здрава, очередная мед.реформа и другие прелести улучшения...да и не верится, что у столицы Украины такие низкие поступления по налогам. Сколько бизнеса сосредоточено в Киеве, а с каждым годом все хуже и хуже... Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.99
EUR 29.15