Вижити за будь-яку ціну

Юлiя Самаєва 16 січня 2015, 22:55
бизнес налоги

Читайте також

Головними викликами 2015-го для українського бізнесу стануть не війна та криза, а податки. Вирішивши залучити до бюджету-2015 на 98 млрд грн більше, ніж 2014-го, уряд зламав через коліно багатьох підприємців, оскільки реалізовувати амбіційні плани з наповнення держскарбниці будуть саме платники податків, а не Кабмін. Бізнесу доведеться віддавати останню сорочку, і жодних поліпшень для його роботи не буде. Податкова реформа істотно підвищила фіскальний тиск, при цьому не спростивши, а ускладнивши адміністрування податків і зборів.

Основними викликами для бізнесу будуть валютна нестабільність, постійні зміни податкового законодавства, які призводять до неможливості планування, і зниження купівельної спроможності населення. При цьому велика кількість підприємств нині як ніколи залежать від додаткового фінансування, але припливу інвестицій не очікується. Торік податкове законодавство змінювалося тричі та, на думку експертів, ще серйозно змінюватиметься в році нинішньому. За таких умов знайти інвестиції неможливо, а якщо врахувати, що вітчизняна судова система все ще не здатна ці інвестиції захистити, покладатися українському бізнесу доведеться лише на власні сили.

"Погано, що уряд продовжує мислити у фіскальній, а не економічній логіці. Відштовхуватися потрібно не від того, який рівень оподаткування дає змогу економіці вижити, а від реальної розрахованої суми податкових надходжень. Але за основу знову беруться видатки бюджету, а потім установлюються податкові норми, необхідні для збирання такої суми, — розповів DT.UA Валерій Пекар, співзасновник проекту "Нова Країна". — Результатом буде страшна фіскальна криза вже на початку весни: грошей буде недостатньо для оплати видатків. І що далі? Нова емісія та новий виток інфляції? Припинення фінансування армії, освіти та інших бюджетних сфер? Війна потребує негайних реформ. І перше, що необхідно зробити уряду, — запустити економічний розвиток. Це можливо тільки при скасуванні всіх регуляторних обмежень, запровадженні простої, прозорої та дешевої в адмініструванні податкової системи". Однак Кабмін, як відомо, пішов іншим шляхом.

2014-й здаватиметься світлою смугою?

Падіння промислового виробництва, яке тривало впродовж усього 2014-го, не зупиниться. Воєнний конфлікт на Донбасі для промисловців уже не несе жодних нових загроз, усі виробничі ланцюжки, які пов'язували підприємства інших регіонів із компаніями Донбасу, вже обірвано. Бізнес знайшов нових постачальників, інші ринки збуту, розпочав роботу в нових умовах. Проте збитки промислових підприємств за минулий рік становили 79 млрд грн.

Найбільшого удару, звичайно ж, завдано по металургах. Збитки української металургійної галузі за підсумками 11 місяців 2014-го зросли на 48% (проти 11 місяців 2013 р.), до 14,5 млрд грн. При цьому обсяг реалізації просів лише на 15%. Сталеливарне виробництво також скоротилося на 17% порівняно з 2013 р. Це очікувана тенденція з огляду на те, що частина підприємств перебуває на окупованій території, а частина усе ще не може відновити інфраструктуру та налагодити поставки сировини. Найбільші проблеми виникають із коксівним вугіллям, яке у буквальному значенні слова стало заручником сепаратистів. Якщо врахувати, що основні поставки імпортного коксу йдуть із РФ, то й наступного року з цією сировиною можуть виникнути серйозні проблеми.

У той час як металурги намагаються вижити, світові ціни на їхню продукцію продовжують зниження, що також грає проти вітчизняних виробництв. Експерти Світового банку вважають, що в перспективі обвал цін на сировину призведе до прискорення темпів зростання світової економіки та наступного збільшення обсягів споживання сировини. Безумовно, перспективним напрямом на внутрішньому ринку для металургів буде й майбутнє відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу. От тільки чи вистачить вітчизняним підприємствам запасу міцності для того, щоб дочекатися цих перспектив? Адже зараз багатьом компаніям необхідно шукати ресурси, не тільки щоб перечекати "похмурі часи", а й для задоволення фіскальних апетитів держави.

Продукція АПК становить близько 30% вітчизняного експорту. На сьогодні сектор є одним із небагатьох реальних джерел припливу валюти в країну. Торік виробництво в агросекторі зросло на 5%, зробивши АПК єдиною галуззю, яка продемонструвала виробниче зростання. Міністр АПК Олексій Павленко вже заявив, що планує збільшити щорічний урожай зернових до 100 млн т (за нинішнього рекорду в 64 млн) і зробити Україну "світовим хлібним кошиком". Але станеться це, вочевидь, не 2015-го.

Земельний податок було підвищено, тваринники, садівники та виноградарі втратили дотації від держави, також було запроваджено імпортне мито на засоби захисту рослин, насіння, мінеральні добрива, сільгосптехніку та запчастини, які вже й так істотно подорожчали через знецінення гривні. Повністю було змінено механізм сплати фіксованого сільгоспподатку, тепер усі платники ФСП стали "єдинниками" четвертої групи із щорічною індексацією бази оподаткування.

За підрахунками фахівців Інституту аграрної економіки (ІАЕ), уточнення бази оподаткування зумовить збільшення сум податкових зобов'язань із одного гектара сільгоспугідь більш як у 6,5 разу (!). До того ж втричі збільшено ставку спеціального режиму прямого оподаткування для сільгосппідприємств. У результаті аграрії, які платили у 2014 р. у середньому 6 грн/га, 2015-го заплатять уже 115 грн/га. В ІАЕ підрахували, що ці заходи дадуть змогу додатково одержати понад 2,3 млрд грн податкових зборів. От тільки чи витримає галузь таке навантаження, якщо врахувати, що йдеться в цьому разі не про агрохолдинги?

Для тваринників рік також буде непростим. За минулий рік поголів'я великої рогатої худоби зменшилося майже на 3%. Занепадає і свинарство: ще до травня 2014-го сектор демонстрував упевнене зростання, але до грудня поголів'я скоротилося на 1,6% (до 8 млн голів). Навіть птахівництво, яке
2013-го зросло на 11%, зафіксувало 2-відсотковий спад. Тваринники, які залишилися без дотацій, точно не зраділи запровадженню заборони на подвірний забій худоби. Адже левова частка (70%) великої рогатої худоби припадає саме на малі форми господарювання, в яких сертифіковані пункти забою просто відсутні. Фактично їх поставили перед вибором: втратити основні джерела доходів чи вкладати кошти, яких немає, у розвиток.

Вітчизняна легка промисловість завдяки військовим замовленням не так гостро відчула наслідки кризи, і навіть втрата багатьох підприємств Донбасу галузь не зруйнувала. Торік спад промвиробництва був близько 5%, і це нижче 7-відсоткового падіння 2013-го. Але галузь залежна від численних імпортних складових — текстилю, барвників, хімічних реактивів. Аналогів вітчизняного виробництва найчастіше просто немає. А імпортний збір у поєднанні з іншими податковими нововведеннями зробить товари вітчизняного легпрому "золотими".

Податковий рай?

На тлі дуже складної економічної ситуації підприємцям доведеться працювати в нових умовах оподаткування, які ніяк не допоможуть їм пережити кризу. Понад те, наповненню бюджету вони теж не сприятимуть.

"Нашій економіці як повітря необхідний приплив капіталу. Нині його відсутність виправдовують війною, але це слабке виправдання. Насправді війна не є визначальним бар'єром, основний бар'єр — це відсутність структурних змін в економіці, по суті, повна бездіяльність влади, — розповів DT.UA економіст Валерій Гладкий. — Фінальним акордом стало підвищення податкового навантаження. На першому курсі будь-якого економічного вузу розповідають, що збільшення податкового тягаря пригнічує економіку. Фіскальний пресинг можна було б виправдати війною, якби наша система держфінансів була ефективною. Але вона такою не є, отже, сплата великої кількості податків у підсумку не приведе до збільшення капітальних видатків держави та розвитку економіки". Фактично це гра в одні ворота.

Розкритикована система електронного адміністрування ПДВ усе-таки запрацювала. До 1 квітня 2015 р. штрафи за порушення терміну реєстрації не застосовуватимуться, а податкові накладні в ЄРПН реєструватимуться без обмежень. Правда, поки що виникає відчуття, що підприємці не готові до змін і не до кінця розуміють, як працювати з новою системою. "Минула вже половина січня, а в мене жодний із контрагентів не зареєстрував податкової накладної в ЄРПН, — розповіла Олександра Томашевська, експерт столичного центру підтримки та розвитку бізнесу. — Таке відчуття, що всі завмерли в очікуванні чогось".

Суми залишків бюджетного відшкодування та від'ємного значення, задекларовані до 1 січня 2015 р., враховуватимуться шляхом збільшення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН (з одночасним збільшенням податкового кредиту на відповідну суму). Без проведення перевірок — не більш як 6/12 податкового кредиту, задекларованого в податкових деклараціях з ПДВ за останні чотири квартали. А інших сум — після проведення відповідних перевірок. Уже з 1 квітня розмір суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, автоматично збільшиться на суми середньомісячного розміру податку, задекларовані платником до сплати в бюджет за останній рік.

Об'єкт оподаткування за податком на прибуток буде розраховуватися на підставі даних бухобліку з допомогою коригування фінансового результату (до оподаткування) і різниць, які збільшують чи зменшують фінансовий результат до оподаткування щодо амортизації необоротних активів, резервів і фінансових операцій. Але податкові різниці визначатимуть платники, які мають дохід понад 20 млн грн на рік (не більш як 5% від загальної їхньої кількості). Тобто переважна більшість платників зможуть розраховувати податок на прибуток за даними фінансової звітності без визначення податкових різниць.

Реформа єдиного соціального внеску (ЄСВ) передбачає зниження його ставки до 16,4%. Це крок назустріч підприємцям, які мають вивести з "тіні" "сірі" зарплати. Крім того, для юросіб і ФОП запроваджуються штрафи в розмірі від 1 до 30 мінімальних зарплат за допуск до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповну зайнятість при фактичному виконанні роботи впродовж повного робочого часу, виплату зарплати без нарахування та сплати ЄСВ і податків, з порушенням виплати або в неповному її обсязі. Також збільшилися розміри штрафів за порушення порядку нарахування ЄСВ.

При цьому компанії, які досі платили білі зарплати, опиняються в найменш вигідному становищі. Понизити ЄСВ зможуть лише ті юрособи, база нарахування яких у 2,5 разу перевищує середній показник нарахування цього внеску за 2014 р., середня зарплата на підприємстві збільшиться мінімум на 30% порівняно з 2014 р., а середній платіж на одного застрахованого співробітника після застосування коефіцієнта зниження ЄСВ (0,4) становитиме не менш як 700 грн. Але для того, щоб платити 700 грн ЄСВ, компанія має довести показник середньої заробітної плати до 4,5 тис. грн.

На практиці це прийнятно лише для великих міст, наприклад, у Києві, Донецьку, Дніпропетровську середня зарплата коливається від 3,7 до 5,4 тис. грн. В інших регіонах картина менш райдужна: у Херсонській, Чернівецькій, Кіровоградській областях середня зарплата не перевищує 2,6 тис. грн, а в середньому по Україні — 3,5 тис. Наскільки ймовірно, що за умов економічної кризи підприємці стануть піднімати зарплати співробітникам на 30%, тоді як сам уряд підвищення всіх соціальних виплат "заморозив" до грудня 2015-го?

Крім того, уряд уперше запровадив акцизи на вантажні авто. Тепер власники самоскидів і вантажівок залежно від обсягу двигуна та віку автомобіля мають платити від 0,033 до 0,016 євро/см3. Наприклад, за десятирічну вантажівку з обсягом двигуна в 6 тис. см3 доведеться заплатити понад 165 євро. А тепер уявіть, якщо таких вантажівок у вас десяток, і що вони старші, то більша сума зборів. При цьому оновити парк авто теж буде непросто. Скасувавши збір за першу реєстрацію транспортного засобу, Кабмін підвищив усі (!) автомобільні акцизи, зробивши нові транспортні засоби ще менш доступними.

Щонайменше дивно, що після того, як ринок, переживши втрату Криму та Донбасу, сам себе відрегулював, уряд власними руками підклав йому свиню у вигляді імпортного збору, спроможного не лише затьмарити життя імпортерів, а й знищити вітчизняні виробництва. Тимчасовий і необхідний, на думку Мінфіну, захід може істотно зменшити обсяги виробництва продукції з імпортної сировини. Навіть якщо виробники вирішать не скорочувати обсягів, вони будуть змушені підвищити ціни, аби не втратити в рентабельності, що унеможливлює імпортозаміщення вітчизняною продукцією.

За минулий рік індекс споживчих цін зріс на 25%, а індекс цін виробників промислової продукції — на 31. Попри те, що бюджет 2015 р. передбачає рівень інфляції 13–15%, більш правдоподібним виглядає її рівень у 17–18%, про що вже заявила голова НБУ, зазначивши, що, вочевидь, інфляційний прогноз буде переглянуто. Якщо врахувати, що у 2014 р. інфляція досягла 24,9% (рекордний рівень за 14 років), а бюджет майбутнього року передбачає підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму тільки з грудня, споживчий попит 2015-го буде скорочуватися ще швидше.

"На мою думку, ніяких результатів податкова реформа не дасть. Більш того, я переконаний, що вже у квітні запроваджуватимуться нові зміни, бо уряд наочно переконається в неефективності прийнятих норм, а діра в бюджеті збільшиться до несусвітніх розмірів, — вважає Леонід Рубаненко, президент Спілки податкових консультантів. — Питання, чи зрозуміє уряд, у чому причина цієї неефективності. Адже вони свідомо відвернулися від бізнесу та експертів, лише створивши видимість громадських обговорень і консультацій. Результат наявний".

Ложкою меду в бочці дьогтю має, вочевидь, стати мораторій на перевірки. Але, по-перше, він, як і попередній мораторій, не поширюється на ДФС, а по-друге, мораторій не скасовує штрафних санкцій, що означає, що після його закінчення бізнес усе одно зможуть перевірити та оштрафувати за порушення під час мораторію.

"Позитивний ефект від мораторію, який діяв у другій половині минулого року, за оцінками бізнесу, виявився практично нульовим, оскільки перевірок із боку фіскальних органів та органів прокуратури менше не стало, — розповіла DT.UA Ганна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації. — Часткове скасування деяких видів ревізій підприємств не вирішує проблеми надмірного адміністративного тиску на компанії. На мій погляд, для поліпшення ситуації необхідні комплексний підхід і постійний діалог з бізнесом, яких поки що немає".

Дослідження ЄБА підтверджують, що мораторій другої половини 2014-го не дав жодних результатів. Наприкінці минулого року топ-менеджери провідних компаній оцінили легкість ведення бізнесу в Україні на 2,5 бала з п'яти можливих. Але ж іще на початку 2014 р. вони поставили 2,72.

"Ключовим є розуміння того, що ситуація, яка зараз сформувалася, — не безвихідна та не унікальна. Є світовий досить успішний досвід подолання економічних криз, є конкретні кроки для усунення кризових явищ. Уряду просто потрібно перестати розповідати про складнощі та перейти до рішучих дій. І не йдеться про законодавчі зміни та запровадження нових норм, мова про політичну волю та застосування хрестоматійних заходів виходу з кризи. Поки що такої політичної волі немає", — вважає Олександр Вальчишен, керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний капітал Україна".

Палиці, вставлені урядом у колеса бізнесу, дадуться взнаки досить швидко — роздуту видаткову частину держбюджету покривати буде нічим. При цьому Україну очікують істотні виплати за зовнішніми позиками (понад 10 млрд дол.), які нинішні резерви покрити не в змозі. Тобто Україна критично залежить від істотного припливу валюти, і без підтримки міжнародних організацій обслужити всі необхідні платежі неможливо. А для того, щоб іноземні кредитори продовжили співробітництво з Україною, необхідно переконати їх у тому, що дії уряду конструктивні та спрямовані на реальне реформування як економіки, так і держфінансів.

У нинішній ситуації зробити це досить складно. І реакція міжнародних донорів прямо про це свідчить: у 2014 р. МВФ пообіцяв виділити Україні 17 млрд дол. Інші кредитори (ЄС, США та Світовий банк) негайно підвищили свої платіжні обіцянки до 27 млрд дол. до 2020 р. Але насправді Україна одержала
трохи більше 8 млрд, з яких 4,6 млрд — кошти МВФ. Причина одна — міжнародні донори, як і вітчизняний бізнес, не бачать конкретних результатів, лише чують обіцянки та запевняння. І нинішня ситуація стану справ явно не поліпшить.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • Виктор Бордулев 18 января, 18:48 не по сеньке видать шапка.. НК азарова разрушил малый бизнес, уничтожил десятки тысяч рабочих мест, загнал в тень огромное количесво предпринимателей. многие ждали чуда.. дождались. сеня, ты сеня!! зачем ты лезешь туда где ты полный ноль? я вспонимаю 2005-2009г.-вот те люди, которым клеили ярлыки "популисты"-реально они дали мощный толчок развития малого бизнеса. люди брали ком.кредиты под бизнес, создавали новые раб.места. кредиты брали на общих основаниях, все за свои деньги, НО... никто не лез, никто не мешал и люди доверяли властям. плевать нам было, что юля и ющ грызутся- к нам не лезли. спасибо кучме за идею в 1998г., спасибо юле и ющу за 2005-2009г. остальных Господь не сподобил.. платить никто не будет, а будут на ею садиться-пойдем на новый налоговый майдан, и снова поменяем этих неучей. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.13
EUR 27.96