Закон про скасування пільг і привілеїв — суміш правильних рішень та популізму

Ілона Сологуб 30 січня 2015, 00:00
монета льготы

Читайте також

 

Ухвалений у рамках бюджетного процесу Закон "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" — це кілька кроків у правильному напрямку. Проте ці кроки мали би бути більш рішучими.

 

Ключові нововведення закону та їхні головні позитивні й негативні риси.

1. Встановлення "порогу доходів" для багатьох категоріальних пільг — з 2015 р. право на такі пільги, як безплатні ліки, зубопротезування, знижки на комунальні послуги та ін., матимуть лише домогосподарства із рівнем доходу на особу, меншим за 50% прожиткового мінімуму(дотепер ці пільги мали всі особи певної категорії). Скасування з 1 червня транспортних пільг для окремих категорій пільговиків.

Позитив: скорочення бюджетних видатків на надання пільг.

Негатив: Система пільг у нинішньому її вигляді — це викидання грошей на вітер. Як правило, противники скасування пільг починають "плач Ярославни" про бідних інвалідів, які не зможуть доїхати до лікарні. Однак, як видно на рисунку, більший обсяг немонетарних пільг (серед яких і безплатний проїзд) отримують багатші домогосподарства. А загальний обсяг пільг, одержуваний найбагатшими домогосподарствами, лише на 20% менший за отримуваний найбіднішими, хоча дохід перших учетверо (!) вищий.

Отже, надання пільг лише бідним домогосподарствам є правильним, але недостатнім кроком. Найефективнішим використанням бюджетних коштів було б повне скасування пільг із їх заміною на адресну допомогу.

2. Скорочення кількості працівників МВС (крім Нацгвардії) з 245 до 210 тис., прокуратури — з 20 до 15 тис. з одночасним підвищенням зарплат тим, хто залишається. Скорочення апарату судів.

Позитив. Маємо надію, що скорочення кількості силовиків разом із підвищенням їхньої якості і, відповідно, зарплат сприятиме перетворенню цих органів із "державного рекету" на правоохоронні.

Негатив. Навіть після скорочення кількість працівників МВС і прокуратури залишиться високою порівняно з європейськими країнами. Для досягнення середньосвітових показників (300 міліціонерів на 100 тис. населення) кількість працівників МВС потрібно скоротити удвічі. Для досягнення середньоєвропейських показників (10 прокурорів на 100 тис. населення) в Україні повинно було б залишитися 4500 прокурорів. Співробітники МВС і прокуратури, які залишаються на посадах, мали би пройти ретельну перевірку на службову відповідність і непричетність до корупції (можливо, перевірка покаже, що простіше їх звільнити і набрати нових).

Отже, заплановане скорочення силових органів є явно недостатнім.

3. Обмеження зарплат суддів, народних депутатів, державних службовців (крім членів новостворених антикорупційних органів і тих, які беруть участь у бойових діях) 7 або 
10 мінімальними зарплатами. Скорочення держапарату на 20%, можливість відправляти державних службовців у неоплачувані відпустки чи на неповний робочий день і, як компенсація, скасування заборони сумісництва.

Позитив. Скорочення видатків бюджету.

Негатив. Такі обмеження здатні остаточно розвалити державний апарат. Протягом двох десятиліть державна служба деградувала з тієї причини, що через низькі зарплати робота там ставала непривабливою для професіоналів. Тим не менш для багатьох людей державна служба була свого роду синекурою, де можна, особливо не напружуючись (але при цьому особливо й не заробляючи), досидіти до (підвищеної) пенсії. Запропоноване обмеження зарплат нічого не змінить для таких "працівників". Проте "вимиє" з державної служби нових людей, які нещодавно прийшли туди з бізнесу чи неурядових організацій і намагаються щось змінити. Дозвіл на сумісництво взагалі суперечить будь-яким антикорупційним принципам.

Потрібно розуміти, що держава, як і будь-яке підприємство, потребує компактного, але ефективного (і тому добре оплачуваного — на рівні, співставному з ринковим для спеціалістів відповідної кваліфікації) менеджменту, і в жодному разі працевлаштування на держслужбу не має виконувати функцію боротьби з безробіттям чи соціальної допомоги.

Аналогічні аргументи і щодо обмеження зарплат суддям — так, потрібно замінювати суддів, які дискредитували себе, на більш достойних людей, але цим достойним людям слід платити гідну зарплату.

4. "Спеціальні" пенсії знижуються з 70–80 до 60% зарплати і припиняють зростати разом зі зростанням відповідних зарплат. Уже нараховані пенсії знижуватися не будуть — наслідки цього закону відчують лише "нові" пенсіонери. Проте, за новим Податковим кодексом, сума, на яку пенсія перевищує дві мінімальні зарплати, буде оподатковуватися. Крім того, перелік підстав для позбавлення спецпенсій розширюється за рахунок корупційної діяльності.

Позитив. Скорочення видатків державного бюджету на виплату спецпенсій. Щоправда, більш відчутним воно стане через 3–5 років.

Негатив. Це знову півкроку в правильному напрямку. За великим рахунком, потрібно було б узагалі скасувати спецпенсії (для осіб, які мають особливі заслуги перед Україною, уже встановлено відповідні надбавки до пенсій). У перспективі, звісно, потрібно впроваджувати другий рівень пенсійної системи, щоб кожен заробляв собі пенсію самостійно.

5. Харчування в школах і ПТНЗ, шкільні підручники, навчання у ПТНЗ і спортивних школах будуть безплатними лише для вразливих категорій дітей(малозабезпечених, сиріт, інвалідів).

Позитив. Надання безплатних сніданків у школах було фактично викиданням грошей на вітер (точніше, у кишені фірм — постачальників цього харчування), тому таку ініціативу можна лише вітати. З підручниками ситуація незрозуміла, адже зараз учні не отримують підручників у власність, а лише користуються ними протягом навчального року. Вочевидь, із цього приводу слід очікувати додаткових рішень Міносвіти.

6. Місцевим радам надається право своїми рішеннями закривати місцеві заклади культури, школи, в тому числі спортивні, позашкільні заклади.

Позитив. За новим Бюджетним кодексом заклади культури, позашкільної освіти, спортивні школи передаються на баланс місцевих бюджетів. Тому логічно надати місцевим органам влади право вирішувати їхню долю.

Негатив. Оскільки загальноосвітні школи фінансуватимуться за рахунок освітніх субвенцій з держбюджету залежно від кількості учнів, то якщо місцева рада прийме рішення закрити школу, вона втратить право на цю субвенцію і не зможе, наприклад, організувати підвезення учнів до сусідньої школи. В свою чергу, сусідня школа не прийме учнів із закритої школи через те, що не матиме на них фінансування.

Отже, маємо ще один половинчастий крок — замість того, щоб покласти повну відповідальність за середню освіту на місцеву владу найнижчого рівня (як, до речі, передбачено концепцією про децентралізацію), місцевим радам надаються повноваження без можливості їх застосовувати на практиці.

7. До липня 2015 р. перевірки підприємств і підприємців контролюючими органами (крім фіскальної служби та Держфінінспекції) будуть здійснюватися лише з дозволу Кабміну або "на прохання" самого підприємства.

Позитив. Скорочення кількості перевірок — це завжди полегшення для підприємств як у моральному, так і в матеріальному плані.

Негатив. Полегшення буде не надто відчутним, оскільки залишається можливість податкових перевірок, і, вочевидь, цією можливістю ДФС буде активно користатися. Так, за минулий рік, незважаючи на аналогічний мораторій, ДФС провела понад 33 тис. перевірок і донарахувала податків на майже 8 млрд грн.

Загалом скорочувати кількість перевірок потрібно не з допомогою тимчасового мораторію, а назавжди — шляхом спрощення законодавства (дерегуляції) та радикального скорочення контролюючих органів. І розпочати слід саме з податкової.

Висновки

1. Пільги завжди дуже легко надати (чим займалися більшість попередніх урядів і парламентів) і дуже важко забрати — з великою ймовірністю це призводить до зростання протестних настроїв патерналістськи налаштованої частини суспільства (а така в Україні становить майже три чверті). Мабуть, тому уряд вирішив іти не радикальним шляхом монетизації пільг, а лише злегка обмежити їх.

2. Механічне скорочення кількості держслужбовців та обмеження їхніх зарплат разом зі скасуванням заборони сумісництва здатне радше нашкодити, ніж принести користь. Натомість необхідно було б розпочати перегляд функцій державних органів і скасування непотрібних. Це дало б змогу одночасно убити двох зайців — скоротити держапарат і спростити ведення бізнесу.

3. Місцевим радам надаються повноваження щодо оптимізації мережі навчальних і культурних закладів та надання деяких додаткових пільг учням і студентам. Тому, вочевидь, варто серйозно поставитися до запланованих на цей рік місцевих виборів із тим, щоб обрати до місцевих рад осіб, які мають довіру громади і відповідально ставитимуться до своїх обов'язків.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
9 коментарів
  • Валерий Ткаченко 20 сентября, 09:56 В пункте 4 этой статьи наверное опечатка. Сумма пенсии превышающая три . а не две, как они пишут минимальных зарплаты будет облагаться подоходным налогом. На вчерашний день эта сумма была равна 3654 гривны. Вопрос минимальная зарплата выросла с 1218 до 1378 и на сегодняшний день три минимальных зарплаты это 4134 гривны.Когда будут удерживать подоходный с пенсий не работающих пенсионеров инвалидов второй группы по новому исходя с новой величины минимальной зарплаты. А по большому счету когда вообще отменят взимания незаконного подоходного налога и военного сбора.Ну как можно грабить бедных пенсионеров беря с их обесцененных пенсий эти деньги.Которых катастрофически не хватает на жизнь в связи с поднятием тарифов, цен на все.А в то же время подонки олигархи жируют пополняя свои доходы, налоги не платят. А считают наши пенсии выискивая как и сколько из этих копеек еще урвать.А правительство во главе с премьером этому потыкает. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Yuri Koval 15 июля, 00:45 Пидр на майдане народ замутили и обвели вокруг пальца, власть к рукам прибрали, ни чего толкового не сделали. Государство нищает, ресурсов нет, грабят народ (гривну обвалили - удешевили содержание бюджетников и пенсионеров), а про свой интерес не забывают, всё "Наближаються до Евро цін", чтоб не потерять свои доходы. Не зря на западе п.сектор пытается и себе оторвать "кусочек счастья" ввиде перераспределения нелегальных потоков. Так и живем: "Грабь наргабленное!". Когда это уже сук... кончится. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Валерий Ткаченко 23 марта, 15:31 А почему не кто не предлагает индексировать пенсии и зарплаты людей? Ведь не люди виноваты, что их всех кинули примерно 4-4.5 раза, то есть ихние пенсии уменьшились и зарплаты тоже.Покупательная способность упала. И вто же время хватает цинизма ввести подоходный налог и военный сбор без указания времени действия на пенсии превышающие три (а по новому им мало они еще уменьшили две минимальные зарплаты). На сегодняшний день это, что много денег на жизнь, эти пенсии тоесть ихний размер был актуален 2-2.5 года назад.На фоне космического поднятия тарифов на все, цен на еду, лекарства, транспорт и т. д.надо всем подымать и пенсии и зарплаты ,а они отбирают, какой то целенаправленный геноцид народа , под руководством запада и америки. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Сашуля Доброта 1 февраля, 17:58 Давайте начнем с того, что разберемся в терминологии. ***правительство решило идти не радикальным путем монетизации льгот*** Монетизация льгот – это замена натуральных льгот денежными компенсациями, позволяющими их получателям самостоятельно оплачивать соответствующие услугу и получать их в том же (или практически в том же) объеме. Вы хоть приблизительно представляете себе число граждан, формально имеющих право на санаторно-курортное лечение и бесплатные лекарства? Огромная величина гос. обязательств по этим пунктам компенсировалась наплевательским отношением к их выполнению. Также держава нехило экономила на огромном числе пенсионеров, проживающих в сельской местности и никогда не пользовавшимся правом на бесплатный проезд, допустим. «Монетизировать» все это и предоставить людям средства, на которые они могли бы получать соответствующие услуги в том же объеме, нам не по карману – ни сейчас, ни в какой-либо обозримой перспективе. Так что пусть автор забудет это слово "монетизация". Можем говорить только об отмене, полной или частичной, но исключительно об отмене. Теперь давайте поговорим о целесообразности отмены отдельных льгот. Логика автора мало кого может оставить равнодушным :«больший объем немонетарных льгот (среди которых и бесплатный проезд) получают более богатые домохозяйства» (сопровождается графиком без ссылки, между прочим, на источник информации)… Если бесплатный проезд - натуральная льгота, то все (или подавляющее большинство) натуральных льгот существуют в пользу богатых домохозяйств. Дураком, извините, нужно быть, чтобы считать, что представители богатых домохозяйств «набирают» сумму, указанную на графике, используя право на бесплатный проезд в общественном транспорте. Как это делаю, допустим, пенсионеры. Поэтому натуральные льготы нужно разделять. Так вот что касается общественного транспорта, то маниакальная настойчивость, с которой большинство экспертов хочет эту льготу «монетизировать» вызывает удивление. Во многих странах право на льготный (бесплатный или более дешевый) проезд в общественном транспорте имеют пенсионеры, школьники студенты. Считается, что первые практически не пользуются общественным транспортом в «час пик» (иногда оговаривается, что могут ездить, но тогда это не бесплатно), а если ездят в другое время, то данное общественное благо от такого пользования не очень то убывает. А что касается школьников и студентов, то во всех нормальных государствах считается, что мобильность (а это в том числе возможность получать нормальное образование) этих еще не зарабатывающих на себя категорий граждан не должна зависть от материальных возможностей их родителей. Теперь о лекарствах. В Украине огромное количество людей (преимущественно пенсионного возраста), которые не могут покупать необходимые лекарства и получают их сейчас от государства. Любой рационально мыслящий человек понимает, что при отсутствии коррупционной составляющей размещать крупный гос. заказ на препараты с последующим распределением среди тех, кто в них нуждается, дешевле, чем давать людям деньги на которые они ТО ЖЕ количество лекарств должны покупать по рыночным ценам. Те унижения, которым подвергаются получатели этих препаратов в поликлиниках, практически исключают проникновение в их ряды граждан из богатых домохозяйств. Отдельно хотелось бы поговорить о питании школьников. Младшие школьники находятся в школе целый день – работающие родители не могут оставлять детей такого возраста дома без присмотра. Раньше государство оплачивало для них один прием пищи (завтрак или обед, в зависимости от решения администрации школы). Тем не менее, второй прием пищи стоил родителям около 300 грн. Теперь, когда это сумма удвоилась, с нашими нынешними зарплатами целесообразность ходить на работу обоим родителям во многих семьях реально можно поставить под сомнение. Лучше уж маме ребенка дома кормить, а лучше кормить в школе, но получать на это субсидию как малообеспеченные граждане. Заодно и субсидию на оплату коммунальных получать. Не ставя под сомнение важность того, что делают участники АТО, и уж тем более их героизм, хочется отметить, что циничность государства, которое сокращает льготы для одних одновременно предоставляя их другим, поражает до глубины души. Когда от граждан что-то нужно: вот вам статус, вот вам льготы. А когда доходит дело до предоставления – категориальный статус «не катит». Пусть самые бедные из вас придут в соответствующие органы с протянутой рукой за своими «монетами», которыми будет измеряться величина их заслуг пред Родиной после очередной «монетизации».
    lesya 1 февраля, 23:33
    Цинизм ситуации в том, что все отбирают у людей, которые уже ничего не могут. За то, что положено - теперь надо бороться, но кто будет. Никакой монетизации не будет. Если и дадут людям жалкие копейки, то на них ни ездить , ни лекарства купить, ну разве что аспирин и аналгин отечественный. Все это просто способ отказать в необходимом и ничего не дать взамен, и все это понимают. Компенсации и увеличение зарплаты себе сделали депутаты и все. Никаких реформ экономических не предвидится. Система обогащает власть имущих и делает богаче нуворышей. Вот и все реформы. А потуги убрать льготы нужно читать так - мы Вам ни за что платить не будем. Понятно, что транспорт не развивается из-за маршруток, которые не платят, но своих не трогаем, "тож свое", у нас делается что-то такое, которое никто в нормальных странах не сделал бы, и используют фразу - мы субсидируем богатых, вот это и правда, себе сделаем, а Вы как хотите, свиньи у корыта , им всегда мало будет, потому что эти люди перешли барьер, когда какие-то нормы их сдерживали, их лозунг - "после нас хоть потоп".
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Ян Ив 1 февраля, 17:52 "Аналогичные аргументы и относительно ограничения зарплат судьям — да, нужно заменить судей, дискредитировавших себя, на более достойных людей, но этим достойным людям следует платить достойную зарплату". - Цікаво , яку зарплату автор вважає достойною ??? Скажемо так - Скільки , наприклад, мінімальних зарплат потрібно платити , судді щоб він вважав її достойною ??? -10? , 20 ??? Скільки ??? І хто ж , таки , має заробляти ті кошти в б'юджет щоб платити суддям таку зарплату ? А зарплата більша в 2-3 рази не достойна ???? І якщо дати суддям зарплату в 20 разів більше мінімальної то чи буде суддя брати хабар. Буде !!! Тільки не буде брати хабар в розмірі мінімальної зарплати , а , відповідно , в 20-40 разів більше . А якщо дати йому зарплату в 50 мінімальних зарплат , значить і розмір хабара виросте відповідно . Зрозуміло , якщо і надалі залишиться не втіленою система невідворотності покарання . Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Liza_UA 31 января, 22:27 Автор дуже перчеться про гідну ЗП держслужбовців і суддів, а як щодо гідної зарпдати усіх інших? Чи автору невідомо, що в Україні ЗП і пенсії НАЙНИЖЧІ!! у Європі а може і у світі. Тому держслужбовці нехай спочатку докажуть, що гідні високих ЗП - чесною працею і кваліфікацією змінять державу а потім вимагають за це гідну плату. Тим більше, що вона і так має зрости при чому у всіх, якщо вони і судді будуть людьми, а не корупціною наволоччю як зараз. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Pravo 31 января, 12:21 Головне правило - дай, а потім бери. Бо, якщо нема доходу - звідкеля брати. Нічого не робиться, щоюб дати людям гідне робоче місце, сучасне, гідну ЗП, чи навчити та консультувати по справі, по кредитам, тобто держава - що дає сервіс, допомагає. Замість думати про ці питання у службах соціального захисту та зайнятості - вони нишпорять з держупралінцями, де б все поскорочувати, забрати, брещуть, що шось корисне роблять, гроші "їдять". В нас економічна агресія проти громадян, бо 23 роки гнали вилами громадян, щою нічого не мали та не скаржились та й самі забули , як це, та для чого взагалі держава. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Владимир Зинченко 31 января, 09:52 "Предоставление бесплатных завтраков в школах было фактически выбрасыванием денег на ветер"- У автора нету либо совести либо мозгов. У меня дочь в школе питалась. Первое, второе, чай. А теперь думай, что ей с собой дать. Бутерброд или еще что. А если у меня с финансами туго после оплаты коммунальных. Хорошо рассуждать когда тебя это не касается на прямую. Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.85
EUR 27.56