Чи є вихід з кризи науки в Україні?

наука

Читайте також

 

 

Уже близько двох десятиліть Європа будує "Суспільство знань". Стратегію і тактику цієї розбудови визначено через системний план побудови Європейського дослідницького простору (ЄДП). Україна стала асоційованим членом ЄС, і, здавалося б, ніщо не заважає Кабміну разом з основними стейкхолдерами науки розробити Дорожню карту ЄДП та взяти її за основу реформування нашого дослідницького простору. Натомість Мінфін, без попереднього аудиту наукової системи, запускає план різкого скорочення фінансування науки. Це, безумовно, призведе до її подальшої (і незворотної!) деградації.

Перед ухваленням Закону про бюджет 2016 року Верховна Рада прийняла Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність", де було закладено європейські принципи реформування Дослідницького простору України, заплановано створення структур європейського типу: Національної ради з науки і технологій та Національного фонду досліджень. Цей Закон став консенсусом української наукової громади, НАНУ, МОН, досягнутим значною мірою завдяки зусиллям Комітету з науки та освіти ВР, зокрема голови комітету Лілії Гриневич, яка багато зробила для закладення в нього європейських принципів.

У другій половині 2015 р. робочою групою при президії НАН України розроблено Методику оцінювання наукових установ НАНУ (затверджена постановою президії НАНУ № 22 від 03.02.2016 р.) У основу методики закладено принципи евалюації інститутів Асоціації Лейбніца в Німеччині, зокрема обов‘язкова присутність у експертних комісіях закордонних науковців.

Бюджет-2016 вступає в протиріччя не тільки з буквою і духом закону, а й із низкою ухвалених Верховною Радою і Урядом України документів: статті 375 Угоди про Асоціацію з ЄС, Указ президента України "Про Стратегію сталого розвитку "Україна—2020"", Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна", Постанови ВР України № 182-19 від 11 лютого 2015 р. "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави"", де майже в кожному пункті визначається довгострокова фінансова підтримка РОЗВИТКУ науки, а також пряме доручення Мінфіну щодо цього. Про те, що він вступає в протиріччя з трендами розвитку Європейського дослідницького простору та флагманської стратегії Європи — Інноваційного союзу, — можна вже й не казати. Таке враження, що прийшла представниця американського істеблішменту і заявила — все, досить рухатись у бік Європи; що, забули хто гроші дає і на кого треба працювати? Таланти потрібні США, а Європа є конкурентом у сфері науки та інноваційного розвитку. Смішно? А нам — ні. Бо посадовці на своє виправдання нагадують нам, що йде війна і треба економити кошти, що НАНУ неефективна (на відміну від парламенту та Кабміну), а тому її слід "оптимізувати".

І це замість того, щоб запропонувати розумний план реформування дослідницького простору в Україні у відповідності до нового Закону про науку: створити Національну раду та Національний фонд досліджень, укласти угоду з основними стейкхолдерами науки про поетапне виконання дорожньої карти з реформування, розробити стратегію і методи реформування для підвищення ефективності наукових досліджень. Тобто виправити головні її біди — відсутність мотивації наукової молоді, сучасної наукової інфраструктури, ефективного обміну вченими та доступу до сучасних баз знань і потужних е-інфраструктур. Натомість, бачте, різко скорочують фінансування. За яким принципом? А за будь-яким, аби швидше. Може таки дочекаємося аудиту міжнародних експертів, які мають дати висновок у вересні? А навіщо? Скоріше землю та будинки звільняйте, особливо в центрі Києва. І, звісно, землі під посівами, телескопами та ботанічними садами. Один олігарх у Донецьку побудував собі в ботанічному саду "маленькі будиночки", а ми чим гірші?..

От ми й прийшли до того, з чого починали за Януковича: економіка країни не може бути замовником у науки, а тому її потрібно зни…, вибачте, "зберегти" до кращих часів, тобто "оптимізувати".

Що ж маємо після кількох місяців втілення проекту "оптимізації" науки від Мінфіну? Віце-президент НАН України академік Анатолій Загородній озвучив на останньому засіданні Комітету з науки та освіти ВР, присвяченому критичним питанням фінансового забезпечення сфери науки і освіти 2016 року, такі цифри: за скорочення бюджету (на 284,8 млн грн, тобто на 12,2% менше за обсяг фінансування 2015 року), різкого зростання комунальних витрат (у середньому на 80%), підвищення мінімальної зарплати на 28%, НАНУ доведеться скоротити найближчим часом третину наукових співробітників у академічних інститутах. Комітет з науки та освіти ВР, розуміючи, якого нищівного удару завдав Мінфін українській науці, підтримав пропозиції національних академій наук — просити Бюджетний комітет ВР розглянути питання про повернення до мінімальних цифр їх бюджетів. Це дасть змогу стабілізувати процеси знищення науки в України і, зокрема, дозволить провести евалюацію академічних інститутів, а за її результатами і оптимізацію інститутів НАНУ.

Чи є вихід? Президент та прем'єр кажуть, що є Програма "Горизонт—2020" і ще будуть програми Оборонпрому. У Оборонпромі багато коштів на фундаментальну науку? І з ким за ці гроші маємо змагатися, якщо за визнанням Оборонпрому у нас застаріла дослідницька інфраструктура. Останнє має відношення і до змагання за ґранти Програми "Горизонт—2020". Програму заплановано на 7 років (2014—2020). Розмір членського внеску для України становить близько 5 млн євро на рік, що є 5 % від необхідного, якщо без скидки, річного внеску. Тож до 2020 року необхідно виплатити 35,5 млн євро. Від депутатів та чиновників можна почути, що ті наукові групи, які отримають ґранти Програми, дійсно проводять дослідження на європейському рівні, тому фінансування академій можна скоротити, хай вчаться заробляти гроші. Але дефіцит бюджету НАНУ на цей рік становить 700 млн грн, і це необхідне базове фінансування. Для отримання ґрантового фінансування з Програми "Горизонт—2020" треба пройти жорсткий відбір проектів за європейськими правилами, мати тісні контакти з європейськими науковими командами і проводити дослідження на високому рівні, для підтримання якого і потрібне базове фінансування. Як можна проводити ефективні дослідження в застарілій дослідницький інфраструктурі, за рахунок чого можна підвищувати ефективність? Відповідь очевидна — тільки за рахунок сучасної інфраструктури та критичної маси обміну професійними знаннями, як радить досвід Кремнієвої долини. І, звісно, потрібні молоді таланти. А талант тільки в фільмах має бути голодним. А в житті талант буде шукати місце, де він зможе найкраще реалізувати свої можливості.

Чи є інший вихід з найменшими втратами для бюджету та втратами людського капіталу?

Давайте розбиратися. Україна підписала Угоду і стала асоційованим членом Програми "Горизонт—2020". За визначенням ЄС, ті, хто вніс грошовий внесок у Програму, стають учасниками Європейського дослідницького простору. Координаційний комітет ЄДП (разом з країнами Європи та Єврокомісією) визначив певні пріоритети, яким мають дотримуватися всі країни для найбільшої координації досліджень. Згідно зі звітом Єврокомісії "Розвиток ЄДП 2014", країни, які просувалися на шляху реалізації цих пріоритетів на національному рівні, мали в рази кращі результати за кількістю статей та патентів. Чому так? Може тому, що ці пріоритети є відображенням кращих практик Кремнієвої долини і розвитку кращих практик країн ЄС з підвищення ефективності за рахунок розумної спеціалізації та зменшення фрагментації зусиль, незважаючи на різноманітність країн ЄС. Термін "розумна спеціалізація" не має на увазі розподілу країн за спеціалізацією, бо творчу діяльність дуже важко втиснути в певні рамки. Він визначає розвиток стратегії доставки необхідних наукових знань спільноти в точки, де є розвинутий бізнесовий потенціал: висока конкуренція малого та середнього бізнесу, наявність необхідних фінансових інструментів та рівня освіти. Наука глобальна, а малий та середній бізнес має
локальний характер.

Отож, уряд зробив тільки перший крок, підписавши угоду з Програмою "Горизонт—2020", яка є стимулом для країн реалізовувати пріоритети ЄДП на основі взаємодії з іншими країнами та стейкхолдерами ЄДП. А ми. замість того, щоб спрямувати зусилля на реформування управління науковою сферою, зайнялися совковою "оптимізацією". ЇЇ логіку важко зрозуміти. Бо якщо неефективна наука, то треба їй допомагати стати ефективною — це не комерційна фірма, яку можна закрити і відкрити. І головним інструментом для розвитку завжди є гроші та створення конкурентних умов для кращих науковців. А це не тільки нобелівські лауреати, а й багато інших дослідників з різним IQ і різними функціями. І коли кажуть, що 80% результату дають 20% дослідників, то це аж ніяк не означає, що потрібно скорочувати оті 80%, бо без них ці 20% нічого не зроблять, бо їм потрібно з кимось конкурувати, з кимось дискутувати, отримувати нищівну критику своїх досліджень. Тобто це є певне соціальне середовище, яке має назву — соціальний капітал. 

18 лютого 2016 року мабуть слід закарбувати як певну віху досягнень Верховної Ради. Цього дня з трибуни парламенту депутат від Радикальної партії розповів про інноваційну модель потрійної спіралі. А отже, для Уряду та Верховної Ради вже не потрібно великих зусиль для розуміння, щоб розробити (імплементувати) Дорожню карту інтеграції України в ЄДП на 2015—2020 роки до 22 квітня 2016 року, — саме цю кінцеву дату встановив Комітет ЄС з Європейського дослідницького простору для тих країн, які бажають (!) увійти до ЄДП. З огляду на остатні тенденції розвитку наукової та інноваційної політики ЄС, у Дорожній карті необхідно відобразити й останні пріоритети щодо використання ЄДП для інновацій —відкриті інновації, відкрита наука та відкритість до світу.

До речі, згадані дорожні карти ЄС пропонує розглядати як важливу частину національних стратегій та дорожніх карт з реформування економік, яку Україна ніяк не може запропонувати в сфері управління наукою та інноваціями з урахуванням інтеграції в Європейський науковий, освітній та інноваційний простір. Так, на це потрібні ресурси. Але, як казали посли країн ЄС та країн донорів — на реформи заради майбутнього гроші завжди можна знайти. Дайте свої пропозиції і покажіть власну волю, щоб це впровадити. Усе залежить тільки від нас: уряду та наукової спільноти. На жаль, уряд про це мовчить, а наукова спільнота перебуває у стресі від урядових новацій. Невже і тут змова олігархату та боротьба за залишки ресурсів національних академій наук у вигляді земель та будівель у центрі міст?

На нашу думку, Комітет з науки та освіти ВР має активізувати свою діяльність щодо контролю імплементації нового Закону про науку, створення та реалізації Дорожньої карти інтеграції України в ЄДП на 2015—2020 роки та відстоювання державної власності. А для цього невідкладно (з огляду на те, що до 22 квітня залишилося мало часу) створити постійно діючу робочу групу, в якій мають брати участь основні українські стейкхолдери науки та запрошені стейкхолдери ЄДП. 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
54 коментаря
  • Сергей Юшин 1 марта, 22:30 Когда я пишу о Декрете Совнаркома, то имею в виду не "вождей" науки, а ее "средний остепененный класс", который жил не с премий и грантов, а с зарплат, иногда с совместительств (за счет собственного пота). Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Роман Черніга 28 февраля, 23:53 Шановний Prepod ! Ви даремно апелюєте до авторів статті. Вони мабуть неофіти, які з якихось причин 25 років не бачили що твориться в НАНУ, а тепер прокинулисяз летаргічного сну і вирішили починати щось робити. Але вони не розуміють (або вдають, що не розуміють), що час для м'яких еволюційних змін давно минув і зараз БЕЗ ХІРУРГІЧНИХ змін просто не обійтись. До речі, в академіків проблеми з арифметикою: Коли відбулося "підвищення мінімальної зарплати на 28%" ? З жовтня 2015 і досі -- це 1378 грв. а зросте вона до 1450 лише з 1 травня. Де взялися 28% росту ? (я звичайно не проти отримувати на +28%)
    tna_ 1 марта, 13:56
    Я хорошо помню 90е годы. Какие тогда могли быть мягкие реформы? Зарплата с задержкой в 3-4 месяца при подушном финансировании (деньги=ставки х количество сотрудников) и практически flat rate тарифной сетке! И в вузах и в НАНУ. Сейчас изменились правила игры? Правительство пересмотрело принцип подушного финансирования? Тарифную сетку? В развивающихся странах (Латинская Америка, Иран, Китай (хотя он уже развитая страна)), бюджетное финансирование конкурентных специальностей на мировом рынке труда (ученые, программисты, сейчас и врачи...) выведено за рамки стандартной бюджетной тарифной схемы. Их финансирование должно быть соизмеримым (с учетом цен) с западным. Иначе массовый выезд неизбежен (хотя все равно едут). Спрошу еще раз, это сделано правительством/парламентом? Если нет, то "хирург" не поможет...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Nedolya 28 февраля, 11:07 Гадаю, що від фінансування НАНУ в цілому, все ж потрібно переходити до фінансування конкретних наукових проектів. Інакше це просто не ефективно. Виплати членам академії потрібно виводити за межі фінансування НАНУ – потрібно перейти до практики державних стипендій видатним вченим. Проблемою залишається нерухомість – комунальна підтримка її складає велику частку сучасного фінансування. Як було раніше, все рівно вже не буде – вченим НАНУ це потрібно зрозуміти. В реформування НАНУ я особисто не вірю – 25 років це достатньо часу для такої реформи, який втрачений. Результат – цілі галузі знань поступово вимирають без молоді. Важко також визначити наукові прориви за цей час. У вищій освіті ситуація ще гірша, там псевдонаукова діяльність просто задавила наукову. На жаль наука програє на всіх напрямках – дуже дороге задоволення. Але реформувати можна – тільки радикально. Від інших Національних академій взагалі потрібно відмовитись.
    prepod 28 февраля, 15:31
    Шановний Nedolya! Розділяю Вашу стурбованість долею НАНУ. Питання реформ в НАНУ - це не питання віри. Якщо НАНУ не реформували до цього часу, то це не означає, що реформи не можна провести сьогодні, чи навіть завтра. НАНУ - єдина організація в Україні, де є наука. В університатах науки нема, є тільки її імітація, або - псевдонаука, що ще гірше. Тому НАНУ має бути збережена, але обовязково реформована, щоб усунити оті недоліки, про які Ви пишете: про молодь, про проривні напрямки. Радикалізм в реформуванні науки небезпечний, бо до влади прийдуть такі собі "Співаковські", які нічим не відрізняються від "Табачника". Основним примусом до реформ в НАНУ має стати її наукова спільнота, яка повинна вимагати реформ і контрольвати їх проведення. Також важливо не піддаватися на гасла демагогів, які вміють дуже красиво говорити, брехати не красніючи, розповідати байки. Науковці-професіонали знають, що таке наука і тільки вони мають пропонувати зміни, бо реформи потрібні в першу чергу для них.
    prepod 28 февраля, 15:57
    Шановний Nedolya! Ви написали, що наука є дуже дороге задоволення. Це не так. В Україні наука сама дешева в світі, бо науковці отримують біля 200 доларів на місяц - це ненормально, бо неможна висококваліфікованим спецам платити таку зарплату. Нажаль, від галузевих академій не можна відмовитися, бо вони прописані в новому законі про науку - привіт Гриневич і її комітету, але є надія, що Кабмін зробить все, щоб в тих академіях фінансування йшло тільки на реальні наукові дослідження, а не на псевдонауку чи імітацію науки. Ви і багато людей пишете про нерухомість НАНУ, але насправді з нерухомістю в НАНУ біда, бо на її утримання не виділяються кошти, корпуси виглядають непривабливо, що відлякує молодь. Інколи в наукових установах нема жодного пристойного приміщення, куди можно було б запросити школярів чи студентів. Оці проблеми накопичувалися ще з часів совка, їх треба вирішувати, але після проведення реформ в НАНУ, яка потребує структурних, організаційних та управлінських новацій.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • medusa 28 февраля, 00:43
    prepod Вчера, 09:27 «Уважаемый Автор! Вы немножко манипулируете, когда пишете о планах или намерениях интеграции украинской науки в европейское научное пространство. Патон, еще пару лет назад в своих интервью заявлял, что ориентиром для украинской академии является СИБИРСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ РАН. Точка. Ни Вы, ни кто-либо другой не смогут кого-либо, находящегося в трезвом уме, переубедить, что почти столетний Патон изменил свое мнение и теперь хочет в Европу, когда совсем недавно он мечтал о Сибири. В таком возрасте такие развороты с востока на запад в принципе невозможны или я ошибаюсь? Патон хочет только одного, чтобы все оставалось как оно есть сейчас. Никакие реформы патоновской НАНУ не нужны, ей нужны только деньги. В НАНУ надеются, что поменяют правительство и вернутся прежние времена. Яресько наступила на больной мозоль патоновской НАНУ. Правильно это или нет? НАНУ самоврядная организация, а потому у правительства нет других инструментов, кроме как через бюджет добиться проведения реформ в НАНУ.»
    Шановний Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти може ознайомитись з показниками діяльності Сибірського відділення РАН у 2011 р. та їх порівняння з відповідними показниками НАН України, на які орієнтувалась та обговорювала Президія Наіональної академії наук України. (Вісн. НАН України, 2013, № 2. с. 25-27).
    Відповісти Цитувати
  • katrich 27 февраля, 22:22 а от нам в унівеситеті вдалося в цьому році домовитись про значне збільшення фінансування моновської тематики. на жаль 10% готівкою маємо відвезти назад до Києва Сандизі І.В. Тобто грощі є, коли треба. Як нам кажуть в моні, такі умови для всіх. Відповісти Цитувати
  • Refresh 27 февраля, 21:47 Рада молодих вчених НАН України вимагає: 1. Оприлюднення усієї фінансової звітності Президії НАН України та відділень шляхом опублікування у відкритому доступі на сайті НАН України у розділі "Діяльність", підрозділ "Звіти" повних відсканованих копій штатного розкладу та кошторисів Президії, секцій, відділень, установ НАН України у 2015 році (включаючи спецфонди) та кошторису Президії, секцій, відділень, установ на перший та другий квартал 2016 року. 2. Повний звіт (разом із відсканованими копіями документів, скарг, звернень, пропозицій тощо) щодо заходів, які було здійснено у 2015 році та планується здійснити згідно з пунктом 6.3 Постанови у 2016 році щодо внесення пропозицій до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо необхідності збільшення обсягів бюджетного фінансування НАН України разом з прізвищами осіб, які за це відповідають, у відкритому доступі на сайті НАН України у розділі “Діяльність”, підрозділ “Звіти”. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Refresh 27 февраля, 21:45 Звернення до Президента та членів Президії Національної академії наук України. Вважаємо, що керівництво НАН України не впоралося з викликами сьогодення і питання його компетентності має бути включено до порядку денного чергових загальних зборів НАН України. У ситуації що склалася, ще до чергових загальних зборів НАН України, вимагаємо: Негайно скликати позачергове розширене засідання Президії НАН України за участю дослідників для обговорення фінансової ситуації та вироблення плану дій НАН України на найближчий період. 12 лютого 2016 року це Звернення було зареєстроване у канцелярії Президії НАН України. http://www.petitions247.net/scienceinukraine Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Refresh 27 февраля, 21:44 12.02.2016 р. Постає питання, чи здатна Президія захистити реальні інтереси науки України, а на загал – її майбутнього? Таким чином, трудовий колектив Інституту археології НАН України рішуче вимагає: 1. Призупинити дію Постанови Президії НАН України від № 11 від 20.01.2016 р. (у частині оптимізації та скорочення) до публічного обговорення й вироблення стратегії, положень та критеріїв реорганізації НАН України. 2. Оприлюднити всю фінансову звітність НАН України шляхом опублікування у відкритому доступі на сайті НАН України повних сканованих копій штатного розкладу та кошторисів Президії, секцій, відділень, установ НАН України у 2013-15 рр., включаючи спецфонди, особливо виділити роки, коли були зменшені обсяги фінансування та кошторису Президії, секцій, відділень, установ на 2016 рік. 3. Публічно пояснити критерії розподілу коштів між відділеннями та серед установ (інститутів) в межах відділень. http://www.iananu.kiev.ua/akciya/akciya1202.html Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Сергей Юшин 27 февраля, 19:59 Сталин, конечно же, был еще тот тиран. Но в 1931 г. он инициировал декрет Совнаркома, которым была установлена оплата труда научных работников, уровень которой практически сохранился до развала СССР. Но еще в 50-х годах он был таков, что остепененный научный работник за месяц мог заработать на автомобиль. Ну не зря же был за исторически короткий период осуществлен в СССР технологический прорыв от сохи до космоса. Второй момент - ответственность ученого и научного коллектива за результаты своей деятельности. Конечно, были перегибы (как мелкие, так и "выдающиеся"), но были и выдающиеся результаты. Еще Платон указывал на то, что "исследователи нуждаются в руководителе, без него им не сделать открытий, и если бы все государство в целом уважало такие занятия и содействовало им, исследователи подчинились бы, и их непрерывные усиленные поиски раскрыли бы свойства изучаемого предмета". К сожалению, нашему государству и Платон не друг, и истина не дорога. Т.е. не видит оно собственных рисков.
    medusa 28 февраля, 00:28
    Сергей Юшин: "Сталин, конечно же, был еще тот тиран. Но в 1931 г. он инициировал декрет Совнаркома, которым была установлена оплата труда научных работников, уровень которой практически сохранился до развала СССР. Но еще в 50-х годах он был таков, что остепененный научный работник за месяц мог заработать на автомобиль." МОСКВА, 20 апреля (BigpowerNews) — Лауреатами международной энергетической премии «Глобальная энергия» в 2010 году стали президент Национальной академии наук Украины, академик РАН Борис Патон и академик РАН Александр Леонтьев. Лауреатов премии этого года объявил во вторник журналистам вице-президент Российской академии наук Николай Лаверов, передает РИА Новости. Денежный размер премии составляет в 2010 году 30 млн рублей и делится на всех лауреатов. http://www.bigpowernews.ru/news/document17733.phtml
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • aspirant1 27 февраля, 17:44 Цікаво, що коментарі можна розподілити за такими категоріями: a) Всі академіки погані (ну дуже пагані..) b) Уряд все робить правильно – ось це щось нове, такої категорії раніше не було, хоча зміни в уряді теж сталися (різні...) c) НАНУ погана (ну просто ніяка), університети кращі (на підйомі..). Критика деградації науки в цілому d) Пропозиції швидких рішень (часом не продуманих), чи пошук сильного лідеру (ну такого щоб зразу пройняло..) e) Євроінтеграція в якості реформи та громадський рух, як двигун. Якщо перші три категорії не продуктивні, а виконують тільки пропаганду чи антипропаганду, то останні три категорії можуть створити основу для зрушень. Перша відповідає рівню – так далі жити не можна, друга – першій ітерації пошуку рішень, третя – скоріше за все відповідає тим, хто вже пройшов перші два рівня... Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.91
EUR 29.08