Геронтократія на марші, або Чи узаконять для академічної верхівки "два строки"

Лідія Суржик 24 березня, 23:00
123
Урядовий портал

Читайте також

Група народних депутатів на чолі з головою парламентського комітету з питань науки і освіти О.Співаковським ініціювала внесення зміни до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (до п.6 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення"). Пропонується замінити одне лише слово, але зміст від того зовсім інший. 

"Президенти, перші віце-президенти, віце-президенти, головні учені секретарі, академіки — секретарі відділень та члени Президії Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, які перебувають на своїх посадах на момент набрання чинності цим Законом, мають право після закінчення строку своїх повноважень бути обраними ще на один строк" — так у чинному Законі. У новій редакції має бути "два строки".

У Пояснювальній записці до проекту зазначено, що "відповідно до частини десятої статті 17 зазначеного Закону відповідні особи обираються на п'ять років та не можуть обіймати своїх посад більш як два строки". За логікою, особи, що обіймають зазначені керівні посади (отже, вже були обрані на один строк, а багато хто й не вперше), після завершення строку своїх повноважень можуть претендувати ще на один.

Втім, законотворці трактують норму закону інакше. "Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, у тому числі, що до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99). Зважаючи на це, а також враховуючи, що у системі Національної академії наук України та національних галузевих академій наук до набрання чинності новим Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" перебування на посадах відповідних осіб було пов'язано з особливостями, що відрізнялись від вимог прийнятих законодавчих норм, з метою збалансування прав цих осіб щодо строків їх перебування на посадах законопроектом пропонується… слова "один строк" замінити словами "два строки".

На думку багатьох наших співрозмовників, якщо таку норму буде узаконено (щоправда, прогресивно мислячі науковці в НАН сподіваються, що цього не станеться), то це фактично законсервує ситуацію з геронтократією в академічній науці. Як відомо, середній вік членів президії НАН України становить майже 75 років. У галузевих академіях на керівних посадах люди теж переважно пенсійного віку. То в чиїх інтересах внесення такої зміни до чинного закону? Аж ніяк не науки, яка потребує омолодження. 

Торік на сесії Загальних зборів НАНУ було ухвалено нову редакцію статуту академії. У ньому є норма: "Одна і та сама особа не може бути керівником відповідної наукової установи НАН України більш як два строки". Це стосується й посади президента академії — два п'ятирічні строки.

До речі, до закону про науку не пройшла норма про вікові обмеження претендентів на керівні наукові посади, тоді як у законі про вищу освіту граничний вік кандидатів на посаду керівника ВНЗ обмежений 65 роками.

Як таку ініціативу групи парламентаріїв (О.Співаковський, В.Литвин, О.Марченко, В.Курило, В.Развадовський, І.Кириленко) сприйняли в науковому середовищі? З подивом і переважно не схвально. Багато хто вбачає в цьому інтереси певних зацікавлених осіб, які намагаються будь-що утриматися на статусних посадах і зберегти привілеї або ж переслідують інші далекоглядні цілі.

"З юридичного погляду підстав для такого нововведення немає, — вважає заступник міністра освіти і науки доктор фізико-математичних наук Максим Стріха. — Фактично в нерівноправні умови будуть поставлені керівники нацакадемій і ректори університетів (готуючи проект "Закону про наукову і науково-технічну діяльність", робоча група виходила з того, що для всіх має діяти обмеження двома строками). Політично така норма, в разі ухвалення, може призвести принаймні до двох вельми негативних наслідків: по-перше, буде знівельовано чи не єдину (дуже помірковану!) норму закону про науку, покликану забезпечити динамізацію внутрішньоакадемічного життя, оновлення відверто геронтократичного керівництва окремих нацакадемій; по-друге, відразу виникне спокуса ухвалити такі самі зміни й до Закону "Про вищу освіту" — і ми знову повернемося до необмеженого ректорського феодалізму. Лишається сподіватися, що недоречність такого законопроекту буде очевидна для багатьох народних депутатів, і його не ухвалять".

Директор Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) академік НАН України, член президії НАНУ Ярослав Яцків такпрокоментував цю законотворчу ініціативу:

— Я не підтримую внесення такої поправки до чинного Закону. На жаль, ми запізнюємося з імплементацією Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність". Його потрібно виконувати, а ми ніяк не можемо його імплементувати. Усе в нас — і на рівні влади, і в науці — робиться із запізненням. Наприклад, я наполягав, щоб оцінювання результатів наукових установ НАН України відбулося вже цього року, згідно з розробленою і затвердженою методикою. А президія НАНУ ухвалює рішення, щоб це робити раз на п'ять років. Так ми дійдемо до того, що в академії нічого буде реформувати. Треба набратися сміливості, щоб належним чином оцінити роботу наукових інститутів, і, хоча це й болісний процес, скоротити ті, які працюють неефективно, надавши можливість співробітникам працевлаштуватися в інших наукових установах тощо. Без цього ми не підвищимо ефективність нашої науки.

Вважаю, не потрібно вносити ніяких змін до закону, давно вже треба було його імплементувати і втілювати його норми в життя. А то що ж виходить — закон іще не запрацював, а вже хочуть щось у ньому змінювати. І це при тому, що ще немає національної ради, наукового комітету, національного фонду досліджень і т. д.

Незабаром мають бути вибори директора Головної астрономічної обсерваторії НАН України. На одному з недавніх засідань вченої ради ГАО я заявив про те, що знімаю свою кандидатуру. Знаю, що й директор Радіоастрономічного інституту академік Литвиненко відмовився від обрання на керівну посаду.

*** 

У п'ятницю, 24 березня, відбулися вибори президента Національної академії педагогічних наук. Цікаво, що жодної інформації на сайті НАПНУ ані про дату виборів, ані про претендентів на цю посаду не було. Можливо тому, що 70-річному академіку В.Кременю, котрий беззмінно перебуває на посту президента Академії педагогічних наук, в НАПНУ не бачать альтернативи? (Коли верстався цей номер DT.UA, ще не було офіційного повідомлення про результати виборів. Нам стало відомо лише про обрання президентом В.Кременя.
На безальтернативних засадах).

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
7 коментарів
  • Виталий Кушнир 26 марта, 12:18 На тлі анекдотично, ганебно низьких зарплат науковців в установах АН, більшість з яких фінансується хіба на 50 %, фінансування геронтократії з президії Академії йде по повній. На даний момент, уся реформа АН звелася до скорочення реального мат. забезпечення, як наслідок, до існування АН в жалюгідному режимі виживання. Крім, звісно, верхівки. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • 35viktoria 26 марта, 12:15 Работаю в Харьковском НИИ медицинского профиля. Мы уже не просто волком воем, а готовы физически ликвидировать того старого негодяя, который нами управляет. Уже избрали нового кандидата, но академия его кандидатуру не пропускает, старый остался еще на 6 месяцев.За это время мы просто развалимся, а ему хоть бы что, громадная зарплата+пенсия. На полторы ставки работает, а мы все на 0,25-0,5. И нет никакой перспективы на улучшение. Не детский институт, а просто геронтология какая-то.
    Nedolya 26 марта, 18:20
    Розгляньте шлях до самостійності НДІ від медичної академії - уважно почитайте закон про наук.-тех. діяльність - там є інші суб'єкти наукової діяльності.
    Oxyz 27 марта, 15:03
    а выпороть негодяя на научном совете не пробовали?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Василий Тёртый 25 марта, 16:36 В харьковских НИИ медицинского профиля буквально волком воют - их попередавали из Минздрава в так называемую "НАкадемию медицинских наук". Финансирования нет - все деньги уходят на персональные пенсии "академикам" (о которых на PubMed слыхом не слыхивали), полная, пардон, задница, с пациентов приходится драть три шкуры, банальная операция от 10 тыс. грн. Боже, когда уже закончится этот маразм и все эти "академии" поразгоняют куда подальше??? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Anton Oleksijovych 25 марта, 02:36 Президиум НАНУ и есть главный тормоз реформ в науке. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Oxyz 25 марта, 00:24 авторка мене розсмішила оцим - "щоправда, прогресивно мислячі науковці в НАН сподіваються, що цього не станеться". Хочеться спитати звідки в НАНу прогресивно мислячі науковці і що вони там роблять? Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.59
EUR 28.96