Наперсточники від науки

Валерій Мазур 22 березня 2013, 20:01
Рука с ручкой
mygazeta.com

Читайте також

Останнім часом у зв'язку з підготовкою нового Закону України про вищу освіту в DT.UA активно публікуються матеріали, присвячені цій темі. Публікації торкаються багатьох наболілих питань вищої школи про деградацію української освіти, а також про поширення в Україні псевдовчених на кшталт "доктора Пі" (А. Слюсарчука). Такі "доктори" вкоренилися, на жаль, не тільки в медицину, а й у технічні науки. 

Україна — не Росія, тим більше  не Європа

Найпоширенішим способом псевдонаукової діяльності є плагіат раніше виконаних досліджень або публікацій. У цивілізованих державах плагіат вважається проявом корупції, а боротьбу з псевдовченими безкомпромісно ведуть університети та уряди. Можна навести приклади, коли вчених ступенів докторів наук було позбавлено міністра оборони ФРН Гуттенберга (рішення університету Байрата в Баварії, 2011 р.), президента Угорщини Пала Шмітта (рішення Будапештського університету Земельвайса після виявлення плагіату в дисертації, захищеної 1992 р.) і міністра освіти ФРН Аннети Шаван (рішення про скасування захищеної ще 1980 р. дисертації прийняте університетом Генріха Гейне в Дюссельдорфі, 2012 р.). Перелічені особи у зв'язку з цими скандалами мусили піти у відставку. У цивілізованих державах відповідальність за плагіат не має строку давності та якоїсь поблажки навіть для офіційних осіб найвищого рангу. 

Жорстких заходів із викорінення плагіаторства та корупції в науці сьогодні вживають у Росії. Прем'єр-міністр Дмитро Медведєв особисто закликав до війни з плагіатом у російській науковій спільноті. Міністерство освіти і науки РФ вже скасувало дисертації та дипломи докторів наук понад двох десятків осіб, котрі порушили вимоги до дисертаційних праць. 

Що стосується випадків, коли в авторефератах дисертацій вказувалися як опубліковані статті, котрих у названих журналах фактично не було, — прийнято звертання до правоохоронних органів про порушення кримінальних справ за фактом шахрайства "дисертантами". При цьому в Росії проводиться ревізія дисертаційних робіт, захищених 30 і більше років тому. 

В Україні, на жаль, європейські стандарти моралі й етики поки що не стали нормою. Внаслідок буянню корупції навіть виявлені плагіатори продовжують перебувати на професорських посадах, а керівники вузів намагаються не афішувати цих ганебних фактів, досить своєрідно трактуючи поняття "честь мундира" наукової установи. Вище згаданий резонансний скандал навколо "доктора Пі" Слюсарчука, який видавав себе за професора-нейрохірурга й демонстрував російський диплом доктора наук, схоже, так нічого й не навчив Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України, оскільки це відомство практично не реагує на інформацію про плагіаторів у підлеглих йому вузах. 

Один із показників успішності вченого або викладача вузу – кількість опублікованих ним статей, монографій, підручників. Зміст публікацій і спосіб їх підготовки часто залишаються за кадром. Приклади того, як навчальні посібники готуються з допомогою ножиців (DT.UA, №7, 2013 р.), на жаль, непоодинокі. Попит породжує пропозицію, і на науковому небосхилі з'явилися комерційні видання, які офіційно стягують із авторів гроші за публікації статей будь-якого змісту. На перший погляд — ну й нехай друкують, мели, Ємелю. Але така діяльність небезпечна тим, що ці "міжнародні науково-практичні журнали" включені до переліку видань, рівень яких нібито допускає публікацію матеріалів дисертаційних праць. Оскільки статті, які засилаються до друку, сьогодні, на жаль, попередньо не рецензуються, на сторінки видань нерідко потрапляє не тільки "дитячий лепет", а й відвертий плагіат, публікацією якого не гребують пройдисвіти від науки. Прикладів такої "творчості" в Україні предосить. Наведу один із них.

У Запорізькій державній інженерній академії (ЗДІА) кафедрою "Матеріалознавство та обробка металів" завідує такий собі професор Б.Середа. Ні вищої освіти, ні базової теоретичної, ні будь-якої практичної підготовки за фахом "Обробка металів тиском" (ОМТ) він не має. Однак для того, щоб навчати студентів, керувати аспірантами та очолювати кафедру, яка спеціалізується на ОМТ, необхідно мати наукові праці в цій сфері науки та техніки. Тому Середа опублікував кілька наукових статей із питань прокатного виробництва, що є складовою дисципліни "Обробка металів тиском". Ніби вітати треба просунутого завкафедрою, який, поряд із викладацькою, веде ще й наукову роботу, висвітлюючи її результати у спеціалізованих виданнях. Та ось невезіння: з'ясувалося, що матеріали статей і навчального посібника Б.Середи запозичені зі статей, монографій та підручників відомого професора В.Ніколаєва і є неприкритим плагіатом. Факти плагіату підтверджені рецензіями й експертними висновками ряду університетів, а також інститутів Національної академії наук України, завірені підписами 15 професорів, академіка та двох членкорів НАНУ.

Вовк у кошарі. Вседозволеність і безкарність породжують кримінал

Ректор ЗДІА В.Пожуєв лицемірить, стверджуючи, що в законодавстві України не визначено порядку зняття з посади завкафедрою осіб, котрі зганьбили себе плагіатом. (Отож нехай очолюють?) Таке ставлення до псевдовченого некоректне навіть за формою, не кажучи вже про розгляд питання по суті. Деякі заяви та листи, у яких повідомляється про "мистецтва" завкафедрою Середи, в канцелярії ректора "випадково губляться". На інші звернення Пожуєв та його зами просто не відповідають. Ректор, схоже, хоче зберегти "честь мундира", хоча "мундир" весь забруднений і потребує кардинального чищення з оргвисновками, у тому числі й на адресу ректора. Оскільки приховування плагіату — та ж сама корупція, брудна й цинічна.

"Вовк собаки не боїться, але не любить, коли він гавкає", — каже народна приказка. У випадку, про який ідеться, Середа зрозумів, що ні ректор, ні МОНМС не вживатимуть до нього заслужених санкції. Судячи з відповідей МОНМС України на отримані заяви, апарат цього відомства вважає, що боротьбу з "наперсточниками від науки" мають вести через суд ентузіасти на кшталт професора В.Ніколаєва з Запоріжжя, а не чиновники держорганів, для яких, згідно з посадовими інструкціями, така діяльність входить у функціональні обов'язки. 

Все, що відбувається, нагадує сюжет відомої байки Крилова "Вовк на псарні". Тільки в нашому випадку "вовк-плагіатор" почувається як у кошарі. Звісно ж, звернення, заяви, листи небайдужих до безладу вчених дратують Середу, який примудрився попутно очолити ще й експертно-криміналістичну лабораторію (?!), що важко пояснити з позицій здорового глузду та основ кадрової політики Міністерства внутрішніх справ України. Тому зародився висновок, що красти чужі наукові результати треба більш професійно. А саме — брати звідти, куди не має доступу принципова професура, — з дисертацій, давно захищених, із певним грифом таємності, зокрема "Для службового користування". Розвиваючи досвід роботи в "таємній" сфері, Середа став членом спеціалізованої вченої ради із захисту закритих, таких, що не підлягають публікації, дисертацій Дніпропетровського національного університету. 

І ось 2010 р. у збірнику наукових праць НТУУ "КПІ" з'являється стаття Б.Середи., Т.Критської, А.Коваленка на тему прокату високих смуг, текст якої повністю переписано з дисертації В.Бойка, захищеної 1989 р. у Московському інституті сталі та сплавів і оснащеної грифом "Для службового користування". Снову скандал — тепер уже з участю компетентних органів. Але МОНМС України необхідних екстрених заходів навіть щодо такого волаючого факту знову не вжив.

Ніби все передбачив наш герой. Але бог шельму мітить. Усе таємне рано чи пізно стає явним. Було встановлено, що названа стаття Середи і спільників — дослівне цитування матеріалів дисертації В. Бойка. Тобто злісний плагіат матеріалів "для службового користування". 

За відгуками деяких учених, захищена Середою в Москві у круті дев'яності роки докторська дисертація не відповідає вимогам до дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук як у Росії, так і в Україні. Ба більше, у своїй дисертації та авторефераті дисертації він знову ж використав матеріали науково-дослідних робіт із грифом "Для службового користування". Крім того, Середа посилається на власні статті, які нібито мали бути опубліковані (?!). Однак у зазначених номерах журналу статей Середи немає. Інакше кажучи, Середа під виглядом докторської дисертації "захистив" те, чого не було. 

У процесі нострифікації 1995 р. докторської дисертації в Україні Вища атестаційна комісія (ВАК) України шахрайства Середи якось "не помітила". І тільки тепер кримінал вигулькнув назовні. Заяви про позбавлення Середи вченого ступеня доктора технічних наук у Міністерство освіти і науки України надійшли. Здавалося б, міністерство мало провести передбачену для таких випадків процедуру позбавлення Б.Середи ступеня доктора наук та передачі матеріалів про шахрайство в прокуратуру. Але з якихось причин цього не робить.

Українські академіки африкансько-азіайсько-тихоокеанських академій 

Для об'єктивності слід повідомити, що Пожуєв і Середа, з метою дезінформувати МОН України і громадську думку, організували збір підписів під петицією на захист Середи. Сумно усвідомлювати, що окремим запорізьким професорам бракує принциповості. Так, спочатку проректор ЗДІА М.Пазюк і декан С.Воденников, вивчивши "праці" Середи, конкретно вказали джерело, сторінку, рядок, звідки він запозичив чужі матеріали. А вже через три місяці підписали, що їхні твердження не відповідають дійсності. Правда, без конкретики, оскільки заперечити конкретні факти неможливо. 

Висновок про безгрішність Середи, навіть якщо не читати його докторську дисертацію, підписали академік Азіатсько-Тихоокеанської академії наук Т.Критська та ще три академіки АІК (слід гадати, Академії інженерних наук). Також не спростувавши жодного факту здійсненого Середою плагіату.

Читач може запитати: це та сама Критська, яка є співучасником, тобто співавтором, Середи у крадіжці матеріалів з дисертації "для службового користування" В.Бойка? Так, вона сама. Оскільки інших кандидатур для підпису дезінформації Пожуєв, скажемо так, не знайшов. 

Опереткових академіків усіляких африкансько-азійсько-тихоокеанських академій розплодилося в Україні безліч. Подейкують, двадцять сім, а можливо, навіть більше. Артисти, "Квартал-95" та й годі. Плати гроші — і спритники присвоять тобі звання академіка, навіть якщо ти таблиці множення не знаєш. Плати ще раз — і тебе нагородять яким хочеш орденом, медаллю або почесним знаком будь-якої опереткової академії, включно з африкансько-азійсько-австралійською. Якщо це когось радує, нехай — чим би дитя не тішилося... Але коли на офіційному документі на захист викритого в шахрайстві лжедоктора наук Середи, засвідченому ректором державного вишу Пожуєвим і надісланому на адресу міністра освіти та науки, красуються опереткові академічні титули — то це вже зовсім не смішно. 

На завершення цієї історії варто внести пропозицію максимально посилити в новому Законі України про вищу освіту статтю про неприпустимість ані найменших порушень моралі та етики, включно з плагіатом, із боку науково-педагогічних працівників навчальних закладів усіх рівнів і позбавлення тих, хто проштрафиться, права на викладацьку діяльність. Сказане про неприпустимість плагіату стосується й студентських робіт. Адже ніхто нікому не забороняє користуватися літературою — треба всього-на-всього робити посилання на джерело запозиченої інформації.

Викладену в наказі МОНМС №1112 від 17 жовтня 2012 р. ініціативу міністерства щодо посилення вимог до наукового рівня журналів, у яких мають публікуватися результати дисертацій, слід привітати. Але, сказавши "а", треба сказати й "б". Зокрема необхідно переглянути перелік і зменшити кількість видань України, публікації в які беруться до уваги при захисті дисертацій. Таких видань, наприклад, тільки з економічних наук в Україні кілька десятків. А всього — близько двох тисяч.

У новому законі має бути зафіксоване положення про обов'язкове проведення процедури позбавлення раніше присвоєних кандидатських і докторських ступенів у разі виявлення шахрайства та невідповідності захищених дисертацій вимогам, котрі висуваються в Україні, без строку давності захисту дисертацій. Така стаття закону полегшить проведення процедури очищення наукових і педагогічних колективів від лже- або псевдовчених, які спливли, як піна, у бурхливому морі часів перебудови. На першому етапі такої роботи слід негайно внести зміни та доповнення до п. 40 "Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння звань старшого наукового співробітника", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 7 березня 2007 р. №423. А для підвищення якості підготовки науково-педагогічних кадрів і викладацького складу вищих навчальних закладів України слід посилити вимоги до кандидатських і докторських дисертацій. Хоча б повернутися до тих, які діяли 25—30 років тому. 

Що стосується питання наділення вишів правом атестації наукових кадрів вищої кваліфікації (присвоєння вчених ступенів, звань доцента й професора, нострифікації дисертацій), то, здається, розглянутий вище приклад тотальної корупції у ЗДІА переконливо свідчить, що українські університети до такої самостійності ще не доросли. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
351 коментар
  • Некто 23 декабря, 10:15 А зачем вообще защищаться? вот вы требования предъявляете, предъявляете: и множество статей и знание английского и публикации в зарубежных изданиях и прочее, прочее... А потом, когда ты защитишься, мы дадим тебе ставку и зарплату в 1500 грн. И смотри мне, чтобы ни взяток, ни плагиата. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Проф. Киева 28 марта, 21:58 МАЗУРА В.Л. знаю лично. Он может решить вопрос как сразу стать академиком НАН Украины минуя член кора или быстренько стать член кором. Платишь в его карман а берет он в свою папку. и дело в шляпе ведь связи остались у бывшего министра промышленной плитики Украины.Сейчас с.н.с. Физико-технологического института металлов и сплавов НАН Украин. Работае у Найдека В.Л.А статейки пишет видать те его достали или слили инфу в СБУ Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Прохожий 28 марта, 16:21 Середа уволен с поста зав.каф. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Алексей 28 марта, 13:37 Странный у к.ф.м.н. прозвучал вопрос - зачем научные конференции.. В свое время, поучаствовав в десятках конференций, я смог познакомиться с реальными людьми, которых беспокоили близкие научные вопросы, что и меня. Таких людей, как и во всякой реальной научной работе, было немного и жили они в разных частях Союза. Как бы мы иначе встретились?? Кстати, наблюдается очередное покращення в вузах - начинают заставлять официально выполнять "научные" работы за собственные принесенные деньги. Науку в отчетах поднять желают.
    kfmn 28 марта, 16:28
    Так вопрос-то был риторический, я говорил о том же самом. Главная польза в конференциях не доклады, а общение вне зала.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Алексей 28 марта, 13:30 Брасид все верно пишет. В рамках консервативного подхода. Поскольку это самостоятельный (ортогональный) подход, то и возразить ему нечего. Так же, как и Критик 3 в рамках экономического подхода. Надо отдавать себе отчет, что консервативный подход, во всяком случае пока, не на форуме, а в жизни, преобладает. Изменения возможны только со сменой правительства. Но для положительных изменений надо, чтобы представители третьего подхода пришли к консенсусу и смогли выставить свою согласованную позицию. Пусть и в минимуме необходимых преобразований. Сможем? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • ПроФФФесор 28 марта, 09:27 У гуманитариев, по-моему, совсем дела плохи. Почти все кандидатские - из интернета. 5 марта защищалась докторская по теории и истории культуры - сплошной реферат советских изданий и утверждение, что "введены в научный оборот" десятки (!!!!!!!!!!!!!!!!!!!) новых документов. Сведущие люди прекрасно знают, что все это (на 99% -точно, а то и на все 100%) уже "введено". Было одно критическое выступление - со стороны, так сказать, после чего Совет "ощерился" - як це так ??? неужели ВАК проспит такое? думаю, в протоколе (аудиозаписи) все сделают, как надо (т.е. уже сделали). Кстати, кворума не было ни по количеству присутсвующих, ни по докторам по спец-ти (их было 2, включая науч.консультанта, она же предс. Совета :))) Но при подсчете голосов усе путём оказалось
    Читатель 28 марта, 10:04
    От существования научных степеней и ученых званий на постсоветском пространстве один вред. Поэтому чем их будет меньше - тем лучше.
    Брасид 28 марта, 12:37
    От машин гибнут люди. Чем меньше их будет - тем лучше. Ваша логика.
    inter 28 марта, 11:51
    Это детский сад. А вот договоренности и интриги при выборах академиков НАНУ ...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Критик 3 28 марта, 07:27 Коллеги комментаторы! Читаю ваш бред и поражаюсь. УЧЕНЫХ почти нет - согласны. Откуда тогда взяться УЧЕНЫМ СОВЕТАМ? Какой уважающий себя ученый "оттуда" будет тратить время на наших проходимцев? И кто платить будет? Сами проходимцу? Ведь у УЧЕНОГО таких денег нет. Система сгнила полностью, до основания, непомерно разрослась плесень. Система восстановлению не подлежит!. И главное - ВЫ ЭТО ПРЕКРАСНО ПОНИМАЕТЕ. Но как хочется оставаться у корыта! Брасид, я не прав?
    CS 28 марта, 08:46
    Безусловно, система восстановлению не подлежит. Её фасад штукатурят и подкрашивают по типу евроремонта (стены старые, покрытие новое). Это потёмкинские деревни, по которым можно "погулять" зарубежных коллег, пока те не разобрались. Свои-то в курсе что к чему, но многие не прочь продолжать лицедейство в этих декорациях.
    Критик № 28 марта, 10:36
    Коллега CS! Сказавши "А", надо бы и "Б" сказать. Где Ваше "Б"?
    Брасид 28 марта, 12:41
    Система пришла в такое состояние не сама по себе, а в силу обстоятельств - отсутствия заинтересованности государства и бизнеса в образованных и квалифицированных людях. В таких условиях ЛЮБЫЕ меры обречены на провал.
    Критик 3 28 марта, 13:56
    Брасиду. А Вы не исключаете, что появится хотя-бы один политик с мозгами и волей? (Честно скажу, пока я такого не вижу). Что бы Вы ему порекомендовали? Кстати, честный бизнес в квалифицированных кадрах таки заинтересован.
    Брасид 28 марта, 20:03
    Мне думается что мы имеем в Украине "управляемую демократию", где соблюдены все признаки демократии, по оппозиции нанесены точечные удары и она превращена в стадо клоунов. Власть у одной группировки. Такая ситуация будет продолжаться долго и конца я не вижу. На счет бизнеса - в мою контору приезжал Тигипко и прямо сказал - будущее Украины это сельское хозяйство и ИТ-технологиии, так как не требует капиталовложений. Авиация и космос - не нужны. Свои капиталы ребята из Украины вывели, покупают заводы и недвижимость в США и Европе. Для чего тут квалифицированные кадры? кайлом махать на шахе им. Засядько?
    Критик 3 28 марта, 21:09
    Брасиду. На мой вопрос Вы упорно не отвечаете. Если, по Вашему, Украине квалифицированные кадры не нужны, зачем Вы учите? (И учите ли, а не продаете дипломы?). Меня интересует Ваша ПОЗИТИВНАЯ программа, если таковая есть.
    Брасид 28 марта, 21:18
    Я учу по тому что так воспитан и люблю свою работу. И наукой занимаюсь только из любопытства. Просто интересно. Отдыхаю так. Позитивная программу предложить не могу, так как для этого не имею знаний. Надо чтоб кто-то (государство или частный бизнес) стали вкладывать в промышленность и высокие технологии. Но вряд ли это возможно. Если в США мечтатели как Билл Гейтс, Берт Рутан, Элон Маск и другие развивают высокие технологии и зарабатывают - то у нас таких людей я не вижу. Поэтому просто смотрю чем все это кончится, занимаюсь любимым делом и стараюсь зажечь других.
    Критик 3 28 марта, 21:22
    Брасиду. Добавлю. О шахтах. Шахта им Засядько и другие пользуются продукцией, созданной моими мозгами. Есть еще ряд идей, в т.ч. проверенных в шахтах, которые имели бы свое будущее. И кайлом в шахтах давно никто не машет. Даже в урановых. А кто помешал с другими идеями? ДОНУГИ, поскольку не соавторы, но законодатели. Так что "сам дурак" не проходит.
    Критик 3 28 марта, 21:34
    Брасиду. Что Вы зациклились на "высоких технологиях"? Нам нужно миллионы людей обеспечить средствами к существованию, что, все самолеты и ракеты будут строить? Нужно прежде всего "низкие", массовые технологии сделать конкурентоспособными. И это можно сделать, если с умом.
    Брасид 28 марта, 23:08
    Украина имеет развитое авиа-, двигателе-, судо- и ракетостроение. Все уже есть, осталось только вложить деньги. Люди есть - самое главное. Пока еще есть. Конкурировать с Китаем по "низким" технологиям мы не сможем. Но Китай, не смотря на свою мощь, до сих пор не может проектировать авиадвигатели, пассажирские самолеты (хотя Аирбасы клепает сотнями), авианосцы и т.п. Перечисленные отрасли тянут за собой и электронику, и математику, и материаловедение, и технологии, и образование и т.д. Странно просто, что вот Бразилия с нуля сделали авиапроизводство (Эмбраер), и уже на 3-4 месте в мире, продают по 300 самолетов в год, в т.ч. в Россию и Украину. У нас же есть весь производственный цикл, от двигателя до самолета и подготовки пилотов. И на выходе - ноль. А у Эмбраера, к слову, один из акционеров - пенсионный фонд Бразилии. Просто если потеряем то что еще сохранилось - потом не восстановим никогда. Останутся лишь буряки, пшеница, подсолнечник и птицефермы.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Издалека 28 марта, 00:43
    Брасид Вчера, 22:08 Для CS: лично я ни разу не видел неграмотного доктора наук, но видел кучу полуграмотных кандидатов. Дать им право руководить аспирантами? И что получим на выходе? Диссертации уровня диплома. Думаете на западе намного сильнее ученые? Я по своей теме ничего особого не увидел. Повторения статей 70-х в исполнении китайских PhD из американских ВУЗов. Отчеты НАСА еще высокого уровня. Будут ли ученые Боинга или других корпораций заниматься нашими диссертациями? Не думаю. Если нет цели в знаниях, если знания не приносят дохода и нет смысла учиться - любые меры по повышению уровня лишены смысла.
    Недавно кандидат наук А.Гейм получил Нобелевскую премию.
    Брасид 28 марта, 07:08
    Т.е. все многие тысячи наших кандидатов такие же как и он?
    Гость 28 марта, 08:31
    kfmn Сегодня, 00:26 Так они, достижения, и в годовом отчете освещаются, который в виде объемистого pdf-файла выкладывается на сайте академии каждый год. Каждый командир отделения пишет о выдающихся результатах своего отделения по одной страничке. Какой смысл выслушивать то же самое с трибуны в устном изложении.
    Зачем тогда проводить Общее собрания НАНУ?
    kfmn 28 марта, 12:05
    А в чем смысл вообще научных конференций? Главным образом кулуарное общение участников. То, что там в зале докладывается, по большому счету особого интереса не представляет (острая дискуссия там вряд ли возможна), поэтому запрашиваемая (где-то выше по треду) прямая трансляция мало кого заинтересует. Лучше бы Президиум НАНУ свои постановления в сеть выкладывал, в них информация более любопытная.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Vict 27 марта, 21:44
    Стас Вчера, 19:55 Все дело в том, что научных достижений нет ни у Мазура, ни у Середы. Поэтому споры о том, кто у кого и что украл, в данном случае пустая болтовня. Жаль, что от этого страдают реально серьезные специалисты, которые оказались втянуты в эту историю.
    Как нет достижений у члена НАНУ?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Алексей 27 марта, 20:58 Это комментарий к I'm Вчера, 21:41 Вроде цитировал... а попало так Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.90
EUR 29.07