Науко, врятуй себе сама

Юрій Сергучов 1 жовтня, 00:00
наука
Василь Артюшенко, DT.UA

Читайте також

"Реформування" науки всі роки незалежності полягало тільки в безперервному зниженні фінансування, що поставило її на межу виживання. Складається враження, що вищі чиновники країни не розуміють значення науки, хоч із задоволенням "оступеняються".

Дивно, але в доведенні науки до тяжкого становища брали активну участь 174 депутати Верховної Ради сьомого скликання, які мають учені ступені та звання (28 докторів наук, 22 професори і 100 кандидатів наук), та 89 депутатів з науковим ступенем (уже восьмого скликання),— адже це вони довели фінансування науки до 0,2% від ВВП. 

Нині фінансування Національної академії наук України, виділене державою на 2016 р., становить трохи більше 2 млрд грн (менше 100 млн дол.), що ледве забезпечує мінімальною зарплатою наукових співробітників і спонукає постійно скорочувати штати. При цьому слід врахувати, що близько 40% із цього бюджету повертається державі у вигляді податку на заробітну плату.

Для порівняння: у провідних країнах Європи, США, Японії вважається, що для успішної наукової роботи на одного наукового співробітника потрібен бюджет в 1 млн дол. Наука поки що тримається завдяки ентузіазмові вчених, а також підживленням за рахунок грантів та контрактів із закордонними фірмами. На жаль, цього підживлення вистачає тільки на мінімальне матеріальне забезпечення досліджень реактивами, матеріалами та недорогим обладнанням, оплату яких скарбниця України систематично затримує на місяці. Навіть персональні комп'ютери скарбниця періодично купувати забороняє. Ніяких сучасних дорогих приладів, таких як хроматографи, аналізатори, мікроскопи, спектральні прилади тощо, на ці кошти не придбати. Та й коштують такі прилади, як і реактиви, матеріали, в Україні удвічі дорожче, ніж у Європі та США. Адже свій відсоток вимагають і митниця, і фірми-постачальники. Свого часу президент Кучма видав указ усунути мита при купівлі виключно з науковою метою приладів та матеріалів, однак він не діяв, бо митниця не "давала добро" на зняття мит, відговорюючись тим, що цей указ президента для них — не закон. 

Незважаючи на скрутне становище нашої науки, вона вабить ентузіастів. У публікації "Як зупинити вал дисертацій" (DT.UA, №26, 2016 р.) звучало занепокоєння з приводу бурхливого зростання дисертацій, які захищаються в Україні. Але я бачу в цьому і позитивний бік, що свідчить про прагнення нашої молоді йти в науку і здобути науковий ступінь, хоча надбавки до зарплати за ступінь і звання все одно не забезпечують достойного життя, не кажучи вже про можливість придбати житло. Тому більшість молодих кандидатів наук після захисту дисертації або їдуть із України, або йдуть у бізнес, що пояснює повільне омолодження нашої науки, чого не розуміють критики її "старіння". Звісно, нас має серйозно турбувати зниження наукового рівня багатьох дисертацій. На жаль, пропоновані МОН заходи боротьби з цим явищем, на мою думку, не дадуть ефекту. Більше того, пропозиція зменшити кількість необхідних для захисту публікацій сприятиме зростанню "валу" дисертацій. Тим часом вирішити цю проблему досить просто: слід лише прийняти положення про необхідність для захисту дисертації хоча б однієї публікації в наукових журналах, які реферуються світовими джерелами інформації.

Багато критиків науки відзначають слабкий зв'язок фундаментальної науки з виробництвом, однак для такої взаємодії необхідна зацікавленість обох сторін — науки й промислових підприємств. І якщо наука зацікавлена у виконанні таких розробок, то сучасний український бізнес не має можливості або не хоче фінансувати технологічні розробки фундаментальної науки. Адже промисловий потенціал України істотно зруйнований, а зі знищенням прикладних інститутів обірваний їхній зв'язок із виробництвом. Промислові підприємства працюють на старих радянських технологіях, із яких видушують останні ресурси, не думаючи про майбутнє. 

Та ось що дивно — на відміну від наших промислових підприємств, іноземні фірми Європи і США зацікавлені у співпраці з нашою наукою і вже понад два десятки років співпрацюють із науковими установами України. Їх приваблюють високий рівень виконання досліджень нашими вченими та низька вартість виконуваних в Україні проектів. Близько 20 років я працював із найбільшими промисловими компаніями США й Німеччини. Цікавий підхід до вдосконалення хімічних технологій у компанії, з якою я безпосередньо співпрацював. Перед ученими ставилися завдання розробляти ефективні способи виробництва хімічних промислових продуктів. Якщо нам це вдавалося, фірма на своєму дослідному виробництві доводила наш спосіб до технологічного рішення для реалізації у великотоннажному виробництві. Перебуваючи на такому дослідному виробництві в Пітсбурзі (США), я захоплювався чудовою базою, якої не порівняти з ЦЗЛ наших підприємств, які займаються переважно аналітикою та впровадженням рацпропозицій. Вважаю, що саме ця методологія, яку використовують в усьому світі, являє собою найкоротший і найтісніший зв'язок фундаментальної науки та виробництва.

В Україні такий зв'язок науки і виробництва передбачалося покласти на технологічні парки. Два з них були створені першими — "Інститут електрозварювання імені Є.Патона" і НТК "Інститут монокристалів", але вони, відповідно до їхніх звітів, не змогли реалізувати повною мірою свій потенціал, оскільки закон про технопарки з відповідними преференціями було заблоковано, а закон про інноваційну діяльність так і не набрав чинності. Сумно, що і в новому законі про технопарки (№2216а від 16.02.2016 р.), який пройшов перше читання у Верховній Раді, не включені такі важливі фінансові й податкові пільги, як: "державна підтримка проектів технологічних парків", "повне або часткове (до 50%) безвідсоткове кредитування проектів технологічних парків", "звільнення від оплати ввізного митного мита і сплати податку на додану вартість на сировину, матеріали, обладнання, установки, комплектуючі". Відсутність таких преференцій не дозволить технопаркам і в майбутньому працювати на повну силу.

Думаю, всім зрозуміло, що в цей тяжкий час ми не можемо сподіватися на збільшення фінансування науки державою в найближчому майбутньому. Наука має врятувати сама себе. Очевидно, постає проблема часткової самоокупності науки, про що у статті "Реформа НАНУ і науки — що робити?" пише академік НАНУ Б.Данилишин, пропонуючи створювати науково-технологічні кластери, які пов'язують у єдине ціле науку й виробництво. Перші кроки в цьому напрямі зроблено у зв'язку з прийняттям Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", у якому, згідно зі ст. 60, дозволяється державним установам, університетам, академіям засновувати господарські товариства й отримувати доходи від їхньої діяльності у вигляді частини прибутку. Але, щоб це положення могло працювати, необхідно прийняти закон про господарські товариства, та тільки коли це буде — невідомо.

І все ж таки це положення дає надію, що наука зможе частково фінансувати саму себе хоча б у майбутньому. Яскравий приклад такої можливості — розробка спеціалістів НАНУ з подовження експлуатації на 10-20 років чотирьох (із 15) діючих енергоблоків українських атомних електростанцій. За висновками ДП "НАЕК "Енергоатом", економічний ефект від подовження терміну експлуатації тільки одного енергоблоку на рік становить майже 1,5 млрд дол. США. Якби підприємства-розробники отримували за цю розробку тільки десяту частину економефекту в реальних грошах, питання їх фінансування було б забезпечене на десятиліття. Однак, як бачимо, цього поки що немає. 

Привертає до себе увагу ст. 47 Закону, якою державні наукові установи та вищі навчальні заклади звільняються від сплати ПДВ і ввізного мита з наукових приладів, обладнання, матеріалів, реактивів тощо для забезпечення власної наукової і науково-технічної діяльності, але тільки після внесення змін до Податкового кодексу. При цьому відпаде потреба у фірмах-посередниках із поставки цих товарів, для яких зберігаються як ПДВ, так і ввізне мито і які отримують за свої послуги чималі гроші.

Красивий вигляд має в цьому законі обіцянка (ст. 48) фінансувати науку в розмірі 1,7% від ВВП, але тільки з 1 січня 2020-го. А що буде до того часу з наукою, і чи можливе зростання фінансування у 8,5 разу в 2020-му — запитання риторичне. 

Впадають в око положення про створення нових бюрократичних органів для керівництва наукою: Національний фонд досліджень України, Науковий і Адміністративний комітети Національної ради України з питань розвитку науки та технологій, тимчасові консультативні та інші допоміжні органи. Однак досвід державного будівництва України свідчить, що збільшення кількості бюрократичних органів нечасто приводить до позитивних результатів. 

Незважаючи на всі труднощі, я впевнений, що наука в Україні може вирішувати на сучасному рівні як фундаментальні, так і прикладні завдання. Моя багатолітня праця в галузі органічної хімії в НАН України і постійна боротьба за забезпечення наукових досліджень контрактами та грантами дають підстави стверджувати, що хімія в нашій країні успішно інтегрується у світову науку. Про це свідчать зростання кількості публікацій українських хіміків у престижних англомовних журналах з високим імпакт-фактором, співпраця наших учених із закордонними колегами. Про високий авторитет українських хіміків свідчить, зокрема, проведення 18-го Європейського симпозіуму з фторної хімії, який проходив у серпні ц.р. у Києві. Вважаю, що наше відставання в кількості публікацій від багатьох країн, на що вказують критики науки в Україні, пов'язане з бідною приладовою базою більшості наших НДІ та університетів, відсутністю доступу до електронних засобів інформації, таких як Scifinder, Reaxys, Scopus та ін. Відсутність матеріальних можливостей для участі в міжнародних наукових конференціях обмежує контакти із зарубіжними вченими і ознайомлення з останніми світовими науковими досягненнями. Безумовно, при відомих умовах (оптимальне фінансування) таке відставання можна ліквідувати, оскільки в нас поки що є головне — авторитетні наукові школи, які будь-що необхідно зберегти.

Найважливішим і необхідним засобом та каталізатором розвитку науки в Україні є її інтегрування в європейську і світову наукову спільноту. На це, зокрема, спрямована європейська програма з досліджень та інновацій "Горизонт 2020". Мета програми — сприяння генерації нових ідей і розробок, розвиток та підтримка інновацій, спрямованих на економічний розвиток, вирішення соціальних завдань і забезпечення конкурентоспроможності країн-учасниць. У 2015-му Україна стала асоційованим членом цієї програми, що дозволяє українським ученим спільно з європейськими партнерами на рівних брати участь у її реалізації. Це дає надію, що наука в Україні не буде більше скорочуватися, як шагренева шкіра, а буде відроджуватися й розвиватися.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
19 коментарів
  • Yurii Serguchev 12 октября, 12:01
    Pedagog 2 октября, 20:17 «Григорий Сергиенко Сегодня, 16:31 «Также, думаю все помнят, что 2% ВВП на науку в развитых странах, это не государственное, а валовое финансирование, большая часть из которого - средства бизнеса. Хотите денег? Заработайте, Юрий. Диссертация это хорошо, но попробуйте сделать что-то нужное людям, а не только себе.»НАПНУ пропонує "заробити" пожиттєві щомісячні виплати за звання академіка або члена-кореспондента. Бюджетних грошей за рахунок українських платників податків в НАПНУ вистачає. Національна академія педагогічних наук України повідомляє про вибори дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів http://naps.gov.ua/ua/press/announcements/993/»
    Пан Сергиенко, все (да и вы тоже) не помнят, из чего состоит финансирование науки - это не таблица умножения. К вашему сведению финансирование науки, например, в США составляет на треть из федерального(государственного) финансирования и на две трети за счет промышленности. А вот фундаментальные науки финансируются в основном за счет федерального бюджета. Работайте щетильней, пан Григорий.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Yurii Serguchev 11 октября, 18:41
    Oxyz 2 октября, 20:48 «Вибори злочинних членів (академіків) і членів-кореспондентів - це неприховане, цинічне пограбування бюджету під час війни. І напевно список професорів-кандидатів в злочинці не буде короткий. Все як за часів совітської окупації, педагоги-злочинці виховують злочинців на замовлення злочинної влади.»
    Відкіля у вас стільки злісті, пан анонім? Ви не там бачите злочинців.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Сергей Мороз 6 октября, 19:13 финансируют науку, а псевдонаука должна финансироваться сама. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Роман Черніга 5 октября, 22:18 Овва, чергова стаття представника академічної мафії НАНУ на вічну тему "Державо, дайте більше грошей". Тут йому добродій Г. Сергієнко пояснив, що "2% ВВП на науку в развитых странах, это не государственное, а валовое финансирование, большая часть из которого - средства бизнеса." Але я впевнений, що він про це добре знає, але розуміє, що "на шару" гроші можна отримати лише з бюджету. Скажімо, за програмою Горизонт 2020 лише на конкурсній основі. Докторе Сергучов, то скільки грантів і на яку суму виграв Ваш інституту за програмою Горизонт 2020 ? Якщо справді так, то назвіть акроніми та номери проектів аби перевірити чи Ви не лукавите. Прикро за редакцію ДТ, яка друкує ТАКІ статті... хоч би фактаж перевірили...
    o_rozhenko 7 октября, 21:47
    Шановний Романе! Читав Ваші непогані статті, але цей Ваш коментар мене розчарував. До Вас звертається ще один "представник академічної мафії НАНУ", такий же, як і Юрій Олексієвич, і як Ви (якщо Ви - той Роман Черніга, що працює провідним науковим співробітником в Інституті математики НАН, доктор наук, професор). Юрія Олексійовича Сергучова знаю давно - він ніколи не належав до керівництва інституту. Кажу Вам як діючий співробітник Інституту органічної хімії. Де саме Ви в статті побачили, що він просив грошей у держави, та ще й особисто для себе? Він давно на пенсії, на справжній, тобто, на жаль, уже не працює. Зробив за своє життя для хімічної промисловості більше, ніж будь хто,. Нащо ж так ображати людину? Дуже розчарували. А щодо Горизонт-2020, прошу. Проект VAHVISTUS, 734759, позитивне рішення від 02 вересня 2016 р. Про суму не писатиму, але я - контактна особа, поцікавтесь особисто. А ще які Ваші власні досягнення в проектах Горизонт? Олександр Роженко
    Роман Черніга 7 октября, 23:54
    Шановний Олександре, відповідаю на Вашу критику. 1. Стаття починається з твердження про 0.2% ВВП на науку (до речі, цифра неправильна !) і звинувачення що ВРУ в цьому винна. ===> Держава (зауважу в час фактичної війни !) дає мало грошей НАНУ. Чи не так ? 2. Далі знову йдеться про гроші -- наводиться теза про бюджет 1 млн дол. на науковця в розвинутих країнах. Це знову неправильно. Відкрийте сайт французького CNRS або німецького Max Planck Geselschaft. Там є бюджети та кількість працівників -- перевірте ! Там мільйоном і не пахне. 3. Прочитавши цю статтю, інші читачі також зробили подібні до моїх висновки -- див. коментарі. Вони Вас не розчарували ? Щодо мене особисто то в мене триває проект за 7FP (попередниця Горизонту 2020), який хакінчиться в 2017. Це індивідуальний проект, який значно важче виграти, ніж бути в міжнародній солянці проектів. Деталі див. на https://www.facebook.com/BVPsymmetry/info?tab=overview (на жаль давно не оновлював -- незабаром виправлюся).
    o_rozhenko 8 октября, 10:24
    Шановний Романе! Я чекав, що Ви просто вибачитесь за хамство по відношенню до літньої людини, що має заслуги перед вітчизняною наукою. Визнаю, слово "ображати" в моему коментарі було занадто м'яким, коли говорив про Вашу реакцію. Стаття, як на мене, хороша; автор щиро закликає рятувати науку своїми руками, не помітили? Але Ви не вибачились, а навели свої "аргументи". Тому дискутувати з Вами не хочеться. Тим більше, що Ви, відомий вчений, просто приєдналися до загального хору образливих коментарів від інших "спеціалістів" із фінансування науки, тобто, повелися "як усі". Дуже шкода. P.S. Звісно, Ваш індивідуальний проект накращий. А всіх інших в НАН слід просто закрити та вигнати, щоб не грабували хворих дітей.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Oxyz 2 октября, 20:48 Вибори злочинних членів (академіків) і членів-кореспондентів - це неприховане, цинічне пограбування бюджету під час війни. І напевно список професорів-кандидатів в злочинці не буде короткий. Все як за часів совітської окупації, педагоги-злочинці виховують злочинців на замовлення злочинної влади. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Pedagog 2 октября, 20:17
    Григорий Сергиенко Сегодня, 16:31 «Также, думаю все помнят, что 2% ВВП на науку в развитых странах, это не государственное, а валовое финансирование, большая часть из которого - средства бизнеса. Хотите денег? Заработайте, Юрий. Диссертация это хорошо, но попробуйте сделать что-то нужное людям, а не только себе.»
    НАПНУ пропонує "заробити" пожиттєві щомісячні виплати за звання академіка або члена-кореспондента. Бюджетних грошей за рахунок українських платників податків в НАПНУ вистачає. Національна академія педагогічних наук України повідомляє про вибори дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів http://naps.gov.ua/ua/press/announcements/993/
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Григорий Сергиенко 2 октября, 16:29 Автор статьи, Ю. Сергучёв - не химик, а чиновник Института органической химии НАНУ. Я думаю, что стыдно взрослому здоровому мужчине выпрашивать подаяние из бюджета. Юрий, вспомните, что этого скудного бюджета финансируется оборона и лечение больных детей. Им деньги много нужнее, чем вашему бесполезному институту-богадельне. Я пишу резко, но иначе нельзя, когда пытаются обворовывать больных детей.
    Григорий Сергиенко 2 октября, 16:31
    Также, думаю все помнят, что 2% ВВП на науку в развитых странах, это не государственное, а валовое финансирование, большая часть из которого - средства бизнеса. Хотите денег? Заработайте, Юрий. Диссертация это хорошо, но попробуйте сделать что-то нужное людям, а не только себе.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • lesya 2 октября, 00:12
    Oxyz Вчера, 23:25 «Я так и не зрозумів з якою метою цей хімік написав цю статтю. Може він захотів поскаржитись на життя? Ну так це робиться у церкві - може почує і допоможе.»
    Так що Ви рекомендуєте конкретно для розвитку науки, бо може саме до Вас й звертається - "давайте робити", до Бога він й без Вас може звернутись.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Oxyz 1 октября, 23:25 Я так и не зрозумів з якою метою цей хімік написав цю статтю. Може він захотів поскаржитись на життя? Ну так це робиться у церкві - може почує і допоможе. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Pedagog 1 октября, 16:15
    Vitamin Сегодня, 15:14 «= О высоком авторитете украинских химиков говорит, в частности, проведение 18-го Европейского симпозиума по фторной химии, который проходил в августе с.г. в Киеве. = В институтах НАНУ нет достаточного финансирования на зарплату, а академики Наумовец, Кошечко и Походенко из президиума НАНУ за бюджетные деньги проводят конференцию http://nansys2016.icybcluster.org.ua/»
    Це вже п'ята конференція. Де результати від проведення попередніх 4? За нинішнього фінансового стану в НАНУ потрібно до кінця 2016 р. заборонити всілякі конференції, симпозіуми та сесії за бюджетні кошти.
    o_rozhenko 7 октября, 22:11
    Давайте, пане Педагог, хай кожен робить своє. Можете цього не знати, але міжнародні наукові конференції уже давно проводяться за рахунок спонсорів та організаційних внесків учасників, а не за державні кошти. Оргвнесок цього разу для українських учасників складав 200 євро. А щодо результатів - читайте наукову пресу, наприклад, є такий журнал Journal of Fluorine Chemistry. Але він тільки англійською видається, вибачайте... Ш все ж, добре, що педагоги поки не мають змоги заборонити наукові конференції.
    Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
USD 26.02
EUR 27.92