Усі — по премію Нобеля!..

123

Читайте також

Бурхливу суспільну реакцію викликали повідомлення у ЗМІ про відкриття в галузі мутації генів молодого доктора наук Ольги Броварець та її наукового керівника Дмитра Говоруна і перспективи створення на цій основі засобів для лікування раку. Мабуть, жодна проривна наукова розробка, здійснена за роки незалежності українськими вченими, не привертала такої уваги засобів масової інформації та політиків. В одній із телепередач було заявлено, що наукове відкриття О.Броварець заслуговує на Нобелівську премію.

Про досягнення О.Броварець і Д.Говоруна свого часу розповідало DT.UA. Наприкінці 2015 р. Ольга захистила докторську дисертацію і стала наймолодшим — у 29 років — доктором наук в Україні. О.Броварець вивчала молекулярні механізми таутомерії азотистих основ із допомогою квантово-хімічних розрахунків, спільно з професором Д.Говоруном опублікувала низку наукових праць і має показник індекса Хірша 12 (без самоцитування). Торік вони отримали міжнародну премію SCOPUS AWARDS UKRAINE 2016 у номінації "Найкращий колектив учених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій". 

Повідомлення, що українські вчені відкрили новий шлях до створення нетоксичних ліків від раку на базі похідних нуклеотидних основ, викликало ефект інформаційної бомби. Група народних депутатів на чолі з О.Мусієм звернулася до президента НАН України Бориса Патона з проханням висунути кандидатуру О.Броварець на здобуття Нобелівської премії. 

Кілька днів тому в Інституті молекулярної біології та генетики НАН України відбулася наукова конференція, на якій із доповіддю "Молекулярні механізми спонтанних та індукованих точкових мутацій і їх значення для розробки засобів лікування онкологічних захворювань" виступила доктор фізико-математичних наук Ольга Броварець. Докладне і всебічне обговорення тривало більше трьох годин, в результаті чого науковці заявили, що робота О.Броварець жодним чином не стосується вирішення проблеми раку і не дозволяє сподіватися на створення відповідних ліків, принаймні у найближчі 10—12 років. Отож говорити про вагоме наукове відкриття світового рівня зарано: поки що проведено тільки теоретичні розрахунки для наукової гіпотези, які не перевірялися на загальноприйнятих моделях і не знайшли експериментального доведення чи спростування. Національна академія наук України звернулася до представників ЗМІ з проханням не маніпулювати фактами та суспільною свідомістю громадян і не створювати безпідставних сенсаційних заяв. Зрештою, і сама Ольга Броварець після хвилі публікацій у ЗМІ на своїй сторінці у Facebook попросила журналістів не створювати сенсацій і не давати невиправданих надій онкохворим. 

Але інформаційний джин уже був випущений.

Нижче — виважений і неупереджений погляд на "наукову сенсацію" відомого вченого-біохіміка.

 

Вчений зобов'язаний звітувати про свої успіхи перед суспільством, яке його фінансує грішми платників податків. Ми маємо бути вдячними Ользі Броварень за те, що не лише виконала цикл цікавих і перспективних досліджень, а й подала свої результати в такій провокаційній формі!

В історії Нобелівських премій траплялися драматичні епізоди, але впродовж багатьох років вона була і є критерієм найвидатніших досягнень. Часом на передній план виходить і суспільний розголос. Повчальною є історія з найпершою Нобелівською премією з фізики. Як відомо, її отримав у 1901 р. Вільгельм Рентген за відкриття променів, які носять його ім'я. Про своє відкриття він повідомив на засіданні Британського королівського товариства, все це супроводжувалось як шалена сенсація у тодішній пресі. Фотографію руки його дружини в невідомих променях надрукували найпрестижніші видання Європи і світу. Проте яке саме джерело світла використав Рентген у своїх перших дослідженнях? Вчені вважають, що це була лампа Івана Пулюя, українського вченого, який тоді працював у Празі і зробив свої відкриття паралельно з Рентгеном. Він не надавав своїй роботі публічного розголосу, і Нобелівську премію отримав не він.

Українські вчені старшого покоління добре пам'ятають Сергія Гершензона, видатного генетика, який певний час працював у тому ж інституті, що й Ольга Броварець, був його засновником. І найважливіші відкриття в нашій генетиці зробив саме він. Це були відкриття, за які інші вчені, відтворивши їх, отримували Нобелівські премії. Але в ті тяжкі для науки в СРСР часи генетика вважалася ворожою наукою, а публікація статті за кордоном — державною зрадою. Ще тоді, коли ДНК не вважалася носієм генетичної інформації, він виступив із роботою про її мутагенну дію. Статті не помітили, а Нобелівку отримав американець Меллер. Процес зворотної транскрипції був описаний Гершензоном, а Горвард Тьомін і Девід Балтімор, які отримали Нобелівську премію, потім визнавали, що просто не читали його праць.

Ці приклади свідчать, що оцінка наукових досягнень — річ непроста. Тут переплітаються і сама логіка розвитку науки, і її зв'язок із суспільством. Вчений має право на власну оцінку своїх досягнень. Іноді — це й недооцінка, але дуже часто трапляється перебільшення. Немає такого вченого, котрий би не вірив у важливість своєї роботи. Критерієм може бути лише оцінка спеціалістів, а за нею — і оцінка в суспільстві. Автори циклу робіт про механізми спонтанних та індукованих точкових мутацій ДНК свідомо чи мимоволі здійснили блискучу провокацію, що викрила глибоке провалля між наукою та державою, наукою і суспільством. Не може ж учений просто так заявити про своє відкриття світового рівня, звертаючись одразу до преси. Тут єднальною ланкою із суспільством мала б бути наукова журналістика, якої в Україні, фактично, немає. Ця порожнеча в нас заповнена, за дуже поодинокими винятками, людьми, котрі не знають ані науки, ані журналістики, та й з елементарною етикою мають проблеми.

Саме на цьому прикладі можна простежити кілька фактів. Чи знайдеться в цивілізованому світі журналіст, котрий береться говорити й писати про біомедичну науку, не знаючи, як створюються і впроваджуються ліки? А саме — що багато тисяч варіантів мають бути випробувані на клітинних лініях, далі — на лабораторних тваринах вивчаються як їх ефективність, так і різноманітні побічні ефекти, і лише після цього розпочинаються тривалі та багатопланові преклінічні й клінічні тести на людях. Усе це потребує багатомільйонних витрат і багаторічної праці. І вважається великим успіхом, якщо один із багатьох тисяч препаратів увійде в клініку. Зважаючи на це, комічно виглядають розрахунки двох молекул у вакуумі. Це іронізують обізнані вчені, а як бути лікарям, котрі мають справу з безнадійно хворими? А як бути з хворими, котрі помирають від раку й тут отримують примарну надію?

Мусить чи не мусить журналіст, який береться писати й говорити про науку, знати, що саме в науковому світі є визнанням отриманих наукових результатів? І коли їх оцінка стає святом науки? Як виглядає це свято? Це не тоді, коли плещуть у долоні і вручають квіти, а тоді, коли інші вчені, зацікавлені результатами, витрачають свій творчий час на ознайомлення з ними, виступають із критичними зауваженнями. І таких колег, зацікавлених у роботі, на засіданні вченої ради ІМБІГ була повна зала, чимало людей навіть стояли у проходах. У кількагодинній дискусії робота оцінювалася багатогранно, і був зроблений одностайний висновок: є робота високого гатунку, немає відкриття світового рівня і вирішення проблеми раку. Але всі намагалися допомогти й підтримати, порадити, як рухатися далі. Це було справжнє свято науки, якого у стінах НАНУ я не бачив давно. І ось після того я читаю на одному з сайтів, що молоду геніальну вчену цькували і знущалися з неї. Як ми дійшли до такого абсурду?

Читач може спитати — а як так сталося, що в країні з розвиненою наукою, де багато тисяч науковців працюють в університетах і в системі НАНУ, немає професійної наукової журналістики? Дуже просто: наша система організації науки цього не потребує. Звучить дуже дивно. Проте зважте, чи залежить зарплата науковця, його умови праці, залучення допоміжного персоналу та інші важливі чинники успішної наукової роботи від її оцінки в суспільстві, у чому важливу роль відігравала б наукова журналістика? Зовсім ні, бо роль відіграють інші чинники, часом зовсім не пов'язані з наукою. Може, саме тому й було закрито спецкурс "наукова журналістика" в Інституті журналістики КНУ. Тим часом виходить багато книжок із біографіями членів президії НАНУ, дотичних до президії академіків, директорів інститутів. Але для їх написання високий професіоналізм не потрібен, бо цих книжок ніхто не читає й читати не буде. А що залишається простим науковцям, авторам певних досягнень, аби привернути до себе увагу громадськості, показати, що наука в Україні ще не вмерла? Так, лише номінуватися на Нобелівську премію.

А тепер даймо слово самому молодому науковцю. Хіба це не ознака геніальності пані Броварець, коли на каналі ТСН нею було сказано: "Наше з науковим керівником Дмитром Говоруном відкриття лягло в основу моєї докторської. Його можна порівняти з відкриттям нового континенту. Поміж всього іншого, воно може допомогти в недалекому майбутньому лікувати рак та вірусні захворювання. Мріємо створити антираковий та антивірусний препарат, який би знищував заражені клітини шляхом мутаційної катастрофи в їхньому геномі". Відчуваєте у сказаному подих геніальності? Адже ці фрази не зобов'язують до жодної відповідальності. "Може допомогти", а може й не допомогти. 

Проте як чудово все спрацьовує. Прем'єр-міністр приймає Олю Броварець і видає їй нагороду. Група народних депутатів звертається до НАНУ з вимогою висунути її та її керівника на Нобелівську премію. Я не називаю авторів звернення, бо спонтанний наплив інших прохачів Нобелівської премії може їх відволікти від державницької законотворчої роботи. Але уривок із цього листа процитую: "Визначним досягненням вченої стало її дослідження, в якому вона вирахувала закономірність, з якою пари хромосом з мутацією вбудовуються в ДНК людини, в результаті чого виникають небезпечні смертельні хвороби". Ви нічого не помітили? А уважний школяр вловив би повне безглуздя цієї фрази.

Я довго сміявся. Ну навіщо ці поважні люди пошилися в дурні? Вони ж не самі це придумали, їх підштовхнули писаки-невігласи, і невігласами виявилися їхні помічники, котрі готували цей документ. Я є членом комітету з присудження іншої міжнародної премії, не такої високої, як Нобелівська, але організованої за тим самим принципом. Ну спитали б у обізнаних людей. Врешті, з принципами роботи нобелівського комітету можна ознайомитись у вільному доступі в Інтернеті. 

Аплодую авторам цієї роботи. Я б ніколи не додумався до такого. Тепер дуже багато вчених схочуть стати Нобелівськими лауреатами. Це ж так просто — піймати одну тележурналістку й дати їй інтерв'ю. Може, й мені спробувати? У моїй лабораторії створюються й досліджуються не дві молекули у вакуумі, а все ж таки реальні наночастинки, що вільно проникають всередину живої клітини і здатні нести протиракові ліки. 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
41 коментар
  • Sergei Ivanovich 24 февраля, 14:43 Ще додам: сенсацію про ліки від раку створили не журналісти. Відвертий фейк про рак йде від самої Броварець і її керівника Говоруна. Почитайте, будь-ласка, їхні інтерв'ю або послухайте радіопередачі - вони про це кажуть прямим текстом. Це фальсифікація, і в будь-якій нормальній країні їм би всі шляхи в науці після цього були б перекриті
    Nedolya 25 февраля, 12:09
    Наукові дискусії потрібно вести на сторінках наукових журналів, а не тут. Якщо з чимось не згодні - вперед - друкуйте Вашу точку зору, якщо її опублікують. Ви можете працювати де завгодно, але це нічого не змінює. Підтвердженням вартості та цінності наукових досліджень є наукові публікації, а особливо, посилання на них інших авторів. Все це у авторів є. Тому звертайтеся до наукових видань. А розрахунки у вакуумі - звичайна справа - бо важко правильно створити оточення - воно ж теж може бути різним. Аргумент, що Гауссіан сам все рахує, теж саме, що стверджувати, що електронний мікроскоп сам усе міряє. Гадаю, що ДТ не те місце, де якісна наукова дискусія може мати місце, тим паче у коментарях.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Sergei Ivanovich 24 февраля, 14:41 Тепер враження від доповіді Ольги в ІМБіГ 7 лютого: 1) Доповідачка не виглядає вченою, що самостійно мислить. Вона постійно повторяє заучені фрази, весь час дивиться на Говоруна, ніби чекає на підказку; 2) Вона абсолютно неправильно і невпопад відповідає на більшість запитань; 3) Вона навіть не розуміє суті деяких питань. Зараз на мене коментатори накинуться - хто я такий, що я взагалі досяг. Тому відповідаю - я хімік, закінчив КНУ, працюю в дуже престижному університеті Німеччини, публікуюсь в журналах такого високого рівня, що Говоруну і Броварець навіть не снилося. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Sergei Ivanovich 24 февраля, 14:40 3) Представлені енергетичні бар'єри настільки високі, що реакція перетворення пар основ займе на порядки більше часу, ніж процес ензиматичного біосинтезу ДНК. Тому виникнення транзицій і трансверсій з таутомерами більш, ніж малоймовірно; 4) Мої розрахунки показують, що час існування рідкісних таутомерів набагато менший, ніж декларують автори у своїх статтях. Крім того, зазначу, що розрахунки здійснювала не Ольга, а програма Гаусіан - там все абсолютно автоматизовано, нею можна навчитися користуватись навіть школяра. Але вчений не школяр і має критично аналізувати отримані результати, а не сприймати як абсолютну істину. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Sergei Ivanovich 24 февраля, 14:39 2) Пані Ольга стверджує, що результати для великих систем - додекамеру Дікерсона, комплексів з полімеразою ітд не відрізняються від результатів для пар основ. Це неправда. Якщо вона це перевіряла, де опубліковані результати для реальних біосистем? Чому ні на цій, ні на будь-якій іншій доповіді вона їх не представляє? Просто тих результатів у неї немає. Якщо будуть, то вся їх з Говоруном гіпотеза лопне, як мильна бульбашка; Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Sergei Ivanovich 24 февраля, 14:39 Як хімік-органік, що працює в Європі і тямиться як в біохімії, так і в теоретичній хімії, можу лише підтвердити: 1) Розрахунки більш, ніж примітивні - дві основи у вакуумі, без врахування оточення - молекул води, іонів. А в активних центрах ферментів вони є - і це може поставити ситуацію з ног на голову. Попередні роботи інших авторів показують, що вода кардинально змінює таутомерні рівноваги; Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Oxyz 21 февраля, 20:57 пачка дріжжів від біологів в академічний сортир - засмерділо Нобелівською. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • luca 21 февраля, 10:48 Дорогой prepod, Спасибо за совет. Буду набирать команду по чистке авгиевых конюшен. Я только не понял Вашу логику: Откуда выросло Ваше утверждение, что "престарелые" больше гадят? Пример с Броварец как раз говорит об обратном. Так что записывайтесь!
    prepod 21 февраля, 12:33
    Дорогой luca! Попробуйте усвоить. Логика проста и для пересичного науковця должна быть понятна. За бедственное положение НАНУ ответственность в первую очередь несет ее руководство во главе с Патоном. Ваши и всех остальных Вам подобных, у которых тоже нелады с логикой, абсолютно немотивированные обвинения Броварец, будто бы она виновата в низком, ниже плинтуса, имидже НАНУ, являются беспочвенными и говорят о том, что Вы пытаетесь оправдать руководство НАНУ, которое не хочет делать реформ и надеется всю жизнь (до конца) прожить в локальном "совке".
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Геннадий Апанасенко 21 февраля, 08:54 Идеи рождаются в голове индивида, а не коллектва Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • luca 21 февраля, 07:44 Поддерживаю: я ранее писал, что таким "Говорун"-Броварцам не место в украинской науке. И сие очищение НАНУ от таких "нечистоплотных проходимцев" должен в первую очередь заняться ИМБИГ вместе с НАНУ, если последние хотят защитить украинскую науку. На самом деле, все это "проходимство" растет из того климата, который создали наши всеми-уважаемые академики: нечистотами разит от НАНУ - как можно быть членом академии наук (РАН) враждебной Украине страны (http://www.ras.ru/members/personalstaff/foreignmembers.aspx?fmem=0)? Там бы они рассматривались "агентами влияния" и были под надзором СК, а у нас "сеють прекрасное, вечное". Досеялись! Абсолютный МАРАЗМ!!!
    prepod 21 февраля, 08:11
    Дорогой luca! Вам бы заняться очищением НАНУ от престарелых, которые превратили НАНУ в заклад социального захисту патоновского типа.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Ladokhin 20 февраля, 19:04 Люди, о чем вы пишете? При чем тут зависть? плешивые академики-негодяи, гонители молодых и гениальных? "Наивная 30-летняя детка" и журналисты без стыда и совести обманули тысячи умирающих людей , дав им лживую надежду - 0:27 хв. Алла Мазур «Не менше вражає і її відкриття. Бо воно дає надію, уявіть собі, на цілковите одужання від раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації.». И сказала это журналистка на основе многочисленных интервью Броварец и Говоруна.И пошли звонки в Институт и поиск Броварец врачами-онкологами, чтобы спасать людей! Если у вас не умирал на руках близкий человек от рака, вы не поймете , что за малейшей надеждой побежишь на край света!. И вс е это, чтобы прокричали о Нобелевской , от которой как от земли до солнца? Я уже не говорю в каком идиотском свете выставили нашу науку, которая и так еле дышит, на весь свет. Никто никогда не мешал Броаварец работать, ей всегда помогали и пусть работает ,тем более при обсуждении ей дали очень полезные советы.
    prepod 21 февраля, 08:09
    Уважаемый Ladokhin! НЕ изображайте из себя невинного святошу. Деньги нужны всем, в том числе и ученым. На науку во всем мире деньги выделяют нехотя. Особенно трудно с деньгами тем, кто занимается фундаментальными исследованиями, потому что ни не являются товаром. ЕДИНСТВЕННОЕ, ЧТО МОЖЕТ ФУНДАМЕНТАЛЬНАЯ НАУКА - ЭТО ОБЕЩАТЬ. Именно так поступают все научные учреждения и ученые. Они обещают решить все проблемы человечества, в том числе и побороть рак. Но украинская патоновская академия настолько привыкла к иждивенчеству, что она не считает нужным даже что-либо пообещать украинцам, которые ее финансируют. Украинская академия боится делать обещания еще и потому, что за выданные обещания ее рано или поздно ее спросят. Поэтому академия продолжает политику "выбивания" денег ничего не обещая. Этакое побирательство. Что касается Боровец, то она продемонстрировала, что власть и люди готовы к диалогу, но не со "старой" совковой академией.
    Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
USD 26.55
EUR 28.89