Наука передусім повинна працювати на результат

Олександр Якименко 12 липня 2013, 18:05
Наука

Читайте також

В українському суспільстві триває дискусія щодо перспектив наукової діяльності працівників і випускників вищих навчальних закладів та академічних установ. Зокрема, йдеться про те, яким же чином залучати студентів до серйозної наукової праці. Прозвучала думка про доцільність створення так званих випускаючих кафедр на базі академічних науково-дослідних інститутів, де працювали б і вчені НДІ, і науковці та викладачі університетів. 

Дослідну роботу проводять і заклади системи Міністерства освіти і науки, і установи Національної академії наук України. Можна сказати, що ці дві системи конкурують між собою, принаймні у питаннях оптимальної організації наукових процесів. Конкуренція в науковому світі — нормальне явище в розвинених країнах, адже це дає змогу покращувати якість досліджень.

Практично всі найкращі університети світу, зокрема Оксфордський університет, Массачусетський технологічний інститут, Стенфордський університет, мають у своїй структурі потужні науково-дослідні центри. Показова точка зору Генрі Іцковіца, професора Стенфордського університету, який вважає, що нині у світі ядром інноваційної діяльності є саме університети. В описаній ним моделі "потрійної спіралі" (університети — підприємства — держава) університети тісно співпрацюють з виробництвом, проводячи дослідження, необхідні для вдосконалення продуктів чи послуг. Тому саме університет стає головним центром докладання ресурсів держави до розвитку інновацій.

А що ж в Україні? Яка наука результативніша — університетська чи академічна? Визначити це можна, зокрема, з допомогою цифр. 

За даними Державної служби статистики України за 2011 рік, у системі МОН працюють 6,5 тис. спеціалістів, залучених до наукової та науково-технічної роботи; у системі НАН науковців майже вчетверо більше — 24,5 тис. У структурі НАН функціонують 203 організації цього спрямування, в МОН — 134. Обсяги бюджетного фінансування наукових досліджень НАН значно перевищують видатки на наукову діяльність установ МОН — 1 млрд 880 млн грн. проти 327 млн. Таким чином, наукова робота одного вченого структури МОН коштує країні близько 50 тис. грн на рік, а діяльність вченого НАН — майже 77 тис. 

Здавалося б, ці показники свідчать про переконливу першість НАН у царині науки. У системі НАН працюють науковці, які більше й серйозніше займаються фундаментальною наукою і прикладними дослідженнями, а не викладацькою діяльністю. Але порівняння ефективності роботи науковців установ НАН і МОН дає дуже цікаві результати.

Заклади НАН на 1 грн коштів, витрачених з державного бюджету, заробляють близько 40 коп. А заклади, що перебувають у системі МОН, — близько 50-ти. Сучасні реалії є такими, що наука передусім повинна працювати на результат. Це стосується і фундаментальної науки: отримані знання мусять мати вектор, спрямований на прикладне застосування. Звісно, фундаментальна наука не дає "швидких грошей", а орієнтується на створення нових науково-технологічних ідей. Однак вченим варто уявляти кінцевий результат своїх досліджень і можливе його застосування. На жаль, це не завжди так. Тому вже не такими й дивними видаються закиди — мовляв, академічна наука малоефективна і тільки обтяжує держбюджет, не пропонуючи натомість нічого, окрім паперової творчості науковців.

Міністерство освіти і науки ставить перед ВНЗ завдання: усі прикладні дослідження обов'язково мають закінчувалися комерціалізацією — або ліцензійною угодою, або госпдоговірними відносинами, які б передбачали виконання тих чи інших робіт і давали б змогу університетам заробляти кошти. Нині в Україні є університети, які на одну затрачену гривню заробляють понад сорок гривень. Такі високі результати комерціалізації демонструють переважно заклади, в яких приблизно 30% — фундаментальні дослідження, решта — прикладні.

Але повернімося до питань ефективності роботи науковців. На підтримку думки, що кадровий потенціал НДІ значно вищий за університетський, Борис Гриньов, академік НАН України, у публікації "Студент університету чи НДІ?" ("Дзеркало тижня. Україна", №21, 2013 р.) наводить такі дані. У 2011 р. науковці системи МОН опублікували у зарубіжних наукових журналах 3 100 праць, а вчені НАН — 7 200. Читач може порівняти ці цифри й зробити висновки. Але ж не забуваймо, що кількість працівників НАН майже вчетверо більша. Зробивший нескладні підрахунки, з'ясовуємо, що науковці системи МОН видали 0,48 статті на співробітника, а в НАН — 0,29.

У 2011 р. науковці системи МОН отримали 3,9 тис. охоронних документів (патентів), а спеціалісти НАН — лише близько тисячі. Тобто над одним таким документом у МОН працювали приблизно два співробітники, у НАН — 24. Тож рік роботи працівників МОН над одним патентом коштував державі 100 тис. грн, а вчених НАН… 1,8 млн (!). Коментарі зайві.

Може, більшість академічних досліджень НАН принципово сучасніші й актуальніші? Показовим мірилом актуальності можна вважати співпрацю з міжнародними дослідними центрами та отримання грантів на наукову роботу від міжнародних фондів. У 2011 р. науковці МОН отримали 835 грантів, НАН — 379. Академічні науковці, яких майже вчетверо більше, отримали грантів удвічі менше, ніж фахівці з університетів! До речі, для проведення наукових досліджень у 2011 р. за кордон виїздив кожен п'ятий науковець системи МОН і кожен тринадцятий вчений НАН.

Необхідно думати і про поповнення когорти науковців молодими спеціалістами. На жаль, сьогодні не дуже багато студентів воліють пов'язувати своє життя з наукою. Причини цього — і невисокий рівень заробітної плати, і не багатообіцяючі перспективи кар'єрного росту. Якщо проаналізувати ефективність роботи аспірантури й докторантури, то і в академічних, і у вищих навчальних закладах вона низька. Наприклад, 
у 2011 р. ВНЗ прийняли близько 
8,8 тис. аспірантів, а захистилося — майже 2 тис. Така тенденція зберігається вже досить давно — до захисту дисертації доходить лише четверта частина тих, хто вступає до аспірантури. Але ж в академічному секторі ситуація ще більш невтішна: захищається лише кожен десятий аспірант. Як бачимо, у системі ВНЗ показник усе ж таки вищий, ніж в академічних закладах. Аналогічна ситуація і з докторантурою.

Борис Гриньов наголошує: до навчання студентів старших курсів необхідно активно залучати потенціал фундаментальної науки, створюючи на базі академічних НДІ так звані випускаючі кафедри. Мовляв, таким чином студенти здобудуть знання "більш високого рівня" і залучатимуться до серйозної наукової діяльності.

Але чи всі академічні інститути мають сучасне устаткування та європейський рівень наукових досліджень? Напевно, ні. Чи всі ВНЗ мають науковий потенціал, сумірний з установами НАН? Теж ні. Тому доцільність такої співпраці має визначатися після ґрунтовного аналізу можливостей сторін.

Варто зазначити, що великі установи, переважно національні університети і потужні НДІ, вже давно й активно співпрацюють. Наприклад, Харківський національний університет радіоелектроніки має філії кафедр, зокрема, в Науково-дослідному технологічному інституті приладобудування, Інституті радіофізики та електроніки імені О.Усикова, Інституті сцинтиляційних матеріалів, Інституті проблем машинобудування імені А.Підгорного та ін. Філії кафедр Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" були створені на базі Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б.Вєркіна, Інституту проблем машинобудування імені А.Підгорного. Національний університет "Львівська політехніка" має кафедри при Фізико-математичному інституті імені Г.Карпенка, Інституті прикладних проблем механіки і математики імені Я.Підстригача, Інституті фізики конденсованих систем. Цей перелік можна продовжити ще багатьма прикладами позитивної взаємодії університетської та фундаментальної науки.

А ще більше університетська освіта взаємодіє з високотехнологічним виробництвом. Так, університети тісно співпрацюють з провідними наукоємними підприємствами — ДП "Конструкторське бюро "Південне", ДП "Антонов", ПАО "Мотор-Січ", ВАТ "Турбоатом", ДП "Завод імені В. Малишева" та багатьма іншими. Ось де може і повинна загартовуватися молодь.

Під час підписання меморандуму про співпрацю між університетами та КБ "Південне" інженери висловили думку, що науковці, які працюють в університетах, є більш мобільними, гнучкими й активніше реагують на потреби ринку, ніж представники академічного сектора науки.

Нині у суспільстві ведуться розмови про реорганізацію НАНУ. Тому прагнення академічних кіл займатися підготовкою студентів цілком зрозуміле. Але можливий і інший сценарій: частина НДІ може стати структурними підрозділами найбільших університетів. Вже маємо позитивний досвід Криворізького національного університету, до складу якого увійшли, зокрема, Науково-дослідний гірничорудний інститут і Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості. Такий варіант реформування наукових закладів відповідає сучасним тенденціям. Адже провідні держави світу розвивають науку саме в університетах.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
445 коментарів
  • Вусатий 30 июля, 19:04 Я - з тих, кого називають "молодими вченими"-гуманітаріями і які дописують до інститутських "мурзілок" НАНУ. Друзі "технарі". Коли ви зупинитеся зі своїми індексами цитувань? Хто прийме до друку в топових світових журналах статтю українського мовознавця, дослідника літератури, мистецтва і, боронь Боже, дослідника "немодного" серед мейстріму напрямку в історії України? Друзі МОН-івці і НАН-івці, перестаньте гризтися. Якщо буде треба, бандити владного Олімпу "злиють" вас усіх без розбору заради гарного шматка землі чи приміщення в центрі. Думати треба про єдність. А ще - про тих молодих учених, котрі працюють РЕАЛЬНО, а не "як всі". Таким щиро наплювати, в яких стінах вони працюють, головне для них - результат. Часто буває, що молодий вчений добивається значних результатів - сотні статей, десятки монографій, послідовники. Але... Зарплата від вкладу в науку АБСОЛЮТНО НЕ ЗАЛЕЖИТЬ. Отримуєш нарівні з "сачкунами", котрі з"являються на роботі 1 раз на півроку. А ще, як прийшов "сопливим" аспірантом у гуртожиток НАНУ, так у ньому і живеш 40-річним. Подумайте краще про реально працюючих молодих вчених, бо їм на це - немає часу. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Їзх 19 июля, 15:27 Шановні колеги! А Вам не здається, що у самій назві статті і її змісті: по-перше, нічого не міститься крім фікції проблеми; по-друге, втягнення в обговорення невідомо чого є класичним соціально-психологічним симулякром; по-третє, лінгвістика не спроможна охопити зміст назви статті - теорія значень летить шкереберть.
    Гість 19 июля, 17:53
    Якого результату в МОН чекають від спеціаліста з математичної логіки?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Читач 19 июля, 11:03
    Фундаментальна наука якраз повинна пописувати в журнали і більше нічого! Сегодня, 09:23 МОНУ не только нигде не заявляло, что "наукометрические индексы - чепуха", но стало рассматривать число скопусовских публикаций и производные от них показатели как основу для оценки деятельности университетов. (Не приписывайте ему свои страшные фантазии). О наукометрических индексах заговорили сотрудники институтов НАНУ здесь, в этом обсуждении. Логика в другом. МОН использует эти индексы для оценки действующей структуры - университета. В данном случае наукометрический индекс свидетельствует о потенциальном качестве подготовки специалистов, о ведении фундаментальных и прикладных исследований в интересах экономики, о позиции университета в сотрудничестве с зарубежными партнёрами и проч. В случае с НИИ НАНУ он ни о чём не свидетельствует, поскольку никакой полезной функции в обществе НАНУ в данный момент не выполняет. Просто н.с.-ы отчитались за полученную в Украине зарплату перед американскими редакциями.
    Дійсно, наука передусім повинна працювати на результат. І ніхто в НАНУ це не заперечує. Саме на практичний результат президент НАНУ Б. Патон та президія НАНУ орієнтує інститути. А віддачу від інститутів НАНУ можна збільшити не їх перепорядкуванням МОН, а зміною керівництва інститутів.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Їзх 19 июля, 10:20 Індекс Хірша таргаканчиків не бере. Вперті і нахабні, серйозні і не посміхаються. Спробуємо цифірь - http://www.usw.com.ua/profiles/blogs/2013-3 Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Scopus 19 июля, 09:44 Для псевдоученых, покупающих и торгующих дипломами, степенями и званиями, наукометрия как свет на кухне для тараканов
    полная чепуха 19 июля, 10:50
    так как будут в соавторах ректоры и проректоры и их семьи во всех статьях - наукометрия будет на их стороне
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Доктор проффесорских наук 18 июля, 23:31 Самое забавное в монушне - это дешовоклоунскоиказнокрадская "логика". 1) Тезис: НАНУ - неэффективна, а наукометрические индексы - чепуха. Вывод: прихватим академические институты к "университетам" и увеличим индексы "университетов". Дешево, клоунски и казнокрадски. 2) МОНя сильно "эффективна", потому что готовит майбутних специалистов, а НАНУ работает на экспорт мозгов. Даже сама моня не верит ректорской статистике трудоустройства выпускников по специальности. В реале по специальности получают работу от 20 до 30% выпуска. Остальное "майбутние" даром ненужны. (Всего-то 10 миллиардов гривен бюджета ежегодно уходит в моновский пшик - эффективно, кудат там НАНУ). Плюс к тому 80% выпускников предпочли бы работу "за бугром". Правда предлагают ее только тем, кто учится на кафедрах, созданных совместно с НАНУ. А для чиста моновских экономистов на пути к нобелю остается кричать "вильна каса". Эффективно, блин. 3) Миша Вербицкий с h=7 когда-то наехал в своем ЖЖ на египетского "шарлатана из Хаоса" с h=3. Чиста, свара Ньютона с Лейбницем. Какой-то "доцент" c h=0 видит в этом доказательство ничтожности наукометрии. Как не возмутиться ничтожности, ведь после захапывания институтов НАНУ h-индексы "университетов" будут умножены на 0 - за жульнические накрутки, как это и было сделано с "шарлатаном из Хаоса". Ректоры размечтались об увеличении количества обучающихся иностранцев - останутся вообще без них. Так Жванецкий давно доказал, что "доцент тупой".
    Фундаментальна наука якраз повинна пописувати в журнали і більше нічого! 19 июля, 09:23
    МОНУ не только нигде не заявляло, что "наукометрические индексы - чепуха", но стало рассматривать число скопусовских публикаций и производные от них показатели как основу для оценки деятельности университетов. (Не приписывайте ему свои страшные фантазии). О наукометрических индексах заговорили сотрудники институтов НАНУ здесь, в этом обсуждении. Логика в другом. МОН использует эти индексы для оценки действующей структуры - университета. В данном случае наукометрический индекс свидетельствует о потенциальном качестве подготовки специалистов, о ведении фундаментальных и прикладных исследований в интересах экономики, о позиции университета в сотрудничестве с зарубежными партнёрами и проч. В случае с НИИ НАНУ он ни о чём не свидетельствует, поскольку никакой полезной функции в обществе НАНУ в данный момент не выполняет. Просто н.с.-ы отчитались за полученную в Украине зарплату перед американскими редакциями.
    Гость 19 июля, 11:12
    Неужели в МОН никак не контролируют проплаченных "писюнов", которые пишут здесь не просто глупости, а натуральный бред. Вы же дискредитируете Табачника, который хотел пролезть в члены НАНУ, но его не взяли из-за отсутствия реальных результатов научной деятельности.
    Люда 19 июля, 13:11
    "..академики возражали: "Огромный у вас недостаток: ведь вам далеко еще до 60 лет". Вот это и есть одна из немаловажных причин, куда ж молодому Табачнику до ... не будем тыкать пальцем :)))) Кстати, кто бы это написал? :)
    Люда 19 июля, 13:18
    Вот Вам, коллеги, еще одна загадочка! Подставьте, пожалуйста, страну :)) "Вся описанная картина наводит на грустные мысли о будущем ******ской науки, в частности математики. Хотя «Национальный Комитет *****ии по Науке» склонялся к тому, чтобы новые научные исследования вовсе не финансировать, а потратить (предоставляемые ***** для развития науки) деньги на закупку готовых американских рецептов, я резко выступил против этой самоубийственной политики и добился всё же хотя бы некоторого субсидирования новых исследований. Трудность вызвал, однако, делёж денег. Недостойными субсидирования были последовательно признаны голосованием (в течение пятичасового заседания) медицина, атомная энергетика, химия полимеров, вирусология, генетика, экология, охрана окружающей среды, захоронение радиоактивных отходов и многое другое. В конце концов всё же выбрали три «науки», якобы заслуживающие финансирования своих новых исследований. Вот эти три «науки»: 1) СПИД; 2) психоанализ; 3) сложная отрасль фармацевтической химии, научное название которой я воспроизвести не в силах, но которая занимается разработкой психотропных препаратов, подобных лакримогенному газу, превращающих восставшую толпу в послушное стадо." Ответ в следующем посте :)
    Люда 19 июля, 13:19
    http://scepsis.net/library/id_650.html
    Доктор проффесорских наук 19 июля, 16:45
    1) начав учитывать индексы, монушня обнаружила, что только пятерка классических университетов хоть как-то может сравниваться в институтами нану по "качеству подготовки и т.д.". По мнению "дешового клоуна и казнокрада" (с) НАНУ общественно бесполезна. Вывод: общественно бесполезную НАНУ присоединить к общественно полезной моне. Имущество-то раздерибанят другие, это не уровень "дешового клоуна", но хоть индексы "вышив" ему увеличат. Это будет использовано для завлечения бедных (в смысле денег) инострацев, у которых нет денег на американо-европейское образование. Не надейся: после дерибана все индексы монушных шуллерских контор будут немедленно обнулены. Потому что с шуллерами никто дискутировать не будет, только канделябром промеж рог. 2) социально полезная функция мону состоит в производстве за бюджетные деньги специалистов, 70% из которых на рынке труда даром не нужны. Азарову срочно нужны "вантажники" за 1500 грн. Подавляющее большинство студентов готовы "хочь чучелом, хоть тушкой" валить за бугор. Тоже социально полезная функция. мону. И товарища Д.В.Т., лично.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • удав 18 июля, 23:17 Дорогие мои коллеги. "Не суетитесь под клиентом", возрастным все уже понятно, молодежь требует фактов. Умница О.Кришталь все объяснил в последних откровениях - http://life.pravda.com.ua/technology/2013/07/17/133743/ Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • DoCent 18 июля, 21:29 http://xaxam.livejournal.com/554702.html#cutid1 - и это до кучки... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • DoCent 18 июля, 21:16 Для общего развития немного о разного рода ИНДЕКСАХ и ФАКТОРАХ на примере одного научного деятеля, см. вот тут - http://lj.rossia.org/users/tiphareth/1172706.html и http://lj.rossia.org/users/tiphareth/1330076.html . У типажа рекордный показатель, а у редактируемого им журнала - наивысший среди мат. журналов! Опа! Вывод автора публикаций: "Что показывает, что импакт-фактору цена говно." Кстати, этот великий гений не одинок, есть немало других. Вот и думайте...
    Scopus 18 июля, 21:28
    по вашей ссылке обнаружен бред дилетанта, не имеющего к науке никакого отношения. Импакт фактор это мера общественного интереса к печатному изданию любого профиля. Хоть "Байки из склепа" Индекс Хирша - репутация конкретного исследователя в научном сообществе.
    DoCent 18 июля, 21:31
    Угу, совершенно не имеющего, да-да! Чувствуется, что наши Наши готовы подхватить передовой опыт ихнего Наши. То-то страна обогатиться, то-то наука расцветет! Вперед и с песней.
    DoCent 18 июля, 22:13
    http://en.wikipedia.org/wiki/Mohamed_El_Naschie на всякий случай статья в Вики о герое рассказа.
    DoCent 18 июля, 22:22
    http://elnaschiewatch.blogspot.com/2012/11/el-naschie-refutes-einstein.html - а это так вообще феерично! И помогли ему те высочайшие индексы-факторы стать чуть умнее?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Татьяна Вольтская 18 июля, 20:29 Дополнительно к цитате А.-Л. Шлёцера (Общественная и частная жизнь Августа Людвига Шлёцера, им самим описанная, СПб:Типография Императорской Академии наук 1875, с. 254 ) Ленинградские погромы «Интересно, что в эпос Дружинина вплетено и ярчайшее описание системы привилегий, созданной для академиков и высшего слоя ученых, – вот уж, поистине, "Ахиллов щит", на котором тщательно вылеплены все эти распределители, гигантские зарплаты, пайки, магазины, столовые, куда "прикрепляются" академики, члены-корреспонденты Академии наук и "простые" профессора, которых "академические" жены сварливо пытаются отбросить подальше от кормушки. Незабываемая картина – рог изобилия, прицельно изливающийся на отдельно взятое сытое стадо, стоящее спиной к огромному тощему стаду, снова пухнущему от голода в 47 году, бросающему учебу в институтах, поскольку стипендии не хватает ни на что, бьющемуся в паутине налогов и займов». http://www.svoboda.org/content/article/25042314.html Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.33
EUR 28.60