Заручники

Оксана Онищенко 28 березня 2014, 18:40
фото

Читайте також

"Здається, що ми спимо й бачимо поганий сон. От прокинемося — і все повернеться на свої місця", — каже знайома кримчанка. Школярі, вчителі, студенти, викладачі вишів, учені — всі ці мирні люди виявилися заручниками кримської війни. Неможливо спокійно слухати їхні розповіді, запитання й відповіді. Найважливіші запитання — про нас не забули? Ми потрібні Україні? 

"Ми зняли прапор України у дворі школи, — розповідала по телефону вчителька української кримської школи. — Не тому, що так наказали, а тому, що страшно. Не можу собі уявити, що на лінійці наприкінці навчального року виноситимуть уже не рідний, синьо-жовтий, а прапор Росії. Я не звикну до цього. Коли від'їжджала наша військова частина, ми
всією школою дивилися у вікно й плакали. Таке відчуття, що тепер ми залишилися зовсім беззахисні. Перед цим військовослужбовці забирали дітей, заходили в школу, прощалися з учителями, однокласниками своїх дітей. Це неможливо передати словами".

"У мене син цього року закінчує школу й планує вступати у виш в Україні, — каже мама випускника. — Але останнім часом надходять якісь тривожні новини. То нам розповідають, що адміністрації українських вишів дивляться на кримських студентів із підозрою (мовляв, зрадники, повертайтеся в Крим), то кажуть, що видадуть російські атестати, і з ними в український університет не приймуть... Але наша сім'я, наприклад, за Росію не голосувала і взагалі окупантам не рада. А нас усе одно вважають зрадниками?"

"Студентам знайдеться місце в українських університетах. А кому потрібні ми, кримські професори?" — турбується викладач із Криму.

В умовах рейдерського захоплення цілої частини країни, за відсутності будь-яких  переговірних процесів, зовсім мирні люди, далекі від воєнних дій навчальні заклади стали заручниками трагічних обставин. Українська влада шукає оптимальні можливості виходу з ситуації, намагаючись визначити найгостріші проблеми й шляхи їх розв'язання. 

Школярі

Кожну дитину-кримчанина, яка назавжди або на певний час приїхала разом із рідними в Україну, приймуть до школи або дитсадка без черги і, в разі потреби, навіть без документів. Запит на них буде відправлено у Крим окремо. Достатньо заяви батьків і висновку педіатра. Відповідний лист підписав заступник міністра освіти Павло Полянський.

А от у випускників проблеми набагато серйозніші. Особливо в тих, хто навчається в українських школах. Виявилося, що на весь Крим таких тільки сім. Усього ж, за даними Держкомстату, з урахуванням не тільки українських шкіл, а й українських класів у російських школах, цього навчального року в Криму українською мовою навчається 7,2% школярів, російською — 89,5%. У Севастополі відповідно 3 і 97%. 

Та хоч би якою мовою навчалися школярі, вони виконували українські програми, українські стандарти освіти і мають право отримати український атестат. Однак питання, атестат якої країни отримають випускники, самопроголошена влада Криму поки що не вирішила. Але, як повідомляють педагоги, останнім часом на нарадах їм кажуть, що це буде російський документ. 

За словами заступника міністра освіти Інни Совсун, для всіх 11-класників Криму надрукують українські атестати, як це й планувалося раніше. А вже чи візьмуть вони їх —особиста справа кожного. Ті, хто вирішить вступати в Україні, приїдуть із випискою оцінок і отримають тут документ про середню освіту. 

Теоретично Міносвіти Криму дає випускникам на вибір три варіанти вступу. Їх озвучила на прес-конференції міністр освіти Криму Наталя Гончарова. Перший — школярі можуть скласти єдиний державний іспит (ЄДІ) і вступати до російських ВНЗ. Міністр повідомила, що на території Севастополя вже протягом чотирьох років працюють центри ЄДІ. "Що таке ЄДІ для нас? Це російська мова і математика", — цитує Наталю Гончарову агентство "Кримські новини".

Ми не мали можливості вивчити думку всіх педагогів та адміністрацій шкіл півострова. Але ті, з ким вдалося поспілкуватися, не підтвердили, що їхні учні обрали цей шлях. Ні в російських, ні в українських школах. Бо російські й українські програми відрізняються, і за місяць-два до випуску надолужити втрачене вже нереально. А випускники шкіл і класів з українською мовою навчання потрапляють у цій ситуації в зовсім не рівні умови з іншими. Адже вони вивчали російську як другу мову, зі значно меншою кількістю уроків та обсягом матеріалу. 

У Міносвіти Росії дуже поспішають зруйнувати налагоджену на анексованих землях українську систему освіти. Але при цьому розуміють, що такими рішеннями можуть відлякати кримських абітурієнтів. І збираються за них боротися. Виступаючи на громадській раді при Міносвнауки РФ, головний редактор радіостанції "Эхо Москвы" Олексій Венедиктов наголосив, що вступ кримських випускників до російських вишів у зв'язку з появою нових суб'єктів Російської Федерації — це найважливіше питання російської освіти. Оскільки школярі Криму не можуть складати ЄДІ, він запропонував рекомендувати міністерству створити у ВНЗ, куди вступатимуть кримські абітурієнти, додаткові бюджетні місця, щоб знизити соціальну напруженість і "не зіштовхувати російських і кримських студентів на ґрунті конкуренції".

Цю ідею підтримав міністр освіти РФ Дмитро Ліванов. Він заявив, що влада Криму не зацікавлена в тому, щоб його жителі їхали вчитися в інші регіони. Але для охочих здобувати освіту в Росії буде створено додаткові можливості. "Ми підтримуємо пропозицію про необхідність створити додаткові бюджетні місця. Гроші ми знайдемо", — сказав міністр.

Другий шлях, що його запропонувала випускникам нова влада Криму, — вступні іспити у вишах і врахування середнього бала атестата. Причому останній підраховуватимуть самі приймальні комісії. І, можливо, за 5-бальною, а не 12-бальною шкалою. 

За якими програмами проводитимуться ці іспити? Як оцінюватимуться? Хто забезпечить їхню об'єктивність, прозорість? Чи є критерії їх оцінювання, можливості для апеляції? Що й казати, такий шлях вступу відкриває великі можливості для корупції.

Ще один варіант організації вступу (він може зацікавити тільки тих, хто їде вчитися в Україну) — складання ЗНО. Тиждень тому в Криму, як і в усій Україні, відбулося пробне тестування. У ньому взяла участь більш як половина всіх зареєстрованих випускників. А в Севастополі — 75%. 

Таку високу активність, мабуть, можна пояснити тим, що пробне тестування було платним. І плата вносилася давно. 

Інакша ситуація з основним тестуванням. Телефоную в Сімферопольський центр оцінювання якості освіти, який відповідає за проведення незалежного тестування в регіоні. "Скільки осіб у вас зареєстровано на тестування? Скільки пунктів буде відкрито в місті? На вашому сайті зовсім порожньо". Відповідь уже звична — директор з вами не розмовлятиме, і взагалі це державна таємниця.

Не вважає це державною таємницею керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук: "У Криму разом із Севастополем зареєструвалися близько 15 тис. осіб. Проводити тестування на території Криму за існуючою технологією практично неможливо. Хто забезпечить доставку завдань, їх захист від розкриття, виконання всіх вимог і правил? У Криму немає української міліції. Є серйозні проблеми з функціонуванням Севастопольського центру оцінювання якості освіти. Але кримчани обов'язково зможуть скласти ЗНО на території України. У будь-якій області. Для цього їм необхідно перереєструватися в одному з восьми регіональних центрів оцінювання якості освіти за традиційною процедурою. Термін перереєстрації для кримських абітурієнтів буде подовжено. Складати ЗНО абітурієнти з Криму зможуть під час додаткової сесії разом з тими, хто в Україні з поважних причин не брав участі в основній сесії. Або ж для абітурієнтів з півострова, можливо, організують окрему, додаткову сесію на базі університетів, до яких вони подадуть документи".

А що думають про вступну кампанію самі випускники? Відкривши в Інтернеті список навчальних закладів Криму, намагаюся додзвонитися й хоча б у загальних рисах обговорити ситуацію. Цікаво, що в школах, де навчають російською, зі мною розмовляти майже ніхто не хоче. "Київ? Директор узагалі не даватиме жодних коментарів", — чую в слухавці твердий голос секретарки. "Та я лише хочу запитати, куди вступатимуть ваші випускники і чи складатимуть вони ЗНО. Ніякої політики. У вас є українські класи. Яка їхня подальша доля? На ці запитання ваш директор може відповісти?" — не здаюся я. У відповідь — короткі гудки. У деяких школах відразу відрізують: "Нам заборонили давати коментарі журналістам з українських ЗМІ. Самі розумієте..." 

Досить багато випускників, які навчаються українською мовою, вступатимуть в Україні. Про це розповідали вчителі шкіл, у які я змогла додзвонитися. Почувши, що я з Києва, кримчани жваво цікавилися тим, що відбувається на континенті. Розповідаючи вчителям однієї зі шкіл про новини, зачитала по телефону звернення Лілії Гриневич і Сергія Квіта до кримських студентів та абітурієнтів. Педагог, з якою я розмовляла, ввімкнула гучний зв'язок, щоб чули  колеги, які оточили її. На словах: "Ви залишаєтеся вільними громадянами вільної країни" зупиняюся. Грудка в горлі... На тому кінці дроту теж зависло мовчання. А потім — "Дякуємо, що думаєте про нас". 

Студенти

За інформацією Інни Совсун, на гарячу лінію Міносвіти, створену для кримчан, уже звернулися 552 студенти. Крім того, надійшло понад 87 письмових заяв. На сьогодні в Україну вже перевелися близько 300 студентів з півострова. 

Низкою листів МОН закріплено спрощену процедуру переведення кримських студентів до українських ВНЗ. Без узгодження з міністерством.

Найбільше проблем при переведенні виникає не в бюджетників (для них обіцяють виділити місця за рахунок тих, які "зекономлять" на кримських вишах), а в контрактників. Деякі з них уже заплатили наперед за навчання в кримському університеті. І повернути ці кошти тепер неможливо. 

Крім того, якщо абітурієнт з Криму змінив громадянство, він навчатиметься в Україні як студент-іноземець. А це вже інша вартість навчання. 

Як повідомила нам мама студента, зараз у Криму проводиться масова агітація випускників і студентів за те, щоб вони переводилися з українських вишів до російських або кримських. Популярною стала страшилка про хлопця — студента українського вишу, якого нібито "зацькували" одногрупники й викладачі тільки за те, що він з Криму. Або ось така "лякалка": повертайтеся до Криму, бо зовсім скоро українська влада вас усіх переведе на контракт. Навіть бюджетників.

Звичайно, це неправда. Більше того, листами Міносвіти рекомендовано всім ВНЗ, які приймають на навчання студентів із Криму, зберегти для них ті самі умови оплати, що й у кримському виші. Це важливо, тому що вартість навчання на контракті, наприклад, у Києві, може бути вища, ніж у Феодосії чи Керчі.

Мама учня кримської української школи (вона — член ради школи) розповіла нам, як з ініціативи чиновників, які вирішили довести ділом відданість новій владі, стали активно збирати в її районі дані про молодих кримчан — студентів українських ВНЗ. На прохання управлінців, кожна школа має заповнити таблицю: прізвище й ім'я студента, де навчається на континенті й куди переводитиметься в Криму або Росії. "Я вирішила не обдзвонювати наших батьків і не збирати такої інформації. Але мама одного випускника нашої школи зчинила галас, і мені довелося пояснювати, чому я не виконую такого важливого завдання".

На студентів, які вирішили перевестися з кримського вишу до українського, іноді чинять тиск у своїх, тепер уже російських, навчальних закладах. На засіданні парламентського комітету з питань науки і освіти один із запрошених чиновників з міністерства, у підпорядкуванні якого перебуває навчальний заклад у Криму, навів приклад, коли викладач-кримчанин відмовлявся читати лекції для студентів із Західної України.

Леонід Поляков, заступник міністра оборони, повідомив, що російська сторона досі не дала згоди на виведення наших курсантів військово-морської академії і коледжу, які хочуть навчатися в Україні. Усього 108 осіб. "Ми постійно на телефонному зв'язку з курсантами, — сказав заступник міністра оборони. — Звернулися до офісу Верховного комісара ООН з прав людини, у Червоний Хрест, щоб вони стежили за ситуацією. Тому що мають місце випадки тиску й знущань з курсантів".

Викладачі

Слід зазначити, що серед викладачів набагато менше, ніж серед студентів, тих, хто хоче залишити півострів. І їм потрібна робота, житло. Щоб виші на континенті могли приймати на роботу колег із Криму, необхідно насамперед скасувати пункт постанови КМУ №65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету", яка забороняє приймати на роботу нових співробітників. 

З житлом складніше. Як тимчасовий варіант можна розглядати студентський гуртожиток. А далі що? 

Для тих, хто залишається на півострові і працює у філіях українських вишів, актуальне питання зарплати. Ось уже два місяці вона не надходить у Крим, бо всі платежі Держказначейства нова влада півострова блокує. 

"Що ж нам, кидати своїх?" — дивуються представники українських вишів у відповідь на аргументи фінансистів. А один з них розповідає: "У нас у Криму є коледж, директор якого разом зі студентами грудьми захищала будівлю й майно від рейдерів. А ми їй навіть зарплату видати не можемо ось уже другий місяць!".

Вочевидь, виходом із цієї ситуації може бути відкриття рахунків в українських банках і накопичення на них зарплат тих, хто працює на окупованих територіях. 

Освітні
й наукові установи

Нова влада Криму, не соромлячись, привласнила майно структурних підрозділів українських навчальних закладів. За інформацією голови комітету з питань науки і освіти ВР України Лілії Гриневич, крім навчальних закладів на півострові є також понад 20 об'єктів Національної академії наук. Зрозуміло, що зараз усі вони для нас втрачені. Хоча створювалися й фінансувалися не за рахунок місцевих бюджетів, а з державної скарбниці. 

Деякі філії й окремі виші разом із їхньою матеріальною базою "змінили громадянство" і стали подарунком для нової влади. Інші кримські підрозділи хочуть відокремитися від українських колег і стати окремими навчальними закладами. Це допоможе співробітникам зберегти роботу, отримувати зарплату. Але юридично зробити це неможливо, бо неможливо створити комісію з передачі-приймання майна. 

На території півострова залишилися унікальні для України навчальні заклади. Наприклад Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. За інформацією заступника міністра енергетики та вугільної промисловості Вадима Улиди, там серед іншого техобладнання є дві ядерні енергетичні установки, одна з них — діючий ядерний реактор. "В України є зобов'язання перед МАГАТЕ із забезпечення безпеки цих установок. Тепер виходить, що ці гарантії треба якось підтверджувати. Питання пов'язане з ядерною безпекою, — пояснює заступник міністра. — Там перебувають два наші взводи внутрішніх військ, є наш підрозділ, але ситуація складна. Державний комітет ядерного регулювання України звернувся з відповідним листом до МАГАТЕ. Сподіваємося, що питання буде вирішене".

Як розв'язати таку гору проблем в освіті? Члени парламентського комітету з питань освіти і науки рекомендували Кабінету міністрів негайно ухвалити спеціальну постанову, в якій законодавчо закріпити ініціативи із врегулювання ситуації у сфері освіти. Всі пропозиції від педагогічної та наукової громадськості, міністерств і відомств будуть зібрані воєдино і запропоновані для розгляду на засіданні уряду та у Верховній Раді. 

Хоча, звичайно, і так зрозуміло — зупинити хаос у системі освіти Криму неможливо. Максимум, що може зробити українська влада, — підтримати українських громадян на півострові, наскільки це можливо. "Ми, звісно, страждаємо від того, що сталося, — розповідає знайома вчителька-кримчанка. — Образи за те, що українці Крим не відстояли, у нас немає. Розуміємо, не могли. Головне, щоб не було війни".

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.99
EUR 29.15