Дилеми війни

Євген Шибалов 15 серпня 2014, 20:55
фото

Читайте також

Війна — це час, коли немає однозначних оцінок. Немає чорного й білого. Немає єдиної шкали, за якою можна виміряти хаос, що діється навколо.

Це потім, коли переможці напишуть свою історію, все виглядатиме просто й дуально. Ось свої, ось чужі. Ось герої. Ось вороги. Ось зрадники.

Але тут і тепер, у вирі горя й смерті, все хитко й мінливо.

…Перед шлагбаумом завмерла довга черга машин. На склі — рукописні таблички "Діти". Деякі написані так незграбно, нібито самі діти себе й підписали.

Діти... Вони дуже змінилися. Терпляче зносять задушливу спеку в наглухо задраєних авто. Діставши пляшку з водою, першим ділом напувають своїх молодших братів і сестер. Потім — собак і кішок (так, багато хто, тікаючи з зони боїв, вивозить своїх тварин). І лише потім п'ють самі.

Будь-які труднощі переживають терпляче. Крім однієї — болісних сумнівів. Чи випустять із міста? Чи вдасться виїхати? Чи не потрапимо під обстріл? Що чекає нас "там"? І це "там" для кожного своє: гостинні родичі, табори для біженців, terra incognita, про яку відомо тільки одне — там немає війни.

Десь попереду, ліворуч і праворуч гримить бій. Коли снаряди вибухають зовсім близько, їм вторить дитячий плач, жіночі крики, лайка пошепки й скавчання домашніх вихованців.

Із найближчого блокпоста прибігає спітнілий бойовик:

— Так, ми з цими домовилися! "Вікно" на півгодини! Давайте, валіть усі звідси...

Це ж погано — домовлятися з ворогом? Мабуть, так. Але якщо ця домовленість рятує чиєсь життя, виводить з-під обстрілу мирних жителів?

Тим, кому із затишного далека показують карту зі стрілками, які позначають просування наших військ і звільнення міст, важко прийняти думку, що контакти між ворогуючими сторонами бувають не лише вогневі.

Та вони є, ці контакти.

Обмін полоненими, взаємно домовлені паузи в артилерійських дуелях, негласні угоди про те, щоб пропускати в обидва боки вантажівки з продуктами, рейсові автобуси й біженців.

Легко демонізувати ворога, коли бачиш його лише по телевізору. Або крізь приціл.

Та коли лінія фронту проходить через твій двір, твою вулицю, твоє місто, починаєш розуміти: по обидва боки — люди. Просто люди. Дуже різні, й здебільшого, не найгірші. І якщо вже так треба когось ненавидіти, то насправді ненавидіти треба того чи тих, хто змусив не найгірших людей убивати одне одного.

Найстрашніша помилка на війні — всіх "своїх" огульно вважати хорошими, а всіх "чужих" — поганими.

Це прагнення провести чітку лінію породжує нерозуміння, відторгнення, а потім — злість і нову ненависть. І таким чином визначає, що рано чи пізно все повториться знову...

На війні кожен робить особистий вибір. Наодинці з власною совістю. Ударна хвиля змітає не лише шибки в будинках, а й усе наносне в душах. Кожен стає тим, ким був від самого початку, хоча, можливо, і не знав всієї правди про себе.

Одні бойовики з веселим реготом розгортають міномети в житлових кварталах і луплять убік позицій української армії, провокуючи відповідний вогонь. Як це було в сусідньому дворі минулої ночі.

Але інші допомагали вивозити дітей зі шкіл-інтернатів до Маріуполя. Лаялися з соратниками, аж до матірних погроз і войовничого клацання затворами. І переживали не про те, щоб сироти та інваліди не дісталися "укропам", а про те, щоб малюки потрапили туди, де море, сонце й тиша.

А ось ще одні інші, які евакуювали з обстрілюваних районів Шахтарська родини з маленькими дітьми. Звільнили один із раніше зайнятих бойовиками студентських гуртожитків для біженців. Приставили до них охорону.

І ось цим другим легко, напевно, бажати смерті з Києва, але значно складніше — з Донецька.

Це прозвучить дивно, але навіть у давно, здавалося б, звільненому Слов'янську багато жителів згадують стрєлковських "ополченців" із добрими почуттями. З тієї простої причини, що вони, на відміну від міліції, завжди висилали групи швидкого реагування в наркоманські кубла та інші місця скупчення люмпена. Питання вирішували по-воєнному просто: всіх, хто "заважав жити", забирали на риття окопів та інші важкі роботи, яких на фронті завжди вистачає.

Але туди ж, на цю каторгу, потрапляли зовсім випадкові люди. Ті, кого здавали сусіди, а, бувало, що й родичі.

Так само, як тепер сусіди й родичі радісно здають "сепаратистів" українським правоохоронцям.

…Чергова частина міськвідділу міліції неподалік від лінії фронту. Двоє. Він — доставлений з камери одутлий здоровань. Із тих, хто любить пиво, риболовлю, групу "Любе" і вішати килими на стіну. Вона — літня жінка з висохлим і рано постарілим обличчям: зморшки й гіркі складки у куточках губ. Дружина.

Оглядаючись довкола, вона пхає чоловікові разом із передачею кілька аркушів паперу з печатками:

— Дивися, я домовилася через двоюрідну сестру своєї куми, вона в лікарні працює. Пам'ятаєш? Коротше, зробила тобі довідку, що ти в лікарні лежав того дня, коли нібито був на барикадах...

— Сусід, сволота... — гуде у відповідь здоровань.

Кого тут вважати поганим? Цю засмикану тітку, яка виготовляє чоловікові липові довідки? Ябеду-сусіда? Чи державних мужів, які панічно бояться поширення війни на інші регіони?

Найважче — що розумієш кожного.

Навіть "беркутів", які під Слов'янськом, про всяк випадок, пакують тебе в наручники й везуть у багажнику до міліції лише тому, що ти — з Донецька. У них все просто, вони провели для себе лінію фронту: там — вороги.

Війна — це взагалі час розуміння.

Розуміння того, про що раніше не надто й замислювався.

Тепер як ніколи чітко розумієш, що люди у Грозному не ділилися на чеченців і росіян, прихильників і противників незалежної Ічкерії. Всі вони стали просто людьми. Усі з однаковим болем дивилися на руїни своїх будинків. Розгрібали завали, під якими залишилося їхнє минуле життя. По-звірячому вили над тілами рідних і друзів.

Навіть розумієш, навіщо вони потім влаштовували теракти. Нехай ці, ситі й благополучні, які піднімали келих за успіхи своєї армії в ресторанах мирних міст, відчують, що це таке — війна у власному домі. Нехай дізнаються, як це — здригатися від кожного гучного звуку, не чути, а відчувати всією істотою, як свистять навколо осколки...

Потім, коли все закінчиться, слід бути готовим до того, що не всі вітатимуть українську армію як визволителів.

Важко буде радіти тим, чиї будинки нині розносить снарядами. Тим, хто ночами лежить на підлозі в коридорі, беззвучно молячись невідомо кому: аби лише не поцілило, аби лише не вилетіли стекла, хай пронесе сьогодні...

А навколо — пекло. Яскраво-блакитні спалахи розривів, звідкись тягне гаром, десь поруч уже весело танцює полум'я пожежі. Після нового залпу гасне світло. Вулицею бігають із ліхтариками сусіди, у паніці геть забувши, де тут укриття. У холодильнику, що відключився, псується (ще один) запас продуктів.

І лише потім, коли гуркіт стихає й стіни перестають тремтіти, усвідомлюєш сюрреалізм нової дилеми: від чийого снаряда приємніше померти?

Стає зрозумілим навіть чуже нерозуміння. Очевидно, такі всі локальні конфлікти: за сотню кілометрів — зовсім інше життя. Спокійне, мирне. Люди гуляють, сміються. Пускають феєрверки й дивляться з подивом, коли після першого удару підхоплюєшся й кидаєшся вбік. Хихикають, коли повертаєшся — забув розплатитися в кафе. Крутять пальцем біля скроні, коли йдеш із відкритого простору, зачувши в небі гул літакового двигуна.

А ти довго пояснюєш щось очевидне для себе. Поки не згадуєш дивовижну одеську манеру відповідати запитанням на запитання.

— Скажи, якби у твоєму Києві (Львові, Миколаєві, Дніпропетровську) коїлося таке, ти б виїхав?

— Ні, звісно! Я б залишився й намагався щось зробити!

— От і я — ні...

А коли твої земляки, розкидані війною по різних куточках цієї й не тільки країни, умовляють не повертатися в Донецьк, стає навіть трохи смішно.

Бо точно знаєш, що буде далі.

Обов'язково після кількох чарок чи келихів настане момент, коли твій співрозмовник погляне в нічне небо, помовчить. І з тугою видихне:

— Господи, як же хочеться додому...

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
24 коментаря
  • kmv2305 21 августа, 15:49 Позвонила одна донецкая знакомая. Год назад в Трускавце познакомились. Так, ничего серьезного. Год не общались. А тут звонок. Она сейчас в Запорожье - беженец. В мае в Трускавец в отпуск съездила. В общем, хотела, наверное, что б пожалел-утешил, но… как-то сразу не заладилось. Я «тезисно»: 1. Эти украинские СМИ - врут. Не говорят что Донецк бомбят. - Бляяяяя!!!!. Что значит «эти украинские»? И какого х…я ты не в стране самого правдивого телевизора тогда, а в Запорожье? И СМИ - не истинна в последней инстанции. 2. Невозможно снять квартиру, все взвинтили цены. Никто не помогает. - Да государство помогает плохо. А еще оно армии и добровольцам плохо помогает: там броников не хватает, там оружия, там медикаментов, там еще чего-то - проблем много. И цены растут. Но почему все должны только вам что-то? А вы сами что? И еще, может не очень хотят видеть у себя донецких? Не думала почему так? 3. Там бомбят мирных людей. - Там война, там стреляют и убивают. На нас напали: не мы, а на нас. И теперь там война, а мирным нужно спасаться, выживать. И , может еще, не жопой и карманом надо было думать, а не пустить войну. Флаги чужие поменьше надо было «целовать», и не махать ними. А теперь… 4. А вот Майдан. - Майдан был уже так давно … И Майдан не звал чужую страну к себе. Не кричал о «федерализации», отсоединении и к чему-то там присоединении. И не звал чужую армию защитить его. 4а. Но там убивали ментов - А менты убивали майдановцев. Наверное потому, что менты стали стороной конфликта, а не «буфером» и «вне этого конфликта». 5. Нам с мамой в Трускавце кричали: «Хто не скаче той москаль». - Так надо было прыгнуть. Или хоть как-то показать «кто ты» и за «что ты», а не на каком языке говоришь. У нас нет межнационального противостояния - у нас противостояние с предателями и чужаками. 5а. Мы им, этим бЕндеровцам, привозили деньги, а больше теперь не поедем. - И не надо. А вот Бандеровцы безвозмездно гибнут, освобождая Донбасс. В том числе твою квартиру, твои сбережения и место заработка твоих денег. Просто Родину защищают. А ты, наверное, едь в Рашку. 6. Ты так говоришь, потому что твой город не бомбят. - Мой город не бомбят, потому что я так говорю. И Одесса, и Херсон, и Днепр с Запорожьем не бомбят по той же причине. Сами ее не пустили. И в Кривом Рогу агитаторам «Рускага Мира» предложили: уеб…вать на х… или сразу застрелится - вот там мирно сейчас. В безоружных Одесситов стреляли - но они отстояли свой город и свою страну, а теперь не ищут, где снять квартиру. Просто, кто-то предал, а кто-то нет. А еще я знаю как сложно собрать по 10-50 гривен на броник. И я знаю, как каждый день хоронят парней в моем городе. Кто-то «ошибся» или «подзаработал», а ребят хоронят. 7. А зачем они туда поехали. - Мда… Знаешь, что такое Родина и измена? Да что тут объяснять… 8. Но вот в Крыму же довольны. - Да мне пох…й. Че ты еще не в Крыму? 9. Что вся страна не может справится с двумя областями. - Страна бы давно справилась, если бы там не было столько дол…бов. И страна наводит. Что надело в эмиграции? Нужно побыстрее освободить квартиры и банкоматы? А нам нужно, что б в первую очередь поменьше парней погибло. И что ты сделала, что б побыстрей справились? Переехала в Запорожье и отдохнула в Трускавце? 10. Ты не понимаешь как это, когда бомбят… - Да не понимаю. Пойду понимать. Пока… А понял я, что мне противно. Противна эта даунецкая масса, которой плевать как называется ее страна, которая ждет пока ей дадут и для нее сделают. Противно население, которое проклинает украинского солдата, привезшего хлеб в полуразрушенный городок, а потом перекрещивает ублюдочного «ополченца», убившего этого солдата. Противны те, кто пол года назад орал: «пусть сами восстанавливают «Куев»», а мы не будем». А теперь ищут льгот в этом Киеве, и возмущается, что им не привозят сигарет. Те, кого «нельзя поставить на колени» убежали. И ждут, пока бандеровцы, половина из которых с Днепра, Запорожья, Киева или Одессы, освободят им их места заработка и жилье. Освободят от тех ублюдков, которых сам же Донбасс к себе позвал и благословил. Ну или ждет пока придет Путин и захватит для беженцев Черновцы или Буковель. Донбасс для меня просто противен. Я не буду ни объяснять, ни переубеждать. Есть Украина - единая и свободная. А все остальное - это просто предательство. И мы отстоим себя, отстоим страну и нашу свободу. Но кем в ней будешь ты Донбасс-недоновороссия? А будешь ты «человеком второго сорта». И это не изменить: ты так выбрал - сам за себя. А не мы. А что б алкоголика или наркомана вылечить - в первую очередь надо желание его самого. А ты меняться не хочешь. П.С. У одной моей знакомой, племянник, парень лет 25, несколько последних лет жил в Донбассе. Женился, хорошо там устроился, что-то там возглавлял. Он уже два месяца как приехал к нам, ему нашли хорошую работу у нас. А еще она ненавидела Майдан и считала, что из-за него племянник лишился дома и дохода. Сегодня друг их семьи спросил: » Почему я должен отдавать двоих своих сыновей, когда ваш бежит сюда?» Весь вечер она сквозь слезы повторяла : «А ведь он прав».
    lesya 21 августа, 18:09
    Какой Вы правильный и прямо все с плеча рубить, только надо знать за что и кого, и кто виноват, а не всех подряд, потому что виновные не понесли наказание, а , люди пострадали .
    Flutter 21 августа, 19:01
    «...только надо знать за что и кого, и кто виноват, а не всех подряд...» - Ви якось «расплывчато» формулюєте свої заперечення: надайте, будь-ласка, конкретно знане Вами.
    lesya 21 августа, 20:01
    Например те, кто сегодня убил семью, отца и мать и их ребенка, которого они хотели спасти. Это страшные люди, если их таковыми можно назвать,скорее - убийцы. А также те, кто довел Украину до нищеты и сейчас жирует, сами подумайте кто.
    Flutter 21 августа, 21:24
    «А также те, кто довел Украину до нищеты и сейчас жирует, сами подумайте кто» - винуватцями є ОЛІГАРХИ!!!, але до чого тут «беспредельные нацики»? Українськомовні українці хочуть жити у ПРАВОВІЙ!!! Україні, хочуть мати європейський достаток, хочуть самостійно будувати своє майбутнє.Чому ж російськомовні українці Сходу ПЕРЕКОНАНІ!!!, що усі ці прагнення є проявами фашизму? Що спонукало пробудженню ненависті до цивілізаційних ідеалів ЄвроМайдану? Ви закликаєте до гуманності, але не даєте відповідей на поставлені питання.
    lesya 21 августа, 21:46
    Ответ в первой части Вашего комментария. Людьми манипулируют. Экономическая мафия, политики манипулировали. Если Вам вдалбливают одно и тоже, тогда и поверишь. Сыграла большую роль память об СССР, когда пенсионеры могли жить нормально на пенсию. Где-то 70% - это экономика. А потом, не только Донбасс рвали на части, постоянно Украину теребили политики, я знаю по Киеву, то, "белые пришли, то красные"... Экономические интересы людей никто не учитывал, единство, как, идею, начали только сейчас закладывать, мы все живем в стране Украина, и, если ее начнут рвать... Я знаю, что Украине необходим мир, но, также ,знаю, что экономические преобразования необходимы как воздух, кто сформулировал хотя бы, что будем делать? Ведь правительство уже 6 месяцев работает. Шеремета уходит, не дали ему работать,однако, почему он не озвучил, а,что собственно собирался сделать? Без украинской экономики - нет независимой страны. Не может быть. А что это означает? Первое - это пресловутый общественный Договор. В простом виде - деньги должны распределиться так, чтобы люди могли жить. 1200+грн. минимальных сейчас - где-то 20 рублей СССР. И тут же миллионы прибыли. Вот первый Договор - ограничение на прибыль и капитал. Далее, открытие рабочих мест. Зарплата и нормальная нагрузка для работающих. И т.д.. Скорее всего деноминация. Т.е. активные экономические действия по связыванию и контролю экономики. Это не означает "шманать", те, кто имеет минимум,вообще, не в поле зрения. Это означает, что теневой оборот должен уйти в прошлое, что разработана база для эффективного трудоустройства и работы. Люди хотят строить и выращивать, разрабатывать, поднимать экономику страны и свое благосостояние, не зависеть от олигархизма. Все решает кучка решал, разве это правовое государство? Отсюда и коррупция. Для этого всего надо группы людей в правительство, и делать, потому что один Шеремета не смог бы ничего сделать, это комплексное действие.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Flutter 21 августа, 15:37 УП bemot _ 21.08.2014 13:09: «"Я -шлях, істина і життя!", так сказав Господь Ісус Христос. Він є єдиним смислом для українців і всього людства. Хочу розуміть предвічне слово в рідній мові рідного народу, Осягать божественні основи в Слові, що дарує нам свободу» - цитую, бо ПОДОБАЄТЬСЯ!!! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Flutter 20 августа, 23:27 Panikovski: «К примеру, Флуддер, фарионша, мирошниченко, определенная часть правого сектора, включая покойного с. билого. Одним словом все те, кто забывают (чистая ЛОЖЬ!!!: «беспредельные нацики» - це ОСВІЧЕНІ!!! люди, котрі краще Вас розуміють, що в Україні, як в спільній домівці, проживають громадяни різних національностей), что Украина не моноэтничное государство. Тех, - пользы от которых в отстаивании единства Украины на копейку, а вреда на рубль (чистая ЛОЖЬ!!!: «беспредельные нацики» - це люди, котрі прагнуть жити в УКРАЇНСЬКІЙ!!! Україні (прагнуть мати масло - МАСЛЯНЕ!!!), тоді як Ви і «иже с Вами» прагнете жити в «русской» Україні (прагнете мати масло - МАРГАРИНОВЕ!!!)). Отморозков (а Вы - КТО???), которые предельно облегчили х.х. путину дестабилизацию Востока (чистая ЛОЖЬ!!!: именно Вы – русскоговорящие, якобы отрицая беспредельность нациков, дестабилизацией Востока разрушаете единство Украины, чем и помогаете х.х. путину), и в надувании которых (чистая ЛОЖЬ!!!: именно Вас – «наивных» - дурит х.х. путин), не будь они и так в наличии, грушникам и фсбшникам еще надо было бы ой как поработать. А так и делать ничего не надо, - берите, пользуйтесь (именно Вам, ГРУ и ФСБ говорит СПАСИБО!!!)» - Panikovski, Вы - ЛЖЕЦ!!!
    spragly 21 августа, 14:09
    Дискурс "Дзеркала Тижня" і його читачів (тих чиї коментарі не видаляють як мої) це "як нам обустроїть київську русь, історічєскую родіну русскіх і прочіх, по спіску". Саме тому ДТ відкидає "пропаганду" і раз за разом видруковує сльозогінні враження про тих "хто по ту сторону барикад". Там же ж мовляв теж ті що "за київську русь", тільки вони її "розуміють по своєму". Зауважте, про жодного загиблого українського добровольця, а тим більш члена "Правого Сектору" ДТ не написала. Тому що для ДТ їснує тільки києво-центрична Україна, іншу вони не знають і лякаються. Тому причина східного сепаратизму криється в їснуванні "київської русі" в головах по обидві сторони барикад. В Києві цю "київську русь" будують, а в Донецьку волають "дємони царя подмєнілі !"
    lesya 21 августа, 18:05
    В Киеве и Киевская Русь - вполне естественно. Я же Вам писала, что во Львове было Русское княжество. Или Вы хотите , чтобы Галицко - Волынское везде было? Все это история. Единая Украина, и не надо свои понятия насаживать, подрывать Украину из нутри. Фарион начинала дано гадить и сейчас гадит. Не место ей в Киеве, не место. Если хотим страну, тогда не надо потакать всяким "запроданцам", а ,если человек и был не прав - не надо его убивать за это, т.к. закон решат. Первое - это "полуботьков" заставить заплатить за вывоз и уничтожение экономики, а не травить русскоязычных, не травить никого, если вы за Украину.
    Flutter 21 августа, 21:47
    «Первое - это "полуботьков" заставить заплатить за вывоз и уничтожение экономики, а не травить русскоязычных, не травить никого, если вы за Украину» - це вже ЗАНАДТО!!!: чому «Фарион» стимулює у російськомовних українців Сходу відчуття, що їх «травят фашисты». Така реакція засвідчує психічний розлад. Мерзенники «вывезли и уничтожили экономику», а українці, котрих обдурили, сьогодні підтримують вбивць, продовжуючи вірити у ідеали, нав’язані олігархами.
    lesya 21 августа, 22:02
    Фарион ничего не стимулировала, пока открыто не стала заявлять, ну, хотя бы вспомните, что детям говорила. Замечу, что это было за долго до теперешних событий. Вот и посеяла. А ,насчет, "розладів", так эту тему любили менты, когда аргументов нет, поэтому держите дискуссию в приличном поле, или не обращайтесь. Почитайте выше, что по поводу экономики написала. А Ахметова,действительно, считали чуть и не богом на Донбассе(так говорят), а во, что людям было верить, к кому обращаться?
    Flutter 21 августа, 22:35
    «А ,насчет, "розладів", так эту тему любили менты, когда аргументов нет, поэтому держите дискуссию в приличном поле, или не обращайтесь» - ВИБАЧТЕ!!!, але я розумів під «психічним розладом» ВИКЛЮЧНО!!! мантри на кшталт - «травят русскоязычных».
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Panikovski 19 августа, 11:22
    Flutter Вчера, 21:20 «беспредельные нацики» - опа-на, а це ХТО Ж ТАКІ???, розумник ти наш.
    К примеру, Флуддер, фарионша, мирошниченко, определенная часть правого сектора, включая покойного с. билого. Одним словом все те, кто забывают, что Украина не моноэтничное государство. Тех, - пользы от которых в отстаивании единства Украины на копейку, а вреда на рубль. Отморозков, которые предельно облегчили х.х. путину дестабилизацию Востока, и в надувании которых, не будь они и так в наличии, грушникам и фсбшникам еще надо было бы ой как поработать. А так и делать ничего не надо, - берите, пользуйтесь.
    Flutter 19 августа, 15:04
    Повторюю: Panikovski, шкідливо бути таким самокритичним. Побережіть себе. Навчіться ДУМАТИ!!!. Щодо «Флуддера» - я так розумію: «Panikovski» себе НЕ ПОВАЖАЄ!!! «Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?..»
    Panikovski 19 августа, 17:31
    «Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! ...". "Лихо" не то слово, Флудтер. Просто катастрофа какая-то, как я посмотрю, Сковорода Вы наш новоявленный ... взволнованно-вибрирующий.
    Flutter 19 августа, 17:49
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Panikovski 18 августа, 16:44 Тем и страшна гражданская война, что ее линия фронта проходит по друзьям, одноклассникам, сослуживцам, семьям, народам ... и у каждого своя правда. А потому для тех, кто ее развязывают и подогревают будь то путин, коммуняки, семья, беспредельные нацики и etc любое даже самое жестокое наказание не будет чрезмерным
    Flutter 18 августа, 21:20
    «беспредельные нацики» - опа-на, а це ХТО Ж ТАКІ???, розумник ти наш.
    Panikovski 19 августа, 11:24
    "опа-на", Флуддер и без ссылки на Бердяева!!!???
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • jakylee@yandex.ru 18 августа, 15:25 Автор, спасибо! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • lesya 16 августа, 19:46
    Flutter Сегодня, 10:03 «Потом, когда все закончится, нужно быть готовым к тому, что не все будут приветствовать украинскую армию как освободителей» - дивно міркує автор: при Януковичах-злодіях східні російськомовні українці були ЗАДОВОЛЕНІ!!! своїм життям і не бажали руйнувати цілісний організм України. Корупція, злочинність, продажність і багато «іншого позитиву життя» їх влаштовувала, вони її «розуміли», а коли українськомовним українцям УВІРВАВСЯ!!! терпець і вибухнув МАЙДАН!!!, тоді «східняки» взялися за зброю, щоб захищати «свої цінності». Сьогодні українцям в Україні НАЛЕЖИТЬ!!! відновити справжню ПОВАГУ!!! до чинної Конституції України - рішучістю та безкомпромісністю української армії, яка виконує свій ПРЯМИЙ!!! обов’язок перед народом України. Так, сьогодні НАЛЕЖИТЬ!!! звільнити східних російськомовних українців від їх небажання бути ЄДИНИМ!!! народом України, котрий має будувати своє майбутнє, знищивши під корінь «цінності від сатани».
    Чтобы до конца оценить и осуждать, надо понимать проблему. И, если бы было хорошо, не было всего этого, людей напугали - и, самое страшное, что их страхи оправдались. Представьте противоположную ситуацию,и , тогда возможно, Вы поймете, что такое, когда стреляют рядом с Вашим домом. Я это ни Вам, ни себе не желаю, травму этой войны мы еще будем долго вспоминать, и не только ПР и коммунисты виноваты - виноваты все, кто был у власти.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • lennion 16 августа, 19:10 Автору не стоит ставить рядом войну в Чечне и на Донбасе. Неужели и в Чечне люмпен под руководством ГРУ соседнего государства послал женщин впереди себя на баррикады. А все остальное годится для военных рассказов... через много лет. Сейчас же у меня в душе только черное и белое, мы и они. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Flutter 16 августа, 10:03 «Потом, когда все закончится, нужно быть готовым к тому, что не все будут приветствовать украинскую армию как освободителей» - дивно міркує автор: при Януковичах-злодіях східні російськомовні українці були ЗАДОВОЛЕНІ!!! своїм життям і не бажали руйнувати цілісний організм України. Корупція, злочинність, продажність і багато «іншого позитиву життя» їх влаштовувала, вони її «розуміли», а коли українськомовним українцям УВІРВАВСЯ!!! терпець і вибухнув МАЙДАН!!!, тоді «східняки» взялися за зброю, щоб захищати «свої цінності». Сьогодні українцям в Україні НАЛЕЖИТЬ!!! відновити справжню ПОВАГУ!!! до чинної Конституції України - рішучістю та безкомпромісністю української армії, яка виконує свій ПРЯМИЙ!!! обов’язок перед народом України. Так, сьогодні НАЛЕЖИТЬ!!! звільнити східних російськомовних українців від їх небажання бути ЄДИНИМ!!! народом України, котрий має будувати своє майбутнє, знищивши під корінь «цінності від сатани». Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Киев 25 °C
Курс валют
USD 25.14
EUR 28.07