Міни Мінська

Тетяна Силіна 13 лютого 2015, 22:30
Минск

Читайте також

 

Якщо хтось узяв до рук газету або влаштувався перед екраном комп'ютера, щоб отримати порцію оптимізму, він може зайнятися своїми справами. Ми сьогодні говоритимемо про сумні речі.

Попри всі об'єктивні причини, які з самого початку не дозволяли плекати ілюзій із приводу мінської зустрічі "нормандської четвірки" на вищому рівні, вимордувана війною країна у надії на мир мільйонами душ відчайдушно чіплялася за Мінськ-2 як за останню соломинку. Ось уже рік живучи з наростаючим болем, втрачаючи людей і території, країна змучилася за добрими новинами. Напевно їх хтось для себе знайшов. Інші продовжують ревно шукати. Однак ми не схильні обманюватися. Втім, як і більшість учасників переговорів.

Ані Меркель, ані Олланд постфактум не випромінювали оптимізму. "Все може змінитися", — сказав французький лідер. "Це лише проблиск надії на благополучне вирішення конфлікту, і немає жодних ілюзій у цьому плані", — зазначила канцлер.

Частина "нової" Європи з досадою й розчаруванням відкрито заговорила про "здачу України Путіну", "легалізацію російської окупації Донбасу" та "жертвування Україною" Олландом і Меркель "заради економічних інтересів своїх держав". "Стара" Європа і прикормлена Москвою частина "нової" розслаблено зітхнули. Це зітхання досить промовисто озвучив президент Єврокомісії Ж.-К. Юнкер: "Не думаю, що мінські домовленості є чудовою новиною. Але це принесе нам деяке полегшення". 

Звісно, полегшення! Коли пів-Європи дедалі голосніше стогне від лише обговорення необхідності продовжувати санкції проти Росії, коли нікуди збувати ранню полуницю й ніжні ківі, коли йогурти скисають, коли кредитувати нікого, а тіньові депозити олігархів утікають у росбанки, — яка вже тут Україна! "Мир за будь-яку ціну!", "тільки б перестали стріляти — тоді, дивися, і санкції знімемо". 

Путін усе точно розрахував — і щодо Європи в особі Олланда з Меркель, і щодо Порошенка. І отримав на цьому етапі майже все, що хотів. 

Президент Порошенко не міг повернутися з Мінська без надії на мир. Не міг оголосити, що завтра знову війна — знову сотні вбитих і поранених, тисячі біженців, нові зруйновані міста і знищені села. Він виграв вибори з обіцянкою миру. Але не розрахував власних можливостей і переоцінив власні здібності. А країна заждалася. І їй, і президентові потрібен бодай перепочинок, можливість підлікувати рани, витягнути з прірви економіку, зміцнити армію. А чому першу штовхали в прірву, а другу лише мляво кріпили майже рік — питання іншого матеріалу…

Канцлер Меркель і президент Олланд, що примкнув до неї, не могли осоромити перед Вашингтоном створений ними "нормандський формат" і залишити Мінськ без укладання якихось домовленостей. Вони ризикнули своїм авторитетом і не могли виявитися лузерами. Європа, до речі, теж заждалася. Але про це ми вже говорили.

Схоже, що Меркель і Олланд були готові до суттєвих компромісів (за рахунок України) з Путіним. Адже навряд чи випадково саме в день мінських переговорів глава МВФ К.Лагард повідомила, що загальний обсяг допомоги Україні від Фонду та інших джерел може становити 40 млрд дол. Про досягнення домовленості, як стверджують співрозмовники DT.UA, планувалося оголосити тільки 18 лютого. Але ж мав Захід чимсь підсолодити гірку для Києва мінську пігулку.

Тактично Путін теж усе розрахував правильно. Як водиться, спізнився на зустріч. Замість 5 запланованих годин майстерно затягнув переговори на всю ніч, у потрібний момент включаючи "гальмо" в особі Захарченка та Плотницького, ще й ранок прихопив. Йому поспішати було нікуди. Це виснажені Меркель і Олланд добряче запізнювалися в Брюссель на саміт ЄС. Та й Порошенко туди ж лаштувався. Як стверджують наші джерела, чим довше тривали переговори, тим менше залишалося у документах, які готувались, формулювань, напрацьованих як на київській зустрічі трійки лідерів минулої п'ятниці, так і на підготовчих експертних засіданнях чотирьох дипломатичних команд у Мінську в понеділок та вівторок. Підготовлені документи вихолощувалися з кожною годиною. Звідкілясь спливали нові формулювання (чомусь російською мовою), з'являлися нові люди, ідеї. 

Одне слово, в хід було пущено улюблену тактику росіян — користуючись цейтнотом і втомою, в останній момент продавлювати потрібні Москві варіанти. А що ж наші європейські друзі? Теж нічого нового: за висловом одного з причетних до мінського дійства, "виснули не тільки на руках, а й на ногах" в українців, які намагалися все ще відстоювати свої формулювання.

Аби зрозуміти, що отримала Україна, а чого добилася Росія, згадаймо хоча б, які завдання "на Мінськ-2" публічно ставили перед собою представники сторін.

Для Києва (як і для Берліна, Парижа та Вашингтона) було принципово, щоб деескалація конфлікту проходила на основі вересневих Мінських домовленостей. При цьому президент Порошенко неодноразово заявляв, що "ключова позиція" Києва — "безумовне, без будь-яких попередніх вимог припинення вогню". "Ми хочемо цілісності України, ми хочемо відновлення порядку, припинення агресії, ми хочемо, щоб війська загарбника залишили територію України", — перелічив президент на засіданні уряду в середу.

Крім того, міністр закордонних справ П.Клімкін на прес-конференції з ізраїльським колегою А.Ліберманом підкреслив: "Ключовим сигналом від Мінська має стати, по-перше, реальне спільне бачення виконання саме всього пакета Мінських домовленостей. По-друге, нам потрібна підтримка і готовність російської сторони працювати над усіма елементами Мінських домовленостей. По-третє, і це теж ключове, ми повинні досягти реального припинення вогню разом із відведенням важкої артилерії та контролем ОБСЄ за цим процесом. Нам конче потрібно, щоб спостережна місія ОБСЄ мала можливість повною мірою контролювати українсько-російський кордон".

Однак колега Клімкіна глава МЗС РФ С.Лавров, що виступив того ж дня в Москві, зразу дав зрозуміти: російське бачення виконання Мінських домовленостей достатньо відрізняється від українського. Він дуже засумнівався, що "представники "ЛНР" і "ДНР" погодяться, аби питання контролю над кордоном ставилося найголовнішим пунктом і попередньою умовою для решти". "Треба вибудовувати послідовність дій. Спочатку необхідно забезпечити встановлення миру, відведення важких озброєнь, початок політичного процесу, у тому числі з погодження з Києвом питань муніципальних виборів у кожному населеному пункті на південному сході, а також політичного процесу в ширшому плані, як це було обіцяно в Женевській заяві від 17 квітня 2014 р. і в самих Мінських домовленостях. Крім того, треба терміново забезпечити відновлення економічного спілкування на цих територіях по обидва боки лінії розмежування, включно з поновленням виплат, відновленням банківського обслуговування, поверненням у зону гривні тощо. Коли все це робитиметься, тоді й питання контролю над кордоном вирішуватимуться набагато простіше", — розписав програму дій для Києва С.Лавров.

Чия взяла? Давайте розбиратися. 

За дні, що минули після зустрічі в білоруській столиці, прийняті в Мінську-2 документи вже докладно аналізувалися багатьма вітчизняними й закордонними експертами. Проте зупинімося на основних пунктах і побіжно порівняємо їх як із "хотілками" Путіна (переданими ним два тижні тому Меркель та Олланду), про які DT.UA писало в попередньому числі, так і "Комплексом заходів…", переданим представниками "ДНР"/"ЛНР" минулого вівторка учасникам Тристоронньої контактної групи (читай — скромнішими "хотілками" Путіна) й оприлюдненим 11 лютого на сайті DT.UA. І хоча українська сторона в ТКГ документ відкинула, і він не розглядався, його положення то тут то там проглядають у підписаному учасниками Тристоронньої контактної групи 12 лютого "Комплексі заходів щодо виконання Мінських угод". (До речі, опублікований нашою газетою півтора року тому російський документ "із залучення України в євразійський інтеграційний процес" авторства Глазьєва — Медведчука теж називався "Комплекс заходів…".)

Отож. Пункт перший мінського "Комплексу заходів…" — "Негайне і всеосяжне припинення вогню…". Поки що тільки на папері. Бої на сході України ведуться з незмінною жорстокістю. Отож "негайно" не вийшло. Як і "безумовно". У Мінську 11—12 лютого Путіну вдалося виторгувати 3 дні: припинення вогню має розпочатися лише з 00.00 за київським часом 15 лютого 2015 р. До речі, у документі "ДНР"/"ЛНР" зазначено інший час — 10.00
12 лютого 2015 р. Але путінські плани зривалися: бойовикам і російським військам усе ще не вдавалося взяти Дебальцеве.
І на переговорах чотирьох дипломатичних команд спочатку фіксувалася дата 14 лютого
2015 р. Але в результаті відстрочка для припинення вогню вийшла ще більшою.

Пункт другий. "Відведення всіх важких озброєнь обома сторонами…" Як і пропонувалося в "документі сепаратистів", для українських військ — від фактичної лінії розмежування, для "збройних формувань окремих районів Донецької і Луганської областей України" — від лінії розмежування згідно з Мінським меморандумом від 19 вересня 2014 р. Між цими лінями — майже 600 кв. км, відтяпаних бойовиками за 5 місяців "припинення вогню". Відведення має розпочатися не пізніше другого дня після припинення вогню. Важливо зазначити, що в "сепаратистському документі" терміни відведення не обмежувалися. У підсумковому ж документі вдалося зафіксувати: воно має завершитися протягом 14 днів. 

Пункт четвертий гласить, що в перший день після відведення має розпочатися "діалог про модальність проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства" і закону "Про особливий статус" Донбасу. Не пізніше ніж через 30 днів із дати підписання мінського документа Верховна Рада повинна прийняти постанову із зазначенням території, на яку поширюється особливий режим відповідно до вищевказаного закону на основі лінії, встановленої в Мінському меморандумі від
19 вересня 2014 р. 

Нагадаємо, що досить далекий від досконалості закон "Про особливий статус" був прийнятий ще 16 вересня, підписаний президентом 18 жовтня, після оприлюднення в газеті "Голос України" набув чинності. Але не був введений у дію, оскільки містив "прив'язку" до місцевих дострокових виборів на бунтівних територіях, що так і не відбулися. І оскільки передбачав внесення змін до бюджету, чого так і не зробили. Пізніше указом президента було введене в дію рішення РНБОУ, яке рекомендувало ВРУ скасувати цей закон.

Також звернемо увагу, що в "сепаратистському документі" та "хотілках Путіна" ішлося про муніципальні вибори, тобто малося на увазі, що "місцеві вибори" від 2 листопада вважаються легітимними за умовчанням, а обрані на них лідери "ДНР"/"ЛНР" Захарченко і Плотницький залишаються на своїх місцях. Муніципальні вибори, за задумом Москви, мали б проводитися відповідно до спеціально прийнятого закону України про муніципальні вибори в окремих районах Донбасу. Документ же, прийнятий у Мінську-2, передбачає проведення нових місцевих виборів (у кожному разі, так тлумачать цей пункт українська, німецька і французька сторони).

У п.12 "Комплексу заходів…" зазначено, що питання щодо місцевих виборів будуть "обговорюватися й узгоджуватися" з представниками сепаратистів (читай — Москвою) у рамках Тристоронньої контактної групи. Тож іще побачимо, чиє трактування переможе в майбутньому… 

Документом обіцяно, що вибори будуть проведені з дотриманням відповідних стандартів ОБСЄ при моніторингу БДІПЛ. Тільки от виникає запитання: а як це вдасться забезпечити? За відсутності контролю України і над частиною території, і над частиною кордону, коли Донбас покинув приблизно мільйон його жителів, хто прийде на виборчі дільниці? Чи будуть вибори "під дулами автоматів" вільними, чесними і прозорими? Чи можна їх проведення в таких умовах узагалі вважати легітимним? 

Четвертий пункт "Комплексу заходів…" породжує ще одне серйозне запитання: якщо, згідно із цим документом, дія закону "Про особливий статус" визначається на основі лінії від 19 вересня 2014 р., а відведення важкої техніки українською армією — від фактичної, то що буде на захоплених за останні п'ять місяців
бойовиками 600 кв. км території між цими двома лініями — напханих танками, мінометами, стрілецькою зброєю (адже відведуть тільки важке озброєння) і неконтрольованих Києвом? Що буде з людьми, які залишилися там? 

Пункт п'ятий — про помилування й амністію. Якщо хтось думає, що завдяки йому будуть забуті Маріуполь і Волноваха, Донецьк і Краматорськ, а також — збитий "Боїнг", нехай не сподіваються. Гаага чекає своїх "героїв". Як роз'яснив з парламентської трибуни П.Клімкін, на переговорах було наголошено на однозначній позиції: ця амністія жодним чином не може стосуватися тих, хто брав участь у злочинах проти людяності. 

Пункт восьмий — про "повне відновлення соціально-економічних зв'язків". Ідеться про пенсії, відновлення банківської системи тощо. І тут у сторін — серйозні різночитання. Москва вважає, що цей пункт Київ повинен почати виконувати негайно (згадайте виступ Лаврова). П.Порошенко ж підкреслює: "Соціальні виплати мають бути поновлені, але після стабілізації політичної ситуації, проведення виборів і відновлення державного суверенітету України на окупованих територіях". Крім того, українській делегації вдалося-таки відстояти в тексті кілька важливих рядків, які передбачають, що відповідальність та обов'язки мають бути не тільки в Києва. Йдеться про надходження і доходи в бюджет, "своєчасну оплату всіх комунальних рахунків", "поновлення оподаткування в рамках правового поля України". 

У Москві все бачиться інакше. Там часто як аналогію наводять Придністров'я, але, як завжди, лукавлять. Кишинів не фінансує Тирасполя. Щорічно Москва впорскує в Придністров'я до 1 млрд дол. і зовсім не збирається вішати собі на шию ще й "ДНР"/ "ЛНР", натомість нав'язує Києву фінансування не контрольованих ним територій. 

Пункт дев'ятий — ключове питання — про "відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту". Як стверджують наші дипломати, Росія досі категорично відмовлялася фіксувати будь-де навіть згадування про відновлення українського контролю над кордоном. 

Згадали. Але це мало нам поки що дає. Відновлення українського контролю над держкордоном, згідно з документом, зможе здійснитися не раніше ніж наприкінці 2015 р.! При цьому розпочатися воно має лише після місцевих виборів. А завершитися — після "всеосяжного політичного врегулювання", та ще й, як і пропонувала Москва (див. "сепаратистський документ"), "за погодженням" із представниками сепаратистів і після конституційної реформи в Україні, що передбачає децентралізацію. 

Отже, 400-кілометровий відрізок кордону з РФ, через який у нашу країну заводяться нові й нові російські військові підрозділи і техніка, Україна не зможе контролювати ще непередбачувано довго. Про виведення ж російських військ з української території в документі не сказано ані слова. 

Мені заперечать: адже пункт десятий якраз має на увазі "виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України" (щоправда, без зазначення якихось чітких строків і дат). Та хіба Росія колись визнавала себе стороною конфлікту чи присутність своїх регулярних частин на донбаській землі? "Їх немає в Україні!", — роблячи чесні очі наполягає Москва. А хто підтвердить? Он генсек ОБСЄ Л.Заньєр розчулено заявив, мовляв, "ми бачимо російських бойовиків і російську зброю", але підтвердити не можемо: "вони нам не скажуть, з якої вони частини і чи представляють вони регулярні війська".
І вже просто знущально пролунав російсько-хорватський дует міністрів закордонних справ, у день мінського саміту, які проспівали в унісон за московськими нотами про "хорватських найманців", що воюють на боці української армії… 

І про децентралізацію.
Так, "хотілки" Путіна повною мірою не задоволені. У документах Мінська-2 немає слів "федералізація" і "автономія". І "ДНР"/"ЛНР", як було викладено в "хотілках" та "документі сепаратистів", не отримують у документі Мінська-2 статусу автономних республік із закріпленням його в українській Конституції і не ухвалюють власних основних законів. Але згадаймо, Путін неодноразово казав, що йому байдуже, якими словами описуватимуть процес розвалу України, його цілком улаштує і "децентралізація". Головне — суть. 

Пунктом одинадцятим "Комплексу заходів…" передбачено проведення конституційної реформи в Україні — "з набранням до кінця 2015 р. чинності новою конституцією". Ключовий елемент — децентралізація ("з урахуванням особливостей окремих районів Донецької і Луганської областей" і за погодженням з "представниками цих районів"). І на дві третини сторінки — примітка, де описано заходи, яких повинна вжити Україна для здійснення цієї "децентралізації": там і участь місцевих органів влади у призначенні суддів і прокурорів, і створення загонів народної міліції, і право на мовне самовизначення, і неможливість для Києва достроково припиняти повноваження депутатів місцевих рад, обраних на дострокових виборах. Хіба це, по суті, фактично не автономія? 

До речі, ще досить важлива деталь: за відсутності контролю як над територією "ДНР"/ "ЛНР", так і над тамтешнім відрізком кордону з Росією, Київ повинен іще й "сприяти" "транскордонному співробітництву" сепаратистів з регіонами РФ. А там, дивись, і економічне, й політичне намітяться… Адже Путін неодноразово висував свою вимогу надати право Сходу України вільно співпрацювати з Євразійським економічним союзом…

І на закуску. Не києм то палицею Росія влазить за стіл переговорів України і ЄС. У мінській Декларації "нормандської четвірки" лідери підтримали тристоронні переговори між Європейським Союзом, Україною і Росією "з метою вироблення практичного вирішення питань, які викликають стурбованість Росії" у зв'язку зі створенням зони вільної торгівлі між Україною і ЄС. Так, такий формат існував і раніше — з літа минулого року. Але раніше це були консультації, тобто сторони обмінювалися думками, ставили запитання, пояснювали, роз'яснювали, консультували. Але не ухвалювали рішень! Переговори ж ведуть до рішень, і в Декларації про це сказано прямо. Що можна сміливо трактувати як чергове зазіхання на суверенітет України. За нашою інформацією, спершу формулювання в тексті документа було іншим, але росіяни і це питання "продавили". Звичайно, Меркель і Олланд — це ще не весь ЄС, але в когось є сумніви, що над нашою Угодою про асоціацію з ЄС знову згущаються хмари? А про НАТО нам уже сказав Олланд: Росію засмучувати не можна…

…Так і рухається Росія в Україні — від "Комплексу…" до "Комплексу…", зберігаючи стратегію і міняючи лише тактику. Наша країна має стати "дочірнім підприємством" — юрособою без права на самостійні рішення. 

Однак усе, що ми пережили за останні 14 місяців, — це й була відмова нашої країни гратися в дочки-мачухи. Невже не ясно?

 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
36 коментарів
  • Fomaaa 17 февраля, 16:51 умилило "хотелки путина"... танечка, путин свои "хотелки" в состоянии оплатить и самостоятельно воплотить в жизнь, а значит это уже не "хотелки", а конкретные цели... а вот украина оперирует как раз таки "хотелками", которые удовлетворить должен непонятно кто, но только не сами украинцы... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Igor Potorjansky 17 февраля, 11:44 .До теперішньої влади вже ніяких питань. Одне слово - зграя щурів що роблять свою справу в будь- яких умовах Жодного з посталих перед країною викликів на нашу користь не вирішено. Україна зараз це сліпе кошеня з яким грається путін - потихеньку палить її сірничком. Жодних домовленостей з ним, прийнятних для нас, не може бути в природі. Не буває в природі і країни що одночасно воює і не воює.Ну та про це годі.. бо засмоктує. Що робити - стіна по межі фронту і на кордоні з Кримом - після всього що сталося ми просто не зможемо нормально ставитись одне до одного - така зараз сила технологій пропаганди на руйнування; наведення порядку в середині того що залишилось:Тільки хотілося б меньше таких ганебних речей як курс гривні, арешт єфремова Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Елизавета Дегтярёва 17 февраля, 11:24 Че так много рассуждать- то? Вооружения закупать, расстреливает за " схемы" и хищения средств из любого бюджета Украины , если это доказано и независимой иностранной комиссией юристов в том числе. ВПК Украины - удесятеренное внимание и такую же ответственность за невыполнение заказов. В принципе вся промышленность Украины - это ВПК . Пример Израиля должен быть единственным ориентиром для правительства и президента Украины. Договоры с пуйлом - ни очемщина. Добиться ввода голубых касок ООН по всей неконтролируемой украинской стороной части гос. Границы в обмен на соц. выплаты и расширение местных полномочий даунам. Руководство в лугандонии формировать из беженцев , которые в киеве живут . Менты и всю правохрень только из числа майдановцев и сознательных воинов зсу и добровольческих батальонов. Ну и прежде всего джавелины и стингеры в неограниченном кол- ве( условно). Чтобы 50 целей за 40 минут со100% результатом . Три дня войны американским оружием- это и будет пресноватый удар по зубам. При соответстствующей координации штабов и тренинге .уже прошел почти год- ничего конкретно не изменилось в ВСУ . Кто ответит за гелетея? За продолжающиеся схемы? Где планирование операций генштабом? Где снабжение зсу? Волонтеры- честь им и хвала! А снабженци? По курортам давление лечат.... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Эдуард Кравченко 15 февраля, 23:01 Это детальный план возвращения Донбасса (части) под власть Украины. Единственно возможный. Его только надо выполнить. Но, к сожалению, выполнять его никто не собирается. Ни одна, ни другая сторона. Уровень национальной истерии достиг такого уровня, что нужна только полная победа. Чего она будет стоить - уже никого не интересует. Разрушим Донбасс, до основания, уложим десятки тысяч солдат, доведем Украину до нищеты - зато мы крутые! По мне это ИДИОТИЗМ! . Про другую сторону я молчу. Та же фигня. "Не будем жить под фашистами и т.д." Плюс - тысячи убитых мирных жителей, разрушенные города, села. Украинской армией убитые, То ли случайно, то ли специально. Или - по всякому. И как это теперь соединить? Кровь, ненависть. Единственный шанс (он может и не сработать) досконально выполнить эти договоренности. Подписали ПОЛНУЮ амнистию - значит полную. Иначе эта война будет продолжаться годы, долгие годы. И ряды сепаратистов только будут расти - их край разрушают, их убивают и работы нет. Куда идти? Правильно, в ополчение. Там платят. Формируется субкультура войны, свои герои. Порошенко нужно пойти в ва-банк. Пойти на реальный мир. Не подписать договор, и выйдя к журналистам сообщить - передохнем, проведем мобилизацию и устроим как Хорватия. Это же тупик. Обманит Путин - хрен с ним, но мы использовали ВСЕ шансы.
    anatolii 16 февраля, 00:27
    Виглядає, що найкращою відповіддю і вам також може стати пост Evgeny Sosnovsky під "Маріупольською сюїтою" пана Покальчука у цьому ж випуску ДТ. Я набрався нахабства перепостити його, щоб відповісти на ваші цілком єзуїтські "одкровення". Ось він: Evgeny Sosnovsky Сьогодні, 10:07 To Oleg Yakushenko: Олег, автор был в Мариуполе. И не один день. Был и на Восточном после его обстрела боевиками "ДНР". Численность Мариуполя вместе с прилегающими к нему селами сейчас немного меньше, чем полмиллиона человек - 480,5 тыс. Но если Вы добавите сюда тех, кто вынужденно покинул Донецк и другие населенные пункты и временно поселился в Мариуполе, то число его жителей сегодня даже с учетом покинувших Мариуполь будет очень близким к 500 тыс. И еще - мне не надо приезжать в Мариуполь, чтобы дать ответы на все Ваши вопросы. Я живу здесь уже 50 лет. И на Восточном был через 2,5 часа после обстрела, когда еще все снаряды торчали из земли и не были засыпаны воронки на дорогах. Поэтому у меня направление обстрела со стороны "ДНР" не вызывает никакого сомнения. В подтверждение есть снимки более полусотни точек попадания снарядов, которые я сделал сам, находясь непосредственно на месте обстрела. Более того, в 13.00 и 13.20 я находился на Восточном, в крайних дворах, когда были произведены повторные обстрелы. Но снаряды немного не долетели до города. Если у Вас есть свои доказательства обстрела города со стороны ВСУ - готов рассмотреть их. Но знаю, что их у Вас нет. Так же как нет у Вас информации о том, кто нападал на горотдел милиции 9 мая в 10.20. Пишу время точно, потому что в это время находился возле драмтеатра, в нескольких сотнях метров от здания ГУВД, на которое в это время шло нападение вооруженной группы боевиков "ДНР". Да, здание ГУВД было сожжено при попытке его зачистки от захвативших его боевиков. Первыми прибыли на место бойцы Азова, затем подъехали БМП нацгвардии. Но все это было следствием захвата здания боевиками. Насчет адекватов: за все время, прошедшее после освобождения Мариуполя от "ДНР" в городе не был ограблен ни один магазин, не сгорело ни одно здание (не считая обстрелов Сартаны и Восточного боевиками "ДНР"). За короткое время "правления" "адкватов" из "днр" были сожжены и разграблены горсовет, здание банка, несколько магазинов и т.д. Вчера "освободители" из "ДНР" практически уничтожили Широкино. Список можно продолжить. Но для Вас это бесполезно. Я написал это для тех, кто будет читать Ваш "шэдевр".Да, и еще - в январе меткомбинатам Мариуполя было возвращено 40% НДС. Если бы не развязанная россией война, наверное, уже вернули бы все. А так - благодарите своих "освободителей"...
    Эдуард Кравченко 16 февраля, 08:22
    Разве я отрицал обстрел Мариуполя ДНР? Или Авдеевки? Но кроме этих городов есть еще ДОнецк, Луганск, Горловка и т.д. которые обстреливались неделями, по несколько часов в сутки. И это никак не могли быть сепаратисты. И что, я заявлял, что там, в ЛНР - ДНР собрался "цвет" общества? Я говорю, что в данном конфликте у каждого своя правда. Украинская сторона говорит: вы взялись за оружие, нарушили закон. Те - вы первые начали захватывать госучереждения, а почему нам нельзя. И т.д. и т.п. Эти разборки уже бессмысленны. Нужно искать выход. Все умозаключения строятся на том, что Путин руками сепаратистов мечтает уничтожить Украину. А если он хочет выйти из этого конфликта? "Красиво" выйти? Вы, что надеетесь, что российская армия разоружит ЛДНР, посадит их в тюрьмы и пригласит Яроша с Семенченко вершить над ними суд? Такое впечатление, что все этого ждут. Да Путина завтра сметут! Он будет трупом. И политическим и физическим. А к власти придет полный отморозок. . ЛДНР не жизнеспособна. Но те кто вольно - невольно эту херню затеял, на колени не станут. И голову Захарчеко не принесут Порошенко. Они либо будут продолжать войну, либо должны получить гарантии личной безопасности и какай то видимый результат их "борьбы". Другого выхода нет. Может Вы, правда, знаете? Так скажите. А то все знают, как не надо, как надо не знают. Вот в чем проблема.....
    anatolii 17 февраля, 00:08
    А хто ж ті вони, хто на вашу думку " вольно - невольно эту херню затеял"?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • talymon 15 февраля, 17:49 КВАРТЕТ/ Проказница-Мартышка,/ Осел,/ Козел,/ Да косолапый Мишка/ Затеяли сыграть Квартет./ Достали нот, баса, альта, две скрипки/ И сели в Минске (по ошибке?),—/ Пленять своим искусством свет./ Ударили в смычки, дерут, а толку нет./ «Стой, братцы, стой!» кричит Мартышка: «погодите!/ Как музыке итти? Ведь вы не так сидите./ Ты с басом, Мишенька, садись против альта,/ Я, прима, сяду против вторы;/ Тогда пойдет уж музыка не та:/ У нас запляшут лес и горы!»/ Расселись, начали Квартет;/ Он всё-таки на лад нейдет./ «Постойте ж, я сыскал секрет»,/ Кричит Осел: «мы, верно, уж поладим,/ Коль рядом сядем»./ Послушались Осла: уселись чинно в ряд;/ А всё-таки Квартет нейдет на лад./ Вот, пуще прежнего, пошли у них разборы/ И споры,/ Кому и как сидеть./ Случилось Соловью-Обаме на шум их прилететь./ Тут с просьбой все к нему, чтоб их решить сомненье:/ «Пожалуй», говорят: «возьми на час терпенье,/ Чтобы Квартет в порядок наш привесть:/ И ноты есть у нас, и инструменты есть:/ Скажи лишь, как нам сесть!» — / «Чтоб музыкантом быть, так надобно уменье/ И уши ваших понежней»,/ Изрек Обама-Соловей:/ «А вы, друзья, как ни садитесь,/ Всё в музыканты не годитесь»./ Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Igor Bragin 15 февраля, 10:09 Уважаемый Иван Коктеблев, душевную боль не стоит выносить на суд общественности, тем более что эта реальность известна и понятна всем здравомыслящим людям, но в таком виде она (душевная боль) не способствует объединению разобщённых групп населения.
    Иван Коктеблев 15 февраля, 10:53
    Уговорили. Пусть власть олигархата и дальше дожирает Украину, а мы будем молчать, чтобы, не дай Бог, их не обидеть. У Вас железная логика, Иван Брагин!
    spragly 15 февраля, 15:04
    Як може США бути зацікавленим в послабленні ЄС якщо США складає головну частину НАТО, завдяки якому майбутні члени ЄС в першу чергу вижили, коли совіцькі танки стояли в Відні та Берлині? Економічна конкуренція між США та ЄС буде завжди, але це суть всієї людської цивілізації. Ніхто ж не міняє правила гри (вільної торговлі) в WTO. Якщо в Європі і були економічні причини для WWI (головним чином французький реваншизм та тарифні обмеження) то в Росії не було жодних економічних причин вступати в WWI війну. На російські колонії ніхто не посягав і експорт європейських товарів в Росію тільки зростав, та аж так що німецькі патрони не підходили до французьких гвинтівок. Зараз, через 100 років після WWI, економічних причин для світової війни нема взагалі, як нема і двох суперницьких альянсів в Європі, таких як Entente та Central Powers. Разом з тим, саме Росія намагається відтворити такі умови: розділити Європу і відлучити її від союзу с США. Україна - найбідніша країна Європи і не є конечною метою російської агресії. Всі війни ведуться за багаті трофеї, яким Україна вже не являється. Значить істинна мета російської агресії це якісь територіальні та економічні трофеї в багатій Європі. На жаль сама Європа не усвідомлює масштаб загрози. Стосовно ж пресловутого "українського фашизму" можна навести приклад слов'янської православної Болгарії, яка і в WWI, і в WWII воювала проти Росії (як і проти Греції та Сербії) на стороні Німеччини. В сучасній російській пропаґанді болгари змальовуються як ангели а українці як чорти. На жаль пересічні жителі Донеччини та Луганщини таких речей не усвідомлюють. А от жителі Дніпропетровська напевне пам'ятають як під час WWII в місті квартирував корпус вермахту укомплектований донськими казакамі...
    anatolii 15 февраля, 19:21
    А війни хіба не можуть також бути суттю людської цивілізації? Бо вже по закінченню ПСВ було цілком однозначно доведено, що у підсумку війни програє як переможений, так і переможець. Тим не менше, виникла ДСВ, і після неї війни з тією чи іншою інтенсивністю тривали і тривають майже безперервно... І зовсім помилково вважати, що зараз немає жодних економічних підстав для виникнення воєн. Навпаки, фахівці з міжнародних організацій, що вивчають ресурсний потенціал планети, попереджають, що людство вже деякий час тому (зовсім недавно) пройшло пік видобутку багатьох видів мінеральних ресурсів нашої планети. А з урахуванням того, що рівень добробуту людських спільнот відстає у часі від рівня ресурсів, які вони споживають, з часовим лагом у декілька десятиліть, саме найближчими роками почнеться зниження рівня добробуту можна сказати, що й усього людства, а синхронно і з цим падінням почне наростати загроза виникнення воєн саме за володіння, чи перерозподіл володіння, зникаючими запасами мінеральних ресурсів планети, у тому числі, чи перш за все, прісноводними запасами. Ситуація лише погіршується стрімким зростанням населення планети, а переробка використаних чи вторинних ресурсів жодним чином не здатна збалансувати зниження рівня видобутку все більшої кількості первинних ресурсів. І ситуацію також не врятує те, що у наш вік, який по аналогії з віком бронзовим чи залізним можна назвати пластмасовим, багато речей можна робити майже виключно з повітря, бо самі ті засоби, за допомогою яких це можна робити, чи можна буде робити, з самого повітря ніяк не зробиш.... А Росію у ПСВ втягнула, зуміла втягнути... Англія заради... чистого мистецтва....
    spragly 16 февраля, 11:05
    Ви суперечите самі собі, бездумно повторюючи "висновки фахівців". Сприймайте інформацію критичніше і багато що з напророченого знеможливиться. Ті держави які здатні загрозливо воювати за ресурси, в тому числі воду та мінерали, вже мають до них необмежений доступ. Хіба Франції не вистачає урану, Німеччині прісної води а США ірідія для touch-screen стільникових телефонів? Та є маса рішень, і технічних, і макроекономічних ,як це обійти. Не кажучи про те що тільки 20% світового океану промаповано.
    anatolii 16 февраля, 22:44
    У чому конкретно я суперечу сам собі? Необмеженого доступу до ресурсів поки що ніхто не має. А ті кандидати, яких, я підозрюю, ви маєте на увазі, вже якраз і воюють. Французька "Тоталь" і недавня війна у Лівії на її користь якраз є підтвердженням чи прикладом цього. А попереду ще ж розподіл вуглеводневого пирога Арктики. До речі, активність Олланда і активність "Тоталь" на російському напрямку також викликають питання... А тепер про недовіру до експертів. Чи не у західній традиції є саме апелювання до думки експертів? З тих же рейтингових агентств, наприклад. І чому я між висновками експертів і вашими висновками повинен більше довіряти вашим? Який і з чого ви є експерт? До речі, іридію Штатам таки не вистачає. І це викликає навіть стурбованість тамтешніх військових через те, що "джерелом" іридію є Китай, який поступово перетворюється у глобального геополітичного конкурента США, а значить, як і вони, у мегаспоживача таки обмежених ресурсів. Але справа зовсім не у іридії. Насправді, мова йде про звичайні нікель, кобальт, олово, тощо.
    spragly 17 февраля, 04:24
    Повстання в Лівії почалося без всякої Франції, так само як і в Сірії. Штати та Британія пішли воювати в Афганістан та Югославію де нема ніяких копалин. Ви всюди бачите якісь заколоти, змови та конспірацію, а це просто криваве месиво, і цивілізовані держави якось намагаються протистояти хаосу. Ви в курсі що зараз США видобуває більше нафти ніж Росія? На своїх теренах. При тому що ціна падає, а собівартість бітумної нафти висока. Не шукайте чорну кішку в чорній кімнаті де її нема. Який і з чого я експерт - то не публічна розмова. Я просто зауважив що інших експертів треба сприймати через призму фактів і критичного аналізу, а не цитат та підкреслень. Критичний аналіз у вас базується на рускоєзичной літєратурє, а треба читати і іншими мовами, щоб розуміти що коїться.
    anatolii 17 февраля, 09:16
    Причина наших розбіжностей у тому, що я вважаю, що всі люди є однаковими, але кожен діє відповідно до своїх інтересів, які, звичайно, не повинні і не можуть у всіх бути однаковими.... Ось ви, наприклад, наділяєте "рускоєзичну" літературу якоюсь надприродною, сатанинською силою, але, як я розумію, одночасно відмовляючи іншим іншомовним літературам у подібних "здібностях". Чому? На якій підставі? Далі, існує об'єктивний закон, заснований на фізіологічних і психологічних властивостях людини, який стверджує, якщо говорити образно, що справжнього смаку кока-коли не знає ніхто. Натомість, він є таким, як про нього розказує телевізор. І зараз, для прикладу, цією кока-колою є українці, про яких світу розказує російський телевізор. І що, ви будете заперечувати, що інші нації чи країни мають свої телевізори, через які вони розказують про те, яким їм бачиться світ, люди і події у ньому і що при цьому вони не будуть оцінювати їх зі своєї дзвіниці? Я вже наводив вам приклад про дикі побрехеньки англійців стосовно злодіянь німецької армії і німецької сторони часів ПСВ, за яку вони потім офіційно вибачалися... І тільки не намагайтесь довести, що все подібне уже в минулому....
    spragly 17 февраля, 12:31
    Я не п'ю кока-коли із-за калорій, а chicken broth прекрасно замінює будь який келих соку, в якому щонайменш 200 калорій. Що ж стосується смаків та інтересів, то я ніде не стверджував що вони мають бути у всіх однакові. Тим не менш, я досить багато часу проводжу на Заході, щоб бачити те що об'єднує всіх нормальних людей. Коли спілкуєшся з пастором п'ятидесятників (pentecostal church), який служить месу на суспільних началах (до речі, духовні гімни в протестантів найчудовіші, особливо під електрогітарку), а в робочий час працює звичайним електриком, а потім в церкві збирає гроші для голодаючих в Сомалі, то бачиш що євроатлантична цивілізація ще є, і варто бути разом з нею, а не з каґебешними православниками Крємля. При всьому цьому я залишаюся православним УПЦ КП. Але без переляку молюся в будь якому греко-католицькому храмові коли буваю у Львові. Стосовно ж теорій конспірації - раджу частіше застосовувати Occam's razor.
    anatolii 17 февраля, 20:37
    Ну що ж, цим разом відповім і я вам у вашій манері. Мені ні до чого Occam's razor. Я давно і залюбки користуюсь Gilette Mach3.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • spragly 15 февраля, 04:52 На жаль це тільки передишка. По весні, коли просохне багнюка і танки знову зможуть швидче бігати, війна продовжиться. А мобілізацію треба оголошувати не тоді коли стріляють а за 6 місяців до того. Перепахати всю Донеччину дзотами-траншеями, підігнати бульдозери та трактори, проскладувать набої та спорядження, розгорнути та налагодити шифрований зв'язок, розгорнути системи ППО. Це все треба робити прямо зараз і залучити до цього мігрантів-мужиків. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Igor Bragin 15 февраля, 01:32 "Отдельные районы Донецкой и Луганской областей". Интересно, как это себе представляют авторы этой формулы? Кто, когда и как будет устанавливать административные границы этих районов? Что будут представлять собой остатки Донецкой и Луганской областей, остающиеся территорией Украины? Будут это "не особые" районы Донецкой и Луганской областей или для них будет придуман какой-нибудь новый административный статус? Учитывая, что на территории обоих "особых" районов находятся теперь уже, очевидно, бывшие областные центры Донецк и Луганск, можно предположить, что их статус понизится до районных центров. В этой ситуации наиболее приемлемым представляется объединение территорий обеих областей в одну, предположим, Приазовскую область, в состав которой войдут Донецкий и Луганский РАЙОНЫ со статусом, определённым Законом Украины, который должен быть подготовлен в свете принятых в Минске решений. Административным центром Приазовской области может быть Мариуполь, который известен без преувеличения всему прогрессивному миру, или Краматорск. Как житель Донбасса и, в частности, Мариуполя, полностью поддерживаю Sergeevicha, а злопыхательский комментарий Ивана Коктеблева порицаю.
    Иван Коктеблев 15 февраля, 08:12
    Не злопыхательский комментарий, а обьективная реальность с болью в душе, Игорь Брагин.
    KRIVBASS 15 февраля, 15:46
    Ваня - в чём объективная реальность? и что такое - реальность? по факту происходящее на ВСЕЙ оккупированной территории Украины - изменение статус-кво на этих территориях с помощью фейковых вбросов "информации", подкреплённых вооружёнными "зелёными человечиками". и после такого факта логичен вопрос - ЦЕЛЬ происходящего? только не надо плакать о порабощённых представителях "московского мира" на этих территориях, не имеющих возможностей слиться в экстазе с его истоками...=( все эти "росказни" про автономии и федерации - просто смешно, если бы не смерть людей...и остаётся прискорбный факт -ЦИНИЗМ ВЛАСТИ, позволяющей происходить настоящему ради ЛИЧНЫХ преференций...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Людмила Дяченко 14 февраля, 21:33 ВАЖНО перемирье-передышка ,довооружение армии и обучение вновь призванных солдат, изменение военной стратегии и ЛЮСТРАЦИЯ генштабистов.ВАЖНО -обьявить военное положение- СТЕСНЯТЬСЯ НЕ НУЖНО-впереди у врага столица Киев... Отменить увесиления по телеку и не только - а идти и укреплять подьездные пути к большим города НУЖНО НАДЕЯТЬСЯ только НА ДУХ своего НАРОДА .Фашистская Германия была сильнее СССР,а войну проиграла...Но до сих пор не пойму-почему работают "рошены" в раше???То что подписано в Минске-2 не приговор,а цыплят всегда по осени считают...
    Виталий Кушнир 14 февраля, 22:27
    А кто это, г-жа Дяченко, "вновь призванные солдаты"? Мобилизованные повара, учителя, электрики или, может, преподаватели вузов, фиктивные "офицеры запаса", и прочие сорокалетние "солдаты"... Или дождемся набора срочников, подготовим их малость, и в бой?
    Виталий Кушнир 14 февраля, 22:41
    Автономія - це АБСОЛЮТНО НОРМАЛЬНЕ рішення питання про політичну інтеграцію країни, якщо вона неоднорідна, якщо має значні регіональні особливості. Створення автономій (автономії) може бути одним з демократичних інструментів політичної інтеграції. І федерація, у принципі - нормальний, життеєздатний, міцний державний устрій! США, Канада, Німеччина, Швейцарія, Австрія, Бельгія - все федерації! Віра в благодатність жорсткої унітарності та централізації - глибоко хибна.
    Sergeevich 14 февраля, 23:04
    А кто просит автономию? Населения оккупированных территорий? Так их никто не спрашивал, это я подтверждаю как житель Донбасса. Имитация квази референдума -11 мая, с сомнительным участием около 20% - не в счет. Вы знаете какая главная деятельность террористов ЛНР и ДНР на захваченных территориях ? Грабеж и уничтожение предприятий, банков и взрыв мостов. Одних легковых автомашин отжали более 3000 единиц. У них и близко нет никаких идейных платформ, программ экономического развития и т.д. и т.п. Вы только вообразите на что способны более 5тыс. боевиков с автоматами и гранатометами, которые занимались войной с целью разбоя в гражданских органах народной милиции, судов, прокуратуры - вроде бы демократично избранных. Приглашаю Вас на практическую экскурсию в ЛНР, чтобы Вы сравнили уровень бандитской федерации ЛНР с демократиями СШС, Канады, Швейцарией и др.
    Виталий Кушнир 15 февраля, 00:38
    Бандиты они и есть бандиты, конечно. Но что предлагаете? Погибло уже ок. 3 тысяч военнослужащих, тысячи гражданских. У них за спиной путин, к сожалению. Кстати, я предполагаю, что вы хотя и из Донбасса, но с нашего, украинского, освобожденной части, но не из Донецка, не из Луганска. И, уверен, что вы лично вряд ли хотите идти воевать с этими бандитами, вот именно лично, с автоматом в руках.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Evgeny Paramonov 14 февраля, 16:51 Через 16 часов стрельба будет прекращена. Я уверен на 100%. Далее "перемирие будет продолжаться 3-4 месяца - до ослабления, или снятия с России санкций. (мелкие пограничные перестрелки и диверсии - не в счет.) Этим самым (длительным прекращением огня) Путин как бы выполнит свою часть соглашения. Но Украина ни к лету, ни к осени свою часть соглашения (конст.реформа, амнистия, выборы, финансирование и т.п.) не выполнит, т.к. эти обязательства невыполнимы в принципе. После чего начнется новая эскалация, но при этом Путин будет иметь моральное право (если по отношению к этому человек вообще можно употреблять термин "мораль") мокнуть Порошенко в им же подписанное г-но. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.02
EUR 27.92