Максим Мартинюк: "У нас є завдання запустити ринковий механізм, увести землю в економічний обіг і наситити частину галузей кредитним ресурсом"

Михайло Кухар 18 березня, 00:00
Мартынюк

Читайте також

 

Держгеокадастр продовжує просувати проведення земельної реформи в країні. Великі олігархи через своїх лобістів, місцева влада через своє бажання повною мірою правити уділами та просто політики-популісти — всі намагаються залишити український чорнозем у вічному тіньовому обороті, ставши на шляху відкритих торгів. Водночас громадяни хочуть бачити результат реформ уже сьогодні, розраховуючи на високий сервіс при поводженні зі своїми наділами. Голова Держгеокадастру Максим Мартинюк розповів DT.UA про те, як ідуть реформи, і чого варто очікувати найближчим часом від сектора земельних відносин.

— Після багатьох заяв та обіцянок чиновників поки що не дуже помітно, щоб громадяни відчули велике полегшення при оформленні своїх земельних ділянок.

— Ми докладали зусиль із поліпшення сервісу: проводили конкурси, намагалися перезавантажити систему, виробити якусь нову філософію ставлення до людей. Думаю, що в глибинці ми цього не досягли в більшості випадків. Але зробимо рано чи пізно.

— Чому не вистачило року, щоб остаточно вирішити проблему сервісу?

— Тому що ще з радянської епохи, навіть, напевно, від часів царської Росії сформувалося якесь чиновницьке сприйняття людини. Навіть нинішня молодь "хапає" звідкісь цю зарозумілість. Співробітник, якому 20 із невеликим років, уже статечно сидить і надуває щоки, вдаючи із себе дуже поважну людину. Хоча насправді його завдання просте — якісно обслужити відвідувача. Ми до цього йдемо, але потрібно ще багато зробити, щоб переломити неправильні психологічні установки співробітників. І ми це робимо. Не тільки через розмови, звільнення та прийняття на роботу нових людей, а й через інструментарій дистанційних сервисів.

При цьому у відомстві переконані, що розвиток сервісу в держорганах повинен і буде встигати за розвитком усієї сервісної індустрії у світі. Адже держава не тільки зобов'язана це зробити, а ще й матеріально в цьому вкрай зацікавлена. Оскільки простота та комфортність операцій на земельному ринку безпосередньо збільшує капіталізацію сектора, вартість землі. І інвестору легше вкладати кошти в цей актив.

Тому я і доводжу на різних рівнях, що, витратившись і зробивши кращими процедури держпослуг у земельній сфері сьогодні, ми через два-чотири роки одержимо вдесятеро більше податків до бюджету від інвесторів, які набагато енергійніше почнуть працювати з земельними наділами.

— Як вплинуло на ситуацію те, що кадастр відкрили для загального доступу? Відкрили інформацію про власників по всіх землях?

— Чесно кажучи, зроблено чимало, але попереду ще багато роботи. З 16 адмінпослуг, які надаються Держгеокадастром, лише чотири ми перевели в цифровий вигляд. Але їхня питома частка становить 90% у загальному обсязі звернень громадян.

У результаті замість надання послуг по таких-то днях та в такі-то години ми надаємо їх у всі робочі дні, а то й цілодобово через Інтернет.

З 1 березня ц.р. органи місцевого самоврядування мають багато точок доступу до адмінпослуг кадастру. Природно, збільшення кількості точок сервісу приводить до зниження тиску там, де раніше були черги. І ми навіть припускаємо, що частину своїх людей незабаром зможемо вивільнити для інших робіт із кадастру.

Крім того, ми з перспективою дивимося в завтрашній день. Переконаний, що реформи незворотні, і через два-три роки вдасться побудувати актуальну західну модель відносин на земельному ринку. До того ж власну архітектуру земельного ринку ми створюємо, якщо можна так висловитися, одними з останніх у світі. Отже, можемо запозичити найкращий досвід і не повторювати чужих помилок. Переконаний, що через два-три роки Україна в сфері земельних відносин, їхньої прозорості, ефективності, дохідності буде попереду більшості інших країн.

Вважаю, що під час реформ кожне держвідомство мусить не тільки вийти з учорашнього дня, а й упевнено ввійти в день завтрашній. Щоб через чотири роки якась компанія, оцінюючи, де їй зручніше розмістити свої підприємства — у США, Франції, Китаї чи Україні, вибрала нашу країну.

— А наскільки в країні просунулася програма зі створення центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП)?

— На жаль, хоча фактично ЦНАП у нас створені скрізь, але 60% із них існують формально. Ще 20% — це ЦНАП, які швидше є, ніж їх немає. І тільки 20% таких центрів працюють добре.

— У яких регіонах вони вже працюють?

— По всій Україні вони створюються приблизно в однаковій пропорції. Тому в будь-якій області є просто ідеальні центри адмінпослуг. При цьому мій критерій ідеальності дуже простій: ЦНАП замислювався з чіткою ідеологією, він мав бути бар'єром між замовником адмінпослуг і тим, хто її надає. Якщо ЦНАП, хоч би який він був, виконує цю функцію, отже, він існує. А якщо в центрі адмінпослуг людей відправляють за якимись паперами до виконавця, то це непрацююча структура.

І 60% центрів адмінпослуг, які існують на папері, але не є бар'єром у боротьбі з хабарництвом виконавців, — це поганий результат.

Це не питання бюджету, фінансує держава центри чи ні. Це запитання до конкретних керівників: чому в одному райцентрі все працює, а в іншому тільки табличка висить? Оскільки я можу назвати в кожній області по одному-два хороші ЦНАП, то, відповідно, це означає, що проблема не в державі, не в бюджеті. Річ у тім, хто є керівником на тій чи іншій території, і в розумінні необхідності та побудові ЦНАП. Це проблеми губернаторів, голів районів, мерів міст.

Адже такі центри стають обличчям влади. У них кожний громадянин одержує відповідь, чи може держава впоратися з такою простою функцією, як переоформлення гаража чи дачі. Тому ЦНАП — це напрям, де необхідно об'єднати зусилля та довести справу до ідеалу.

— Як справи зі звільненням корупціонерів із системи Держгеокадастру? Чи ви в цій справі повністю покладаєтеся на МВС і прокуратуру?

— Ми не звільняємо людей, якщо немає чіткої впевненості в тому, що людина нечистоплотна. І якщо в чомусь не переконані, то проводимо перевірку. Причому перевірки бувають різні. Останнім часом ми запозичили з приватного сектора найкращі практики, наприклад технологію "таємного покупця".

Грубо кажучи, спеціальна людина приїжджає в район оформляти землю. Тому, хто розуміється на проблемі, довго розбиратися не треба. Він походить, порозпитує людей, хто, що, куди, в яку фірму радять піти, з'ясує, сидить хтось на прийомі хабарів чи не сидить. Година роботи — і ми вже можемо зрозуміти, погано там чи ні. На жаль, у нас дуже великий обсяг роботи, і до кожного району не дотягнешся. Тому найчастіше реагуємо в режимі гасіння пожежі.

— Наскільки незворотними стали реформи в системі земельних відносин?

— Те, що досягнуто, відіграти вже не вийде. Із трудом собі уявляю, як хтось інший після мене призначатиме начальників не за конкурсом. Він може, звичайно, їх призначати через переведення за новим законом про держслужбу. Але як це сприйме громадськість?

Теоретично я нині можу переводити з начальника одного району на начальника іншого, але все одно проводжу конкурси. Причому після першої хвилі конкурсів, коли всі зрозуміли, що для подібних змагань доводиться потрібні книжки читати, у нас була друга хвиля, і на неї прийшло зовсім мало людей. У результаті в нас був жорсткий недобір.

Нині в нас відбувається третя серія з конкурсами. Багато людей помінялося. Радує якісний склад претендентів — практично всі вони не з системи, тобто раніше в нас не працювали. І це добре — нам потрібні нові люди.

— Нещодавно на сайті відомства з'явилася інформація, що Держгеокадастр реалізує якийсь великий проект із Японією.

— Мета проекту благородна. Є європейська директива INSPIRE, яка регламентує створення, наповнення, експлуатацію геопросторових систем. Суть цих систем полягає в тому, що вони дають геопросторову інформацію, причому з багатьох позицій в онлайн-режимі або з невеликою затримкою. Подають інформацію про техногенні катастрофи, забруднення, екологічні катастрофи, паводки тощо. А також інформацію про забудови або посіви, ще про щось.

Словом, інформацію про все, що над землею, під землею, на землі, що створила людина. Чесно кажучи, цим займається весь світ, але оскільки ми асоційовані з ЄС, то займаємося імплементацією саме директиви INSPIRE.

Щорічно беремо участь у трьох-чотирьох всесвітніх симпозіумах на цю тему. Найбільший розвиток подібні системи одержали в США та Канаді. У європейців, за їхнім власним визнанням, результати набагато скромніші, ніж хотілося б. А японці нам надають технічну допомогу, щоб ми не відстали. Вони бачили наш кадастр, і їм сподобалося, як він виглядає. При цьому японські фахівці вважають, що на базі нашої Національної кадастрової системи можна побудувати подальшу національну інфраструктуру геопросторових даних.

— Хто фінансує роботи?

— Японське агентство з міжнародного співробітництва JICA фінансує цю техдопомогу, основним реципієнтом є японська компанія, яка виграла у своїй країні тендер. Ми як бенефіціари лише беремо участь у формуванні техзавдання. Суть японського проекту полягає в тому, що на базі пілотного регіону ми відпрацьовуємо інфраструктуру геопросторових даних. І таким пілотним регіоном було обрано Вінницю.

— Як впливає заявлена нині політика децентралізації на відносини в земельній сфері?

— Децентралізація вступає в деякий конфлікт із ринком землі в тій моделі, яку ми пропонуємо. Адже в основі цієї моделі лежить продаж як мінімум частини землі через аукціони. Сьогодні відсутні стимулятори для місцевих рад виставляти землю на продаж. Зате є стимулятори натуралізації земельних відносин (ми вам віддамо безплатно на п'ятьох ваших підставних людей 10 га землі, а ви нам три вікна в школі заміните). Тобто в найкращому разі це виллється у ті самі 3% річних по оренді та заміну вікон, скла у школах і дитячих садках. У гіршому — це будуть все ті самі 3%, але школи та садки нічого не одержать.

Глибоко переконаний у тому, що віддавати на рівень сільрад земельні питання можна тільки після того, як ми запустимо ринок землі. Можливо, треба розробити гібридну модель, тобто підвищити роль сільрад у прийнятті рішень. Адже зараз які основні претензії до кадастру як до розпорядника? Крім хабарів, нібито формальна претензія — це заниження нами вартості оренди. Саме бюджет страждає від того, що він одержує 3%, а не 12. Економічним методом ця проблема корупційного ризику знімається тільки при проведенні аукціонів.

— Коли варто очікувати конкурсів із продажу землі?

— Розглянутий у ВР законопроект №2279 дає можливість формувати ринок землі. З погляду транспарентності земельних відносин, документ, безумовно, хороший, тому що всі рівні — всі на аукціон. Зібралися, поторгувалися, визначили справедливу ціну — і почали працювати. Тобто він нарешті створює економічні умови, при яких хабарі на земельному ринку буде нікому та немає за що платити.

— Як розпочнеться комерційний обіг землі після прийняття необхідних норм?

— Ми ринок запускаємо у два етапи. Спочатку продаж державних полів сформує ринкові ціни на землю. Після цього вже ніхто не захоче продавати наділи дешево лише тому, що знайшовся покупець.

Купувати землю зможуть тільки громадяни України. Тому що внутрішній покупець неконкурентоспроможний порівняно з іноземним тільки тому, що 1 тис. дол. у нас — це 25 тис. грн. Це шість зарплат нашого начальника районного правління. А що таке тисяча доларів у Європі? Це третина місячної зарплати середнього класу. Друге обмеження — в одні рук до 200 га.

— Останнє запитання — одне з найбільш обговорюваних зараз: розкажіть, будь ласка, що це за проект продажу 1 млн га? Що це за державні землі, які буде виставлено на продаж?

— Згідно з даними кадастрового реєстру, у нас є трохи більше 10 млн га державних земель. Як правило, вони або здані в оренду, або перебувають у господарському віданні держпідприємств. Наприклад, понад 1 млн га володіють підприємства та інститути, наприклад садівництва й рослинництва Академії наук. Водночас ми в кадастрі бачимо близько 2 млн га незайнятої та нікому не переданої в користування землі.

Не хотілося б довго та докладно зупинятися на всіх інсинуаціях, які за останній місяць довелося прочитати у зв'язку з цим мільйоном гектарів. Ніякого продажу в одні рук не готується. Жодного окремого масиву землі ні в мільйон гектарів, ні навіть у кілька тисяч попросту немає. Це будуть сотні наділів по 20–50–100, може, 200 га в усіх
25 областях. Процес продажу цих наділів, за нашими прогнозами, триватиме близько двох років. Повторюся, ці ділянки будуть продаватися на сотнях прозорих аукціонів, які пройдуть у всіх областях країни. У результаті ми одержимо нарешті ринкову ціну для різних ґрунтів і регіонів.

І я переконаний, що буде великий інтерес інвесторів до торгів. Тому що найвищу ціну заплатять ті, хто реально має намір займатися сільським господарством на цих землях, одержавши їх у приватну власність. А державі після десятиліть мораторію такий пілотний проект нарешті дасть можливість запустити ринковий механізм, увести землю в економічний обіг і наситити частину галузей кредитним ресурсом.

Довідка DT.UA

Держгеокадастр — центральний орган виконавчої влади, який реалізовує державну політику в сфері земельних відносин. Відомство розпоряджається 10 млн га земель сільськогосподарського призначення державної форми власності. Координується Кабінетом міністрів через Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

За останній рік відомство провело кілька реформ, спрямованих на поліпшення сервісної складової та загальне підвищення прозорості земельних відносин.

Активно розвиваються електронні послуги. Майже 30 тис. громадян скористалися з можливості замовити виписку про земельну ділянку через Інтернет і понад 7 тис. — виписку про нормативну грошову оцінку землі.

Держгеокадастр відкрив дані про власників і користувачів земельних ділянок у країні. На сьогодні надійшло майже 900 тис. запитів.

Доступ до ДЗК уже одержали більш як 200 нотаріусів, на черзі — органи місцевого самоврядування.

Радикально збільшилася кількість проведених земельних аукціонів, які є найбільш прозорим механізмом передачі прав на земельні ділянки. У 2015 р. на аукціонах було передано майже 28 тис. га земель, що в чотири рази більше, ніж 2014-го.

Зміни торкнулися й самого відомства, і принципів найму його керівників. Призначення 557 начальників територіальних управлінь відбувалося виключно шляхом відкритих кадрових конкурсів з онлайн-трансляцією засідань конкурсних комісій.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
4 коментаря
  • Tanya Shkavro 29 марта, 16:26 Процес децентралізації в Україні складний і досить тривалий. І те, що реформа рухається доводить низка питань, які виникають на місцях в процесі реалізації. Основні стосуються базових потреб кожного українця. Це соціальний захист, освіта та охорона здоров’я. Сьогодні влада повинна сформувати план дій, як саме потрібно рухатися, щоб запустити цей процес. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Олександр Пєшков 24 марта, 11:41 Щас можна взяти землю. в оренду для фермерського господарства без аукціону(фізична особа з с/г освітою або досвідом роботи в с/г господарстві). Великі с/г господарства через обласні відділи ДГК, забрали всі нормальні вільні шматки, а місцевим людям давали відмови через формальні причини. Так перейшли землі до великих с/г господарств. Теж саме буде після відкриття ринку землі. І не можна продавати щось коли йде спад економіки. Земля може надаватися в оренду, а так  хочуть скупити землю або продать зразу отримати гроші і чухнуть жити в Ізраіль чи на Кіпр Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Kakha Kareli 23 марта, 11:29 В статье много интересного, но, пожалуй, остановлюсь на "тайного покупателя" В это нестабильное экономическое (и не только) время не трудно кото-то «подцепить». Но, зачем-же искушать людей и играть человеческими судьбами? Не легче упразднить 118,121 статьи ЗК Украины? Ведь были случаи с главами местных администраций. Странно как-то. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Іван Гречиха 20 марта, 01:46 Поучительно насчёт щёк...знающие люди говорят: рыба гниёт с головы гражданин мартынюк! Почему бы для начала самому не подать пример поведения! Вы обращения людей на неправомерные действия ваших подчинённых как решаете?! Правильно отпиской с формулировкой идите в суд! Я лично писал о том что ваши люди при продлении 10 летнего договора аренды продлили не на 10 а на 7!? Ответ пришёл- не нравится идите в суд. Нарушили все писаные Законы требовали изготовить документы которые Законом не предусмотрены! ПОЗОР! Сервис....говорите ну ну. Взятку не дал вот и измываетесь насмехаясь что хотим то и воротим. Не верю из написанного в статье ни единому слову. враньё всё! оборотни. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.88
EUR 28.34