Чим ризикує Росія, намагаючись задушити українську економіку?

Андреас Умланд 8 листопада 2013, 20:40
россия украина

Читайте також

Практично не помічений західними ЗМІ, у Східній Європі нині назріває великий економічний і політичний конфлікт, здатний похитнути європейську архітектуру безпеки, що сформувалася після холодної війни. Кремль зайняв дивно конфронтаційну позицію щодо наміру України підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. 

Донедавна здавалося, що антизахідні настрої Кремля зосереджені на НАТО, яке є, на думку більшості росіян, не тільки військово-політичним блоком, покликаним забезпечити безпеку Заходу, а й антиросійським союзом. Однак, як з'ясувалося, влада Росії вважає тепер і Європейський Союз своїм геополітичним суперником у Східній Європі й розцінює як небажане його "вторгнення" у сферу особливого інтересу Москви, тобто на територію колишнього СРСР. Росія, судячи з усього, готує низку "реактивних" заходів — як щодо її експорту в Україну, насамперед в енергетичній сфері, так і щодо її імпорту з України в багатьох чутливих торговельних галузях.

Українська вразливість 

Попри деякі обнадійливі ознаки прогресу в реформах останніх місяців, українські економіка, валюта й державність, як і раніше, залишаються в ризикованій передкризовій ситуації. Політика Віктора Януковича з моменту його приходу до влади в 2010 р. була недостатньо реформаторською. За останні три роки різні суперечливі й руйнівні економічні нововведення українського уряду не привели до якогось помітного поліпшення економічного й фінансового стану в Україні. Навпаки, найбільш істотні бюджетні, регулятивні й структурні проблеми економіки залишилися здебільшого поза увагою. Недавнє зниження українського імпорту газу з Росії або певне поліпшення ділового клімату в Україні, зареєстроване Світовим банком, недостатньо істотні, щоб відчутно змінити загалом похмуру картину стану речей у країні. 

Багато секторів української економіки де-факто залежать від Росії. Це стосується й доступу для українських виробників на російські ринки, і постачання російської сировини, включаючи природний газ, українським компаніям і домашнім господарствам. У нинішній складній внутрішній економічній ситуації Україна особливо вразлива для кремлівського тиску. Якщо Москва на повну котушку використає свої значні важелі впливу, українська економіка буде не в змозі протистояти цьому натиску й може опинитися в стані вільного падіння. Таке загострення економічної ситуації,
своєю чергою, матиме серйозні соціальні наслідки в країні, включаючи потенційне зростання напруги між українсько- і російськомовними частинами України. Все це не віщує нічого доброго для, як і раніше, неконсолідованої Української держави й підвищує імовірність поділу країни або навіть громадянської війни.

Щойно в Україні з'являться сепаратистські настрої, Москва не зможе не піддатися спокусі вийти на сцену й заявити про свою відповідальність за понад 8 млн етнічних росіян, що проживають переважно у Східній і Південній Україні. Особливо вразливою гарячою точкою залишається Кримський півострів, який щільно заселений етнічними росіянами і де розміщується російський Чорноморський флот. Для Росії буде вкрай складно залишатися осторонь, якщо, наприклад, на тлі колапсу української економіки, російськомовні українські області оголосять про свою готовність стати протекторатом Російської Федерації. У ситуації відсутності чітких кордонів можливого поділу України не можна виключати й великомасштабних збройних конфронтацій за демаркацію цієї розділювальної лінії.

Захистити Росію від неї самої

Маючи в перспективі такі серйозні наслідки й непрості для себе рішення, Москва може й не бути зацікавлена у фундаментальній дестабілізації України і глибокому залученні у внутрішні українські справи. Якщо оцінювати тверезо, ні ескалація внутрішньополітичної напруги в Україні, ні колапс української економіки, і ще менш — можлива інтервенція Росії в Україну, на зразок її військового вторгнення в Грузію 2008 р., не є стратегічно вигідними для Росії. Описаний вище перебіг подій спричинить непередбачувано велику міжнародну й внутрішню реакцію на дії Москви й піддасть певному ризику не тільки Українську державу, а й путінський режим.

Однак московське керівництво нині несамовито намагається завадити підписанню Україною Угоди про асоціацію з ЄС цього або наступного року. Багато політиків Росії перебувають на шовіністському автопілоті, що веде їх до чимдалі загрозливіших жестів. Якщо Україна й надалі ігноруватиме ці загрози й підпише угоду, як і заплановано, вже наприкінці цього місяця, у Кремля виникне спокуса скористатися переважанням своєї економічної потуги, щоб покарати Київ. Після наростання російсько-української риторичної конфронтації минулих тижнів у Путіна може не бути іншого вибору, крім як продемонструвати розпаленілій російській публіці свою послідовність, рішучість і принциповість. А коли українська економічна криза й політична ескалація відносин з Росією наберуть швидкості, вже буде важко зупинити негативну спіраль, тобто взаємно посилювальні руйнівні тенденції, які, в найгіршому разі, можуть привести країну на шлях поділу, громадянської війни й військового втручання. Не можна забувати, що такі кризи й наступні криваві збройні конфронтації були скоріше правилом, а не винятком у країнах — наступницях колишніх комуністичних багатонаціональних держав — чи то на Західних Балканах, Північному й Південному Кавказі чи в Центральній Азії. Виразно мирний характер пострадянського розвитку України, який досі помітно вирізняв Україну, може не зберегтися в майбутньому.

У світлі таких катастрофічних сценаріїв Європейський Союз, його держави-члени, а також США повинні дати Москві однозначні сигнали про те, що російський економічний тиск на Україну — неприпустимий. Зокрема, вони повинні чітко дати зрозуміти Кремлю, що при калькуляції витрат на російську торговельну війну проти України російський уряд має враховувати й наступні економічні втрати, дипломатичні конфлікти й політичну напругу у відносинах Росії з Заходом. У той час як в України мало дієвих економічних важелів тиску на Росію, сума різних торговельних, інвестиційних, фінансових та інших відносин між Росією і Заходом — істотна. 

Часткова залежність російської економіки й бюджету від стабільного співробітництва з Заходом (особливо в енергетиці, але також і в широкому діапазоні інших сфер — економічних, політичних, наукових тощо) наділяє ЄС і США певною відповідальністю. Захід повинен використати відповідні важелі свого впливу, щоб підвищити для Росії ціну її економічної конфронтації з Києвом. Здійснюючи це завдання, ЄС і Сполучені Штати таким чином не тільки збережуть стабільність Української держави, а й захистять власний корінний інтерес у політичній стабільності в Східній Європі. Завчасно попередивши Кремль про всі наслідки російсько-української торговельної війни для самої Росії, Захід де-факто діятиме і в інтересах російського народу, запобігаючи глибокому відчуженню між двома "братніми народами" України і Росії в результаті їхньої ймовірної торговельної (а можливо, в подальшому навіть справжньої) війни.

Обопільність україно-ЄСівськой асоціації

Обнадіює той факт, що політики в Брюсселі, мабуть, почали розуміти невідкладність уживання заходів щодо конфлікту Росія—Україна. В одній з найбільш примітних резолюцій у своїй історії Європейський парламент, який представляє понад 500 млн громадян ЄС, 12 вересня 2013 р. заявив, що "тепер, більш ніж будь-коли, слід звернути увагу на тривожний тиск на східних сусідів ЄС і на сам проект "Східного партнерства", який заперечує і піддає сумніву Росія". Але, крім того, Євросоюз повинен чітко дати зрозуміти, як своїм державам-членам, так і Росії, що його майбутня Угода про асоціацію з Україною означає не тільки новий рівень співробітництва України з ЄС, а й навпаки. 

Українській політичній еліті й населенню немає сенсу йти на болісне наближення всієї своєї соціально-економічної системи до стандартів ЄС, якщо держави — члени Союзу продовжать, мовби нічого й не було, своє тісне економічне співробітництво з Росією, яка карає Київ за його асоціацію з Брюсселем. Адже саме ця угода — яку підготувала, висунула й пропагувала Єврокомісія в інтересах держав-членів, — викликає нинішній російський гнів проти Києва. ЄС у певному сенсі сам спровокував нинішню ситуацію у відносинах Україна—Росія, здатну спричинити неабиякі ризики для української економіки, суспільства й держави. 

Протягом кількох років ЄС активно пропонував, формулював і просував Угоду про асоціацію з Україною. Тепер настав момент продемонструвати, наскільки серйозними є наміри Союзу і його членів щодо програми "Східного партнерства" та політики асоціації з країнами колишнього СРСР. Принаймні Європарламент чітко продемонстрував своє ставлення до того, що відбувається, у згаданій вище резолюції. У ній він "наголошує на необхідності для ЄС виконати свій обов'язок щодо залучення й захисту в дусі солідарності країн "Східного партнерства", які виявилися незахищеними перед відкритим, тривожним і зростаючим тиском Росії, яка має намір утримати їх від укладання Асоціації з ЄС, і просить Комісію та Раду [ЄС] виступити з конкретними, ефективними заходами на підтримку країн-партнерів".

Однак Європарламент не має значних прерогатив щодо зовнішньої політики ЄС, тоді як інші органи ЄС, тобто Рада й Комісія, визначають політику Брюсселя щодо Росії, хоча й вони не мають права вето в зовнішній політиці окремих країн — членів Союзу. Якщо дійде до конфронтації, перед Європою постане низка доленосних запитань: чи будуть країни — члени ЄС, їхні платники податків і компанії готові терпіти значні фінансові збитки у зв'язку із запровадженням економічних заходів проти Росії, яка намагається поставити Україну на коліна? Чи налаштовані не тільки ЄС як політичний інститут, а й уряди держав — членів Євросоюзу кинути виклик, наприклад, європейській корпоративній преференції гладеньких ділових відносин із багатими російськими енергетичними компаніями заради об'єднання Європи? Чи інтерес європейських бізнес-лобістів у тісних відносинах з великими держкорпораціями Росії настільки переважатиме, що країни — члени ЄС виставлять Україну на мороз? Чи повністю усвідомлюють особи, які ухвалюють рішення не тільки в Брюсселі, а й у Берліні, Парижі, Римі й Лондоні, наслідки, що їх спричинить поступове руйнування територіально найбільшої країни Європи в результаті російсько-української торговельної війни?

Забутий Будапештський меморандум 1994 року

Але США, не маючи ні прямого стосунку до цього конфлікту, ні таких тісних економічних зв'язків з Росією, як ЄС, також несуть свою частку відповідальності за російсько-український конфлікт. США 1994 р. були головною силою, яка стояла за згодою Києва позбутися своєї ядерної зброї. На той момент Україна була третьою за площею атомною державою з арсеналом ядерного озброєння більшим, ніж у Великобританії, Франції й Китаї разом узятих. Тодішній президент Л.Кучма спочатку хотів зберегти частину цієї зброї для України, очевидно, щоб мати можливість стримувати, передусім, російський ревізіонізм.

У так званому Будапештському меморандумі 1994 р. США, Росія і Великобританія надали Україні гарантії національної безпеки в результаті самороззброєння Києва. Три країни-підписанти також гарантували в цьому меморандумі, що вони "утримуватимуться від економічного примусу, спрямованого на те, щоб підкорити власним інтересам здійснення Україною прав, властивих її суверенітету, і в такий спосіб забезпечити собі будь-які переваги".

Україна виконала умови угоди — вивезла ядерні боєголовки зі своєї території до 1996 р. і на сьогодні не має зброї масового знищення. Однак Росія відтоді неодноразово порушувала економічне становище Меморандуму 1994 р. своїми різними санкціями проти України — особливо відверто під час п'ятиденного де-факто торговельного ембарго на весь український імпорт у серпні 2013 р. Тепер Росія погрожує всебічними економічними санкціями, якщо Україна підпише вже парафовану Угоду про асоціацію з ЄС. Чи прийдуть сьогодні США, які колись спонукали Україну відмовитися від її ядерної зброї, на допомогу в її можливій великомасштабній конфронтації з Росією? 

Необхідність швидкого попереджувального сигналу

Нині важко сказати, до яких саме заходів вдасться Москва, якщо Київ і Брюссель справді підпишуть Угоду про асоціацію цього або наступного року. Скоріш за все, російське керівництво ще само не впевнене, наскільки в змозі й як далеко воно готове піти в цьому випадку. Однак дедалі гарячіша словесна перепалка з Україною поступово звужує діапазон можливих політичних опцій для Кремля. Якщо російські ЗМІ продовжуватимуть щодня звинувачувати українське керівництво в зрадництві, невдячності й нещирості, Кремль може потрапити в пастку чимдалі важче керованої самоескалації конфлікту, який згодом виявиться занадто дорогим для самої ж Москви.

На цей момент антиукраїнська кампанія в російських ЗМІ триває, тим самим підвищуючи ймовірність того, що конфронтація між Києвом і Москвою вийде з-під контролю. Захід повинен максимально швидко й ясно позначити російському керівництву весь спектр можливих економічних, фінансових, політичних і дипломатичних наслідків, які матиме для Москви російське удушення української економіки. Такий завчасний сигнал має допомогти Москві скласти чітку картину ризиків, на які вона наразиться в разі ескалації конфлікту з Києвом, і прийняти нову дійсність, в якій Україна поступово інтегрується в Європу.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
287 коментарів
  • guest 20 ноября, 10:24 прекрасная статья! спасибо, господин Умланд Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • сено 16 ноября, 08:20
    Maks Вчера, 12:06 Вопреки критике "снизу", статья хорошая, на мой взгляд. Но краски слишком сгущены - до войны обычной (не только экономической) дело точно не дойдет. Путин не настолько ненавидит Украину, и не настолько потерял рассудок. Пытаются не допустить ассоциацию. Если она состоится, отпустят поводья
    Путина после 13 лет бессменной власти понесло не в ту сторону. Этого только слепой не заметит. Адекватность, обратная связь - отсутствует напрочь! Так как он еще никто не сплачивал народ Украины: в противодействии Великой.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • сено 16 ноября, 08:16
    Павел Вчера, 15:35 «Путинская банда» сумела обеспечить в 3 раза более высокий жизненный уровень населения, чем наобещали пакращить все вместе «демократически» избранные руководители и «эффективные собственники» Украины. Единственно, что ещё как-то спасает население от голода – это предоставление Россией и «путинской бандой» возможности заробитчанам упорным трудом на благо российского бизнеса зарабатывать детишкам на молочишко. Приезжайте ещё на работу, дорогие бывшие соотечественники, зарплату вы получите, и не такую смешную, какую вам предлагают в обнищавшей от непрерывного грабежа стране.
    Не врите. Официально уровень доходов в Украине в 1.9 раз ниже, чем в России. Но, как указывала Юля, уровень теневой экономики у нас чрезвычайно высок: попросту мы покупаем в два раза больше, чем официально производим. Т.е. существенной разницы в уровне жизни в России и в Украине нет. Это в среднем по стране. Косвенно мой тезис подтверждается тем, что нет массового миграционного потока украинцев (жителей Украины) в Россию. На заработки едут (работать не зазорно, вообще-то), а на ПМЖ нет. Наоборот: многие нерусские мигранты из "благополучной" России едут к нам - тут хоть и меньше заработаешь, но хоть живой останешься.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Павел 15 ноября, 15:35 «Путинская банда» сумела обеспечить в 3 раза более высокий жизненный уровень населения, чем наобещали пакращить все вместе «демократически» избранные руководители и «эффективные собственники» Украины. Единственно, что ещё как-то спасает население от голода – это предоставление Россией и «путинской бандой» возможности заробитчанам упорным трудом на благо российского бизнеса зарабатывать детишкам на молочишко. Приезжайте ещё на работу, дорогие бывшие соотечественники, зарплату вы получите, и не такую смешную, какую вам предлагают в обнищавшей от непрерывного грабежа стране.
    путинская банда просто "не переварила" 17 ноября, 03:06
    более чем 10-ти кратный рост цен на нефть и газ. Перепало и народу. Отношение "путинской банды" к мигрантам в т.ч. и с Украины, четко видно, по тому, что все эти люди работают нелегально. Но эта банда винит в этом, не российских барыг таких же как и эта банда, а почему то мигрантов.
    Констанжогло 17 ноября, 03:11
    имхо главное рациональное зерно в статье - это то, что ЕС должен прекратить выдвигать нелепые условия типа "освобождения Тимошенко", а переходит к подписанию соглашения о ЗСТ с Украиной. Зарабатывать той же Германии или Франции бабло в РФ и получать со скидками тот же газ, никак не мешает авторитарный путинский режим, глядишь еще и после ухода в отставку найдут тёплое местечно в каком нибудь российском Газмясе. Чесать языком о демократии и своим европейских ценностях они вздумали почему то по отношению с Украиной.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Maks 15 ноября, 12:06 Вопреки критике "снизу", статья хорошая, на мой взгляд. Но краски слишком сгущены - до войны обычной (не только экономической) дело точно не дойдет. Путин не настолько ненавидит Украину, и не настолько потерял рассудок. Пытаются не допустить ассоциацию. Если она состоится, отпустят поводья
    guest 20 ноября, 10:30
    статья и на мой взгляд хорошая и интересная. Настоящая война между Украиной и Россией сценарий, конечно, крайностный... Но, я думаю, Вы недооцениваете империально-шовинистское отношение Путина к Украине. Украина и украинцы для него – "своё быдло", которое зазаналось
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Сергей 15 ноября, 11:47 путинской банде, которая от имени РФ позволяет себе проявлять к Украине явное хамство, пора дать адекватный ответ. Ведь и нам есть чем на них надавить. По данным Нафтогаза газа закачанного и собственной добычи Украине хватит до весны. Предлагаю до весны ГТС поставить на капремонт, а крантик перекрыть - тоже до весны. Ну не получим мы платы за транзит. Но это слезы по сравнению с убытками Газпрома. Предполагаю, что можно будет наблюдать его банкротство. А заодно и крах путинского "кооператива". Почему бы не помочь братьям-славянам избавиться от очередного царька.
    восток 15 ноября, 12:22
    _Ведь и нам есть чем на них надавить._ :) Молодец, Вы. Пусть вот так "надавливает" и дальше и строительство "Южного потока" пойдёт веселей. Европейцы окончательно поймут, что лучше от украинских давильшиков не зависеть. Кроме этого напоминаю, что РФ проплатила вперёд за транзит газа аж до 2015. :) Обалденный имидж "надёжного" партнёра себе Украина получит в свете того, что от денежек авансом за транзит не отказалась а выполнять работу -транзитирования газа (за что деньги плачены) не спешит и пытается шантажировать оным. :)
    восток 15 ноября, 12:29
    _получим мы платы за транзит. _:) Ну тогда денежки авансом за транзит газа до 2015 которые получены от Газпрома назад то надо вернуть, а не пытаться хитрожопо и транзит не осуществлять и деньги полученные именно за выполнение транзита не возвращать.
    испугался писака проплаченный 15 ноября, 14:38
    что разорится твой хозяин?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Юлия 15 ноября, 10:18 Если кто помнит, СССР развалился от непомерного напряжения. Желание было такое – облагодетельствовать весь мир. Идеология «всё для фронта, всё для победы» реализовывалась за счет снижения уровня жизни населения. В бывших советских республиках теперь стало полегче, по крайней мере, в России и Украине. Одним из показателей напряжения сил является отношение ВВП(ппс)/ВВП. Например, на Украине этот показатель равен 340/176 = 1.93. Это значит, что доля теневого сектора примерно (93%) такая, как и легального. То есть у государства до обложения налогами огромного теневого сектора руки ещё не дошли. Это не что иное, как анархический уровень экономики. В России этот показатель равен 2486/2022 = 1.23. Для Франции - 2097/1647 = 1.27. Для этих стран уровень экономики можно назвать цивилизованным, так как доля «тени» невелика. Но, обратим внимание на Германию, как там дела? http://yandex.ru/yandsearch?clid=9403&lr=62&oprnd=6237469061&text=%D1%8D%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%B0+%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B8 А там наблюдаем удивительную картину. Отношение ВВП(ппс)/ВВП = 2815/3577 = 0.79. Это значит, что в Германии не то чтобы нет теневой экономики, это значит, что в Германии жители не могут позволить себе купить, всё, что они произвели, причем эта величина = 21% от ВВП. Куда же это произведенное в Германии девается? Ответ простой – всё это уходит на прокорм PIGS и других таких же «успешных». Германия содержит на своём горбу весь Евросоюз. Так можно и надорваться, как СССР. Теперь понятен коварный замысел Путина – подбросить Германии ещё одну дополнительную нагрузку - Украину. Хлопци у нас прожорливые, наголодались за 20 лет, наверняка сумеют вытянуть из Германии последние силы. Г-н Умланд, вместо того, чтобы своими публикациями и призывами к Германии оказать помощь Украине и, тем самым, содействовать исполнению зловещих замыслов Путина, вы бы там, кому надо, просигнализировали бы про Троянского коня, который привык, чтобы его хорошо кормили. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • привет 15 ноября, 01:38 украинцы, если не вся Россия, то большинство за сближение украины и Европы, ни кто вас не держит, а нам проще будет если вы по европейским правилам играть будете. ну а автор, насмешил, опять все обязанны украине, Европа в курсе??? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Митрич 14 ноября, 14:47 Не тому кадру поручили этот "анализ" У старины Глюксмана получилось бы поживее. Всё же троцкистская закалка она и в Африке -- закалка. А так -- за неимением полемического запала, а так же аргументов и фактов пришлось бедолаге заниматься вымыслами и домыслами. УГ получилось, короче Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Дмитрий из Москвы 14 ноября, 14:31 Прочитал эту статью на Иносми. Честное слово, не знаю, смеяться или плакать. Украина в очередной раз хочет себя похоронить, здесь слова из гимна очень кстати, прям как руководство к действию. На все доводы, что вступление в один рынок с ЕС погубит экономику, уничтожит рабочие места и прочее, ответ только один "хотим и всё", утрирую. И ещё какие-то претензии к РФ, из разряда мы "хотим и рыбку съесть и ...", а нам не дают. Ещё про один момент, тут многие "обзываются": азиатский союз, монголо-кацапы и прочее. Детский сад вторая смена :)) При этом те же субъекты ставят в пример Китай, а то и Россию им пугают. Господа, или как вас там "паны?" у вас хотя бы зачатки логики присутствуют? Хорошего дня. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Курс валют
USD 24.81
EUR 27.33